Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Юрій Величко | |
|---|---|
| Народився | 24 жовтня 1903 Літиня, Україна |
| Помер | 17 серпня 1979 (75 років) Рудне, Україна |
| Країна |  Австро-Угорщина УНР Польща СРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | |
| Галузь | радіотехніка |
| Заклад | Львівський політехнічний інститут |
| Посада | Завідувач каф. (1946-1976) |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Відомий завдяки: | радіотехніка |
Юрій Теофанович Вели́чко (нар. 24 жовтня 1903, село Літиня, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Дрогобицький район Львівська область — пом. 17 серпня 1979, село Рудне) — український науковець, фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічічних наук (1950). Професор (1954).
Життєпис
Народився 24 жовтня 1903 року у сім'ї греко-католицького священика Теофана Величка (1877-1908) в селі Літиня поблизу Дрогобича. Мати Юрія Люба працювала сільською вчителькою, походила із давнього лемківського роду і була дочкою священика Володимира Хиляка. У Юрія був молодший брат Сергій. Початкову школу Юрій закінчив у сусідньому селі Колодруби. Юрій Величко навчався у Самбірській, Стрийській та Львівській гімназіях. У 1918-1920 рр. перебував в лавах УГА та УНР.
Польська окупація (1921-1939). У червні 1921 року Величко здав випускні іспити і став випускником Першої української академічної гімназії у Львові, а згодом навчався у Львівській українській таємній політехніці. Одночасно відвідував у торговельній школі курси книговодів і працював на важких роботах для прожиття. Оскільки визнання фаховости свідоцтв таємної політехніки було погоджено із Данціґом та Прагою то Юрій Величко восени 1923 року вступив до навчання у Вищу технічну школу () у Данціґу (нині Ґданськ). Оскільки навчання було платним, Юрій (як сирота) був вимушений працювати - спочатку робітником насуднобудівній верфі, а згодом – помічником бухгалтера у банку. Восени 1922 р. у Данціґу виникла українська студентська організація "Основа", а згодом, на початку 1924 р. корпорація - студентське товариство "Чорноморе". Юрій Величко був членом обох товариств: виконував обов'язки касира та фотографа корпорації. Влітку 1929 року Величко під керівництвом професора Кіпфміллера захистив дипломний проект на тему "Кабелі при високій напрузі та низькій температурі" та 16 липня 1929 року закінчив Вищу технічну школу у Данціґу з титулом інженера-електротехніка. Повернувшись додому спочатку працював монтером дрібної електростанції у Галичі, згодом слюсарем-монтажником у Львові (Польські заклади Сіменс"). У січні 1932 року Юрій Величко влаштувався головним бухгалтером-економістом у "Кооперативі інженерних робіт" (КІР) у Львові, організованій Атанасом Міляничем.
Перша більшовицька окупація (1939-1941). У жовтні 1939 р. під час Народних зборів Західної України Юрій Теофанович працював стенографістом виступів. Під час першої радянської окупації, з 1 січня 1940 р. до 30 червня 1941 р., Ю.Т. Величко працював у Львівському Державному Університеті (ЛДУ) ім. Івана Франка на кафедрі фізики, якою завідував професор Леопольд Інфельд.
Німецька окупація (1941-1944). Згодом, під час німецької окупації ЛДУ був ліквідований, і з 1 липня 1941 р. Юрій Теофанович працює начальником господарського відділу Львівської електростанції на Персенківці. Але як тільки були відкриті Технічні фахові курси в приміщеннях Львівської політехніки, Величко Ю.Т. 1 січня 1942 р. був прийнятий на посаду доцента, на якій працював до 20 липня 1944 р. Ю.Т. Величко читав лекції з теоретичної радіотехніки для студентів групи «слабких струмів». Юрій Теофанович читав лекції українською мовою, хоча обов’язковою була німецька. Але таку вимогу обминала також більшість польських професорів. В лекціях Юрія Теофановича особливе зацікавлення викликало застосування матричних методів в аналізі складних електричних мереж. Це було суттєве доповнення до загальної електротехніки у викладі професора С. Фризе, який базувався переважно на одноконтурних схемах. Для практичних занять вже тоді Юрій Теофанович забезпечував студентів фотографічно розмноженими таблицями алгоритмів матричних операцій, а також графіків деяких функцій.
