Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Во́лков Миха́йло Васи́льович (рос. Волков Михаил Васильевич, нар. 25 березня 1895 — пом. 23 червня 1969) — радянський військовий діяч часів Другої світової війни, генерал-лейтенант танкових військ (1943).
| Михайло Васильович Волков | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 25 березня 1895 Нижній Новгород | |||||||||
| Смерть | 23 червня 1969 (74 роки) Москва | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Рід військ |  танкові війська | |||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||
| Роки служби | 1919–1937, 1938–1959 | |||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||
| Командування | ||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна • Керченсько-Феодосійська десантна операція • Корсунь-Шевченківська операція • Умансько-Ботошанська операція • Яссько-Кишинівська операція • Віденська операція • Празька операція Радянсько-японська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 25 березня 1895 року в місті Нижній Новгород. Росіянин.
В імператорській армії
У травні 1916 року призваний до російської імператорської армії і направлений до 2-ї Петергофської школи прапорщиків. Після закінчення школи у вересні 1916 року проходив військову службу в 62-му запасному полку (м. Нижній Новгород) на посадах молодшого офіцера роти, виборного командира роти.
У квітні 1917 року направлений на Західний фронт, де в складі брав участь в боях під Мінськом і Тернополем. У червні 1917 року був поранений та евакуйований до Нижнього Новгорода. У грудні 1917 року демобілізований.
В лавах Червоної Армії
В лавах Червоної Армії з травня 1919 року. Займав посади командира роти у 1-му та 9-му Приволзьких полках, начальника господарської команди 10-го Приволзького полку, а з травня 1920 року — начальник господарської команди 80-х піхотних кулеметних командирських курсів в м. Борисоглєбську. На цій посаді брав участь у придушенні селянського повстання у Тамбовській губернії. Після низки господарських посад у 1925 році екстерном закінчує Московську піхотну школу.
З травня 1928 року — командир батальйону 52-го стрілецького полку , а з серпня того ж року — командир батальйону, згодом начальник штаба, тво командира полку в 50-му стрілецькому полку Московського ВО.
У 1935 році закінчив заочний факультет Військової академії РСЧА імені М. В. Фрунзе і в травні того ж року призначений начальником 1-го відділення штабу 17-ї стрілецької дивізії.
У травні 1937 року звільнений в запас за статтею 43, пункт «б». Наприкінці 1938 року повторно призваний до РСЧА і призначений помічником начальника штабу 77-ї Азербайджанської гірсько-стрілецької дивізії імені Серго Орджонікідзе Закавказького ВО. З лютого 1940 року — начальник штабу 63-ї гірсько-стрілецької дивізії, з червня — начальник 2-го відділу штабу Закавказького ВО, з листопада — начальник відділу бойової підготовки штабу Закавказького ВО.
У серпні 1941 року призначений командиром 77-ї гірсько-стрілецької дивізії 44-ї армії Північно-Кавказького фронту. Під його командуванням дивізія брала участь в Керченсько-Феодосійській десантній операції, в обороні Керченського і Таманського півостровів.
13 травня 1942 року присвоєно військове звання «генерал-майор».
З червня 1942 року — на навчанні у Вищій військовій академії ім. К. Є. Ворошилова.
В листопаді 1942 року призначається командиром новоствореного 5-го механізованого корпусу. Корпус брав участь в боях у складі 33-ї,9-ї гвардійської, 53-ї армій, а також 2-ї та 6-ї гвардійських танкових армій на Сталінградському, Брянському, Західному, 2-гу і 3-тю Українських фронтах.
5 листопада 1943 року М. В. Волкову присвоєно військове звання «генерал-лейтенант танкових військ».
Частини корпусу під командуванням М. В. Волкова успішно діяли при проведенні Смоленсько-Рославльської, Умансько-Ботошанської наступальних операцій, при визволенні міст Могилів-Подільський і Бельці. За відзнаку при форсуванні річки Дністер, взяття міста Бельці й вихід на державний кордон СРСР 5-му механізованому корпусу було присвоєно почесне найменування «Дністровський», а генерал-лейтенант М. В. Волков нагороджений орденом Суворова 2-го ступеня.
В ході Яссько-Кишинівської наступальної операції корпус відзначився при визволенні міста Римніку-Серат, за що отримав почесне найменування «Римнікський» й був перейменований у .
В подальшому М. В. Волков вдало командував корпусом в ході Віденської, Братиславсько-Брновської та Празької наступальних операцій, за що корпус було нагороджено орденами Червоного Прапора і Кутузова 2-го ступеня.
