Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Владислав Рох Ґуровський гербу Вчолі нар 16 серпня 1717 пом 23 травня 1790 Варшава державний діяч дипломат Великого княз

Владислав Рох Ґуровський

Владислав Рох Ґуровський гербу Вчолі (нар. 16 серпня 1717 — пом. 23 травня 1790, Варшава) — державний діяч, дипломат Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, шамбелян короля Августа III (1756—1764), писар великий коронний (1764—1768), маршалок надвірний (1768—1781) і великий (1781—1790) литовський.

Владислав Рох Ґуровський
пол. Władysław Roch Gurowski
image
Владислав Рох Ґуровський
портрет роботи Йоганна Баптиста Лампі старшого, бл. 1789 року
image
родовий герб Вчолі
Писар великий коронний
22 грудня 1764 — 7 березня 1768
Монарх: Станіслав-Август Понятовський
Наступник: [pl]
Маршалок надвірний литовський
7 березня 1768 — 23 травня 1781
Попередник: Юзеф Паулін Санґушко
Наступник: Міхал Єжи Вандалін Мнішек
Маршалок великий литовський
23 травня 1781 — 23 травня 1790
Попередник: Юзеф Паулін Санґушко
Наступник: Іґнацій Роман Потоцький
 
Народження: 16 серпня 1717(1717-08-16)[1]
Смерть: 23 травня 1790(1790-05-23)[2][3] (72 роки)
Варшава, Річ Посполита
Поховання: (Клечев)
Країна: Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Рід: d
Батько: d
Мати: d
Шлюб: d
Нагороди:
image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився Владислав Рох (чи Владислав Юзеф) 16 серпня 1717 року, був охрещений 20 лютого 1718 року в (Мурованій Ґосьліні). Був другим сином каштеляна познанського [pl] та Зофії з Пшиємських. Мав 3 братів і 1 сестру.

1737 року разом із трьома братами виїхав через Дрезден до Франції на навчання. Навчався, ймовірно, у школі Станіслава Лещинського в Люневілі. Після навчання вступив на службу до французького війська.

1748 року, за дорученням Моріца Саксонського виїхав до Петербурга. Там безуспішно намагався підкупити російського канцлера Алєксєя Бєстужева-Рюміна, щоб переконати імператрицю Єлизавету Петрівну погодитися на інтронізацію Моріца на престол Герцогства Курляндії і Семигалії.

1756 року став шамбеляном короля Августа III. Під час окупації Великопольщі російськими військами протягом Семирічної війни (1756—1763) був призначений королівським комісаром щодо реквізицій фуражу та провіанту. Він вчинив багато фінансових зловживань і розкрадань при постачанні російських військ. 21 травня 1761 року король нагородив Ґуровського Орденом Святої Анни, присланим із Петербурга.

Владислав Ґуровський був консулом Конфедерації Чорторийських 1764 року. Під час конвокаційного сейму цього ж року виступав проти прихильників Віленського воєводи Кароля Станіслава Радзивіла та вимагав усунення від виборів усіх, хто не підписав інспіровану Фамілією генеральну конфедерацію. Був обраний послом від (Познанського воєводства) на сейм 1764 року, на якому був електором Станіслава Авґуста Понятовського, підписав його pacta conventa. Після коронаційного сейму 22 грудня 1764 року він був призначений на посаду писаря великого коронного.

Ґуровський був обраний послом на сейм 1766 року від Каліського воєводства. Невдовзі він став однією з найвпливовіших фігур у проросійському таборі Речі Посполитої. Катерина II призначила йому юргельт (щорічну пенсію) як винагороду. За дорученням російського посла Ніколая Рєпніна, Ґуровський разом із маршалком надвірним коронним Єжи Августом Мнішеком готували Радомську конфедерацію у Великопольщі. У додатку до телеграми від 2 жовтня 1767 року до президента (Колегії іноземних справ) Російської імперії Нікіти Паніна, Ніколай Рєпнін описав Ґуровського як одного з послів, відповідального за реалізацію російських планів на сеймі 1767 року. Під час засідань сейму як посол від Познанського та Каліського воєводства, Владислав Рох був одним з ініціаторів виборів делегації, яка підписала Договір про вічну дружбу між Росією і Річчю Посполитою, за яким остання фактично визнала російський протекторат. Завдяки протекції Рєпніна, Ґуровський 7 березня 1768 року став маршалком надвірним литовським. У відповідь на це барські конфедерати спустошили його маєтки у Великопольщі. 24 березня на Раді Сенату він проголосував за введення російських військ для придушення Барської конфедерації.

Навесні 1769 року відтіснений до боліт загоном конфедератів, Владислав Ґуровський утік до прусської Сілезії. У жовтні цього ж року приїхав до Варшави й під час засідання Сенату проголосував проти незалежницької політики Чорторийських. Він засуджував перед росіянами всі дії короля, звинувачуючи його в таємних угодах із Францією. Був автором памфлету, спрямованого проти Барської конфедерації «Службова розмова в Дуклі» (пол. Rozmowa gabinetowa w Dukli).

image
Портрет Владислава Ґуровського невідомо автора, бл. 1772 року.

У червні 1772 року король нагородив Ґуровського орденами Святого Станіслава та Білого Орла. Був членом конфедерації 1773 року, підписав перший знищений акт конфедерації, а 16 квітня цього ж року він дав обіцянку знову підписати конфедерацію. Під час роботи Розділового сейму (1773—1775) він був одним із лідерів конфедерації (Адама Понінського), увійшов до складу делегації, відібраної під тиском дипломатів Росії, Австрії та Пруссії для здійснення першого поділу Речі Посполитої. 18 вересня 1773 року підписав договори відступлення (цесії) Речі Посполитої від своїх земель, захоплених трьома державами під час поділу.

Владислав Рох Ґуровський 1774 року був нагороджений російським орденом Святого Олександра Невського. Цього ж року він уперше взявся за проєкт розробки диспенсаторії — керівництва для аптек і лікарів, яка містила, зокрема, правила, як готувати складні медикаменти, які зілля й ліки аптека повинна мати в наявності та готовності, їхні дозування тощо. Цей проєкт не був реалізований.

Владислав Ґуровський був одним із ініціаторів створення Постійної Ради 1775 року, працював у Литовській Розподільчій комісії, яка займалася передачею російським прибічникам конфіскованого майна в ліквідованого Ордену єзуїтів. У лютому 1775 року здійснював демаркацію нового кордону з Російською імперією. Протягом 1775—1780 років, як перевірений прибічник Катерини ІІ та Станіслава Авґуста Понятовського, засідав у Постійній Раді. Був членом конфедерації [pl] 1776 року. 1778 року мав річну платню, виділену зі скарбниці російського посла в Речі Посполитій у розмірі 2400 (червоних злотих). 1779 року був членом Департаменту скарбу Постійної Ради.

image
Портрет Владислава Ґуровського роботи Йогана Баптиста Лампі старшого, бл. 1790 року.

23 травня 1781 року Владислав Рох Гуровський отримав посаду маршалка великого литовського. 1784 року він заміняв відсутнього маршалка великого коронного Міхала Єжи Вандаліна Мнішека, а у вересні приймав у Гродні перший за останні 32 роки сейм. Протягом 1785—1787 років він також часто заміняв Мнішека у Варшаві, особливо під час подорожі Станіслава Авґуста до Канева (1787). Він видавав приписи для акторів, м'ясників, пекарів, купців, бродяг і торгівців, опікувався бруківкою та доріжками, пожежною командою та заїздами, наказав провести перепис. 22 червня 1784 року, як маршалок литовський, запровадив превентивну цензуру, наказавши надавати по два примірники газети, надрукованої перед розповсюдженням, для перевірки, чи не містить вона «непристойних новин чи репортажів будь-якої особисто шкідливої ​​інформації для когось». Була введена посада спеціального цензора, в якого мали реєструватися автори друкованих газет. Останні могли отримати штрафи за нереєстрацію або непокору цензору

Ґуровський був членом конфедерації 1788 року під час Чотирирічного сейму.

За спогадами сучасників, Ґуровський, зловживав алкоголем, вів розгульний спосіб життя, величезні суми програвав у карти, весь його маєток перебував у заставі банкірів. Російський посол (Каспар фон Зальдерн) описав його як людину хитру й здібну, але без честі й віри. Австрійський посол, барон Ревіцкі фон Ревісні писав, зокрема, що Ґуровський «мав неабиякий талант до інтриг і був хорошим оратором».