Праця у Львівському політехнічному інституті (1944-1979)
На працю у Львівському політехнічному інституті (ЛПІ) Ю.Т. Величко зголосився 30 липня 1944 р. Вже тоді для радіотехнічної кафедри були виділені в головному корпусі кімнати: від 104–ї до 108–ї, а під свій кабінет Юрій Теофанович зайняв малу 108–му кімнату з броньованими дверима. Завдяки наявності других дверей, Юрій Теофанович тут же організував фотолабораторію.
20 червня 1946 р. Ю.Т. Величка назначено тимчасово виконуючим обов’язки завідувача кафедри "Радіотехніки" (РТ). Водночас Юрію Теофановичу присвоєно звання в.о. доцента кафедри «Радіотехніка». Вже за рік, 23 травня 1947 р., в Києві Юрій Теофанович захистив кандидатську дисертацію на тему: «Супряження коливальних кіл в супергетеродинному приймачі». 10 січня 1948 р., Юрій Теофанович отримав звання доцента, і будучи в.о. завідувача великої (на той час) кафедри, 16 лютого 1948 р. Юрій Теофанович добився перейменування назви кафедри з «Радіотехніка» на кафедру «Теоретичної радіотехніки» (ТР).
22 червня 1950 р., Ю.Т. Величко захистив в КПІ (Київський політехнічний інститут) докторську дисертацію на тему «Теорія прохідних чотириполюсників». Однак, ВАК СРСР зобов’язав його перекласти цю працю російською мовою. Повторний захист відбувся також в КПІ в червні 1952 р. і лише 4 липня 1953 р. ВАК СРСР присвоїв Ю. Т. Величку вчену ступінь доктора технічних наук. Таким чином Ю. Т. Величко став в Галичині першим українцем, вченим-радіоспеціалістом. У 1951 р. Юрій Теофанович був затверджений завідувачем каф. «Теоретичної радіотехніки і радіовимірювань» (ТРР).
Наказом по інституту від 30 червня 1953 р. керівництво ЛПІ оголосило Величку Ю.Т. подяку «за добру постановку наукової роботи і успішну підготовку наукових кадрів», а у 1954 р. Міністерство зв’язку СРСР присвоїло Юрію Теофановичу звання «почесного радиста СРСР». Згодом, Постановою ВАК СРСР № 22 від 4 грудня 1954 р. йому присвоєно вчене звання професора.
П’ятдесяті роки ХХ-го століття були періодом найвищої активності, найбільших досягнень і широкої популярності професора Ю.Т. Величка. Ще з 1947 р. до 1952 р. він був членом Обласної ради Львівського Радіоклубу. З 1953 р. по 1958 р. він був обраний деканом РТФ, а у 1955 р. – депутатом Львівської міської ради. Він додатково працює з 1957 до 1964 р. у Виконкомі львівської міської ради. З 7 вересня 1957 р. Юрій Теофанович стає членом Економічної ради при Львівському Раднаргоспі, а з 1958 р по 1962 р. він делегований членом Центрального комітету ДОСААФ в Москві від Львівської області. На факультеті Ю.Т. Величко з 1957 по 1977 рр., тобто 20 років, був єдиним професором, доктором наук в галузі радіотехніки. Юрій Теофанович Величко є автором праць з теорії електричних мереж, лінійних електричних і радіотехнічних кіл. Розробив найповнішу донині теорію прохідного чотириполюсника, що базується на універсальній «плаваючій матриці» з широкими можливостями в практиці аналізу.
29 серпня 1960 р. АН СРСР нагороджує Ю.Т. Величка ювілейним знаком з нагоди дня народження О.С. Попова. 13 жовтня 1961 р. він отримує медаль «За трудовое отличие», а 5 листопада 1962 р. - подяку керівництва ЛПІ «за високі виробничі проказники та активну участь у громадському житті інститтуту» У 1963 р. Ю.Т. Величка обирають членом президії Львівської обласної ради Науково технічних товариств (НТО), а у 1964 р. його делегують членом Всесоюзної ради НТО в Москві.