Після перемоги над Німеччиною, 9-й гвардійський механізований корпус генерал-лейтенанта танкових військ М. В. Волкова брав участь в радянсько-японській війні у складі 6-ї гвардійської танкової армії Забайкальського фронту. В ході проведення Хінгано-Мукденської наступальної операції з'єднання корпусу здійснили перехід через Великий Хінган, вийшли до міста Шеньян і перерізали шляхи відступу головним силам Квантунської армії. Після того, як 22 серпня 1945 року противник перестав чинити опір, корпус вийшов до Ляодунської затоки й брав участь у звільненні міста Люйшунь.
Повоєнний час
Після війни продовжував командувати корпусом у Забайкальсько-Амурському ВО, а після його реформування в грудні 1945 року — 9-ю гвардійською механізованою дивізією.
З січня 1948 року — помічник командуючого 5-ю гвардійською механізованою армією Білоруського ВО.
З квітня 1949 року — на навчанні у Вищій воєнній академії імені К. Є. Ворошилова.
З грудня 1950 року — заступник начальника управління бойової підготовки БТ і МВ Радянської Армії (з січня 1954 року — Головне управління бойової підготовки БТ і МВ).
З серпня 1957 року — начальник воєнної кафедри Всесоюзного державного інституту кінематографії.
У серпні 1959 року вийшов у відставку.
Нагороди
- Орден Леніна;
- Чотири ордени Червоного Прапора;
- Орден Кутузова 1-го ступеня (28.04.1945);
- Три ордени Суворова 2-го ступеня;
- Медалі.
Посилання
- Біографія М. В. Волкова на voina.su[недоступне посилання з червня 2019]
- Генерали танкових військ [ 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volkov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volkov Mihajlo Vo lkov Miha jlo Vasi lovich ros Volkov Mihail Vasilevich nar 25 bereznya 1895 pom 23 chervnya 1969 radyanskij vijskovij diyach chasiv Drugoyi svitovoyi vijni general lejtenant tankovih vijsk 1943 Mihajlo Vasilovich VolkovNarodzhennya25 bereznya 1895 1895 03 25 Nizhnij NovgorodSmert23 chervnya 1969 1969 06 23 74 roki MoskvaKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1919 1937 1938 1959Zvannya General lejtenantKomanduvannyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko nimecka vijna Kerchensko Feodosijska desantna operaciya Korsun Shevchenkivska operaciya Umansko Botoshanska operaciya Yassko Kishinivska operaciya Videnska operaciya Prazka operaciya Radyansko yaponska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 25 bereznya 1895 roku v misti Nizhnij Novgorod Rosiyanin V imperatorskij armiyi U travni 1916 roku prizvanij do rosijskoyi imperatorskoyi armiyi i napravlenij do 2 yi Petergofskoyi shkoli praporshikiv Pislya zakinchennya shkoli u veresni 1916 roku prohodiv vijskovu sluzhbu v 62 mu zapasnomu polku m Nizhnij Novgorod na posadah molodshogo oficera roti vibornogo komandira roti U kvitni 1917 roku napravlenij na Zahidnij front de v skladi brav uchast v boyah pid Minskom i Ternopolem U chervni 1917 roku buv poranenij ta evakujovanij do Nizhnogo Novgoroda U grudni 1917 roku demobilizovanij V lavah Chervonoyi Armiyi V lavah Chervonoyi Armiyi z travnya 1919 roku Zajmav posadi komandira roti u 1 mu ta 9 mu Privolzkih polkah nachalnika gospodarskoyi komandi 10 go Privolzkogo polku a z travnya 1920 roku nachalnik gospodarskoyi komandi 80 h pihotnih kulemetnih komandirskih kursiv v m Borisoglyebsku Na cij posadi brav uchast u pridushenni selyanskogo povstannya u Tambovskij guberniyi Pislya nizki gospodarskih posad u 1925 roci eksternom zakinchuye Moskovsku pihotnu shkolu Z travnya 1928 roku komandir bataljonu 52 go strileckogo polku a z serpnya togo zh roku komandir bataljonu zgodom nachalnik shtaba tvo komandira polku v 50 mu strileckomu polku Moskovskogo VO U 1935 roci zakinchiv zaochnij fakultet Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni M V Frunze i v travni togo zh roku priznachenij nachalnikom 