Вели́ка Паладь — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Велика Паладь | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Громада | Пийтерфолвівська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1400 |
Населення | 1824 |
Площа | 10,915 км² |
Густота населення | 167 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90370 |
Телефонний код | +380 03143 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°00′01″ пн. ш. 22°52′56″ сх. д. / 48.00028° пн. ш. 22.88222° сх. д.Координати: 48°00′01″ пн. ш. 22°52′56″ сх. д. / 48.00028° пн. ш. 22.88222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 123 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90370, с. Велика Паладь, вул. Кошута, 47 |
Карта | |
Велика Паладь | |
Велика Паладь | |
Мапа | |
Велика Паладь у Вікісховищі |
Історія
Колишня назва — Надь Паладь. Єдиний населений пункт в Закарпатській області який входив раніше в склад комітату Сатмар.
Назва походить від особистого угорського імені Павла — Пал.
Про походження назви села є ще декілька версій. За однією з них кордони села омивала річка Тур. Найближча до села лежала ділянка її колишнього русла Полад. Звідси і пішла назва населеного пункту.
За другою версію назва місцевості Полад пішла від угорського імені Поло, Пал з додаванням суфікса «Д». Непереконливе припущення, що Нодь Полад утворилося від назви низинної болотистої місцевості.
На південний захід від Великої Паладі, в урочищі Гомок Баня — поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося В. С. Тітовим в 1970 році. В урочищі Чіпкеш — аналогічне поселення. В урочищі Гомок Баня засвідчено культурні шари доби бронзи, латенського та давньослов'янського часів. В 1956 році в урочищі Реметеш знайдено великий бронзовий скарб — понад 100 предметів. Збереглося 22 речі, які датуються епохою пізньої бронзи.
Вперше згадується в 1332 році як Palad. Але є відомості, що у писемних джерелах село згадується раніше — 1279 року
Велика Паладь була власністю з 18-го століття, сім'ей Kereskényi, Szakadáthy і Kölcsey.
На КПП «Велика Паладь — Нодьходош» спільний прикордонний і митний контроль.
Храми
З великою радістю зустріло населення району буржуазну революцію в Угорщині 1848—1849 рр. під проводом Кошута Лойоша і Петефі Шандора. Про неї нагадують пам'ятник Кошуту Лойошу в селі Велика Паладь
В середні віки згадується готична церква, яку реконструювали у ХУІІІ ст. Є достовірні відомості, що жителі села прийняли реформатську віру в 1590-х роках.
Згідно з літописом 1808 року, «У центрі села знаходиться кам'яний храм. Хто його побудував, не знає про це ніхто». Готичний храм середньовічної архітектури відноситься до XVI—XVII століть. Він був повністю відремонтований у 19 столітті.
Поточна церква на 700 місць була побудована в 1913 році в стилі нео-готики. Кути церковної вежі, і стовпи виконані з клінкерної цегли. Церква була повністю відремонтована в 1958 році, а в 1983 році зовнішність була покращена пожертвами віруючих. У 1997 році було завершено реставрацію вежі, в 2000 році відбулося часткове відновлення інтер'єру храму.
У 1915 році дзвін з дореформаційної ери був перелитий на гармати. Після цього, в 1926 році, парафія купила дзвін вагою 643 кг, зроблений дзвонарем Егрі Ференцем з Малих Геєвців. Інший бронзовий дзвін був відлитий в 1882 році в Сату-Маре.
У 2005 році в широкому дворі парафії був побудований сучасний церковний будинок. У 2013 році церква була відремонтована.
Присілки
Тоня
Тоня - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Велика Паладь рішенням облвиконкому Закарпатської області №431 від 30.07.1962
Згадка у ХІХ ст.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1785 осіб, з яких 867 чоловіків та 918 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1823 особи.
Туристичні місця
- в урочищі Гомок Баня — поселення культури алфельдської мальованої кераміки
- в урочищі Реметеш знайдено великий бронзовий скарб — понад 100 предметів. Збереглося 22 речі, які датуються епохою пізньої бронзи.
