Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василій Ратмиров 10 січня 1888 станиця Нововеличковська Кубанська область Російська імперія 1960 і СССР єпископ Правосла

Василій Ратмиров

Василій Ратмиров

Василій Ратмиров (10 січня 1888, станиця Нововеличковська, Кубанська область, Російська імперія — 1960-і, СССР) — єпископ Православної Церкви СССР та післявоєнної Московської патріархії. За погодженням з НКВД СССР, призначений на кафедру єпископа Житомирського РПЦ, але до України на служіння не виїхав. За походженням — кубанець.

Василій Ратмиров
Архієпископ Мінський і Білоруський
4 вересня 1944 — 4 вересня 1944
Попередник: Філофей Нарко
Наступник: Пітирим Свиридов
Архієпископ Тверський і Смоленський
Єпископ Житомирський
 
Альма-матер: Ставропольська духовна семінарія
Діяльність: диякон, пресвітер, архімандрит, священник
Ім'я при народженні: Василій Ратмиров
Народження: 29 грудня 1887 (10 січня 1888)
станиця Нововеличковська, Кубанська область
Смерть: 1960-ті
d

Життєпис

Ранні роки і священницьке служіння

Народився 29 грудня 1887 в станиці Нововеличковській в родині священника .

У 1902 закінчив Катеринодарське духовне училище, в 1908 — Ставропольську духовну семінарію по 2-му розряду .

17 серпня 1908 висвячений у сан диякона до Успенської церкви в станиці Стародерев'янковська Єйського відділу Кубанської області .

5 жовтня 1909 висвячений в сан священика до Михайло-Архангельського собору Темрюка. Призначення не прийняв. Взятий на облік за штат.

27 жовтня 1910 призначений священником до церкви в село Арзгір Благодарненського повіту.

3 жовтня 1914 переведений в Миколаївську церкви в Єйську .

Згідно з його власним свідченням, в 1914 зведений в сан протоієрея, що не відповідає дійсності; 12 березня 1915 був лише нагороджений правом носіння скуфії.

Служив священником у Єйську в 1918 — 1920, в той час, коли ця територія була зайнята білими. Після приходу сюди більшовиків почав тісно співпрацювати з органами ГПУ .

Згідно з анкетними даними самого Ратмирова, 4 листопада 1921 Патріархом Тихоном Беллавіним хіротонізований на єпископа Єйського, вікарія Ставропольської єпархії, що не відповідає дійсності, як і не відповідає дійсності його повідомлення про закінчення Київської духовної академії зі ступенем кандидата богослов'я . Можливо це просто частина його легенди, створеної в 1940-ві.

В обновленстві

У 1922 увійшов до юрисдикції обновленського Вищого церковного управління, і вже в обновленстві отримав сан протоієрея. Був настоятелем Михайло-Архангельського собору міста Єйська .

З 1926 служив у Новоросійську. Навесні 1930 возведений у сан протопресвітера .

Влітку 1931, перебуваючи у шлюбі, був хіротонізований на єпископа Армавірського і Майкопського. Кафедра розташовувалася в Миколаївському соборі Армавіра. Зведений у сан архієпископа .

У березні 1937 переведений на Курську обновленську кафедру з возведенням у сан митрополита. Кафедра розташовувалася у Всіхсвятській цвинтарній церкві Курська . За спогадами курського духовенства, Ратмиров поводився зухвало: «поголений, в цивільному костюмі, з цигаркою в зубах, під ручку з дружиною», він з'являвся не тільки в місті, а й приходив на службу в собор .

У 1938 пішов на спокій. Зняв сан .

З 21 червня 1938 працював завгоспом і діловодом при обновленському митрополиті Віталії Введенському, Першоієрархові Православних церков у СРСР .

22 липня 1938 був заарештований. 1 серпня того ж року справу припинено після звільнення з-під варти .

Будучи діловодом при Віталії Введенському, вилучив свою особисту справу — на це вказує Сергій Ларін (колишній обновленець); даних про Ратмирова не було в укладача Каталогу обновленських архієреїв архіваріуса Яворського, який працював за архівними даними обновленського Синоду в 1947 в Московській патріархії — Яворський включив усього лише власноручний підпис про те, що Василь зняв сан за власною заявою .

30 серпня 1939 звільнився із посади діловода . Перейшов на роботу бухгалтером в цивільну установу .

Єпископське служіння в Російській православній церкві в роки Другої світової війни

У липні 1941 приніс покаяння і був прийнятий в «староцерковну» юрисдикцію Патріаршим місцеблюстителем митрополитом Сергієм Страгородським.

Це може пояснюватися тим, що Ратмиров міг приховати від митрополита Сергія факт свого зречення від сану. Не виключено, однак, що Василь міг бути перевисвячений, так як Московська патріархія не визнавала обновленські хіротонії, здійснені після 1924.

17 липня призначений єпископом Житомирським. Згідно зі спогадами Міхєєва (2005), група не вирушила до Житомира, так як місто було здане німцям раніше (9 липня 1941), ніж передбачалося в НКВД .

За словами Івана Міхєєва, «владика Василій досить рано пішов з життя, в 1960-ті його життя обірвалося. Позначилися старі хвороби і переживання».

Примітки

  1. Лавринов Валерий, протоиерей. Обновленческий раскол в портретах его деятелей. (Материалы по истории Церкви. Книга 54). М. 2016. стр. 155
  2. ВАСИЛИЙ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2004. — Т. VII. — С. 93-94. — .(рос.)
  3. 6 (19) июня Преподобноисповедник Рафаил (Шейченко) // Игумен «Жития новомучеников и исповедников Российских XX века. Июнь». Тверь. 2008. С. 34-72 [ 23 червня 2021 у Wayback Machine.]
  4. Лавринов Валерий, протоиерей. Обновленческий раскол в портретах его деятелей. (Материалы по истории Церкви. Книга 54). М. 2016. стр. 156
  5. Василий (Ратмиров) [ 24 вересня 2018 у Wayback Machine.] // митрополит Мануил (Лемешевский) Русские православные иерархи периода с 1893—1965 гг. В 6-ти томах. Эрланген, 1979—1988, стр. 107
  6. Михеев И. Священник из фронтовой разведки. // «Наука и религия». — 2005, № 3. — С. 12.

Література

  • Вознесенская З. И. «Под псевдонимом Ирина: записки разведчицы». — М.: Современник, 1997. — 350 с. —
  • Смирнов В. А. Операция «Послушники». Советская разведка и Русская Церковь в годы войны // «Независимая газета», 18 мая 2005