1 go viddilennya shtabu 17 yi strileckoyi diviziyi U travni 1937 roku zvilnenij v zapas za statteyu 43 punkt b Naprikinci 1938 roku povtorno prizvanij do RSChA i priznachenij pomichnikom nachalnika shtabu 77 yi Azerbajdzhanskoyi girsko strileckoyi diviziyi imeni Sergo Ordzhonikidze Zakavkazkogo VO Z lyutogo 1940 roku nachalnik shtabu 63 yi girsko strileckoyi diviziyi z chervnya nachalnik 2 go viddilu shtabu Zakavkazkogo VO z listopada nachalnik viddilu bojovoyi pidgotovki shtabu Zakavkazkogo VO Radyansko nimecka vijna U serpni 1941 roku priznachenij komandirom 77 yi girsko strileckoyi diviziyi 44 yi armiyi Pivnichno Kavkazkogo frontu Pid jogo komanduvannyam diviziya brala uchast v Kerchensko Feodosijskij desantnij operaciyi v oboroni Kerchenskogo i Tamanskogo pivostroviv 13 travnya 1942 roku prisvoyeno vijskove zvannya general major Z chervnya 1942 roku na navchanni u Vishij vijskovij akademiyi im K Ye Voroshilova V listopadi 1942 roku priznachayetsya komandirom novostvorenogo 5 go mehanizovanogo korpusu Korpus brav uchast v boyah u skladi 33 yi 9 yi gvardijskoyi 53 yi armij a takozh 2 yi ta 6 yi gvardijskih tankovih armij na Stalingradskomu Bryanskomu Zahidnomu 2 gu i 3 tyu Ukrayinskih frontah 5 listopada 1943 roku M V Volkovu prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenant tankovih vijsk Chastini korpusu pid komanduvannyam M V Volkova uspishno diyali pri provedenni Smolensko Roslavlskoyi Umansko Botoshanskoyi nastupalnih operacij pri vizvolenni mist Mogiliv Podilskij i Belci Za vidznaku pri forsuvanni richki Dnister vzyattya mista Belci j vihid na derzhavnij kordon SRSR 5 mu mehanizovanomu korpusu bulo prisvoyeno pochesne najmenuvannya Dnistrovskij a general lejtenant M V Volkov nagorodzhenij ordenom Suvorova 2 go stupenya V hodi Yassko Kishinivskoyi nastupalnoyi operaciyi korpus vidznachivsya pri vizvolenni mista Rimniku Serat za sho otrimav pochesne najmenuvannya Rimnikskij j buv perejmenovanij u V podalshomu M V Volkov vdalo komanduvav korpusom v hodi Videnskoyi Bratislavsko Brnovskoyi ta Prazkoyi nastupalnih operacij za sho korpus bulo nagorodzheno ordenami Chervonogo Prapora i Kutuzova 2 go stupenya Radyansko yaponska vijna Pislya peremogi nad Nimechchinoyu 9 j gvardijskij mehanizovanij korpus general lejtenanta tankovih vijsk M V Volkova brav uchast v radyansko yaponskij vijni u skladi 6 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Zabajkalskogo frontu V hodi provedennya Hingano Mukdenskoyi nastupalnoyi operaciyi z yednannya korpusu zdijsnili perehid cherez Velikij Hingan vijshli do mista Shenyan i pererizali shlyahi vidstupu golovnim silam Kvantunskoyi armiyi Pislya togo yak 22 serpnya 1945 roku protivnik perestav chiniti opir korpus vijshov do Lyaodunskoyi zatoki j brav uchast u zvilnenni mista Lyujshun Povoyennij chas Pislya vijni prodovzhuvav komanduvati korpusom u Zabajkalsko Amurskomu VO a pislya jogo reformuvannya v grudni 1945 roku 9 yu gvardijskoyu mehanizovanoyu diviziyeyu Z sichnya 1948 roku pomichnik komanduyuchogo 5 yu gvardijskoyu mehanizovanoyu armiyeyu Biloruskogo VO Z kvitnya 1949 roku na navchanni u Vishij voyennij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z grudnya 1950 roku zastupnik nachalnika upravlinnya bojovoyi pidgotovki BT i MV Radyanskoyi Armiyi z sichnya 1954 roku Golovne upravlinnya bojovoyi pidgotovki BT i MV Z serpnya 1957 roku nachalnik voyennoyi kafedri Vsesoyuznogo derzhavnogo institutu kinematografiyi U serpni 1959 roku vijshov u vidstavku Pomer 23 chervnya 1969 roku v Moskvi NagorodiOrden Lenina Chotiri ordeni Chervonogo Prapora Orden Kutuzova 1 go stupenya 28 04 1945 Tri ordeni Suvorova 2 go stupenya Medali PosilannyaBiografiya M V Volkova na voina su nedostupne posilannya z chervnya 2019 Generali tankovih vijsk 10 zhovtnya 2012 u Wayback Machine