Вижницька гімназія — навчальний заклад у місті Вижниця, Чернівецької області, Україна, з правовим та економічним профілем.
Вижницька гімназія | ||||
| ||||
Тип | гімназія | |||
---|---|---|---|---|
Засновано | 9 листопада 1908 | |||
Адреса | Україна, Чернівецька область, Вижницький район, м.Вижниця, Українська, 92 | |||
Виникнення гімназії
Початок ХХ століття для дітей, які проживали на Буковині, не відзначався ніякими подіями у сфері освіти. Основним осередком їхнього навчання були народні школи. Це питання почало турбувати товариства, які вели свою діяльність на цій території («Українська школа», «Руська бесіда», «Січ» та інші). На рахунок цього питання долучалися й інші представники українства, а саме: заступник голови Вижницького повітового управління Микола Василько та громадські діячі - Еротей Пігуляк, Омелян Попович, Микола Спинул, віце-маршалок доктор Степан Смаль-Стоцький. Звичайно, цей задум потрібно було втілити в життя та довести, що його реалізація стала б хорошим поштовхом у розвитку освіти на Буковині. Їм вельми пощастило, адже задум збігся 60-річчям вступу на престол австрійського імператора Франца Йосифа, а відкриття цієї гімназії стало б доказом турботи та опіки над населенням. Саме велика активність Степана Смаль-Стоцького та Миколи Василька допомогли в майбутньому реалізувати задуми щодо гімназії.
Місто Вижниця здавна славилося своїми торговельними справами. Були тут й різні державні установи. Важливим було й те, що тут діяла залізнична станція, що робило сполучення з містом кращим. Щодо освіти, то найближча гімназія знаходилася у Коломиї, а це досить далеко, тому не всі батьки наважувалися відпускати своїх дітей туди на навчання. Саме це питання набрало найбільшої актуальності в той період.
Наступним етапом у вирішенні цього питання став пошук приміщення для майбутньої гімназії, яким займалися місцеві чиновники. Саме будинок народної школи став ідеальним варіантом. Наступним кроком було вирішити хто ж очолить заклад та обрати вчителів, які б навчали дітей українською мовою. Вибір впав на Антіна Клима, який був на той час головою Української поступової партії та учителем української мови та літератури. Відкриття гімназія стало великим святом для населення. Було вирішено назвати гімназію на честь цісаря Франца Йосифа, адже саме по його велінню було відкрито цей заклад. Цісарю та його родині приносили велику вдячність. Таким чином відкриття Вижницької гімназії стало великим святом для містян.
Період становлення
Після урочистого відкриття в гімназії почався процес навчання. Української мови та літератури навчали Микола Павлусевич, Іван Дощівник, Святослав Лакуста; латинської - Микола Павлусевич, Святослав Лакуста, Василь Яцев'юк, Осип Костинюк, Степан Королевич; грецької - Микола Павлусевич, Василь Яцев'юк, Степан Королевич, Іван Оролецький; французької - Микола Павлусевич; німецької - Євген Голубович, Іван Дощівник, Платон Мігуля, отець Кирстюк; математику - Антін Борис, Осип Проскурницький, Лев Добрянський, Микола Бажалук, Боберський; історії - Едвард Вальнер, Городицький; географії - Денис Лукіянович, Едвард Вальнер; природи - Антін Борис, Осип Проскурницький, Роман Смалько; фізики - Семен Ткачук, Лев Добрянський; спів - Микола Павлусевич; філософії - Микола Бажалук; релігії - отець Кирстюк, Теодор Семанюк, Гоянюк, Гірш. Вчителі намагалися навчити своїх учнів бути толерантними та стриманими, велика увага приділялася вивченню іноземних мов, що в майбутньому мало допомогти учням. Всі викладачі по-своєму намагалися вплинути на формування майбутньої особистості. Робили вони це враховуючи досвід та життя таких діячів, як: Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький і таке інше.
Щодо програми, то вона була розроблена для кожного предмету. Учні читали таких письменників: Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Антіна Могильницького, Миколи Устияновича, Нечуя-Левицького, Барвінського, Франка, Лесі Українки, Цеглинського, Осипа Маковея, Кобилянської та інших. Викладачі намагалися виховувати у своїх підданих любов до рідного краю. Гімназисти завжди відзначали річниці народження та смерті Тараса Шевченка.
Допомагали гімназисти й бідним дітям. Так, товариством «Православна академія» 6 листопада 1910 року було організовано концерт. Обдарованих бідних дітей, хто чим міг тим і підтримував. Через пару років з цих розумних і ні в чому не винних дітей будуть прекрасні фахівці. Діти не винні в злиднях своїх батьків. Багато було охочих допогти, їм за це писали подяки. Громадянське життя гімназії було досить насиченим. Викладачі цікавилися ним і всі заходи, які проводилися, хтось з них обов`язково відвідував.
Товариство «Руська бесіда» очолював професор Микола Павлусевич, професор Осип Проскурницький обирався заступником голови товариства «Українська школа». Педагоги активно спілкувалися з учителями навколишніх сіл. Вчителі часто приходили на зібрання, яке відбувалося у залі Народного дому.Саме там вони вирішували різні питання,які стосувалися шкільного і гімназійного життя у повіті. Можна навести приклад, 23 лютого 1910 р. на порядку денному стояли вирішення наступних питання: 1) відчитання та підсумування протоколу з попередніх загальних зборів; 2) стан шкільництва; 3) стан шкільництва;приєднання членів товариства; 4) закладане курсів для анальфабентів; заложенне приготовчого курсу для гімназії; 5) право вибору нового виділу; 6) заснування ліцею для дівчат; 7) вільні внески.
Авторитет гімназії почав різко зростати. Навчатися хотіло все більше учнів. Перед місцевою владою почало поставати питання про приміщення. У містечку найбільший будинок був у фотографа Стахловича. У зв`язку з тим,що йому не вистачало коштів на виплату позики у банку, він погодився на оренду приміщення з 1909 року.
Неодноразово буваючи у Вижниці, краєве начальство, звернуло увагу на діяльність управителя Антіна Клима, який був завжди у центрі громадського життя, уміло і грамотно вирішував наглядні проблеми. Йому запропонували посаду краєвого інспектора шкіл Буковини у 1912 році саме після того, як була збудована бурса для гімназистів.На його місце приходить Микола Ісопенко - вчитель математики і фізики з Іванківців. Це була людина з твердим характером і величезною силою волі, завжди хотів щоб учні в стінах навчального закладу отримали міцні знання. Микола Василько дуже багато зусиль докладав для поліпшення діяльності гімназії. Він зумів переконати чиновників краєвого управління Буковини побудувати гімназійну бурсу для дітей, які навчалися тут з більш віддалених населених пунктів, і потребував виділити на цю справу у 1910 році 32 тисячі корон на «Гімназіяльну бурсу» і 32 тисячі 500 корон - на «Руську право славну бурсу». З них - на харчування, оплату різних послуг та інше по 30 тисяч виділялося на будівництво, а по 2500 корон.
Хлопців приймали у гімназію тільки якщо він був уважний, порядний. Щодо оплати,то вона становила від 10 до 30 корон. На 1912-1913 навчальному році таких було 3. Щоб утримувати одного бурсака коштувало 18 корон. Бурсою управляв комітет з 7 членів. Серед них були голова і два заступники. За все відповідав господар бурси. У кожній кімнаті був наглядач, а також члени виділу бурси. Кожного вечора вони перевіряли домашні завдання. Гімназисти готували виступи під керівництвом викладачів напередодні кожного державного свята, розказували про історію України, життя різних народів, видатних і знаменитих письменників та інше. Саме так у них вироблявся інтерес до знань, проявлялась спостережливість, а також ораторське мистецтво. Кількість учнів постійно збільшувалася. Бажаючих навчатися все зростало і напередодні першої світової війни їхня кількість налічувала приблизно 600 осіб. Всі класи були переповнені.
Переважно батьками учнів були члени товариства «Січ», які вели здоровий спосіб життя, прагнули до знань, радо співали пісні, у тому числі стрілецькі. Шалену любов до пісні, яка була прищеплена з дому, продовжував розвивати Микола Павлусевич, який за свого часу теж очолював січове товариство, був знайомий з засновником і пропагандистом січового братства адвокатом Кирилом Трильовським. Гімназія, як державний заклад, відкривала двері для всіх дітей, без огляду на національність, які могли скласти вступний іспит та вивчати предмети українською мовою. У стінах гімназії вчилися, крім українців, ще й поляки, євреї, німці. Переважно дівчата навчалися на правах слухачок (госпітанток). Спочатку вони відвідували заняття, а вже іспити складали при кінці семестру і навчального року. Проживання їхнє було у приміщенні, що розташоване поряд з основним корпусом гімназії. В ньому знаходилось товариство «Шкільна поміч» та досить велика на той час бібліотека, якою користувалися гімназисти, а також кухня-їдальня. Велика частина хлопців проживали в Танасійчуків, а також у мешканців Вижниці, Виженки, Рівні. Тяжкі події першої світової війни не обминули гімназію. З вересня 1914 року це стало досить відчутно. Більшість була мобілізованою і не йшли на передову, а інші були при різного роду штабах і виконували там роботу, яка пов'язана з цінними паперами.
Влітку 1916 Вижниця перебувала у самому центрі військових дій. Під час подій червневої битви було майже зруйновано будинок гімназії, згоріла ціла бібліотека. Вкрай негативний відбиток на навчально-виховний процес зробили небезпечна стрілянина, канонади, зменшення кількості учнів та учителів, переміщення військових частин, хвороби, байдужість місцевого начальства. Незважаючи на воєнний час, у серпні представники адміністрації російської армії зацікавилися народними школами і гімназією.
До спуску визначних вищезгаданих педагогів слід віднести Святослав Лакуста, Едвард Вагнер, Осип Костащук, отець Семанюк. Для повітового начальства краще була відсутність гімназії так, як на час військових дій поблизу можна було розмістити лазарет, що і було зроблено. Таким чином, 5 приміщеннях розмістили лазарет № 82 дивізії № 1. Під час руйнівних боїв згоріло чимало помешкань та будівель. Хто мав можливість запрошували до себе на проживання потерпілих. До професора Павлусевича потрапив учень гімназії Опанас Шевчукевич, син виженського ткача. Восени 14-річного Опанаса і 5-річного сина Павлусевича покусав скажений собака. Багато зусиль доклав професор, але йому вдалося хлопців повезти на лікування і саме так був врятований майбутній скульптор, поет, лікар Опанас Шевчукевич, який став відомий у Європі у кінці 20-х років. На певний час міська управа вирішила не відкривати гімназію і виплачувати платню тим, хто залишився з викладачів у місті. Платню видавали у російських карбованцях за рішенням начальника повіту Н. А. Червяковського, бургомістра Баєра, його помічника Яновича. Бої точилися з перемінними успіхами. Містечко перебувало у вирі від влади росіян до австріяків і, навпаки. Але незважаючи на це, гімназисти з 1917 року навчались у новому приміщенні.
Сучасний стан гімназії
Основні дані гімназії
Директор школи - Лучик Назарій Тарасович
Профілі навчання: правовий, економічний (по 2 години на тиждень); Кількість персоналу - 41; Кількість учнів нараховується - 661; Кількість класів - 10; Кількість приміщень - 46; Написано статей понад - 312; Видано посібників, книг, брошур - 49; Авторські програми – 5; Проведено заходів за час існування - 182; Написано наукових робіт - понад 250.
Вчителі гімназії
Кафедра вчителів української мови та літератури, світової літератури
Борсук Лариса Михайлівна - вчитель української мови та літератури; категорія: "спеціаліст І категорії"; педагогічний стаж: понад 15 років.
Калинич Лідія Леонідівна - вчитель української мови та літератури; категорія: звання: вчитель – методист; "спеціаліст вищої категорії"; педагогічний стаж: 33 роки.
Кіцул Наталія Василівна - вчитель світової літератури; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель – методист; педагогічний стаж: 29 років.
Момот Іванна Вікторівна - вчитель української мови та літератури; категорія: "спеціаліст ІІ категорії"; педагогічний стаж: понад 3 роки.
Терновчук Тетяна Степанівна - вчитель української мови та літератури; категорія: "спеціаліст І категорії"; педагогічний стаж: 12 років.
Турович Юлія Миколаївна - вчитель світової літератури; категорія: "спеціаліст"; педагогічний стаж: до 1 року.
Никифоряк Зіновія Дмитрівна - вчитель української мови та літератури; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; педагогічний стаж: 15 років.
Кафедра вчителів природничих наук
Кусяк Олена Антонівна - вчитель географії; педагогічний стаж: 15 років.
Обшитош Віолетnа Валеріївна - вчитель хімії; педагогічний стаж: 17 років; досягнення: автор посібника «Абетка по хімії».
Павлюк Ярослава Юріївна - вчитель біології; категорія: "спеціаліст вища категорія"; звання: вчитель - методист; педагогічний стаж: понад 22 роки; досягнення: призер районного конкурсу «Вчитель року - 2012» в номінації "Біологія", лауреат районної педагогічної премії імені Ю.Федьковича.
Фуштей Євгенія Володимирівна - психолог; категорія: "спеціаліст І категорії"; педагогічний стаж: 20 років.
- вчитель географії; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель – методист; педагогічний стаж: 41 рік; нагороди: нагороджений знаком «Відмінник освіти України», лауреат районної педагогічної премії імені Ю.Федьковича, заслужений працівник освіти України.
Кафедра вчителів математики, фізики, інформатики
Горюк Оксана Олексіївна - вчитель математики та інформатики; категорія: "спеціаліст І категорії" ; педагогічний стаж: 17 років.
Гулій Марія Володимирівна - вчитель математики та креслення; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель – методист; педагогічний стаж: 52 роки; нагороди: нагороджена знаком «Відмінник освіти України» та «Василь Сухомлинський».
Загул Ірина Іванівна - вчитель математики та інформатики; категорія: "спеціаліст"; педагогічний стаж: до 2 років.
Рибчук Галина Василівна - вчитель математики та фізики; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель-методист; педагогічний стаж: 26 років; досягнення: переможець районного та призер обласного конкурсу «Вчитель року - 2012 » в номінації класний керівник.
Чорнокожа Ольга Володимирівна - вчитель економіки; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель-методист; педагогічний стаж: 14 років.
Кафедра історії, правознавства
Вардзаль Ігор Тимофійович - вчитель історії і захисту Вітчизни; вища категорія; педагогічний стаж - 31 рік.
Закусило Лариса Георгіївна– вчитель історії; старший вчитель; вища категорія; педагогічний стаж – 41 рік.
Лучик Назар Тарасович - вчитель історії; ІІ категорія; педагогічний стаж - понад 3 роки.
Черкач Наталія Іллівна - заслужений вчитель України, вчитель історії та правознавства; вчитель – методист; вища категорія; педагогічний стаж – 45 років; переможець районного та призер обласного конкурсів «Вчитель року» 1996, 1999 років в номінаціях історія та правознавство, переможець районного та обласного конкурсів «Школа обдарованій дитині - 2012».
Кафедра вчителів іноземної мови
Кіцул Юрій Ярославович - вчитель англійської мови; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель – методист; педагогічний стаж: 30 років; нагороди: «Відмінник освіти України».
Макаренко Катерина Іванівна - вчитель німецької мови; категорія: "спеціаліст ІІ категорії"; педагогічний стаж: 3 роки.
Ружина Сільва Сергіївна - вчитель англійської мови; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель – методист; педагогічний стаж: 53 роки.
Сенчук Надія Йосипівна - вчитель англійської мови; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель – методист; педагогічний стаж: 19 років; досягнення: переможець програми викладання англійської мови в Україні у 2002 році, переможець районного та призер обласного конкурсу «Вчитель року - 2003» в номінації англійська мова.
Єжеленко Мирослава Олександрівна - вчитель німецької мови; категорія: "спеціаліст вищої категорії"; звання: вчитель – методист; педагогічний стаж: 37 років.
Примітки
- Пенішкевич О.І. Розвиток українського шкільництва на Буковині (XVIII – початок ХХ ст.) – Чернівці: Рута, 2002. – 520 с.
- Петрик І. Розвиток загальної середньої освіти на Буковині (кінець XVIII – початок XX ст.) // Питання історії, історіографії, джерелознавства та архівознавства центральної та східної Європи. – Київ – Чернівці, 1997 . – Вип. 1. – С. 23.– 29
- Кобилянська Л.І Культурно – освітній розвиток Буковини в перші роки її приєднання до Австрії ( 70 – ті рр. XVIII – початок XX ст.). // Педагогіка та психологія: науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці. 2000. - Вип. 99. – С 31 – 36.
- Смаль – Стоцький С. Буковинська Русь: Культурно – історичний образок. Чернівці: Руська Рада, 1897. - 295 с.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vizhnicka gimnaziya navchalnij zaklad u misti Vizhnicya Cherniveckoyi oblasti Ukrayina z pravovim ta ekonomichnim profilem Vizhnicka gimnaziya Tip gimnaziyaZasnovano 9 listopada 1908 Adresa Ukrayina Chernivecka oblast Vizhnickij rajon m Vizhnicya Ukrayinska 92Viniknennya gimnaziyiPochatok HH stolittya dlya ditej yaki prozhivali na Bukovini ne vidznachavsya niyakimi podiyami u sferi osviti Osnovnim oseredkom yihnogo navchannya buli narodni shkoli Ce pitannya pochalo turbuvati tovaristva yaki veli svoyu diyalnist na cij teritoriyi Ukrayinska shkola Ruska besida Sich ta inshi Na rahunok cogo pitannya doluchalisya j inshi predstavniki ukrayinstva a same zastupnik golovi Vizhnickogo povitovogo upravlinnya Mikola Vasilko ta gromadski diyachi Erotej Pigulyak Omelyan Popovich Mikola Spinul vice marshalok doktor Stepan Smal Stockij Zvichajno cej zadum potribno bulo vtiliti v zhittya ta dovesti sho jogo realizaciya stala b horoshim poshtovhom u rozvitku osviti na Bukovini Yim velmi poshastilo adzhe zadum zbigsya 60 richchyam vstupu na prestol avstrijskogo imperatora Franca Josifa a vidkrittya ciyeyi gimnaziyi stalo b dokazom turboti ta opiki nad naselennyam Same velika aktivnist Stepana Smal Stockogo ta Mikoli Vasilka dopomogli v majbutnomu realizuvati zadumi shodo gimnaziyi Misto Vizhnicya zdavna slavilosya svoyimi torgovelnimi spravami Buli tut j rizni derzhavni ustanovi Vazhlivim bulo j te sho tut diyala zaliznichna stanciya sho robilo spoluchennya z mistom krashim Shodo osviti to najblizhcha gimnaziya znahodilasya u Kolomiyi a ce dosit daleko tomu ne vsi batki navazhuvalisya vidpuskati svoyih ditej tudi na navchannya Same ce pitannya nabralo najbilshoyi aktualnosti v toj period Nastupnim etapom u virishenni cogo pitannya stav poshuk primishennya dlya majbutnoyi gimnaziyi yakim zajmalisya miscevi chinovniki Same budinok narodnoyi shkoli stav idealnim variantom Nastupnim krokom bulo virishiti hto zh ocholit zaklad ta obrati vchiteliv yaki b navchali ditej ukrayinskoyu movoyu Vibir vpav na Antina Klima yakij buv na toj chas golovoyu Ukrayinskoyi postupovoyi partiyi ta uchitelem ukrayinskoyi movi ta literaturi Vidkrittya gimnaziya stalo velikim svyatom dlya naselennya Bulo virisheno nazvati gimnaziyu na chest cisarya Franca Josifa adzhe same po jogo velinnyu bulo vidkrito cej zaklad Cisaryu ta jogo rodini prinosili veliku vdyachnist Takim chinom vidkrittya Vizhnickoyi gimnaziyi stalo velikim svyatom dlya mistyan Period stanovlennyaPislya urochistogo vidkrittya v gimnaziyi pochavsya proces navchannya Ukrayinskoyi movi ta literaturi navchali Mikola Pavlusevich Ivan Doshivnik Svyatoslav Lakusta latinskoyi Mikola Pavlusevich Svyatoslav Lakusta Vasil Yacev yuk Osip Kostinyuk Stepan Korolevich greckoyi Mikola Pavlusevich Vasil Yacev yuk Stepan Korolevich Ivan Oroleckij francuzkoyi Mikola Pavlusevich nimeckoyi Yevgen Golubovich Ivan Doshivnik Platon Migulya otec Kirstyuk matematiku Antin Boris Osip Proskurnickij Lev Dobryanskij Mikola Bazhaluk Boberskij istoriyi Edvard Valner Gorodickij geografiyi Denis Lukiyanovich Edvard Valner prirodi Antin Boris Osip Proskurnickij Roman Smalko fiziki Semen Tkachuk Lev Dobryanskij spiv Mikola Pavlusevich filosofiyi Mikola Bazhaluk religiyi otec Kirstyuk Teodor Semanyuk Goyanyuk Girsh Vchiteli namagalisya navchiti svoyih uchniv buti tolerantnimi ta strimanimi velika uvaga pridilyalasya vivchennyu inozemnih mov sho v majbutnomu malo dopomogti uchnyam Vsi vikladachi po svoyemu namagalisya vplinuti na formuvannya majbutnoyi osobistosti Robili voni ce vrahovuyuchi dosvid ta zhittya takih diyachiv yak Taras Shevchenko Bogdan Hmelnickij i take inshe Shodo programi to vona bula rozroblena dlya kozhnogo predmetu Uchni chitali takih pismennikiv Tarasa Shevchenka Marka Vovchka Antina Mogilnickogo Mikoli Ustiyanovicha Nechuya Levickogo Barvinskogo Franka Lesi Ukrayinki Ceglinskogo Osipa Makoveya Kobilyanskoyi ta inshih Vikladachi namagalisya vihovuvati u svoyih piddanih lyubov do ridnogo krayu Gimnazisti zavzhdi vidznachali richnici narodzhennya ta smerti Tarasa Shevchenka Dopomagali gimnazisti j bidnim dityam Tak tovaristvom Pravoslavna akademiya 6 listopada 1910 roku bulo organizovano koncert Obdarovanih bidnih ditej hto chim mig tim i pidtrimuvav Cherez paru rokiv z cih rozumnih i ni v chomu ne vinnih ditej budut prekrasni fahivci Diti ne vinni v zlidnyah svoyih batkiv Bagato bulo ohochih dopogti yim za ce pisali podyaki Gromadyanske zhittya gimnaziyi bulo dosit nasichenim Vikladachi cikavilisya nim i vsi zahodi yaki provodilisya htos z nih obov yazkovo vidviduvav Tovaristvo Ruska besida ocholyuvav profesor Mikola Pavlusevich profesor Osip Proskurnickij obiravsya zastupnikom golovi tovaristva Ukrayinska shkola Pedagogi aktivno spilkuvalisya z uchitelyami navkolishnih sil Vchiteli chasto prihodili na zibrannya yake vidbuvalosya u zali Narodnogo domu Same tam voni virishuvali rizni pitannya yaki stosuvalisya shkilnogo i gimnazijnogo zhittya u poviti Mozhna navesti priklad 23 lyutogo 1910 r na poryadku dennomu stoyali virishennya nastupnih pitannya 1 vidchitannya ta pidsumuvannya protokolu z poperednih zagalnih zboriv 2 stan shkilnictva 3 stan shkilnictva priyednannya chleniv tovaristva 4 zakladane kursiv dlya analfabentiv zalozhenne prigotovchogo kursu dlya gimnaziyi 5 pravo viboru novogo vidilu 6 zasnuvannya liceyu dlya divchat 7 vilni vneski Avtoritet gimnaziyi pochav rizko zrostati Navchatisya hotilo vse bilshe uchniv Pered miscevoyu vladoyu pochalo postavati pitannya pro primishennya U mistechku najbilshij budinok buv u fotografa Stahlovicha U zv yazku z tim sho jomu ne vistachalo koshtiv na viplatu poziki u banku vin pogodivsya na orendu primishennya z 1909 roku Neodnorazovo buvayuchi u Vizhnici krayeve nachalstvo zvernulo uvagu na diyalnist upravitelya Antina Klima yakij buv zavzhdi u centri gromadskogo zhittya umilo i gramotno virishuvav naglyadni problemi Jomu zaproponuvali posadu krayevogo inspektora shkil Bukovini u 1912 roci same pislya togo yak bula zbudovana bursa dlya gimnazistiv Na jogo misce prihodit Mikola Isopenko vchitel matematiki i fiziki z Ivankivciv Ce bula lyudina z tverdim harakterom i velicheznoyu siloyu voli zavzhdi hotiv shob uchni v stinah navchalnogo zakladu otrimali micni znannya Mikola Vasilko duzhe bagato zusil dokladav dlya polipshennya diyalnosti gimnaziyi Vin zumiv perekonati chinovnikiv krayevogo upravlinnya Bukovini pobuduvati gimnazijnu bursu dlya ditej yaki navchalisya tut z bilsh viddalenih naselenih punktiv i potrebuvav vidiliti na cyu spravu u 1910 roci 32 tisyachi koron na Gimnaziyalnu bursu i 32 tisyachi 500 koron na Rusku pravo slavnu bursu Z nih na harchuvannya oplatu riznih poslug ta inshe po 30 tisyach vidilyalosya na budivnictvo a po 2500 koron Hlopciv prijmali u gimnaziyu tilki yaksho vin buv uvazhnij poryadnij Shodo oplati to vona stanovila vid 10 do 30 koron Na 1912 1913 navchalnomu roci takih bulo 3 Shob utrimuvati odnogo bursaka koshtuvalo 18 koron Bursoyu upravlyav komitet z 7 chleniv Sered nih buli golova i dva zastupniki Za vse vidpovidav gospodar bursi U kozhnij kimnati buv naglyadach a takozh chleni vidilu bursi Kozhnogo vechora voni pereviryali domashni zavdannya Gimnazisti gotuvali vistupi pid kerivnictvom vikladachiv naperedodni kozhnogo derzhavnogo svyata rozkazuvali pro istoriyu Ukrayini zhittya riznih narodiv vidatnih i znamenitih pismennikiv ta inshe Same tak u nih viroblyavsya interes do znan proyavlyalas sposterezhlivist a takozh oratorske mistectvo Kilkist uchniv postijno zbilshuvalasya Bazhayuchih navchatisya vse zrostalo i naperedodni pershoyi svitovoyi vijni yihnya kilkist nalichuvala priblizno 600 osib Vsi klasi buli perepovneni Perevazhno batkami uchniv buli chleni tovaristva Sich yaki veli zdorovij sposib zhittya pragnuli do znan rado spivali pisni u tomu chisli strilecki Shalenu lyubov do pisni yaka bula prisheplena z domu prodovzhuvav rozvivati Mikola Pavlusevich yakij za svogo chasu tezh ocholyuvav sichove tovaristvo buv znajomij z zasnovnikom i propagandistom sichovogo bratstva advokatom Kirilom Trilovskim Gimnaziya yak derzhavnij zaklad vidkrivala dveri dlya vsih ditej bez oglyadu na nacionalnist yaki mogli sklasti vstupnij ispit ta vivchati predmeti ukrayinskoyu movoyu U stinah gimnaziyi vchilisya krim ukrayinciv she j polyaki yevreyi nimci Perevazhno divchata navchalisya na pravah sluhachok gospitantok Spochatku voni vidviduvali zanyattya a vzhe ispiti skladali pri kinci semestru i navchalnogo roku Prozhivannya yihnye bulo u primishenni sho roztashovane poryad z osnovnim korpusom gimnaziyi V nomu znahodilos tovaristvo Shkilna pomich ta dosit velika na toj chas biblioteka yakoyu koristuvalisya gimnazisti a takozh kuhnya yidalnya Velika chastina hlopciv prozhivali v Tanasijchukiv a takozh u meshkanciv Vizhnici Vizhenki Rivni Tyazhki podiyi pershoyi svitovoyi vijni ne obminuli gimnaziyu Z veresnya 1914 roku ce stalo dosit vidchutno Bilshist bula mobilizovanoyu i ne jshli na peredovu a inshi buli pri riznogo rodu shtabah i vikonuvali tam robotu yaka pov yazana z cinnimi paperami Vlitku 1916 Vizhnicya perebuvala u samomu centri vijskovih dij Pid chas podij chervnevoyi bitvi bulo majzhe zrujnovano budinok gimnaziyi zgorila cila biblioteka Vkraj negativnij vidbitok na navchalno vihovnij proces zrobili nebezpechna strilyanina kanonadi zmenshennya kilkosti uchniv ta uchiteliv peremishennya vijskovih chastin hvorobi bajduzhist miscevogo nachalstva Nezvazhayuchi na voyennij chas u serpni predstavniki administraciyi rosijskoyi armiyi zacikavilisya narodnimi shkolami i gimnaziyeyu Do spusku viznachnih vishezgadanih pedagogiv slid vidnesti Svyatoslav Lakusta Edvard Vagner Osip Kostashuk otec Semanyuk Dlya povitovogo nachalstva krashe bula vidsutnist gimnaziyi tak yak na chas vijskovih dij poblizu mozhna bulo rozmistiti lazaret sho i bulo zrobleno Takim chinom 5 primishennyah rozmistili lazaret 82 diviziyi 1 Pid chas rujnivnih boyiv zgorilo chimalo pomeshkan ta budivel Hto mav mozhlivist zaproshuvali do sebe na prozhivannya poterpilih Do profesora Pavlusevicha potrapiv uchen gimnaziyi Opanas Shevchukevich sin vizhenskogo tkacha Voseni 14 richnogo Opanasa i 5 richnogo sina Pavlusevicha pokusav skazhenij sobaka Bagato zusil doklav profesor ale jomu vdalosya hlopciv povezti na likuvannya i same tak buv vryatovanij majbutnij skulptor poet likar Opanas Shevchukevich yakij stav vidomij u Yevropi u kinci 20 h rokiv Na pevnij chas miska uprava virishila ne vidkrivati gimnaziyu i viplachuvati platnyu tim hto zalishivsya z vikladachiv u misti Platnyu vidavali u rosijskih karbovancyah za rishennyam nachalnika povitu N A Chervyakovskogo burgomistra Bayera jogo pomichnika Yanovicha Boyi tochilisya z pereminnimi uspihami Mistechko perebuvalo u viri vid vladi rosiyan do avstriyakiv i navpaki Ale nezvazhayuchi na ce gimnazisti z 1917 roku navchalis u novomu primishenni Suchasnij stan gimnaziyiOsnovni dani gimnaziyi Direktor shkoli Luchik Nazarij Tarasovich Profili navchannya pravovij ekonomichnij po 2 godini na tizhden Kilkist personalu 41 Kilkist uchniv narahovuyetsya 661 Kilkist klasiv 10 Kilkist primishen 46 Napisano statej ponad 312 Vidano posibnikiv knig broshur 49 Avtorski programi 5 Provedeno zahodiv za chas isnuvannya 182 Napisano naukovih robit ponad 250 Vchiteli gimnaziyi Kafedra vchiteliv ukrayinskoyi movi ta literaturi svitovoyi literaturi Borsuk Larisa Mihajlivna vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi kategoriya specialist I kategoriyi pedagogichnij stazh ponad 15 rokiv Kalinich Lidiya Leonidivna vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi kategoriya zvannya vchitel metodist specialist vishoyi kategoriyi pedagogichnij stazh 33 roki Kicul Nataliya Vasilivna vchitel svitovoyi literaturi kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 29 rokiv Momot Ivanna Viktorivna vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi kategoriya specialist II kategoriyi pedagogichnij stazh ponad 3 roki Ternovchuk Tetyana Stepanivna vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi kategoriya specialist I kategoriyi pedagogichnij stazh 12 rokiv Turovich Yuliya Mikolayivna vchitel svitovoyi literaturi kategoriya specialist pedagogichnij stazh do 1 roku Nikiforyak Zinoviya Dmitrivna vchitel ukrayinskoyi movi ta literaturi kategoriya specialist vishoyi kategoriyi pedagogichnij stazh 15 rokiv Kafedra vchiteliv prirodnichih nauk Kusyak Olena Antonivna vchitel geografiyi pedagogichnij stazh 15 rokiv Obshitosh Violetna Valeriyivna vchitel himiyi pedagogichnij stazh 17 rokiv dosyagnennya avtor posibnika Abetka po himiyi Pavlyuk Yaroslava Yuriyivna vchitel biologiyi kategoriya specialist visha kategoriya zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh ponad 22 roki dosyagnennya prizer rajonnogo konkursu Vchitel roku 2012 v nominaciyi Biologiya laureat rajonnoyi pedagogichnoyi premiyi imeni Yu Fedkovicha Fushtej Yevgeniya Volodimirivna psiholog kategoriya specialist I kategoriyi pedagogichnij stazh 20 rokiv vchitel geografiyi kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 41 rik nagorodi nagorodzhenij znakom Vidminnik osviti Ukrayini laureat rajonnoyi pedagogichnoyi premiyi imeni Yu Fedkovicha zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Kafedra vchiteliv matematiki fiziki informatiki Goryuk Oksana Oleksiyivna vchitel matematiki ta informatiki kategoriya specialist I kategoriyi pedagogichnij stazh 17 rokiv Gulij Mariya Volodimirivna vchitel matematiki ta kreslennya kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 52 roki nagorodi nagorodzhena znakom Vidminnik osviti Ukrayini ta Vasil Suhomlinskij Zagul Irina Ivanivna vchitel matematiki ta informatiki kategoriya specialist pedagogichnij stazh do 2 rokiv Ribchuk Galina Vasilivna vchitel matematiki ta fiziki kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 26 rokiv dosyagnennya peremozhec rajonnogo ta prizer oblasnogo konkursu Vchitel roku 2012 v nominaciyi klasnij kerivnik Chornokozha Olga Volodimirivna vchitel ekonomiki kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 14 rokiv Kafedra istoriyi pravoznavstva Vardzal Igor Timofijovich vchitel istoriyi i zahistu Vitchizni visha kategoriya pedagogichnij stazh 31 rik Zakusilo Larisa Georgiyivna vchitel istoriyi starshij vchitel visha kategoriya pedagogichnij stazh 41 rik Luchik Nazar Tarasovich vchitel istoriyi II kategoriya pedagogichnij stazh ponad 3 roki Cherkach Nataliya Illivna zasluzhenij vchitel Ukrayini vchitel istoriyi ta pravoznavstva vchitel metodist visha kategoriya pedagogichnij stazh 45 rokiv peremozhec rajonnogo ta prizer oblasnogo konkursiv Vchitel roku 1996 1999 rokiv v nominaciyah istoriya ta pravoznavstvo peremozhec rajonnogo ta oblasnogo konkursiv Shkola obdarovanij ditini 2012 Kafedra vchiteliv inozemnoyi movi Kicul Yurij Yaroslavovich vchitel anglijskoyi movi kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 30 rokiv nagorodi Vidminnik osviti Ukrayini Makarenko Katerina Ivanivna vchitel nimeckoyi movi kategoriya specialist II kategoriyi pedagogichnij stazh 3 roki Ruzhina Silva Sergiyivna vchitel anglijskoyi movi kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 53 roki Senchuk Nadiya Josipivna vchitel anglijskoyi movi kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 19 rokiv dosyagnennya peremozhec programi vikladannya anglijskoyi movi v Ukrayini u 2002 roci peremozhec rajonnogo ta prizer oblasnogo konkursu Vchitel roku 2003 v nominaciyi anglijska mova Yezhelenko Miroslava Oleksandrivna vchitel nimeckoyi movi kategoriya specialist vishoyi kategoriyi zvannya vchitel metodist pedagogichnij stazh 37 rokiv PrimitkiPenishkevich O I Rozvitok ukrayinskogo shkilnictva na Bukovini XVIII pochatok HH st Chernivci Ruta 2002 520 s Petrik I Rozvitok zagalnoyi serednoyi osviti na Bukovini kinec XVIII pochatok XX st Pitannya istoriyi istoriografiyi dzhereloznavstva ta arhivoznavstva centralnoyi ta shidnoyi Yevropi Kiyiv Chernivci 1997 Vip 1 S 23 29 Kobilyanska L I Kulturno osvitnij rozvitok Bukovini v pershi roki yiyi priyednannya do Avstriyi 70 ti rr XVIII pochatok XX st Pedagogika ta psihologiya naukovij visnik Cherniveckogo universitetu Chernivci 2000 Vip 99 S 31 36 Smal Stockij S Bukovinska Rus Kulturno istorichnij obrazok Chernivci Ruska Rada 1897 295 s Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2019 Procitovano 15 listopada 2019