Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васильківське золоторудне родовище (рос. Васильевское месторождение) — одне з найбільших за запасами родовище золото-кварц-сульфідного типу в Казахстані і серед країн пострадянського простору. Відкрите в 1963.
| Васильківське золоторудне родовище рос. Васильевское месторождение [золоторудное] каз. Васильев Алтын Кені каз. Васильев алтын кен орны | ||||
| 53°29′17″ пн. ш. 65°00′00″ сх. д. / 53.48805555558332969° пн. ш. 65.000000000028° сх. д. | ||||
| Тип | рудне родовище | |||
|---|---|---|---|---|
| Континент | Азія | |||
| Країна |  Казахстан,  СРСР і  Російська імперія | |||
| Регіон | Східноказахстанська область Жарминський район | |||
| Відкрито | 1963[1] і 19 століття[2] | |||
| Розробляється з | 1946 | |||
| Балансові запаси | 50 300 000 т 190 т | |||
| | ||||
Характеристика
Розташоване за 20 км на північний схід від міста Кокшетау. Родовище входило до числа унікальних родовищ Радянського Союзу. Загальні запаси руди становлять 50,3 млн т при сер. вмісті золота 3,85 г/т; загальні запаси золота — близько 190 т. Основні рудні мінерали: золото, арсенопірит, другорядні — пірит, халькопірит, бляклі руди, сфалерит, ґаленіт.
Рудне тіло родовища має форму штоку і приурочене до тектонічного контакту амфіболвмісних сланців з гранодіоритами і дайковидним тілом . Шток витягнутий у північно-східному напрямі на ~1 км, а в поперечному на 700 м. Вмісні породи в межах штоку пронизані арсенопіритовою вкрапленістю і золото-кварц-арсенопіритовими та арсенопіритовими прожилками; поширені кварц-серицит-турмалінові і кварц-флюоритові прожилки і жили потужністю до 0,5 м, а також зони тектонічних брекчій, заповнених тими ж мінералами. Потужність прожилків у рудному штоці від 1 мм до перших сантиметрів; потужність золото-сульфідних кварцових жил — до 70 см.
Технологія розробки
На родовищі побудовано рудник (кар’єр) і золотозбагачувальну фабрику (технологія купчастого вилуговування). Будівництво комбінату розпочато в 1979, зупинялося в 1987-89 і з 1994. Гірничі виробки пройдено на горизонтах 175, 115 і 55 м. На 2000 р з кар'єра видобуто 1 млн т.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., колектив авторів ВАСИЛЬКІВСЬКЕ ЗОЛОТОРУДНЕ РОДОВИЩЕ // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецький — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. — Т. 3. — С. 664. —
- Қазақстан: Ұлттық энциклопедиясы — Қазақ энциклопедиясы, 1998. — Т. I. — С. 482.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasilkivske zolotorudne rodovishe ros Vasilevskoe mestorozhdenie odne z najbilshih za zapasami rodovishe zoloto kvarc sulfidnogo tipu v Kazahstani i sered krayin postradyanskogo prostoru Vidkrite v 1963 Vasilkivske zolotorudne rodovishe ros Vasilevskoe mestorozhdenie zolotorudnoe kaz Vasilev Altyn Keni kaz Vasilev altyn ken orny53 29 17 pn sh 65 00 00 sh d 53 48805555558332969 pn sh 65 000000000028 sh d 53 48805555558332969 65 000000000028Tip rudne rodovisheKontinent AziyaKrayina Kazahstan SRSR i Rosijska imperiyaRegion Shidnokazahstanska oblast Zharminskij rajonVidkrito 1963 1 i 19 stolittya 2 Rozroblyayetsya z 1946Balansovi zapasi 50 300 000 t 190 tKorisni kopalini Aziyi Geologiya Aziyi Girnicha promislovist AziyiHarakteristikaRoztashovane za 20 km na pivnichnij shid vid mista Kokshetau Rodovishe vhodilo do chisla unikalnih rodovish Radyanskogo Soyuzu Zagalni zapasi rudi stanovlyat 50 3 mln t pri ser vmisti zolota 3 85 g t zagalni zapasi zolota blizko 190 t Osnovni rudni minerali zoloto arsenopirit drugoryadni pirit halkopirit blyakli rudi sfalerit galenit Rudne tilo rodovisha maye formu shtoku i priurochene do tektonichnogo kontaktu amfibolvmisnih slanciv z granodioritami i dajkovidnim tilom Shtok vityagnutij u pivnichno shidnomu napryami na 1 km a v poperechnomu na 700 m Vmisni porodi v mezhah shtoku pronizani arsenopiritovoyu vkraplenistyu i zoloto kvarc arsenopiritovimi ta arsenopiritovimi prozhilkami poshireni kvarc sericit turmalinovi i kvarc flyuoritovi prozhilki i zhili potuzhnistyu do 0 5 m a takozh zoni tektonichnih brekchij zapovnenih timi zh mineralami Potuzhnist prozhilkiv u rudnomu shtoci vid 1 mm do pershih santimetriv potuzhnist zoloto sulfidnih kvarcovih zhil do 70 sm Tehnologiya rozrobkiDokladnishe Vasilkivskij rudnik Na rodovishi pobudovano rudnik kar yer i zolotozbagachuvalnu fabriku tehnologiya kupchastogo vilugovuvannya Budivnictvo kombinatu rozpochato v 1979 zupinyalosya v 1987 89 i z 1994 Girnichi virobki projdeno na gorizontah 175 115 i 55 m Na 2000 r z kar yera vidobuto 1 mln t DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S kolektiv avtoriv VASILKIVSKE ZOLOTORUDNE RODOVIShE Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2001 T 3 S 664 ISBN 978 966 7804 14 5 d Track Q1988030d Track Q1690980d Track Q43070d Track Q12159074d Track Q4144726 Қazakstan Ұlttyk enciklopediyasy Қazak enciklopediyasy 1998 T I S 482 d Track Q12254837d Track Q4208106