- готична церква, яку реконструювали у ХУІІІ ст.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
угорська | 97,26 % |
українська | 2,58 % |
молдовська | 0,05 % |
російська | 0,05 % |
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Palad selo v Pijterfolvivskij silskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Velika Palad Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Pijterfolvivska gromada Osnovni dani Zasnovane 1400 Naselennya 1824 Plosha 10 915 km Gustota naselennya 167 osib km Poshtovij indeks 90370 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 00 01 pn sh 22 52 56 sh d 48 00028 pn sh 22 88222 sh d 48 00028 22 88222 Koordinati 48 00 01 pn sh 22 52 56 sh d 48 00028 pn sh 22 88222 sh d 48 00028 22 88222 Serednya visota nad rivnem morya 123 m Misceva vlada Adresa radi 90370 s Velika Palad vul Koshuta 47 Karta Velika Palad Velika Palad Mapa Velika Palad u VikishovishiIstoriyaKolishnya nazva Nad Palad Yedinij naselenij punkt v Zakarpatskij oblasti yakij vhodiv ranishe v sklad komitatu Satmar Nazva pohodit vid osobistogo ugorskogo imeni Pavla Pal Pro pohodzhennya nazvi sela ye she dekilka versij Za odniyeyu z nih kordoni sela omivala richka Tur Najblizhcha do sela lezhala dilyanka yiyi kolishnogo rusla Polad Zvidsi i pishla nazva naselenogo punktu Za drugoyu versiyu nazva miscevosti Polad pishla vid ugorskogo imeni Polo Pal z dodavannyam sufiksa D Neperekonlive pripushennya sho Nod Polad utvorilosya vid nazvi nizinnoyi bolotistoyi miscevosti Na pivdennij zahid vid Velikoyi Paladi v urochishi Gomok Banya poselennya kulturi alfeldskoyi malovanoyi keramiki Doslidzhuvalosya V S Titovim v 1970 roci V urochishi Chipkesh analogichne poselennya V urochishi Gomok Banya zasvidcheno kulturni shari dobi bronzi latenskogo ta davnoslov yanskogo chasiv V 1956 roci v urochishi Remetesh znajdeno velikij bronzovij skarb ponad 100 predmetiv Zbereglosya 22 rechi yaki datuyutsya epohoyu piznoyi bronzi Vpershe zgaduyetsya v 1332 roci yak Palad Ale ye vidomosti sho u pisemnih dzherelah selo zgaduyetsya ranishe 1279 roku Velika Palad bula vlasnistyu z 18 go stolittya sim ej Kereskenyi Szakadathy i Kolcsey Na KPP Velika Palad Nodhodosh spilnij prikordonnij i mitnij kontrol HramiZ velikoyu radistyu zustrilo naselennya rajonu burzhuaznu revolyuciyu v Ugorshini 1848 1849 rr pid provodom Koshuta Lojosha i Petefi Shandora Pro neyi nagaduyut pam yatnik Koshutu Lojoshu v seli Velika Palad V seredni viki zgaduyetsya gotichna cerkva yaku rekonstruyuvali u HUIII st Ye dostovirni vidomosti sho zhiteli sela prijnyali reformatsku viru v 1590 h rokah Zgidno z litopisom 1808 roku U centri sela znahoditsya kam yanij hram Hto jogo pobuduvav ne znaye pro ce nihto Gotichnij hram serednovichnoyi arhitekturi vidnositsya do XVI XVII stolit Vin buv povnistyu vidremontovanij u 19 stolitti Potochna cerkva na 700 misc bula pobudovana v 1913 roci v stili neo gotiki Kuti cerkovnoyi vezhi i stovpi vikonani z klinkernoyi cegli Cerkva bula povnistyu vidremontovana v 1958 roci a v 1983 roci zovnishnist bula pokrashena pozhertvami viruyuchih U 1997 roci bulo zaversheno restavraciyu vezhi v 2000 roci vidbulosya chastkove vidnovlennya inter yeru hramu U 1915 roci dzvin z doreformacijnoyi eri buv perelitij na garmati Pislya cogo v 1926 roci parafiya kupila dzvin vagoyu 643 kg zroblenij dzvonarem Egri Ferencem z Malih Geyevciv Inshij bronzovij dzvin buv vidlitij v 1882 roci v Satu Mare U 2005 roci v shirokomu dvori parafiyi buv pobudovanij suchasnij cerkovnij budinok U 2013 roci cerkva bula vidremontovana PrisilkiTonya Tonya kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Velika Palad rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 431 vid 30 07 1962 Zgadka u HIH st NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1785 osib z yakih 867 cholovikiv ta 918 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1823 osobi Turistichni miscya v urochishi Gomok Banya poselennya kulturi alfeldskoyi malovanoyi keramiki v urochishi Remetesh znajdeno velikij bronzovij skarb ponad 100 predmetiv Zbereglosya 22 rechi yaki datuyutsya epohoyu piznoyi bronzi gotichna cerkva yaku rekonstruyuvali u HUIII st Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ugorska 97 26 ukrayinska 2 58 moldovska 0 05 rosijska 0 05 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi