Вашварський мир — мирна угода між австрійською Габсбурзькою монархією та Османською імперією, підписана 10 серпня 1664 року за декілька днів після завершення битви під Сентготтгардом. Підписана послом Габсбургів у Порті Симоном Ренігером й великим візиром Османської імперії Ахмедом Кепрюлю. Вашварський мир ознаменував закінчення Австрійсько-турецької війни 1663—1664 років. Перемир'я діяло близько 20 років аж до 1683 року, коли прикордонні сутички переросли у повномасштабну війну, кульмінацією якої стала Віденська битва.
Вашварський мир | |
---|---|
Тип | мирна угода |
Підписано | 10 серпня 1664 |
Місце | Вашвар |
Підписанти | Габсбурзька монархія і Османська імперія |
На момент укладення угоди з воєнної точки зору Габсбурзька монархія перебувала у виграшному становищі. Після повної перемоги під Сентготтгардом австрійська армія володіла стратегічною ініціативою, й були всі умови для продовження наступу. Багато хто в Габсбурзькій імперії виступав за продовження бойових дій, перед усім, хорвати й угорці, оскільки значна частина їхніх історичних земель була окупована османами, вони вбачали у поточній ситуації шанс на повне їх звільнення. Але попри це, наступ було зупинено, почато перемовини і, нарешті, підписано мир, що отримав ім'я за назвою містечка Вашвар. Впливові хорватські й угорські дворяни виступили проти умов угоди, визнавши їх надто м'якими стосовно османів — за умовами миру Османська імперія навіть отримувала назад частину щойно звільнених хорватських й угорських земель. Угода визнавала верховну владу султана над Трансильванією й Уйваром, хоча й зобов'язувала османів вивести з Трансильванії війська. Хорватський замок Нові-Зрін, родовий маєток магнатів Зринських було зруйновано. Причиною таких умов було небажання імператора Леопольда I глибоко застрягати у конфлікті з османами, у той час як головною метою його зовнішньої політики була боротьба за гегемонію в Європі з французьким королем Людовіком XIV.
Невдоволення Вашварським миром вилилось у внутрішню дестабілізацію імперії. Змова магнатів, яку в Угорщині очолив Ференц I Ракоці, а в Хорватії Петар Зринський і Фран Крсто Франкопан (див. Змова Зринських-Франкопана), була розкрита й придушена, однак завдала істотних збитків внутрішньому миру та єдності Габсбурзької держави.
Посилання
- «Вашварский мир» //Советская историческая энциклопедия [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vashvarskij mir mirna ugoda mizh avstrijskoyu Gabsburzkoyu monarhiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu pidpisana 10 serpnya 1664 roku za dekilka dniv pislya zavershennya bitvi pid Sentgottgardom Pidpisana poslom Gabsburgiv u Porti Simonom Renigerom j velikim vizirom Osmanskoyi imperiyi Ahmedom Kepryulyu Vashvarskij mir oznamenuvav zakinchennya Avstrijsko tureckoyi vijni 1663 1664 rokiv Peremir ya diyalo blizko 20 rokiv azh do 1683 roku koli prikordonni sutichki pererosli u povnomasshtabnu vijnu kulminaciyeyu yakoyi stala Videnska bitva Vashvarskij mirTipmirna ugodaPidpisano10 serpnya 1664MisceVashvarPidpisantiGabsburzka monarhiya i Osmanska imperiyaVashvarska ugoda osmanskij tekst Na moment ukladennya ugodi z voyennoyi tochki zoru Gabsburzka monarhiya perebuvala u vigrashnomu stanovishi Pislya povnoyi peremogi pid Sentgottgardom avstrijska armiya volodila strategichnoyu iniciativoyu j buli vsi umovi dlya prodovzhennya nastupu Bagato hto v Gabsburzkij imperiyi vistupav za prodovzhennya bojovih dij pered usim horvati j ugorci oskilki znachna chastina yihnih istorichnih zemel bula okupovana osmanami voni vbachali u potochnij situaciyi shans na povne yih zvilnennya Ale popri ce nastup bulo zupineno pochato peremovini i nareshti pidpisano mir sho otrimav im ya za nazvoyu mistechka Vashvar Vplivovi horvatski j ugorski dvoryani vistupili proti umov ugodi viznavshi yih nadto m yakimi stosovno osmaniv za umovami miru Osmanska imperiya navit otrimuvala nazad chastinu shojno zvilnenih horvatskih j ugorskih zemel Ugoda viznavala verhovnu vladu sultana nad Transilvaniyeyu j Ujvarom hocha j zobov yazuvala osmaniv vivesti z Transilvaniyi vijska Horvatskij zamok Novi Zrin rodovij mayetok magnativ Zrinskih bulo zrujnovano Prichinoyu takih umov bulo nebazhannya imperatora Leopolda I gliboko zastryagati u konflikti z osmanami u toj chas yak golovnoyu metoyu jogo zovnishnoyi politiki bula borotba za gegemoniyu v Yevropi z francuzkim korolem Lyudovikom XIV Nevdovolennya Vashvarskim mirom vililos u vnutrishnyu destabilizaciyu imperiyi Zmova magnativ yaku v Ugorshini ocholiv Ferenc I Rakoci a v Horvatiyi Petar Zrinskij i Fran Krsto Frankopan div Zmova Zrinskih Frankopana bula rozkrita j pridushena odnak zavdala istotnih zbitkiv vnutrishnomu miru ta yednosti Gabsburzkoyi derzhavi Posilannya Vashvarskij mir Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros