Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ваточник звичайний (Asclepias syriaca L.) — рослина з роду ваточник (Asclepias L.) підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини барвінкових (Apocynaceae). Рослина походить із Північної Америки, звідки поширилася по континентах світу. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів.
| Ваточник звичайний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
| Родина: | Барвінкові (Apocynaceae) |
| Рід: | Ваточник (Asclepias) |
| Вид: | Ваточник звичайний (A. syriaca) |
| Біноміальна назва | |
| Asclepias syriaca L., | |
Назва
Латинська назва роду — Asclepias — вказує на те, що рослину застосовували і з лікувальною метою (названа по імені бога лікування Асклепія, або Ескулапа: грец. Asclepios, лат. Aesculapus), оскільки окремі його види мають лікувальні властивості. Стиглі насінини вкриті волокнистим ватоподібним пухом, за що рослина й отримала свою назву — ваточник.
До Сирії він жодного стосунку не має, тому що родом із Північної Америки. А видова назва «сирійський» залишилася через помилку в систематиці, на яку згодом указав Карл Лінней. Помилкову видову назву ввів італійський мандрівник і природодослідник Корнуті, який сплутав ваточник з іншою рослиною — , вирощуваним у Сирії. Карл Лінней установив, що це різні, хоча й схожі, рослини і відніс ваточник до роду Asclepias, але залишив за ним означення «сирійський». Інколи в пам'ять про Корнуті його називають «асклепіас Корнуті».
Англійською мовою рослину називають англ. milkweed — молочна трава — через її молочний сік, який виділяється на зламі.
Морфологічна характеристика
Багаторічна рослина до 150 см заввишки. Стебла прямостоячі, з листям, трав'янисті, прості, товсті, розсіяно запушені короткими кучерявими волосками. Верхні міжвузля — білуватого кольору через густе запушення. На зрізі виділяється густий молочний сік з неприємним запахом. У ньому міститься глюкозид асклепіадин, який застосовують у медицині. Листки з коротким черешком, довгасто-еліптичні, 13–20 см завдовжки, 7–9,5 см завширшки, біля основи округлі чи злегка серцеподібні, з загостреним кінцем, товстою середньою жилкою, знизу білуваті від густого повстяного запушення, зверху — з розсіяними волосками. Зонтики багатоквіткові, розташовані на квітконосах завдовжки 4–8 см. Квітконоси запушені і розміщені між черешками у верхній частині рослини. Квітконіжки пухнасті, у 2,5 раза довші за квітки. Квітки великі, до 1 см в діаметрі, світло-рожеві, рожевувато-бузкові, запашні, зібрані у великі зонтикоподібні суцвіття. Частки чашечки відхилені, яйцеподібні, 3–4 мм завдовжки, загострені, пухнасті. Мають сильний нектарний запах. Цвіте в липні впродовж 30–35 днів. Віночок майже до основи надрізаний, лопаті його овальні, 6–7 мм завдовжки, трохи звужені до вершини, тупоконечні, зовні запушені кучерявими білими волосками. Коронка тичинок складається з п'яти лопатей із двома зубцями з внутрішнього боку по кутах із рогоподібним пласким придатком у верхній порожнині ковпачка. Пиляки розширені біля основи. Оцвітина подвійна. Чашечка п'ятироздільна, віночок зрослолистий, колесоподібний, з п'ятьма лопатями, має п'ять тичинок, нитки яких розширені, зростаються в трубочку, пиляки з додатками утворюють невелику коронку, пилок кожного пиляка з'єднаний у суцільну пилкову масу. Зав'язь верхня, маточка складається з двох вільних плодолистиків, з двома стовпчиками, які зростаються в п'ятикутну приймочку. Плід — багатонасінна листянка з загостреним кінчиком та довгою плодоніжкою. Насіння з чубчиком волосків розміщене на поверхні шовковистого квітколожа. На одній рослині може бути до двадцяти коробочок, у кожній із яких — 60–250 насінин. Насіння яйцеподібне, 0,9–1 см завдовжки, пласкосплющене, брунатне, із широким зморшкуватим краєм і поздовжніми темними горбками по обидва боки. Плодоносить ваточник у вересні. Насіння може дозрівати після настання перших приморозків, зберігаючи при цьому схожість. Запилюється комахами. Коренева система стрижнева, глибока (до 100–120 см). Від вертикальної частини кореня відходить два-три яруси горизонтальних (на глибині 10–15 см) коренів, від яких упродовж вегетації відростають нові пагони. Особливо активно цей процес відбувається за пошкодження кореневої системи.
Розмноження
Розмножується насінням та вегетативно: за допомогою кореневої порослі, кореневищами та їхніми паростками. Надзвичайно конкурентоспроможний: у місцях масового поширення може легко витісняти інші види рослин. Дуже отруйний для тварин, як й інші види ваточників.
Поширення
Рослина походить із Північної Америки, росте повсюди і на всіх континентах світу, в тому числі і в Україні, де проявляє себе як сегетальний та рудеральний вид. Ваточник звичайний — один із найпоширеніших бур'янів у всіх провінціях Канади, на Середньому Заході, у Північній та Південній Америці, Європі: Болгарії, Чехії, Данії, Франції, Німеччині, Англії, Греції, Італії, Польщі, Португалії, Іспанії, Швейцарії та інших європейських країнах, — а також у Туреччині. Загалом ваточник звичайний виявлений майже в 70 країнах світу, де він забруднює посіви близько 40 сільськогосподарських культур, серед яких: кукурудза, соя, сорго, цукрові буряки, овочі, зернові культури та ін.
У Європу ваточник звичайний був завезений в 17 ст. як технічна культура і досить швидко поширився в Німеччині, Франції та інших європейських країнах. Приблизно в той самий час він потрапив і до Росії. Як декоративна культура ваточник звичайний тоді не викликав до себе цікавості: його використовували переважно для виробництва грубих тканин, обшивки меблів, виготовлення шпагату. Пухнасті волоски з насіння додавали під час виготовлення шовкових, бавовняних і шерстяних тканин, що надавало їм легкого привабливого блиску. Пізніше з ваточника намагалися отримати каучук, оскільки в його білому соку віднайшли компоненти каучуку і смоли. Але його виробництво виявилося високозатратним, трудомістким, і каучук виходив низької якості. Цілком успішно виростає ваточник у середній смузі Росії. На території колишнього СРСР зустрічається як здичавіла натуралізована рослина в лісостепових та степових районах України, на Північному Кавказі, у Білорусі, Казахстані.
В Україні ваточник звичайний (інші назви: ваточник сирійський, ваточник американський, бавовна дика, ластівень, ластовень, ласточник, шовк дикий, шовчина звичайна, шовчина) набуває все більшого й більшого поширення. З початком виробництва штучного каучуку ваточник залишився на наших полях як багаторічний бур'ян. Поширений у Київській, Полтавській, Чернігівській, Черкаській, Дніпропетровській та інших областях. Враховуючи, що ваточник звичайний — дуже злісний бур'ян, який не піддається ані хімічному, ані механічному знищенню, завдяки чому швидко розмножується, це становить серйозну загрозу українським полям. Припускають, що раніше на посівах ваточник не з'являвся через надмірну хімізацію. Нинішні ж пестициди вважаються лояльнішими до навколишнього середовища. Агрономи помітили, що ваточник звичайний з'являється на українських полях приблизно у травні, коли висіяні всі сільгоспкультури. Незалежно від того, йдуть чи не йдуть дощі, цей бур'ян виростає до 2,5 м.
Екологія
Зазвичай трапляється на відкритих, добре освітлених місцях або в легкій напівтіні. Поширення його лімітується середньою температурою липня від 18 до 32°С. Росте у помірно вологих місцях, не витримує сильної посухи, однак сильне зволоження також не сприяє його розвитку.
Перевагу надає родючим, добре структурованим ґрунтам. Толерантний до рН ґрунту, росте навіть на сильнолужних та кислих (рН 4-5) землях. Зимує у місцях із середнім та сильним снігонакопиченням із помірним промерзанням ґрунту. Поширюється вітром: плоди і насіння рослини мають численні парусні придатки у вигляді чубчиків на верхівці насіння або на всій його поверхні. Насіння ваточника розноситься завдяки таким придаткам. Листянки бур'яну після дозрівання розтріскуються, і насіння розноситься вітром.
Проростання насіння відбувається навесні, коли ґрунт прогрівається до 15°С. Оптимальна температура ґрунту для проростання насіння ваточника звичайного — від 20 до 30°С. Оптимальна глибина проростання його насіння становить 0,5–1 см, хоча здатність до проростання спостерігається і за глибини залягання насіння до 6 см.