В кінці шістдесятих років кафедра ТРР досягла певних наукових успіхів. На кафедрі успішно працювала науково-дослідна лабораторія НДЛ-51, яка виконувала замовлення ЛНДРТІ в галузі антенної техніки, Кафедра опублікувала два навчальні посібники. Працівники кафедри публікували статті в центральних (союзних) радіотехнічних журналах. Професор Ю.Т. Величко отримав низку запрошень за кордон прочитати фахові лекції. Вже у 1968 р. Юрій Теофанович виступав на симпозіумі з теорії електричних мереж в Празі (ЧСРР). Однак виїхати на конференцію в Будапешті у 1970 р. він не дістав дозволу. З 13 по 20 липня 1970р. Юрій Теофановиич прочитав цикл лекций на тему «Машинное проектирование радиоэлектронных схем» в Запоріжжі на запрошенная Констр. Бюро Электроприборостроения. Відомо, що на запрошенная чеського вченого Йозефа Чайки Юрій Теофанович виступав з лекциями в м. Брно (ЧСРР). Аналогічно в жовтні 1972 р. він читав лекції на тему: Розрахунок багатополюсників за допомогою плавающих матриць, графів, та еквівалентних схем, в м. Ільменау (НДР) на запрошення проф.. Келлера. Відомо, що на запрошенная проф. Лєнкавскі Юрій Теофанович прочитав цикл лекций з теорії мереж в м. Ґданьск. Так само на запрошення Томського інституту автоматизованих систем управління і радіоелектроніки (м. Томськ) Юрій Теофанович прочитав цикл лекций в период з 30 березня по 30 квітня 1974 р.
Весною і літом 1979 р. Юрій Теофанович інтенсивно працював над другим томом свого підручника «Теоретичні основи радіотехнічних мереж», перебуваючи на своїй дачі в селищі Рудне коло Львова. Однак, доля не дала йому можливості завершити цю фундаментальну книгу. В липні 1979 р. він захворів і лікувався. В тиждень після виходу з лікарні Юрій Теофанович не справився з серцевим приступом, і 17 серпня 1979 р. його не стало. Похований на селищі Рудне на місцевому цвинтарі.
Вшанування пам'яті Юрія Величка
У перші роки Незалежності України ім’я Юрія Теофановича немов відродилося. Новий завідувач каф. РТП, вчений і художник, професор З.Д. Грицьків намалював портрет Юрія Теофановича, і вдекорував ним найбільшу в ХІ корп. світлу і відновлену аудиторію, якій і присвоєно назву «Аудиторія ім. професора Юрія Теофановича Величка» (1996 р.). Вчена Рада РТФ домоглася встановлення стипендії ім. проф. Ю.Т Величка. 16 листопада 1998 р. у фоє приміщення ХІ н.к. Львівськлої політехніки відбулося урочисте посвячення пам’ятної таблиці професора Ю.Т. Величка з нагоди його 95-ліття з дня народження.
За поданням ректорату та підтримки Вченої Ради Національного університету "Львівська політехніка" міська Рада Львова перейменувала вулицю 'Глухий кут' на вул. Юрія Величка.
Науковий доробок
Юрій Величко — автор понад 200 наукових праць, в т. ч. монографій, словників та підручників: 1. Прохідні чотириполюсники. К., 1958; 2. Російсько-український електрорадіотехнічний словник. К. 1961 (співавт.); 3. Теоретичні основи радіотехнічних мереж. Л., 1966; 4. Tension, current and power analysis in radioelectronic networks by matrices, graphs and equivalent circuits // Proceedings of the Fourth colloqium on microwave communication. Budapest, 1970, April 21–24. 1970. Vol. 2.
Література
- Професор Юрій Величко і прогрес теоретичної радіотехніки / Т. І. Бардила, А. Ю. Воробкевич, Й. А. Захарія. – Львів : Львівська політехніка, 2018. – 256 с. – .
