Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Веста була запланованою місією прольоту кількох астероїдів, яку Радянський Союз оцінював у 1980-х роках.
| ' | |
| Польотні дані корабля | |
|---|---|
| Польотні дані екіпажу |
Місія "Веста" мала складатися з двох ідентичних зондів (як і попередні радянські місії на Венеру), які мали бути запущені в 1991 році. Подібно до програми Vega, кожен космічний апарат висаджуватиме один або кілька спускових апаратів чи повітряних куль у венеріанській атмосфері, а потім прямуватиме до наступної цілі.
На Венері буде випущений французький супутник, присвячений прольотам астероїдів. Він повернеться, щоб допомогти гравітації Землі, а потім досягне приблизно 3–3,3 а.е. від Сонця. Там вони пролетять повз менші астероїди, і Веста, якщо вдасться, з невеликим зондом приземлиться там.
Точні цілі залежатимуть від дати запуску. У початковому дослідженні 1985 року було проаналізовано 2700 можливих траєкторій для дати запуску в 1991-1992 роках. Враховуючи всі обмеження, було обрано близько 12 траєкторій-кандидатів. Два однакові космічні апарати можуть мати різні траєкторії і цілі.Два ідентичних космічних корабля могли мати різні траєкторії та цілі. Серед них 5 Astraea, 53 Kalypso, 187 Lamberta, 453 Tea, 1335 Demoulina і 1858 Лобачевського, а також комета Енке .
Конструкція космічного корабля
Приблизно у 1985 році "Веста" була перепрофільована на місію до Марса, а місія до астероїдів залишилася незмінною. Детальні плани передбачали, що кожен зонд має відвідати чотири малих тіла, включаючи астероїди, що належать до різних класів, що забезпечить репрезентативну вибірку різноманітності астероїдів, а також, ймовірно, одну чи дві комети.
Відвідування принаймні одного астероїда Аполлона-Амора (що наближається до Землі) також було бажаним.
Попередні дослідження вимагали [коли?] включити принаймні такі наукові інструменти:
- ширококутна камера (поле зору ~6,5°, CCD 512×512 пікселів)
- камера з вузьким кутом огляду (~0,5° поля зору, 512 × 512 пікселів CCD - 3,9 кутових секунд/піксель)
- ближній інфрачервоний спектрометр (вимірювання 0,5–5 мкм з λ/Δλ = 50, 5 кутових хвилин на піксель)
Можливий додатковий інструментарій:
- УФ- спектрометр (для отримання зображень під час прольоту комети)
- радарний висотомір / радіометр
- детектор пилу
- детектор іонів або нейтральних газів
Об'єм бортової пам'яті становитиме близько 240 Мб. Зображення на найближчому наближенні (~500 км) можуть мати роздільну здатність 10 м/піксель. У найгіршому випадку швидкість низхідної лінії зв'язку становитиме 600 біт/с (якщо не використовуватиметься Мережа далекого космосу NASA (DSN)). Наукове корисне навантаження становить близько 100 кг. Космічний апарат мав 750 кг сухої маси і ніс 750 кг пального, а також, можливо, 500-кілограмовий пенетратор. 20 квадратних метрів сонячних панелей забезпечували 350 Вт енергії.
Якби вдалося отримати підтримку DSN, доплерівське відстеження руху космічного апарату "Веста" дозволило б точно визначити масу тіл, що зіткнулися з астероїдом. Якщо ж ні, то розглядалася інша можливість: випустити пробну масу і спостерігати за її рухом поблизу цільового астероїда.
Конструкція космічного апарату була запозичена у телекомунікаційних супутників (INMARSAT), що мають необхідну масу, об'єм та дельта-гравітаційні можливості (3-осьова стабілізована, з платформою наведення з 2 осями свободи для наукових приладів).
Траєкторія
Гравітаційне притягання Марса обмежує можливі траєкторії. Астероїдний пенетратор також накладає обмеження на швидкість зближення з цільовим астероїдом (менше 4 км/с).
Тим не менш, було розроблено 3 можливі траєкторії, з двома марсіанськими гравітаційними допоміжними елементами
Одиночний проліт повз Марс також можливий, але подвійна гравітаційна підтримка збільшує бюджет маси космічного апарату на 30%, за рахунок додаткових 1,8 року часу в дорозі до поясу астероїдів. Наступні траєкторії наведено для вікна запуску 1994 року. Тут також показано розмір і тип кожного астероїда:
Траєкторія 1:
- запуск із Землі
- Допомога гравітації Марса
- проліт 2335 James (10-кілометровий астероїд типу X) (астероїд Amor)
- Допомога гравітації Марса
- 109 Felicitas (тип С, 76 км)
- 739 Mandeville (тип EMP(?), 110 км)
- 4 Веста (V-тип, або Вестоїд. Має діаметр 570 км) пролітає зі швидкістю 3,5 км/с. Випускається пенетратор.
Загальна дельта-версія: 450 РС
Траєкторія 2:
- запуск із Землі
- Допомога гравітації Марса
- проліт короткоперіодичної комети 157P/Tritton
- Допомога гравітації Марса
- 2087 Кочера (30 км? )
- 1 Церера (проліт і випуск пенетратора)
Загальна дельта-версія: 1150 РС
Траєкторія 3:
- запуск із Землі
- Допомога гравітації Марса
- 1204 Renzia (10 км?) (Амор-астероїд)
- Допомога гравітації Марса
- 435 Елла (тип U, 30 км)
- 46 Гестія (тип F, 165 км)
- 135 Герта (тип М, 80 км)
Загальна дельта-версія: 350 РС
В інших дослідженнях також розглядалися 11 Партенопа, 19 Фортуна і 20 Массалія.
Анулювання
Комбінація факторів, ймовірно, включаючи зміну франко-радянських відносин, часткову невдачу місії "Фобос", фінансові проблеми і розпад Радянського Союзу, не дозволили проекту просунутися далі фази планування.
Список літератури
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesta bula zaplanovanoyu misiyeyu prolotu kilkoh asteroyidiv yaku Radyanskij Soyuz ocinyuvav u 1980 h rokah Polotni dani korablya Polotni dani ekipazhu Misiya Vesta mala skladatisya z dvoh identichnih zondiv yak i poperedni radyanski misiyi na Veneru yaki mali buti zapusheni v 1991 roci Podibno do programi Vega kozhen kosmichnij aparat visadzhuvatime odin abo kilka spuskovih aparativ chi povitryanih kul u venerianskij atmosferi a potim pryamuvatime do nastupnoyi cili Na Veneri bude vipushenij francuzkij suputnik prisvyachenij prolotam asteroyidiv Vin povernetsya shob dopomogti gravitaciyi Zemli a potim dosyagne priblizno 3 3 3 a e vid Soncya Tam voni proletyat povz menshi asteroyidi i Vesta yaksho vdastsya z nevelikim zondom prizemlitsya tam Tochni cili zalezhatimut vid dati zapusku U pochatkovomu doslidzhenni 1985 roku bulo proanalizovano 2700 mozhlivih trayektorij dlya dati zapusku v 1991 1992 rokah Vrahovuyuchi vsi obmezhennya bulo obrano blizko 12 trayektorij kandidativ Dva odnakovi kosmichni aparati mozhut mati rizni trayektoriyi i cili Dva identichnih kosmichnih korablya mogli mati rizni trayektoriyi ta cili Sered nih 5 Astraea 53 Kalypso 187 Lamberta 453 Tea 1335 Demoulina i 1858 Lobachevskogo a takozh kometa Enke Konstrukciya kosmichnogo korablyaPriblizno u 1985 roci Vesta bula pereprofilovana na misiyu do Marsa a misiya do asteroyidiv zalishilasya nezminnoyu Detalni plani peredbachali sho kozhen zond maye vidvidati chotiri malih tila vklyuchayuchi asteroyidi sho nalezhat do riznih klasiv sho zabezpechit reprezentativnu vibirku riznomanitnosti asteroyidiv a takozh jmovirno odnu chi dvi kometi Vidviduvannya prinajmni odnogo asteroyida Apollona Amora sho nablizhayetsya do Zemli takozh bulo bazhanim Poperedni doslidzhennya vimagali koli vklyuchiti prinajmni taki naukovi instrumenti shirokokutna kamera pole zoru 6 5 CCD 512 512 pikseliv kamera z vuzkim kutom oglyadu 0 5 polya zoru 512 512 pikseliv CCD 3 9 kutovih sekund piksel blizhnij infrachervonij spektrometr vimiryuvannya 0 5 5 mkm z l Dl 50 5 kutovih hvilin na piksel Mozhlivij dodatkovij instrumentarij UF spektrometr dlya otrimannya zobrazhen pid chas prolotu kometi radarnij visotomir radiometr detektor pilu detektor ioniv abo nejtralnih gaziv Ob yem bortovoyi pam yati stanovitime blizko 240 Mb Zobrazhennya na najblizhchomu nablizhenni 500 km mozhut mati rozdilnu zdatnist 10 m piksel U najgirshomu vipadku shvidkist nizhidnoyi liniyi zv yazku stanovitime 600 bit s yaksho ne vikoristovuvatimetsya Merezha dalekogo kosmosu NASA DSN Naukove korisne navantazhennya stanovit blizko 100 kg Kosmichnij aparat mav 750 kg suhoyi masi i nis 750 kg palnogo a takozh mozhlivo 500 kilogramovij penetrator 20 kvadratnih metriv sonyachnih panelej zabezpechuvali 350 Vt energiyi Yakbi vdalosya otrimati pidtrimku DSN doplerivske vidstezhennya ruhu kosmichnogo aparatu Vesta dozvolilo b tochno viznachiti masu til sho zitknulisya z asteroyidom Yaksho zh ni to rozglyadalasya insha mozhlivist vipustiti probnu masu i sposterigati za yiyi ruhom poblizu cilovogo asteroyida Konstrukciya kosmichnogo aparatu bula zapozichena u telekomunikacijnih suputnikiv INMARSAT sho mayut neobhidnu masu ob yem ta delta gravitacijni mozhlivosti 3 osova stabilizovana z platformoyu navedennya z 2 osyami svobodi dlya naukovih priladiv TrayektoriyaGravitacijne prityagannya Marsa obmezhuye mozhlivi trayektoriyi Asteroyidnij penetrator takozh nakladaye obmezhennya na shvidkist zblizhennya z cilovim asteroyidom menshe 4 km s Tim ne mensh bulo rozrobleno 3 mozhlivi trayektoriyi z dvoma marsianskimi gravitacijnimi dopomizhnimi elementami Odinochnij prolit povz Mars takozh mozhlivij ale podvijna gravitacijna pidtrimka zbilshuye byudzhet masi kosmichnogo aparatu na 30 za rahunok dodatkovih 1 8 roku chasu v dorozi do poyasu asteroyidiv Nastupni trayektoriyi navedeno dlya vikna zapusku 1994 roku Tut takozh pokazano rozmir i tip kozhnogo asteroyida Trayektoriya 1 zapusk iz Zemli Dopomoga gravitaciyi Marsa prolit 2335 James 10 kilometrovij asteroyid tipu X asteroyid Amor Dopomoga gravitaciyi Marsa 109 Felicitas tip S 76 km 739 Mandeville tip EMP 110 km 4 Vesta V tip abo Vestoyid Maye diametr 570 km prolitaye zi shvidkistyu 3 5 km s Vipuskayetsya penetrator Zagalna delta versiya 450 RS Trayektoriya 2 zapusk iz Zemli Dopomoga gravitaciyi Marsa prolit korotkoperiodichnoyi kometi 157P Tritton Dopomoga gravitaciyi Marsa 2087 Kochera 30 km 1 Cerera prolit i vipusk penetratora Zagalna delta versiya 1150 RS Trayektoriya 3 zapusk iz Zemli Dopomoga gravitaciyi Marsa 1204 Renzia 10 km Amor asteroyid Dopomoga gravitaciyi Marsa 435 Ella tip U 30 km 46 Gestiya tip F 165 km 135 Gerta tip M 80 km Zagalna delta versiya 350 RS V inshih doslidzhennyah takozh rozglyadalisya 11 Partenopa 19 Fortuna i 20 Massaliya AnulyuvannyaKombinaciya faktoriv jmovirno vklyuchayuchi zminu franko radyanskih vidnosin chastkovu nevdachu misiyi Fobos finansovi problemi i rozpad Radyanskogo Soyuzu ne dozvolili proektu prosunutisya dali fazi planuvannya Spisok literaturiHarvey Brian 2007 Russian planetary exploration history development legacy prospects Berlin Springer ISBN 978 0 387 49664 1 OCLC 186566322