Насіння ваточника звичайного має відносно високу життєздатність. Свіжозібране насіння має схожість 90 %, за зберігання його в скляному посуді протягом року за температури 21°С — 71 % упродовж семи років — 68 %. Насіння, яке зберігалося протягом дев'яти років, мало схожість 46 %. У ґрунті насіння ваточника звичайного може зберігати життєздатність протягом трьох років.
Одна рослина ваточника звичайного може утворювати до 2–3 тис. і більше насінин.
Застосування
Вважається добрим медоносом: приваблює велику кількість бджіл, ос, метеликів та інших комах. Останнім часом його досить широко використовують в озелененні як декоративну рослину.
Примітки
- Asclepias syriaca // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 27 лютого 2018.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2018) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (липень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vatochnik zvichajnij Asclepias syriaca L roslina z rodu vatochnik Asclepias L pidrodini lastivnevih Asclepiadoideae rodini barvinkovih Apocynaceae Roslina pohodit iz Pivnichnoyi Ameriki zvidki poshirilasya po kontinentah svitu V Yevropejskomu Soyuzi vklyucheno do oficijnogo pereliku chuzhoridnih invazijnih vidiv Vatochnik zvichajnij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Tirlichecviti Gentianales Rodina Barvinkovi Apocynaceae Rid Vatochnik Asclepias Vid Vatochnik zvichajnij A syriaca Binomialna nazva Asclepias syriaca L NazvaKviti vatochnika zvichajnogo Plid vatochnika zvichajnogo Stiglij plid vatochnika zvichajnogo z nasinnyam Plodi vatochnika roztriskuyutsya vipuskayuchi nasinnya Latinska nazva rodu Asclepias vkazuye na te sho roslinu zastosovuvali i z likuvalnoyu metoyu nazvana po imeni boga likuvannya Asklepiya abo Eskulapa grec Asclepios lat Aesculapus oskilki okremi jogo vidi mayut likuvalni vlastivosti Stigli nasinini vkriti voloknistim vatopodibnim puhom za sho roslina j otrimala svoyu nazvu vatochnik Do Siriyi vin zhodnogo stosunku ne maye tomu sho rodom iz Pivnichnoyi Ameriki A vidova nazva sirijskij zalishilasya cherez pomilku v sistematici na yaku zgodom ukazav Karl Linnej Pomilkovu vidovu nazvu vviv italijskij mandrivnik i prirododoslidnik Kornuti yakij splutav vatochnik z inshoyu roslinoyu viroshuvanim u Siriyi Karl Linnej ustanoviv sho ce rizni hocha j shozhi roslini i vidnis vatochnik do rodu Asclepias ale zalishiv za nim oznachennya sirijskij Inkoli v pam yat pro Kornuti jogo nazivayut asklepias Kornuti Anglijskoyu movoyu roslinu nazivayut angl milkweed molochna trava cherez yiyi molochnij sik yakij vidilyayetsya na zlami Morfologichna harakteristikaBagatorichna roslina do 150 sm zavvishki Stebla pryamostoyachi z listyam trav yanisti prosti tovsti rozsiyano zapusheni korotkimi kucheryavimi voloskami Verhni mizhvuzlya biluvatogo koloru cherez guste zapushennya Na zrizi vidilyayetsya gustij molochnij sik z nepriyemnim zapahom U nomu mistitsya glyukozid asklepiadin yakij zastosovuyut u medicini Listki z korotkim chereshkom dovgasto eliptichni 13 20 sm zavdovzhki 7 9 5 sm zavshirshki bilya osnovi okrugli chi zlegka sercepodibni z zagostrenim kincem tovstoyu serednoyu zhilkoyu znizu biluvati vid gustogo povstyanogo zapushennya zverhu z rozsiyanimi voloskami Zontiki bagatokvitkovi roztashovani na kvitkonosah zavdovzhki 4 8 sm Kvitkonosi zapusheni i rozmisheni mizh chereshkami u verhnij chastini roslini Kvitkonizhki puhnasti u 2 5 raza dovshi za kvitki Kvitki veliki do 1 sm v diametri svitlo rozhevi rozhevuvato buzkovi zapashni zibrani u veliki zontikopodibni sucvittya Chastki chashechki vidhileni yajcepodibni 3 4 mm zavdovzhki zagostreni puhnasti Mayut silnij nektarnij zapah Cvite v lipni vprodovzh 30 35 dniv Vinochok majzhe do osnovi nadrizanij lopati jogo ovalni 6 7 mm zavdovzhki trohi zvuzheni do vershini tupokonechni zovni zapusheni kucheryavimi bilimi voloskami Koronka tichinok skladayetsya z p yati lopatej iz dvoma zubcyami z vnutrishnogo boku po kutah iz rogopodibnim plaskim pridatkom u verhnij porozhnini kovpachka Pilyaki rozshireni bilya osnovi Ocvitina podvijna Chashechka p yatirozdilna vinochok zroslolistij kolesopodibnij z p yatma lopatyami maye p yat tichinok nitki yakih rozshireni zrostayutsya v trubochku pilyaki z dodatkami utvoryuyut neveliku koronku pilok kozhnogo pilyaka z yednanij u sucilnu pilkovu masu Zav yaz verhnya matochka skladayetsya z dvoh vilnih plodolistikiv z dvoma stovpchikami yaki zrostayutsya v p yatikutnu prijmochku Plid bagatonasinna listyanka z zagostrenim kinchikom ta dovgoyu plodonizhkoyu Nasinnya z chubchikom voloskiv rozmishene na poverhni shovkovistogo kvitkolozha Na odnij roslini mozhe buti do dvadcyati korobochok u kozhnij iz yakih 60 250 nasinin Nasinnya yajcepodibne 0 9 1 sm zavdovzhki plaskosplyushene brunatne iz shirokim zmorshkuvatim krayem i pozdovzhnimi temnimi gorbkami po obidva boki Plodonosit vatochnik u veresni Nasinnya mozhe dozrivati pislya nastannya pershih primorozkiv zberigayuchi pri comu shozhist Zapilyuyetsya komahami Koreneva sistema strizhneva gliboka do 100 120 sm Vid vertikalnoyi chastini korenya vidhodit dva tri yarusi gorizontalnih na glibini 10 15 sm koreniv vid yakih uprodovzh vegetaciyi vidrostayut novi pagoni Osoblivo aktivno cej proces vidbuvayetsya za poshkodzhennya korenevoyi sistemi RozmnozhennyaRozmnozhuyetsya nasinnyam ta vegetativno za dopomogoyu korenevoyi porosli korenevishami ta yihnimi parostkami Nadzvichajno konkurentospromozhnij u miscyah masovogo poshirennya mozhe legko vitisnyati inshi vidi roslin Duzhe otrujnij dlya tvarin yak j inshi vidi vatochnikiv PoshirennyaRoslina pohodit iz Pivnichnoyi Ameriki roste povsyudi i na vsih kontinentah svitu v tomu chisli i v Ukrayini de proyavlyaye sebe yak segetalnij ta ruderalnij vid Vatochnik zvichajnij odin iz najposhirenishih bur yaniv u vsih provinciyah Kanadi na Serednomu Zahodi u Pivnichnij ta Pivdennij Americi Yevropi Bolgariyi Chehiyi Daniyi Franciyi Nimechchini Angliyi Greciyi Italiyi Polshi Portugaliyi Ispaniyi Shvejcariyi ta inshih yevropejskih krayinah a takozh u Turechchini Zagalom vatochnik zvichajnij viyavlenij majzhe v 70 krayinah svitu de vin zabrudnyuye posivi blizko 40 silskogospodarskih kultur sered yakih kukurudza soya sorgo cukrovi buryaki ovochi zernovi kulturi ta in U Yevropu vatochnik zvichajnij buv zavezenij v 17 st yak tehnichna kultura i dosit shvidko poshirivsya v Nimechchini Franciyi ta inshih yevropejskih krayinah Priblizno v toj samij chas vin potrapiv i do Rosiyi Yak dekorativna kultura vatochnik zvichajnij todi ne viklikav do sebe cikavosti jogo vikoristovuvali perevazhno dlya virobnictva grubih tkanin obshivki mebliv vigotovlennya shpagatu Puhnasti voloski z nasinnya dodavali pid chas vigotovlennya shovkovih bavovnyanih i sherstyanih tkanin sho nadavalo yim legkogo privablivogo blisku Piznishe z vatochnika