Помер 23 травня 1790 року у Варшаві, був похований у своєму маєтку в (Клечеві).

Маєтності

image
Палац Дзялинських у Познані, 2016 рік
image
Портрет Анни з Радоміцьких Ґуровської невідомого автора, бл. 1772 року

Владислав Ґуровський володів великими маєтками (Клечев), (Ґолухув), (Конажев) у Познанському воєводстві, володів палацом у Варшаві на вулиці Закрочимській. Протягом 1773—1776 років, на місці двох середньовічних кам'яниць на площі Ринок у Познані, він збудував палац, відомий як [pl].

Сім'я

1767 року Владислав Ґуровський одружився зі вдовою по [pl] [pl]. Імовірно, цей шлюб був, зокрема, спричинений його значними фінансовими проблемами, вирішенню яких посприяла дружина, яка володіла значним маєтком, успадкованим за померлим чоловіком. Анна мала двох малолітніх синів від першого шлюбу — (Іґнація) та [pl], яких вони разом із Владиславом виховали.

Примітки

  1. Українська Вікіпедія — 2004.
    d:Track:Q199698
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 172.
    d:Track:Q123243396
  4. Encyklopedia powszechna, Том 11 «Gui. — Hof.», Warszawa, Naklad, druk i wlasność S. Orgelbranda, 1862, s. 32.
  5. Piotr Maciej Dziembowski, Spis rzeczy pozostałych po śmierci Jana Antoniego Radomickiego, wojewody inowrocławskiego z 26 czerwca 1738 roku, [w:] Rocznik Towarzystwa Naukowego Płockiego, 2021, nr 13, s. 75.
  6. Władysław Konopczyński, Władysław Roch Gurowski H. Wczele. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  7. Konfederacya Generalna Koronna Po doszłym Seymie Convocationis Zaczęta w Warszawie Dnia 23. Czerwca Roku Pańskiego 1764. Ręką J. O. Xcia Jmci Prymasa Korony Polskiey […] Stwierdzona, s. 6.
  8. (Volumina Legum), t. VII, Petersburg 1860, s. 102.
  9. Akt elekcyi Roku Tysiąć Siedemset Sześćdziesiątego Czwartego, Miesiąca Sierpnia, Dnia dwudziestego siódmego, s. 35.
  10. Akt elekcyi Roku Tysiąć Siedemset Sześćdziesiątego Czwartego, Miesiąca Sierpnia, Dnia dwudziestego siódmego, s. 20.
  11. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 99.
  12. Dyaryusz seymu walnego ordynaryinego odprawionego w Warszawie roku 1766, Warszawa [b.r.w.], [b.n.s.]
  13. Носов Б. В. Установление российского господства в Речи Посполитой. 1756—1768 гг. — Москва, 2004. — С. 666.
  14. Volumina Legum, t. VII, Petersburg 1860, s. 402.
  15. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 79.
  16. Władysław Konopczyński, Konfederacja barska, t. I, Warszawa 1991, s. 46.
  17. Ryszard Chojecki, Patriotyczna opozycja na sejmie 1773 r., [w:] Kwartalnik Historyczny, LXXIX, nr 3, 1972, s. 559.
  18. Ryszard Chojecki, Patriotyczna opozycja na sejmie 1773 r., [w:] Kwartalnik Historyczny, LXXIX, nr 3, 1972, s. 545—562.
  19. Volumina Legum, t. VIII, Petersburg 1860, s. 20-48.
  20. 43 Międzynarodowy Kongres Historii Farmacji Warszawa, wrzesień 2017, [w:] Farmacja Pomorza Środkowego, Biuletyn Informacyjny Środkowopomorskiej Okręgowej Izby Aptekarskiej w Koszalinie, Nr 2 (240) Kwiecień / Maj / Czerwiec 2017, s. 44.
  21. Stanisław Załęski, Historya zniesienia jezuitów w Polsce i ich zachowanie na Białej Rusi, t. II, Lwów, 1875, s. 68.
  22. Volumina Legum, t. VIII, Petersburg 1860, s. 527.
  23. Gazeta Rządowa nr 58, 31 sierpnia 1794, s. 234.
  24. KALENDARZ polityczny dla Królestwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego na rok pański 1779. w Warszawie, Nakładem y drukiem Michała Groella Księgarza Nadwornego J.K.Mci., [b.n.s]
  25. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 75.
  26. Paulina Buchwald-Pelcowa, Cenzura w dawnej Polsce: między prasą drukarską a stosem, Warszawa: Wydaw. SBP. 1997, s. 81-82.
  27. Dyaryusz Seymu Ordynaryinego Pod Związkiem Konfederacyi Generalney Oboyga Narodów W Warszawie Rozpoczętego Roku Pańskiego 1788. T. 1 cz. 1, [b.n.s]
  28. W. Dworzaczek, Ksawery Działyński 1756—1819, Kórnik 2006, s. 26
  29. Teresa Kostkiewiczowa, Pamiętniki Stanisława Augusta na nowo odkryte, [w:] Zamek Królewski w Warszawie — Muzeum Studia i materiały, t. IV, Warszawa, Ośrodek Wydawniczy Zamku Królewskiego w Warszawie — Muzeum, 2015, s. 104.
  30. Encyklopedia powszechna, Том 11 «Gui. — Hof.», Warszawa, Naklad, druk i wlasność S. Orgelbranda, 1862, s. 39.
  31. Paweł Cieliczko, Tajemniczy ptak z pałacu Działyńskich. Fundacja kochania Poznania.

Джерела

  • Władysław Konopczyński, Gurowski Władysław Roch (ok. 1715—1790), [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. IX «Gross Adolf — Horoch Kalikst», Wrocław — Warszawa — Kraków, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961, s. 171—173.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Vladislav Roh Gurovskij gerbu Vcholi nar 16 serpnya 1717 pom 23 travnya 1790 Varshava derzhavnij diyach diplomat Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi shambelyan korolya Avgusta III 1756 1764 pisar velikij koronnij 1764 1768 marshalok nadvirnij 1768 1781 i velikij 1781 1790 litovskij Vladislav Roh Gurovskij pol Wladyslaw Roch GurowskiVladislav Roh Gurovskijportret roboti Joganna Baptista Lampi starshogo bl 1789 roku rodovij gerb Vcholi Pisar velikij koronnij 22 grudnya 1764 7 bereznya 1768 Monarh Stanislav Avgust Ponyatovskij Nastupnik pl Marshalok nadvirnij litovskij 7 bereznya 1768 23 travnya 1781 Poperednik Yuzef Paulin Sangushko Nastupnik Mihal Yezhi Vandalin Mnishek Marshalok velikij litovskij 23 travnya 1781 23 travnya 1790 Poperednik Yuzef Paulin Sangushko Nastupnik Ignacij Roman Potockij Narodzhennya 16 serpnya 1717 1717 08 16 1 Smert 23 travnya 1790 1790 05 23 2 3 72 roki Varshava Rich PospolitaPohovannya KlechevKrayina Velike knyazivstvo Litovske i Rich PospolitaRid dBatko dMati dShlyub d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Vladislav Roh chi Vladislav Yuzef 16 serpnya 1717 roku buv ohreshenij 20 lyutogo 1718 roku v Murovanij Goslini Buv drugim sinom kashtelyana poznanskogo pl ta Zofiyi z Pshiyemskih Mav 3 brativ i 1 sestru 1737 roku razom iz troma bratami viyihav cherez Drezden do Franciyi na navchannya Navchavsya jmovirno u shkoli Stanislava Leshinskogo v Lyunevili Pislya navchannya vstupiv na sluzhbu do francuzkogo vijska 1748 roku za doruchennyam Morica Saksonskogo viyihav do Peterburga Tam bezuspishno namagavsya pidkupiti rosijskogo kanclera Alyeksyeya Byestuzheva Ryumina shob perekonati imperatricyu Yelizavetu Petrivnu pogoditisya na intronizaciyu Morica na prestol Gercogstva Kurlyandiyi i Semigaliyi 1756 roku stav shambelyanom korolya Avgusta III Pid chas okupaciyi Velikopolshi rosijskimi vijskami protyagom Semirichnoyi vijni 1756 1763 buv priznachenij korolivskim komisarom shodo rekvizicij furazhu ta proviantu Vin vchiniv bagato finansovih zlovzhivan i rozkradan pri postachanni rosijskih vijsk 21 travnya 1761 roku korol nagorodiv Gurovskogo Ordenom Svyatoyi Anni prislanim iz Peterburga Vladislav Gurovskij buv konsulom Konfederaciyi Chortorijskih 1764 roku Pid chas konvokacijnogo sejmu cogo zh roku vistupav proti prihilnikiv Vilenskogo voyevodi Karolya Stanislava Radzivila ta vimagav usunennya vid viboriv usih hto ne pidpisav inspirovanu Familiyeyu generalnu konfederaciyu Buv obranij poslom vid Poznanskogo voyevodstva na sejm 1764 roku na yakomu buv elektorom Stanislava Avgusta Ponyatovskogo pidpisav jogo pacta conventa Pislya koronacijnogo sejmu 22 grudnya 1764 roku vin buv priznachenij na posadu pisarya velikogo koronnogo Gurovskij buv obranij poslom na sejm 1766 roku vid Kaliskogo voyevodstva Nevdovzi vin stav odniyeyu z najvplivovishih figur u prorosijskomu tabori Rechi Pospolitoyi Katerina II priznachila jomu yurgelt shorichnu pensiyu yak vinagorodu Za doruchennyam rosijskogo posla Nikolaya Ryepnina Gurovskij razom iz marshalkom nadvirnim koronnim Yezhi Avgustom Mnishekom gotuvali Radomsku konfederaciyu u Velikopolshi U dodatku do telegrami vid 2 zhovtnya 1767 roku do prezidenta Kolegiyi inozemnih sprav Rosijskoyi imperiyi Nikiti Panina Nikolaj Ryepnin opisav Gurovskogo yak odnogo z posliv vidpovidalnogo za realizaciyu rosijskih planiv na sejmi 1767 roku Pid chas zasidan sejmu yak posol vid Poznanskogo ta Kaliskogo voyevodstva Vladislav Roh buv odnim z iniciatoriv viboriv delegaciyi yaka pidpisala Dogovir pro vichnu druzhbu mizh Rosiyeyu i Richchyu Pospolitoyu za yakim ostannya faktichno viznala rosijskij protektorat Zavdyaki protekciyi Ryepnina Gurovskij 7 bereznya 1768 roku stav marshalkom nadvirnim litovskim U vidpovid na ce barski konfederati spustoshili jogo mayetki u Velikopolshi 24 bereznya na Radi Senatu vin progolosuvav za vvedennya rosijskih vijsk dlya pridushennya Barskoyi konfederaciyi Navesni 1769 roku vidtisnenij do bolit zagonom konfederativ Vladislav Gurovskij utik do prusskoyi Sileziyi U zhovtni cogo zh roku priyihav do Varshavi j pid chas zasidannya Senatu progolosuvav proti nezalezhnickoyi politiki Chortorijskih Vin zasudzhuvav pered rosiyanami vsi diyi korolya zvinuvachuyuchi jogo v tayemnih ugodah iz Franciyeyu Buv avtorom pamfletu spryamovanogo proti Barskoyi konfederaciyi Sluzhbova rozmova v Dukli pol Rozmowa gabinetowa w Dukli Portret Vladislava Gurovskogo nevidomo avtora bl 1772 roku U chervni 1772 roku korol nagorodiv Gurovskogo ordenami Svyatogo Stanislava ta Bilogo Orla Buv chlenom konfederaciyi 1773 roku pidpisav pershij znishenij akt konfederaciyi a 16 kvitnya cogo zh roku vin dav obicyanku znovu pidpisati konfederaciyu Pid chas roboti Rozdilovogo sejmu 1773 1775 vin buv odnim iz lideriv konfederaciyi Adama Poninskogo uvijshov do skladu delegaciyi vidibranoyi pid tiskom diplomativ Rosiyi Avstriyi ta Prussiyi dlya zdijsnennya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 18 veresnya 1773 roku pidpisav dogovori vidstuplennya cesiyi Rechi Pospolitoyi vid svoyih zemel zahoplenih troma derzhavami pid chas podilu Vladislav Roh Gurovskij 1774 roku buv nagorodzhenij rosijskim ordenom Svyatogo Oleksandra Nevskogo Cogo zh roku vin upershe vzyavsya za proyekt rozrobki dispensatoriyi kerivnictva dlya aptek i likariv yaka mistila zokrema pravila yak gotuvati skladni medikamenti yaki zillya j liki apteka povinna mati v nayavnosti ta gotovnosti yihni dozuvannya tosho Cej proyekt ne buv realizovanij Vladislav Gurovskij buv odnim iz iniciatoriv stvorennya Postijnoyi Radi 1775 roku pracyuvav u Litovskij Rozpodilchij komisiyi yaka zajmalasya peredacheyu rosijskim pribichnikam konfiskovanogo majna v likvidovanogo Ordenu yezuyitiv U lyutomu 1775 roku zdijsnyuvav demarkaciyu novogo kordonu z Rosijskoyu imperiyeyu Protyagom 1775 1780 rokiv yak perevirenij