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasilij Ratmirov 10 sichnya 1888 stanicya Novovelichkovska Kubanska oblast Rosijska imperiya 1960 i SSSR yepiskop Pravoslavnoyi Cerkvi SSSR ta pislyavoyennoyi Moskovskoyi patriarhiyi Za pogodzhennyam z NKVD SSSR priznachenij na kafedru yepiskopa Zhitomirskogo RPC ale do Ukrayini na sluzhinnya ne viyihav Za pohodzhennyam kubanec Vasilij Ratmirov Arhiyepiskop Minskij i Biloruskij 4 veresnya 1944 4 veresnya 1944 Poperednik Filofej Narko Nastupnik Pitirim Sviridov Arhiyepiskop Tverskij i Smolenskij Yepiskop Zhitomirskij Alma mater Stavropolska duhovna seminariya Diyalnist diyakon presviter arhimandrit svyashennik Im ya pri narodzhenni Vasilij Ratmirov Narodzhennya 29 grudnya 1887 10 sichnya 1888 stanicya Novovelichkovska Kubanska oblast Smert 1960 ti dZhittyepisRanni roki i svyashennicke sluzhinnya Narodivsya 29 grudnya 1887 v stanici Novovelichkovskij v rodini svyashennika U 1902 zakinchiv Katerinodarske duhovne uchilishe v 1908 Stavropolsku duhovnu seminariyu po 2 mu rozryadu 17 serpnya 1908 visvyachenij u san diyakona do Uspenskoyi cerkvi v stanici Staroderev yankovska Yejskogo viddilu Kubanskoyi oblasti 5 zhovtnya 1909 visvyachenij v san svyashenika do Mihajlo Arhangelskogo soboru Temryuka Priznachennya ne prijnyav Vzyatij na oblik za shtat 27 zhovtnya 1910 priznachenij svyashennikom do cerkvi v selo Arzgir Blagodarnenskogo povitu 3 zhovtnya 1914 perevedenij v Mikolayivsku cerkvi v Yejsku Zgidno z jogo vlasnim svidchennyam v 1914 zvedenij v san protoiyereya sho ne vidpovidaye dijsnosti 12 bereznya 1915 buv lishe nagorodzhenij pravom nosinnya skufiyi Sluzhiv svyashennikom u Yejsku v 1918 1920 v toj chas koli cya teritoriya bula zajnyata bilimi Pislya prihodu syudi bilshovikiv pochav tisno spivpracyuvati z organami GPU Zgidno z anketnimi danimi samogo Ratmirova 4 listopada 1921 Patriarhom Tihonom Bellavinim hirotonizovanij na yepiskopa Yejskogo vikariya Stavropolskoyi yeparhiyi sho ne vidpovidaye dijsnosti yak i ne vidpovidaye dijsnosti jogo povidomlennya pro zakinchennya Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi zi stupenem kandidata bogoslov ya Mozhlivo ce prosto chastina jogo legendi stvorenoyi v 1940 vi V obnovlenstvi U 1922 uvijshov do yurisdikciyi obnovlenskogo Vishogo cerkovnogo upravlinnya i vzhe v obnovlenstvi otrimav san protoiyereya Buv nastoyatelem Mihajlo Arhangelskogo soboru mista Yejska Z 1926 sluzhiv u Novorosijsku Navesni 1930 vozvedenij u san protopresvitera Vlitku 1931 perebuvayuchi u shlyubi buv hirotonizovanij na yepiskopa Armavirskogo i Majkopskogo Kafedra roztashovuvalasya v Mikolayivskomu sobori Armavira Zvedenij u san arhiyepiskopa U berezni 1937 perevedenij na Kursku obnovlensku kafedru z vozvedennyam u san mitropolita Kafedra roztashovuvalasya u Vsihsvyatskij cvintarnij cerkvi Kurska Za spogadami kurskogo duhovenstva Ratmirov povodivsya zuhvalo pogolenij v civilnomu kostyumi z cigarkoyu v zubah pid ruchku z druzhinoyu vin z yavlyavsya ne tilki v misti a j prihodiv na sluzhbu v sobor U 1938 pishov na spokij Znyav san Z 21 chervnya 1938 pracyuvav zavgospom i dilovodom pri obnovlenskomu mitropoliti Vitaliyi Vvedenskomu Pershoiyerarhovi Pravoslavnih cerkov u SRSR 22 lipnya 1938 buv zaareshtovanij 1 serpnya togo zh roku spravu pripineno pislya zvilnennya z pid varti Buduchi dilovodom pri Vitaliyi Vvedenskomu viluchiv svoyu osobistu spravu na ce vkazuye Sergij Larin kolishnij obnovlenec danih pro Ratmirova ne bulo v ukladacha Katalogu obnovlenskih arhiyereyiv arhivariusa Yavorskogo yakij pracyuvav za arhivnimi danimi obnovlenskogo Sinodu v 1947 v Moskovskij patriarhiyi Yavorskij vklyuchiv usogo lishe vlasnoruchnij pidpis pro te sho Vasil znyav san za vlasnoyu zayavoyu 30 serpnya 1939 zvilnivsya iz posadi dilovoda Perejshov na robotu buhgalterom v civilnu ustanovu Yepiskopske sluzhinnya v Rosijskij pravoslavnij cerkvi v roki Drugoyi svitovoyi vijni U lipni 1941 prinis pokayannya i buv prijnyatij v starocerkovnu yurisdikciyu Patriarshim misceblyustitelem mitropolitom Sergiyem Stragorodskim Ce mozhe poyasnyuvatisya tim sho Ratmirov mig prihovati vid mitropolita Sergiya fakt svogo zrechennya vid sanu Ne viklyucheno odnak sho Vasil mig buti perevisvyachenij tak yak Moskovska patriarhiya ne viznavala obnovlenski hirotoniyi zdijsneni pislya 1924 17 lipnya priznachenij yepiskopom Zhitomirskim Zgidno zi spogadami Mihyeyeva 2005 grupa ne virushila do Zhitomira tak yak misto bulo zdane nimcyam ranishe 9 lipnya 1941 nizh peredbachalosya v NKVD Za slovami Ivana Mihyeyeva vladika Vasilij dosit rano pishov z zhittya v 1960 ti jogo zhittya obirvalosya Poznachilisya stari hvorobi i perezhivannya PrimitkiLavrinov Valerij protoierej Obnovlencheskij raskol v portretah ego deyatelej Materialy po istorii Cerkvi Kniga 54 M 2016 str 155 VASILIJ Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2004 T VII S 93 94 ISBN 5 89572 010 2 ros 6 19 iyunya Prepodobnoispovednik Rafail Shejchenko Igumen Zhitiya novomuchenikov i ispovednikov Rossijskih XX veka Iyun Tver 2008 S 34 72 23 chervnya 2021 u Wayback Machine Lavrinov Valerij protoierej Obnovlencheskij raskol v portretah ego deyatelej Materialy po istorii Cerkvi Kniga 54 M 2016 str 156 Vasilij Ratmirov 24 veresnya 2018 u Wayback Machine mitropolit Manuil Lemeshevskij Russkie pravoslavnye ierarhi perioda s 1893 1965 gg V 6 ti tomah Erlangen 1979 1988 str 107 Miheev I Svyashennik iz frontovoj razvedki Nauka i religiya 2005 3 S 12 LiteraturaVoznesenskaya Z I Pod psevdonimom Irina zapiski razvedchicy M Sovremennik 1997 350 s ISBN 5 270 01829 2 Smirnov V A Operaciya Poslushniki Sovetskaya razvedka i Russkaya Cerkov v gody vojny Nezavisimaya gazeta 18 maya 2005

Дата публікації:
Топ