Будю к Мико ла Васи льович нар 15 вересня 1921 пом 13 жовтня 1944 учасник Радянсько німецької війни командир батареї сам

Будю́к Мико́ла Васи́льович (нар. 15 вересня 1921 — пом. 13 жовтня 1944) — учасник Радянсько-німецької війни, командир батареї самохідних артилерійських установок (САУ) 953-го легкого самохідного артилерійського Новобузького Червонопрапорного ордена Олександра Невського полку (в/ч 32518) 65-го стрілецького корпусу 5-ї армії 3-го Білоруського фронту, капітан. Герой Радянського Союзу (1945).

Будюк Микола Васильович

Народження

15 вересня 1921
Новомар'ївка

Смерть

13 жовтня 1944 (23 роки)
Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія, Третій Райх

Поховання

Країна

Приналежність

Роки служби

1939–1944

Звання

Капітан

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Життєпис

Народився у 1920 році в селі Новомар'ївка Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Українець.

Після закінчення школи та ФЗУ, працював слюсарем на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві.

У 1939 році призваний до РСЧА. Учасник Радянсько-німецької війни з 1941 року. Воював на Західному, Південно-Західному, Білоруському та 3-му Білоруському фронтах.

Особливо капітан М. В. Будюк відзначився під час прориву ворожої оборони в Ліозненському районі Вітебської області (Білорусь) та при визволенні міста Вільнюс (Литва).

23 червня 1944 року в бою за село Королі батарея САУ капітана Будюка знищила 6 кулеметних точок, гармату та близько 80 ворожих солдат, тим самим звільнивши шлях піхоті до річки й забезпечила її форсування стрілецькими підрозділами. Внаслідок цих дій з півдня було охоплено вороже угруповання в районі Богушевська.

22-25 червня 1944 року батарея САУ під командуванням капітана Будюка знищила 7 гармат, 24 кулеметних точки, 10 автомашин, тягач і близько 380 гітлерівців.

12-13 липня 1944 року в боях за місто Вільнюс командир батареї САУ капітан М. В. Будюк, одним з перших прорвавшись у місто, знищив 2 вогневих точки ворога, підбив танк і бронемашину.

11 жовтня 1944 року поранений в бою. Направлений до шпиталю ППГ-751, де й помер від отриманих ран 13 жовтня 1944 року. Похований у фільварку адміністративного району (Литва).

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм капітану Будюку Миколі Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Література

Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 45-48.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т., Т.1 — Москва: Воениздат, 1988.
Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Примітки

ОБД «Мемориал». Іменний список незворотніх втрат особового складу(рос.)
ОБД «Мемориал». Довідка Горьковськогог ОВК(рос.)

[1] ОБД «Мемориал». Іменний список незворотніх втрат особового складу(рос.)

[2] ОБД «Мемориал». Довідка Горьковськогог ОВК(рос.)