Посилання
- Юрій Величко Енциклопедія «Наукове товариство ім. Шевченка»
- Величко Юрій Теофанович (до 115-річчя з дня народження)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Velichko Batko Posada Diti Druzhina Mati Yurij VelichkoNarodivsya24 zhovtnya 1903 1903 10 24 Litinya UkrayinaPomer17 serpnya 1979 1979 08 17 75 rokiv Rudne UkrayinaKrayina Avstro Ugorshina UNR Polsha SRSRNacionalnistukrayinecAlma materGaluzradiotehnikaZakladLvivskij politehnichnij institutPosadaZaviduvach kaf 1946 1976 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor tehnichnih naukVidomij zavdyaki radiotehnika Yurij Teofanovich Veli chko nar 24 zhovtnya 1903 19031024 selo Litinya Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Drogobickij rajon Lvivska oblast pom 17 serpnya 1979 selo Rudne ukrayinskij naukovec fahivec u galuzi radiotehniki Doktor tehnichichnih nauk 1950 Profesor 1954 ZhittyepisNarodivsya 24 zhovtnya 1903 roku u sim yi greko katolickogo svyashenika Teofana Velichka 1877 1908 v seli Litinya poblizu Drogobicha Mati Yuriya Lyuba pracyuvala silskoyu vchitelkoyu pohodila iz davnogo lemkivskogo rodu i bula dochkoyu svyashenika Volodimira Hilyaka U Yuriya buv molodshij brat Sergij Pochatkovu shkolu Yurij zakinchiv u susidnomu seli Kolodrubi Yurij Velichko navchavsya u Sambirskij Strijskij ta Lvivskij gimnaziyah U 1918 1920 rr perebuvav v lavah UGA ta UNR Polska okupaciya 1921 1939 U chervni 1921 roku Velichko zdav vipuskni ispiti i stav vipusknikom Pershoyi ukrayinskoyi akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi a zgodom navchavsya u Lvivskij ukrayinskij tayemnij politehnici Odnochasno vidviduvav u torgovelnij shkoli kursi knigovodiv i pracyuvav na vazhkih robotah dlya prozhittya Oskilki viznannya fahovosti svidoctv tayemnoyi politehniki bulo pogodzheno iz Dancigom ta Pragoyu to Yurij Velichko voseni 1923 roku vstupiv do navchannya u Vishu tehnichnu shkolu u Dancigu nini Gdansk Oskilki navchannya bulo platnim Yurij yak sirota buv vimushenij pracyuvati spochatku robitnikom nasudnobudivnij verfi a zgodom pomichnikom buhgaltera u banku Voseni 1922 r u Dancigu vinikla ukrayinska studentska organizaciya Osnova a zgodom na pochatku 1924 r korporaciya studentske tovaristvo Chornomore Yurij Velichko buv chlenom oboh tovaristv vikonuvav obov yazki kasira ta fotografa korporaciyi Vlitku 1929 roku Velichko pid kerivnictvom profesora Kipfmillera zahistiv diplomnij proekt na temu Kabeli pri visokij napruzi ta nizkij temperaturi ta 16 lipnya 1929 roku zakinchiv Vishu tehnichnu shkolu u Dancigu z titulom inzhenera elektrotehnika Povernuvshis dodomu spochatku pracyuvav monterom dribnoyi elektrostanciyi u Galichi zgodom slyusarem montazhnikom u Lvovi Polski zakladi Simens U sichni 1932 roku Yurij Velichko vlashtuvavsya golovnim buhgalterom ekonomistom u Kooperativi inzhenernih robit KIR u Lvovi organizovanij Atanasom Milyanichem Persha bilshovicka okupaciya 1939 1941 U zhovtni 1939 r pid chas Narodnih zboriv Zahidnoyi Ukrayini Yurij Teofanovich pracyuvav stenografistom vistupiv Pid chas pershoyi radyanskoyi okupaciyi z 1 sichnya 1940 r do 30 chervnya 1941 r Yu T Velichko pracyuvav u Lvivskomu Derzhavnomu Universiteti LDU im Ivana Franka na kafedri fiziki yakoyu zaviduvav profesor Leopold Infeld Nimecka okupaciya 1941 1944 Zgodom pid chas nimeckoyi okupaciyi LDU buv likvidovanij i z 1 lipnya 1941 r Yurij Teofanovich pracyuye nachalnikom gospodarskogo viddilu Lvivskoyi elektrostanciyi na Persenkivci Ale yak tilki buli vidkriti Tehnichni fahovi kursi v primishennyah Lvivskoyi politehniki Velichko Yu T 1 sichnya 1942 r buv prijnyatij na posadu docenta na yakij pracyuvav do 20 lipnya 1944 r Yu T Velichko chitav lekciyi z teoretichnoyi radiotehniki dlya studentiv grupi slabkih strumiv