pribichnik Katerini II ta Stanislava Avgusta Ponyatovskogo zasidav u Postijnij Radi Buv chlenom konfederaciyi pl 1776 roku 1778 roku mav richnu platnyu vidilenu zi skarbnici rosijskogo posla v Rechi Pospolitij u rozmiri 2400 chervonih zlotih 1779 roku buv chlenom Departamentu skarbu Postijnoyi Radi Portret Vladislava Gurovskogo roboti Jogana Baptista Lampi starshogo bl 1790 roku 23 travnya 1781 roku Vladislav Roh Gurovskij otrimav posadu marshalka velikogo litovskogo 1784 roku vin zaminyav vidsutnogo marshalka velikogo koronnogo Mihala Yezhi Vandalina Mnisheka a u veresni prijmav u Grodni pershij za ostanni 32 roki sejm Protyagom 1785 1787 rokiv vin takozh chasto zaminyav Mnisheka u Varshavi osoblivo pid chas podorozhi Stanislava Avgusta do Kaneva 1787 Vin vidavav pripisi dlya aktoriv m yasnikiv pekariv kupciv brodyag i torgivciv opikuvavsya brukivkoyu ta dorizhkami pozhezhnoyu komandoyu ta zayizdami nakazav provesti perepis 22 chervnya 1784 roku yak marshalok litovskij zaprovadiv preventivnu cenzuru nakazavshi nadavati po dva primirniki gazeti nadrukovanoyi pered rozpovsyudzhennyam dlya perevirki chi ne mistit vona nepristojnih novin chi reportazhiv bud yakoyi osobisto shkidlivoyi informaciyi dlya kogos Bula vvedena posada specialnogo cenzora v yakogo mali reyestruvatisya avtori drukovanih gazet Ostanni mogli otrimati shtrafi za nereyestraciyu abo nepokoru cenzoru Gurovskij buv chlenom konfederaciyi 1788 roku pid chas Chotiririchnogo sejmu Za spogadami suchasnikiv Gurovskij zlovzhivav alkogolem viv rozgulnij sposib zhittya velichezni sumi progravav u karti ves jogo mayetok perebuvav u zastavi bankiriv Rosijskij posol Kaspar fon Zaldern opisav jogo yak lyudinu hitru j zdibnu ale bez chesti j viri Avstrijskij posol baron Revicki fon Revisni pisav zokrema sho Gurovskij mav neabiyakij talant do intrig i buv horoshim oratorom Pomer 23 travnya 1790 roku u Varshavi buv pohovanij u svoyemu mayetku v Klechevi MayetnostiPalac Dzyalinskih u Poznani 2016 rikPortret Anni z Radomickih Gurovskoyi nevidomogo avtora bl 1772 roku Vladislav Gurovskij volodiv velikimi mayetkami Klechev Goluhuv Konazhev u Poznanskomu voyevodstvi volodiv palacom u Varshavi na vulici Zakrochimskij Protyagom 1773 1776 rokiv na misci dvoh serednovichnih kam yanic na ploshi Rinok u Poznani vin zbuduvav palac vidomij yak pl Sim ya1767 roku Vladislav Gurovskij odruzhivsya zi vdovoyu po pl pl Imovirno cej shlyub buv zokrema sprichinenij jogo znachnimi finansovimi problemami virishennyu yakih pospriyala druzhina yaka volodila znachnim mayetkom uspadkovanim za pomerlim cholovikom Anna mala dvoh malolitnih siniv vid pershogo shlyubu Ignaciya ta pl yakih voni razom iz Vladislavom vihovali PrimitkiUkrayinska Vikipediya 2004 d Track Q199698 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 172 d Track Q123243396 Encyklopedia powszechna Tom 11 Gui Hof Warszawa Naklad druk i wlasnosc S Orgelbranda 1862 s 32 Piotr Maciej Dziembowski Spis rzeczy pozostalych po smierci Jana Antoniego Radomickiego wojewody inowroclawskiego z 26 czerwca 1738 roku w Rocznik Towarzystwa Naukowego