Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2019) |
Біла-Краковська (пол. Biała Krakowska; до 1926 року Біла пол. Biała, нім. Biala, чеськ. Bělá) — історичний район міста Бельсько-Бяла, східна частина міста, розташована біля впадіння річок Нівка і Біла.
Історія
Поселення Біла було засновано в другій половині XVI ст. поблизу поселення Липник. У 1613 році Біла стала окремою сільською громадою. У 1701 році створено аптеку "Під Білим орлом", яка стала однією з найстаріших аптечних закладів у Малопольському воєводстві. 9 січня 1723 на прохання старости Якуба Рибинського, король Август II Сильний надав Білій муніципальні права міста. У 1757 році Августом III надано "великий міський привілей", на основі якої були засновані ремісничі гільдії. У 1765 році набув чинності закон "de non tolerandis Judaeis", внаслідок чого євреї з Білої та також усього Липницького повіту були вигнані. Однак, заборона не поширювалася на королівських сервіторів і володіючих окремими привілеями великих банкірів, лікарів тощо. Також вона не стосувалась маєтків міської шляхти, так званих юридик та резиденцій магнатів (як світських, так і духовенства). У 1771 році Микола Валевський боронив місто від російської наступу, але у квітні 1772 року Біла була завойована і пограбована росіянами. У 1772 р. Біла була включена до складу королівства Галичини та Володимирії — нову провінцію династії Габсбургів. У 1772-1785 роках відбувалося будівництво "цісарської дороги", яка з'єднала Відень зі Львовом.
У 1820-1850 роках Біла була виключена з Королівства Галичини та Володимирії та увійшла до складу Німецької конфедерації. У 1869 році після впровадження в Галицькій автономії польської мови, стався національний польсько-німецький конфлікт. У 1870 році створена єврейська громада "Lipnik-Biała". У 1873 році створюється польська читальня. У 1888 році почалося будівництво залізничної лінії Бельсько-Біла — Кальварія. 1889-1910 - німецький міський уряд вирішує розширити освітянську систему з введенням німецької мови як офіційної.
Під час Першої світової війни у зв'язку з російським наступом, більшість галицьких центральних установ у Львові були евакуйовані до Біли. 1 листопада 1918 польська армія зайняла місто, а 13 листопада місто офіційно переходить до польської влади. 3 грудня 1920 р. Більський повіт став частиною Краківського воєводства, до якого було включено також Липник (1925). На наступний рік Біла отримує назву Біла-Краківська. У 1927 році в місті з'являється автобусний рух.
Після німецької окупації Польщі, 8 вересня 1939 року Біла-Краківська була включена до Сілезької провінції у складі територій Третього рейху, а з 26 вересня місто місто стало відділенням рейхсгау «Біліц-Ост» (нім. Bielitz-Ost). 8-10 лютого 1945 р. Біла-Краківська була звільнена радянськими військами 1-ю армією під командуванням генерала А. Гречка та 38-ю армією під командуванням генерала К. Москаленка. 13 лютого 1945 року в Біло-Краківську прибув польський уряд з Кракова та з частини Бельсько на чолі з Богуславом Хожнацьким. Водночас радянським урядом були створені табори НКВС, до яких відправлялися більські німці та поляки Армії Крайової. 27 липня 1946 р. почалася депортація німецького населення. Тим не менш, багато німців втекли з міста ще на початку радянської окупації. В цьому ж році всі промислові об'єкти були націоналізовані.
1 січня 1951 року Біла-Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бельсько-Бяла. Найважливішими подіями післявоєнної історії є створення житлових масивів: Грюнвальдського та Шрудмесєйського.
Примітки
- Jerzy Polak: Przewodnik po Bielsku-Białej. Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000. .(пол.)
- . Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
- Henryk Rechowicz: Bielsko-Biała.Zarys Rozwoju miasta i powiatu. Katowice: Wydawnictwo „Śląsk”, 1971.(пол.)
- Jerzy Polak. Przewodnik po Bielsku-Białej. str. 29(пол.)
- Walka na frontach, szpitale pełne rannych. „Kurier Radia Bielsko”. I, s. 18, Styczeń 2015. Bielsko-Biała: Kleks(пол.)
- Grzegorz Wnętrzak: Stosunki polityczne i narodowościowe na pograniczu Śląska Cieszyńskiego i Galicji Zachodniej w latach 1897-1920. Toruń: adam marszałek, 2014. .(пол.)
- Pierwsze dni władzy ludowej [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2019 Bila Krakovska pol Biala Krakowska do 1926 roku Bila pol Biala nim Biala chesk Bela istorichnij rajon mista Belsko Byala shidna chastina mista roztashovana bilya vpadinnya richok Nivka i Bila IstoriyaRatushaMapa mista Bila XIX st Gerb mista Poselennya Bila bulo zasnovano v drugij polovini XVI st poblizu poselennya Lipnik U 1613 roci Bila stala okremoyu silskoyu gromadoyu U 1701 roci stvoreno apteku Pid Bilim orlom yaka stala odniyeyu z najstarishih aptechnih zakladiv u Malopolskomu voyevodstvi 9 sichnya 1723 na prohannya starosti Yakuba Ribinskogo korol Avgust II Silnij nadav Bilij municipalni prava mista U 1757 roci Avgustom III nadano velikij miskij privilej na osnovi yakoyi buli zasnovani remisnichi gildiyi U 1765 roci nabuv chinnosti zakon de non tolerandis Judaeis vnaslidok chogo yevreyi z Biloyi ta takozh usogo Lipnickogo povitu buli vignani Odnak zaborona ne poshiryuvalasya na korolivskih servitoriv i volodiyuchih okremimi privileyami velikih bankiriv likariv tosho Takozh vona ne stosuvalas mayetkiv miskoyi shlyahti tak zvanih yuridik ta rezidencij magnativ yak svitskih tak i duhovenstva U 1771 roci Mikola Valevskij boroniv misto vid rosijskoyi nastupu ale u kvitni 1772 roku Bila bula zavojovana i pograbovana rosiyanami U 1772 r Bila bula vklyuchena do skladu korolivstva Galichini ta Volodimiriyi novu provinciyu dinastiyi Gabsburgiv U 1772 1785 rokah vidbuvalosya budivnictvo cisarskoyi dorogi yaka z yednala Viden zi Lvovom U 1820 1850 rokah Bila bula viklyuchena z Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi ta uvijshla do skladu Nimeckoyi konfederaciyi U 1869 roci pislya vprovadzhennya v Galickij avtonomiyi polskoyi movi stavsya nacionalnij polsko nimeckij konflikt U 1870 roci stvorena yevrejska gromada Lipnik Biala U 1873 roci stvoryuyetsya polska chitalnya U 1888 roci pochalosya budivnictvo zaliznichnoyi liniyi Belsko Bila Kalvariya 1889 1910 nimeckij miskij uryad virishuye rozshiriti osvityansku sistemu z vvedennyam nimeckoyi movi yak oficijnoyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u zv yazku z rosijskim nastupom bilshist galickih centralnih ustanov u Lvovi buli evakujovani do Bili 1 listopada 1918 polska armiya zajnyala misto a 13 listopada misto oficijno perehodit do polskoyi vladi 3 grudnya 1920 r Bilskij povit stav chastinoyu Krakivskogo voyevodstva do yakogo bulo vklyucheno takozh Lipnik 1925 Na nastupnij rik Bila otrimuye nazvu Bila Krakivska U 1927 roci v misti z yavlyayetsya avtobusnij ruh Pislya nimeckoyi okupaciyi Polshi 8 veresnya 1939 roku Bila Krakivska bula vklyuchena do Silezkoyi provinciyi u skladi teritorij Tretogo rejhu a z 26 veresnya misto misto stalo viddilennyam rejhsgau Bilic Ost nim Bielitz Ost 8 10 lyutogo 1945 r Bila Krakivska bula zvilnena radyanskimi vijskami 1 yu armiyeyu pid komanduvannyam generala A Grechka ta 38 yu armiyeyu pid komanduvannyam generala K Moskalenka 13 lyutogo 1945 roku v Bilo Krakivsku pribuv polskij uryad z Krakova ta z chastini Belsko na choli z Boguslavom Hozhnackim Vodnochas radyanskim uryadom buli stvoreni tabori NKVS do yakih vidpravlyalisya bilski nimci ta polyaki Armiyi Krajovoyi 27 lipnya 1946 r pochalasya deportaciya nimeckogo naselennya Tim ne mensh bagato nimciv vtekli z mista she na pochatku radyanskoyi okupaciyi V comu zh roci vsi promislovi ob yekti buli nacionalizovani 1 sichnya 1951 roku Bila Krakivska bula ob yednana z Byelsko v odne misto Belsko Byala Najvazhlivishimi podiyami pislyavoyennoyi istoriyi ye stvorennya zhitlovih masiviv Gryunvaldskogo ta Shrudmesyejskogo PrimitkiJerzy Polak Przewodnik po Bielsku Bialej Bielsko Biala Towarzystwo Milosnikow Ziemi Bielsko Bialskiej 2000 ISBN 83 9020790 7 pol Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 20 bereznya 2012 Henryk Rechowicz Bielsko Biala Zarys Rozwoju miasta i powiatu Katowice Wydawnictwo Slask 1971 pol Jerzy Polak Przewodnik po Bielsku Bialej str 29 pol Walka na frontach szpitale pelne rannych Kurier Radia Bielsko I s 18 Styczen 2015 Bielsko Biala Kleks pol Grzegorz Wnetrzak Stosunki polityczne i narodowosciowe na pograniczu Slaska Cieszynskiego i Galicji Zachodniej w latach 1897 1920 Torun adam marszalek 2014 ISBN 978 83 7780 882 5 pol Pierwsze dni wladzy ludowej 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine pol