Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ватченко Олексі й Федо сійович Ва тченко нар 12 25 лютого 1914 1914022

Ватченко Олексій Федосійович

Ватченко Олексій Федосійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ватченко.

Олексі́й Федо́сійович Ва́тченко (нар. 12 (25) лютого 1914(19140225), Лизавето-Кам'янка — 22 листопада 1984, Київ) — український радянський партійний і державний діяч, Герой Соціалістичної Праці (8.12.1973). Член ЦК КПУ (у 1960—1984 роках). Член Політбюро ЦК КП України (у березні 1966 — листопаді 1984). Кандидат у члени ЦК КПРС (у 1961—1966 роках). Член ЦК КПРС (у 1966—1984 роках). Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го і 7—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань.

Олексій Федосійович Ватченко
image
Олексій Федосійович Ватченко
1-й секретар Хмельницького обкому Компартії України
1959 — 1963
1-й секретар Дніпропетровського сільського обкому Компартії України
1963 — 1964
1-й секретар Черкаського обкому Компартії України
1964 — 1965
1-й секретар Дніпропетровського обкому Компартії України
1965 — 1976
Голова Президії Верховної Ради УРСР
24 червня 1976 — 22 листопада 1984
Попередник: Грушецький Іван Самійлович
Спадкоємець: Шевченко Валентина Семенівна
 
Народження: 25 лютого 1914(1914-02-25)
(нині в межах міста Дніпро)
Смерть: 22 листопада 1984(1984-11-22) (70 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання: Байкове кладовище
Країна: СРСР
Освіта: Дніпропетровський університет
Партія: КПРС
Автограф: image
Нагороди:
image
imageimageimageimage
imageimageimageimage
imageimageimage
image
Медаль «За бойові заслуги»
image
Медаль «За трудову відзнаку»
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
imageimage
image
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

Народився 12 (25) лютого 1914(19140225) року в селі Лизавето-Кам'янці (нині в межах Дніпра) в селянській родині. Після закінчення у 1938 році фізико-математичного факультету Дніпропетровського університету працював учителем, завідувачем навчальної частини, директором середньої школи у місті Дніпропетровську. Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941 році призваний до лав Червоної Армії. Брав участь у боях німецько-радянської війни. Служив командиром батареї 76-мм гармат, начальником артилерії 661-го стрілецького полку 200-ї стрілецької дивізії. Воював на Південно-Західному, Північно-Західному, 2-му Прибалтійському фронтах. У серпні 1944 року був поранений, перебував на лікуванні.

З 1945 року працював заступником завідувача, потім завідувачем відділу народної освіти виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих. З 1948 року — другий секретар Жовтневого районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.

З 1949 року — перший секретар Нікопольського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

З січня 1953 (затв.) по 1954 рік — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів Дніпропетровського обласного комітету КП України.

З 1954 по грудень 1955 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КП України. З грудня 1955 по травень 1959 року — другий секретар Дніпропетровського обласного комітету КП України.

У травні 1959 — січні 1963 року — перший секретар Хмельницького обласного комітету КП України.

У січні 1963 — грудні 1964 року — перший секретар Дніпропетровського сільського обласного комітету КП України.

У грудні 1964 — жовтні 1965 року — перший секретар Черкаського обласного комітету КП України.

У жовтні 1965 — червні 1976 року — перший секретар Дніпропетровського обласного комітету КП України.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 грудня 1973 року Олексію Федосійовичу Ватченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1960–1984 роках член ЦК КП України. З 18 березня 1966 року до 22 листопада 1984 року член Політбюро ЦК КП України.

У 1961–1966 роках кандидат у члени ЦК КПРС. З 8 квітня 1966 року член ЦК КПРС. Учасник XXIII (1966), XXIV (1971), XXV (1976), XXVI (1981) з'їздів КПРС.

З 24 червня 1976 до 22 листопада 1984 року — голова Президії Верховної Ради Української РСР.

image
Могила Олексія Ватченка

Жив у Києві. Помер 22 листопада 1984 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Його сестра Горпина Федосіївна Ватченко була директором Дніпропетровського історичного музею, лауреатом Шевченківської премії.

Нагороди

У літературі

Зображений у творі О. Гончара «Собор» як безпринципна та груба людина, про що також писав П. Шелест.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vatchenko Oleksi j Fedo sijovich Va tchenko nar 12 25 lyutogo 1914 19140225 Lizaveto Kam yanka 22 listopada 1984 Kiyiv ukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci 8 12 1973 Chlen CK KPU u 1960 1984 rokah Chlen Politbyuro CK KP Ukrayini u berezni 1966 listopadi 1984 Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1966 rokah Chlen CK KPRS u 1966 1984 rokah Deputat Verhovnoyi Radi URSR 4 5 go i 7 10 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 11 go sklikan Oleksij Fedosijovich VatchenkoOleksij Fedosijovich Vatchenko 1 j sekretar Hmelnickogo obkomu Kompartiyi Ukrayini 1959 1963 1 j sekretar Dnipropetrovskogo silskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini 1963 1964 1 j sekretar Cherkaskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini 1964 1965 1 j sekretar Dnipropetrovskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini 1965 1976 Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 24 chervnya 1976 22 listopada 1984 Poperednik Grusheckij Ivan Samijlovich Spadkoyemec Shevchenko Valentina Semenivna Narodzhennya 25 lyutogo 1914 1914 02 25 nini v mezhah mista Dnipro Smert 22 listopada 1984 1984 11 22 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSROsvita Dnipropetrovskij universitetPartiya KPRS Avtograf Nagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za trudovu vidznaku Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR BiografiyaNarodivsya 12 25 lyutogo 1914 19140225 roku v seli Lizaveto Kam yanci nini v mezhah Dnipra v selyanskij rodini Pislya zakinchennya u 1938 roci fiziko matematichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo universitetu pracyuvav uchitelem zaviduvachem navchalnoyi chastini direktorom serednoyi shkoli u misti Dnipropetrovsku Chlen VKP b z 1940 roku U 1941 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Brav uchast u boyah nimecko radyanskoyi vijni Sluzhiv komandirom batareyi 76 mm garmat nachalnikom artileriyi 661 go strileckogo polku 200 yi strileckoyi diviziyi Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Pivnichno Zahidnomu 2 mu Pribaltijskomu frontah U serpni 1944 roku buv poranenij perebuvav na likuvanni Z 1945 roku pracyuvav zastupnikom zaviduvacha potim zaviduvachem viddilu narodnoyi osviti vikonavchogo komitetu Dnipropetrovskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Z 1948 roku drugij sekretar Zhovtnevogo rajonnogo komitetu KP b U mista Dnipropetrovska Z 1949 roku pershij sekretar Nikopolskogo rajonnogo komitetu KP b U Dnipropetrovskoyi oblasti Z sichnya 1953 zatv po 1954 rik zaviduvach viddilu partijnih profspilkovih i komsomolskih organiv Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Z 1954 po gruden 1955 roku sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Z grudnya 1955 po traven 1959 roku drugij sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U travni 1959 sichni 1963 roku pershij sekretar Hmelnickogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U sichni 1963 grudni 1964 roku pershij sekretar Dnipropetrovskogo silskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U grudni 1964 zhovtni 1965 roku pershij sekretar Cherkaskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U zhovtni 1965 chervni 1976 roku pershij sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 grudnya 1973 roku Oleksiyu Fedosijovichu Vatchenku prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot U 1960 1984 rokah chlen CK KP Ukrayini Z 18 bereznya 1966 roku do 22 listopada 1984 roku chlen Politbyuro CK KP Ukrayini U 1961 1966 rokah kandidat u chleni CK KPRS Z 8 kvitnya 1966 roku chlen CK KPRS Uchasnik XXIII 1966 XXIV 1971 XXV 1976 XXVI 1981 z yizdiv KPRS Z 24 chervnya 1976 do 22 listopada 1984 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Mogila Oleksiya Vatchenka Zhiv u Kiyevi Pomer 22 listopada 1984 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Jogo sestra Gorpina Fedosiyivna Vatchenko bula direktorom Dnipropetrovskogo istorichnogo muzeyu laureatom Shevchenkivskoyi premiyi NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 8 12 1973 sim ordeniv Lenina 26 02 1958 24 02 1964 22 03 1966 23 07 1969 8 12 1973 22 12 1977 24 02 1984 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 9 09 1971 dva ordeni Chervonogo Prapora 10 08 1944 22 08 1944 orden Oleksandra Nevskogo 15 11 1942 medal Za bojovi zaslugi 19 08 1942 medal Za trudovu vidznaku 25 12 1959 medaliU literaturiZobrazhenij u tvori O Gonchara Sobor yak bezprincipna ta gruba lyudina pro sho takozh pisav P Shelest LiteraturaMalij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Deputati Verhovnoyi Radi URSR 9 e sklikannya K Politvidav Ukrayini 1975 Kovpak L V Vatchenko Oleksij Feodosijovich 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 450 ISBN 966 00 0734 5

Дата публікації:
Топ