namagalisya otrimati kauchuk oskilki v jogo bilomu soku vidnajshli komponenti kauchuku i smoli Ale jogo virobnictvo viyavilosya visokozatratnim trudomistkim i kauchuk vihodiv nizkoyi yakosti Cilkom uspishno virostaye vatochnik u serednij smuzi Rosiyi Na teritoriyi kolishnogo SRSR zustrichayetsya yak zdichavila naturalizovana roslina v lisostepovih ta stepovih rajonah Ukrayini na Pivnichnomu Kavkazi u Bilorusi Kazahstani V Ukrayini vatochnik zvichajnij inshi nazvi vatochnik sirijskij vatochnik amerikanskij bavovna dika lastiven lastoven lastochnik shovk dikij shovchina zvichajna shovchina nabuvaye vse bilshogo j bilshogo poshirennya Z pochatkom virobnictva shtuchnogo kauchuku vatochnik zalishivsya na nashih polyah yak bagatorichnij bur yan Poshirenij u Kiyivskij Poltavskij Chernigivskij Cherkaskij Dnipropetrovskij ta inshih oblastyah Vrahovuyuchi sho vatochnik zvichajnij duzhe zlisnij bur yan yakij ne piddayetsya ani himichnomu ani mehanichnomu znishennyu zavdyaki chomu shvidko rozmnozhuyetsya ce stanovit serjoznu zagrozu ukrayinskim polyam Pripuskayut sho ranishe na posivah vatochnik ne z yavlyavsya cherez nadmirnu himizaciyu Ninishni zh pesticidi vvazhayutsya loyalnishimi do navkolishnogo seredovisha Agronomi pomitili sho vatochnik zvichajnij z yavlyayetsya na ukrayinskih polyah priblizno u travni koli visiyani vsi silgospkulturi Nezalezhno vid togo jdut chi ne jdut doshi cej bur yan virostaye do 2 5 m EkologiyaZazvichaj traplyayetsya na vidkritih dobre osvitlenih miscyah abo v legkij napivtini Poshirennya jogo limituyetsya serednoyu temperaturoyu lipnya vid 18 do 32 S Roste u pomirno vologih miscyah ne vitrimuye silnoyi posuhi odnak silne zvolozhennya takozh ne spriyaye jogo rozvitku Perevagu nadaye rodyuchim dobre strukturovanim gruntam Tolerantnij do rN gruntu roste navit na silnoluzhnih ta kislih rN 4 5 zemlyah Zimuye u miscyah iz serednim ta silnim snigonakopichennyam iz pomirnim promerzannyam gruntu Poshiryuyetsya vitrom plodi i nasinnya roslini mayut chislenni parusni pridatki u viglyadi chubchikiv na verhivci nasinnya abo na vsij jogo poverhni Nasinnya vatochnika roznositsya zavdyaki takim pridatkam Listyanki bur yanu pislya dozrivannya roztriskuyutsya i nasinnya roznositsya vitrom Prorostannya nasinnya vidbuvayetsya navesni koli grunt progrivayetsya do 15 S Optimalna temperatura gruntu dlya prorostannya nasinnya vatochnika zvichajnogo vid 20 do 30 S Optimalna glibina prorostannya jogo nasinnya stanovit 0 5 1 sm hocha zdatnist do prorostannya sposterigayetsya i za glibini zalyagannya nasinnya do 6 sm Nasinnya vatochnika zvichajnogo maye vidnosno visoku zhittyezdatnist Svizhozibrane nasinnya maye shozhist 90 za zberigannya jogo v sklyanomu posudi protyagom roku za temperaturi 21 S 71 uprodovzh semi rokiv 68 Nasinnya yake zberigalosya protyagom dev yati rokiv malo shozhist 46 U grunti nasinnya vatochnika zvichajnogo mozhe zberigati zhittyezdatnist protyagom troh rokiv Odna roslina vatochnika zvichajnogo mozhe utvoryuvati do 2 3 tis i bilshe nasinin ZastosuvannyaVvazhayetsya dobrim medonosom privablyuye veliku kilkist bdzhil os metelikiv ta inshih komah Ostannim chasom jogo dosit shiroko vikoristovuyut v ozelenenni yak dekorativnu roslinu PrimitkiAsclepias syriaca Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 PDF Arhiv originalu PDF za 6 grudnya 2017 Procitovano 27 lyutogo 2018 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2013