Yurij Teofanovich chitav lekciyi ukrayinskoyu movoyu hocha obov yazkovoyu bula nimecka Ale taku vimogu obminala takozh bilshist polskih profesoriv V lekciyah Yuriya Teofanovicha osoblive zacikavlennya viklikalo zastosuvannya matrichnih metodiv v analizi skladnih elektrichnih merezh Ce bulo suttyeve dopovnennya do zagalnoyi elektrotehniki u vikladi profesora S Frize yakij bazuvavsya perevazhno na odnokonturnih shemah Dlya praktichnih zanyat vzhe todi Yurij Teofanovich zabezpechuvav studentiv fotografichno rozmnozhenimi tablicyami algoritmiv matrichnih operacij a takozh grafikiv deyakih funkcij Pracya u Lvivskomu politehnichnomu instituti 1944 1979 Na pracyu u Lvivskomu politehnichnomu instituti LPI Yu T Velichko zgolosivsya 30 lipnya 1944 r Vzhe todi dlya radiotehnichnoyi kafedri buli vidileni v golovnomu korpusi kimnati vid 104 yi do 108 yi a pid svij kabinet Yurij Teofanovich zajnyav malu 108 mu kimnatu z bronovanimi dverima Zavdyaki nayavnosti drugih dverej Yurij Teofanovich tut zhe organizuvav fotolaboratoriyu 20 chervnya 1946 r Yu T Velichka naznacheno timchasovo vikonuyuchim obov yazki zaviduvacha kafedri Radiotehniki RT Vodnochas Yuriyu Teofanovichu prisvoyeno zvannya v o docenta kafedri Radiotehnika Vzhe za rik 23 travnya 1947 r v Kiyevi Yurij Teofanovich zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Supryazhennya kolivalnih kil v supergeterodinnomu prijmachi 10 sichnya 1948 r Yurij Teofanovich otrimav zvannya docenta i buduchi v o zaviduvacha velikoyi na toj chas kafedri 16 lyutogo 1948 r Yurij Teofanovich dobivsya perejmenuvannya nazvi kafedri z Radiotehnika na kafedru Teoretichnoyi radiotehniki TR 22 chervnya 1950 r Yu T Velichko zahistiv v KPI Kiyivskij politehnichnij institut doktorsku disertaciyu na temu Teoriya prohidnih chotiripolyusnikiv Odnak VAK SRSR zobov yazav jogo pereklasti cyu pracyu rosijskoyu movoyu Povtornij zahist vidbuvsya takozh v KPI v chervni 1952 r i lishe 4 lipnya 1953 r VAK SRSR prisvoyiv Yu T Velichku vchenu stupin doktora tehnichnih nauk Takim chinom Yu T Velichko stav v Galichini pershim ukrayincem vchenim radiospecialistom U 1951 r Yurij Teofanovich buv zatverdzhenij zaviduvachem kaf Teoretichnoyi radiotehniki i radiovimiryuvan TRR Nakazom po institutu vid 30 chervnya 1953 r kerivnictvo LPI ogolosilo Velichku Yu T podyaku za dobru postanovku naukovoyi roboti i uspishnu pidgotovku naukovih kadriv a u 1954 r Ministerstvo zv yazku SRSR prisvoyilo Yuriyu Teofanovichu zvannya pochesnogo radista SRSR Zgodom Postanovoyu VAK SRSR 22 vid 4 grudnya 1954 r jomu prisvoyeno vchene zvannya profesora P yatdesyati roki HH go stolittya buli periodom najvishoyi aktivnosti najbilshih dosyagnen i shirokoyi populyarnosti profesora Yu T Velichka She z 1947 r do 1952 r vin buv chlenom Oblasnoyi radi Lvivskogo Radioklubu Z 1953 r po 1958 r vin buv obranij dekanom RTF a u 1955 r deputatom Lvivskoyi miskoyi radi Vin dodatkovo pracyuye z 1957 do 1964 r u Vikonkomi lvivskoyi miskoyi radi Z 7 veresnya 1957 r Yurij Teofanovich staye chlenom Ekonomichnoyi radi pri Lvivskomu Radnargospi a z 1958 r po 1962 r vin delegovanij chlenom Centralnogo komitetu DOSAAF v Moskvi vid Lvivskoyi oblasti Na fakulteti Yu T Velichko z 1957 po 1977 rr tobto 20 rokiv buv yedinim profesorom doktorom nauk v galuzi radiotehniki Yurij Teofanovich Velichko ye avtorom prac z teoriyi elektrichnih merezh linijnih elektrichnih i radiotehnichnih kil Rozrobiv najpovnishu donini teoriyu prohidnogo chotiripolyusnika sho bazuyetsya na universalnij plavayuchij matrici z shirokimi mozhlivostyami v praktici analizu 29 serpnya 1960 r AN SRSR nagorodzhuye Yu T Velichka yuvilejnim znakom z nagodi dnya narodzhennya O S Popova 13 zhovtnya 1961 r vin otrimuye medal Za trudovoe otlichie a 5 listopada 1962 r podyaku kerivnictva LPI za visoki virobnichi prokazniki ta aktivnu uchast u gromadskomu zhitti instittutu U 1963 r Yu T Velichka obirayut chlenom prezidiyi Lvivskoyi oblasnoyi radi Naukovo tehnichnih tovaristv NTO a u 1964 r jogo deleguyut chlenom Vsesoyuznoyi radi NTO v Moskvi V kinci shistdesyatih rokiv kafedra TRR dosyagla pevnih naukovih uspihiv Na kafedri uspishno pracyuvala naukovo doslidna laboratoriya NDL 51 yaka vikonuvala zamovlennya LNDRTI v galuzi antennoyi tehniki Kafedra opublikuvala dva navchalni posibniki Pracivniki kafedri publikuvali statti v centralnih soyuznih radiotehnichnih zhurnalah Profesor Yu T Velichko otrimav nizku zaproshen za kordon prochitati fahovi lekciyi Vzhe u 1968 r Yurij Teofanovich vistupav na simpoziumi z teoriyi elektrichnih merezh v Prazi ChSRR Odnak viyihati na konferenciyu v Budapeshti u 1970 r vin ne distav dozvolu Z 13 po 20 lipnya 1970r Yurij Teofanoviich prochitav cikl lekcij na temu Mashinnoe proektirovanie radioelektronnyh shem v Zaporizhzhi na zaproshennaya Konstr Byuro Elektropriborostroeniya Vidomo sho na zaproshennaya cheskogo vchenogo Jozefa Chajki Yurij Teofanovich vistupav z lekciyami v m Brno ChSRR Analogichno v zhovtni 1972 r vin chitav lekciyi na temu Rozrahunok bagatopolyusnikiv za dopomogoyu plavayushih matric grafiv ta ekvivalentnih shem v m Ilmenau NDR na zaproshennya prof Kellera Vidomo sho na zaproshennaya prof Lyenkavski Yurij Teofanovich prochitav cikl lekcij z teoriyi merezh v m Gdansk Tak samo na zaproshennya Tomskogo institutu avtomatizovanih sistem upravlinnya i radioelektroniki m Tomsk Yurij Teofanovich prochitav cikl lekcij v period z 30 bereznya po 30 kvitnya 1974 r Vesnoyu i litom 1979 r Yurij Teofanovich intensivno pracyuvav nad drugim tomom svogo pidruchnika Teoretichni osnovi radiotehnichnih merezh perebuvayuchi na svoyij dachi v selishi Rudne kolo Lvova Odnak dolya ne dala jomu mozhlivosti zavershiti cyu fundamentalnu knigu V lipni 1979 r vin zahvoriv i likuvavsya V tizhden pislya vihodu z likarni Yurij Teofanovich ne spravivsya z sercevim pristupom i 17 serpnya 1979 r jogo ne stalo Pohovanij na selishi Rudne na miscevomu cvintari Vshanuvannya pam yati Yuriya VelichkaU pershi roki Nezalezhnosti Ukrayini im ya Yuriya Teofanovicha nemov vidrodilosya Novij zaviduvach kaf RTP vchenij i hudozhnik profesor Z D Grickiv namalyuvav portret Yuriya Teofanovicha i vdekoruvav nim najbilshu v HI korp svitlu i vidnovlenu auditoriyu yakij i prisvoyeno nazvu Auditoriya im profesora Yuriya Teofanovicha Velichka 1996 r Vchena Rada RTF domoglasya vstanovlennya stipendiyi im prof Yu T Velichka 16 listopada 1998 r u foye primishennya HI n k Lvivskloyi politehniki vidbulosya urochiste posvyachennya pam yatnoyi tablici profesora Yu T Velichka z nagodi jogo 95 littya z dnya narodzhennya Za podannyam rektoratu ta pidtrimki Vchenoyi Radi Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika miska Rada Lvova perejmenuvala vulicyu Gluhij kut na vul Yuriya Velichka Naukovij dorobokYurij Velichko avtor ponad 200 naukovih prac v t ch monografij slovnikiv ta pidruchnikiv 1 Prohidni chotiripolyusniki K 1958 2 Rosijsko ukrayinskij elektroradiotehnichnij slovnik K 1961 spivavt 3 Teoretichni osnovi radiotehnichnih merezh L 1966 4 Tension current and power analysis in radioelectronic networks by matrices graphs and equivalent circuits Proceedings of the Fourth colloqium on microwave communication Budapest 1970 April 21 24 1970 Vol 2 LiteraturaProfesor Yurij Velichko i progres teoretichnoyi radiotehniki T I Bardila A Yu Vorobkevich J A Zahariya Lviv Lvivska politehnika 2018 256 s ISBN 966 941 233 1 PosilannyaYurij Velichko Enciklopediya Naukove tovaristvo im Shevchenka Velichko Yurij Teofanovich do 115 richchya z dnya narodzhennya