Plockiego 2021 nr 13 s 75 Wladyslaw Konopczynski Wladyslaw Roch Gurowski H Wczele Internetowy Polski Slownik Biograficzny Konfederacya Generalna Koronna Po doszlym Seymie Convocationis Zaczeta w Warszawie Dnia 23 Czerwca Roku Panskiego 1764 Reka J O Xcia Jmci Prymasa Korony Polskiey Stwierdzona s 6 Volumina Legum t VII Petersburg 1860 s 102 Akt elekcyi Roku Tysiac Siedemset Szescdziesiatego Czwartego Miesiaca Sierpnia Dnia dwudziestego siodmego s 35 Akt elekcyi Roku Tysiac Siedemset Szescdziesiatego Czwartego Miesiaca Sierpnia Dnia dwudziestego siodmego s 20 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 99 Dyaryusz seymu walnego ordynaryinego odprawionego w Warszawie roku 1766 Warszawa b r w b n s Nosov B V Ustanovlenie rossijskogo gospodstva v Rechi Pospolitoj 1756 1768 gg Moskva 2004 S 666 Volumina Legum t VII Petersburg 1860 s 402 Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 79 Wladyslaw Konopczynski Konfederacja barska t I Warszawa 1991 s 46 Ryszard Chojecki Patriotyczna opozycja na sejmie 1773 r w Kwartalnik Historyczny LXXIX nr 3 1972 s 559 Ryszard Chojecki Patriotyczna opozycja na sejmie 1773 r w Kwartalnik Historyczny LXXIX nr 3 1972 s 545 562 Volumina Legum t VIII Petersburg 1860 s 20 48 43 Miedzynarodowy Kongres Historii Farmacji Warszawa wrzesien 2017 w Farmacja Pomorza Srodkowego Biuletyn Informacyjny Srodkowopomorskiej Okregowej Izby Aptekarskiej w Koszalinie Nr 2 240 Kwiecien Maj Czerwiec 2017 s 44 Stanislaw Zaleski Historya zniesienia jezuitow w Polsce i ich zachowanie na Bialej Rusi t II Lwow 1875 s 68 Volumina Legum t VIII Petersburg 1860 s 527 Gazeta Rzadowa nr 58 31 sierpnia 1794 s 234 KALENDARZ polityczny dla Krolestwa Polskiego y Wielkiego Xiestwa Litewskiego na rok panski 1779 w Warszawie Nakladem y drukiem Michala Groella Ksiegarza Nadwornego J K Mci b n s Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t XI Urzednicy centralni i dostojnicy Wielkiego Ksiestwa Litewskiego XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 75 Paulina Buchwald Pelcowa Cenzura w dawnej Polsce miedzy prasa drukarska a stosem Warszawa Wydaw SBP 1997 s 81 82 Dyaryusz Seymu Ordynaryinego Pod Zwiazkiem Konfederacyi Generalney Oboyga Narodow W Warszawie Rozpoczetego Roku Panskiego 1788 T 1 cz 1 b n s W Dworzaczek Ksawery Dzialynski 1756 1819 Kornik 2006 s 26 Teresa Kostkiewiczowa Pamietniki Stanislawa Augusta na nowo odkryte w Zamek Krolewski w Warszawie Muzeum Studia i materialy t IV Warszawa Osrodek Wydawniczy Zamku Krolewskiego w Warszawie Muzeum 2015 s 104 Encyklopedia powszechna Tom 11 Gui Hof Warszawa Naklad druk i wlasnosc S Orgelbranda 1862 s 39 Pawel Cieliczko Tajemniczy ptak z palacu Dzialynskich Fundacja kochania Poznania DzherelaWladyslaw Konopczynski Gurowski Wladyslaw Roch ok 1715 1790 w Polski Slownik Biograficzny t IX Gross Adolf Horoch Kalikst Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 1961 s 171 173 PosilannyaWladyslaw Konopczynski Wladyslaw Roch Gurowski H Wczele Internetowy Polski Slownik Biograficzny Promovi ta dokumenti Vladislava Roha Gurovskogo na portali Polona pl
Топ