Ігор Олексійович Васильєв рос Васильев Игорь Алексеевич 20 травня 1938 19380520 Москва РРФСР СРСР 23 грудня 2007 Москва

Ігор Олексійович Васильєв (рос. Васильев Игорь Алексеевич, 20 травня 1938(19380520), Москва, РРФСР, СРСР — 23 грудня 2007, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер. Заслужений артист РРФСР (1984). Кавалер Ордена Дружби (23.10.1998, в зв'язку з 100-річчям МХАТ). Народний артист Російської Федерації (2003).

Васильєв Ігор Олексійович

Народився	20 травня 1938(1938-05-20) Москва, РРФСР, СРСР
Помер	23 грудня 2007(2007-12-23) (69 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, театральний режисер
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Роки діяльності	з 1961
IMDb	nm0890568

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Васильєв Ігор.

Біографічні відомості

Закінчив Школу-студію МХАТ (1961, курс ), (1973).

З 1961 року — актор і режисер МХАТ (у 1963—1970 рр. — актор театру «Современник»).

В кіно — з 1963 року. Популярний актор кіно 70-х — 80-х років, зіграв більше 50 разноплоанових ролей. Завдяки „нерадянській“ зовнішності, часто грав іноземців, військових, розвідників, дворян. Найбільшу популярність актору принесли ролі у фільмах «Варіант „Омега“» (1975, майор Шлоссер), «Трактир на П'ятницькій» (1978) і «Заповіт професора Доуеля» (1984, доктор Роберт Корн).

Знімався в картинах українських кіностудій: «Довгий шлях у лабіринті» (1981), «Повернення з орбіти» (1983), «Постріл у труні» (1992), (1993), (2002).

Похований на Троєкуровському кладовищі Москви, ділянка №7а.

Родина

Однією з дружин була актриса Ірина Мірошниченко (в шлюбі 1975—1980).

Фільмографія

«Інтерв'ю у весни» (1962, фільм-спектакль, гімнаст Тибул; сцена з вистави «Три товстуни»)
(1963, Сенечка)
«Будується міст» (1965, Саша Малашкін)
«Не найвдаліший день» (1967, відвідувач кафе)
«Чекайте на мій дзвінок» (1969, фільм-спектакль, француз)
«Вбивці» (1969, фільм-спектакль)
«Удар рога» (1969, фільм-спектакль)
«Служити добру» (1970, фільм-спектакль)
«Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» (1971, Сан Адріан)
«Інженер Прончатов» (1972, Олег Олегович Прончатов)
«Минуле і думи» (1973, Малинов, читець (сторінки повісті «Сорока-злодійка», роману «Хто винен?»)
«Єдина дорога» (1974, Еріх Гюнтер)
«Варіант „Омега“» (1975, барон Георг фон Шлоссер, майор, далі полковник абверу, розвідник)
«На всякого мудреця досить простоти» (1976, фільм-спектакль, Єгор Дмитрович Глумов)
«Кафе „Ізотоп“» (1977, академік Коростильов)
«А.П. Чехов. Три сестри» (1977, фільм-спектакль, Солоний)
«Солодкоголосий птах юності» (1978, фільм-спектакль, Чанс Уейн)
«Оксамитовий сезон» (1978, Парадьє; СРСР — Швейцарія)
«Трактир на П'ятницькій» (1978, Сергій Миколайович Зайцев, слідчий)
/ Biały mazur (1978, Польща, генерал Оржевський)
«Повернемося восени» (1979, Кузьмін)
«Викрадення „Савойї“» (1979, Лансьє)
«Поема про крила» (1979, Вадим Олексійович Кирилов, з команди Сікорського)
«Кодова назва „Південний грім“» (1980, полковник «Павел»)
«Дочка командира» (1981, майор Крейц)
«Лінія життя» (1981, Микола Миколайович Крумов)
«Єдиний чоловік» (1981, Олександр Сергійович Корецький)
«Довгий шлях у лабіринті» (1981, Костянтин Лелека; В. Левін, Одеська кіностудія)
«Формула пам'яті» (1982, Анатолій Перфильев, співробітник НДІ пам'яті)
«Чорний замок Ольшанський» (1983, князь Вітовт Ольшанський)
«Повернення з орбіти» (1983, керівник польоту; реж. О. Сурин, кіностудія іме. О. Довженка)
«Заповіт професора Доуеля» (1984, доктор Роберт Керн)
«З ювілеєм зачекаємо» (1985, скульптор)
«Так переможемо!» (1987, фільм-спектакль, комдив)
«Зброя Зевса» (1991, доктор Мартін Конт; реж. М. Засєєв-Руденко, кіностудія іме. О. Довженка)
«Плащаниця Олександра Невського» (1991, Семен Петрович Бурдюков, злочинець на прізвисько „Шаман“)
(1992, епізод)
«Палій» (1992, фільм-спектакль, Вадим Борисович)
(1992, Росія—Білорусь, керуючий)
«Постріл у труні» (1992, генерал Кагорний; реж. М. Засєєв-Руденко, кіностудія іме. О. Довженка)
(1993, командир повітряного дивізії, генерал; реж. М. Засєєв-Руденко, Одеська кіностудія, Україна)
(1995, фільм-спектакль, Іорданський, кінорежисер)
(1998, фільм-спектакль)
(2001, Дірк Богард)
(2002, Ервін Танц; реж. М. Засєєв-Руденко, О. Ковальова, кіностудія іме. О. Довженка, Україна)
(2004, Валентин Ніколавіч Свиридов)
«МУР є МУР-3» (2005, Гліб Дмитрович Ферапонтів)
(2006, т/с, Микола Володимирович Скоблин, генерал)
(2007, стара)
(2008, Микола Сергійович Каретников, батько Марго і Алли) та ін.

Озвучування

/ Major Hubal(1975, Польща, Хенрік Добжанський („Хубаль“)
«Битва за Москву» (1985, майор Гаврилов — роль )

Театральні роботи

(рос.)

Театр «Современник»

Генрих («Голый король» Е. Шварца)
Кристиан («Сирано де Бержерак» Э. Ростана)

МХАТ

«Сладкоголосая птица юности» Теннесси Уильямса — Чанс Уэйн
«Три толстяка» Ю. Олеши — канатоходец Тибул
«Бронепоезд 14-69» Вс. Иванова — американский солдат
«Последние дни» ("Пушкин") М. Булгакова — Дантес
«На всякого мудреца довольно простоты» А. Н. Островского — Глумов
«Мария Стюарт» Ф. Шиллера — Лестер
«Валентин и Валентина» Михаила Рощина — Гусев
«Дядюшкин сон» Ф. М. Достоевского — Мозгляков
«Утиная охота» А. В. Вампилова — Зилов (1982)
«Перламутровая Зинаида» М. Рощина — Юрик
«Бал при свечах» Г. Епифанцева по роману М. Булгакова «Мастер и Маргарита» — Понтий Пилат (реж. В. Прудкин)
«Московский хор» Л. Петрушевской — Саша
«Борис Годунов» А.С. Пушкина — Басманов
«Преступление и наказание» Ф. М. Достоевского — Свидригайлов
«Сон в летнюю ночь» Шекспира — Оберон
«Маскарад» М. Ю. Лермонтова — Неизвестный (1996, реж. Н. Шейко)
«Амадей» Питера Шефера — Барон Готфрид Ван Свитен, Иосиф II (постановка М. Розовского)
«Новый американец» С. Д. Довлатова — Баскин (пост. П. Штейна)
«Учитель словесности» В. Семеновского по роману «Мелкий бес» Ф.К. Сологуба — Его Превосходительство (2003, реж. Н. Шейко)
«Тутиш» М. Брусникиной по рассказу Алексея Торка «Пенсия» — Али (2007, пост. М. Брусникиной)

Посилання

Біографія на kino-teatr.ru [ 14 травня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Энциклопедия кино. 2010: Васильев Игорь Алексеевич [ 2 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Фільмографія на kino-teatr.ru [ 14 травня 2020 у Wayback Machine.](рос.)