Олекса ндр Анато лійович Будько 1973 2014 молодший сержант 169 го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил Укра

Олекса́ндр Анато́лійович Будько (1973—2014) — молодший сержант 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Олександр Анатолійович Будько

Молодший сержант

Загальна інформація

Народження

7 липня 1973
Гомель, Білоруська РСР, СРСР

Смерть

17 листопада 2014 (41 рік)
Орлово-Іванівка

Поховання

Чернігів

Псевдо

Шустрий

Військова служба

Приналежність

Формування

Війни / битви

Війна на сході України

Бої за Дебальцеве

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Будько.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Будько Олександр.

Короткий життєпис

Закінчив чернігівську ЗОШ № 16 міста Чернігова, інформаційно-технологічний ліцей № 16. Проходив військову службу, повітрянодесантні війська, по демобілізації працював монтажником-висотником. 31 липня 2014 року мобілізований командир відділення, 169-й навчальний центр Сухопутних військ.

16 листопада група з чотирьох військових із 169-го навчального центру вирушила на пошуки нових шляхів до блокпосту, позаяк територія навколо була замінована; зв'язок з ними обірвався. Подзвонив місцевий житель та сповістив, що бачив машину, котра підірвалася на фугасі. Тоді загинули усі члени екіпажу — Володимир Рвачов, підполковник Микола Яжук, майор медичної служби Віталій Вашеняк, солдат, Олександр Іщенко. 17 листопада 2014-го Олександр загинув під час поїздки за полеглими військовиками — автомобіль підірвався на протитанковому радіокерованому фугасі під селом Орлово-Іванівка. Тоді ж загинули молодший сержант Яніс Лупікс й сержант Анатолій Олійник, поранень зазнали Григорій Аксанов та Валерій Смілий.

Похований у місті Чернігів, кладовище Яцево.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
В травні 2015-го у Чернігівському інформаційно-технологічному ліцеї № 16 відкрито меморіальну дошку честі Олександра Будька.
Рішенням міської ради міста Чернігова присвоєно почесне звання «Захисник України — Герой Чернігова» (посмертно).
30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні».

Примітки

Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
. armyinform.com.ua. АрміяInform – Інформагентство Міноборони. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.

Джерела

Будько Олександр Анатолійович [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] . armyinform.com.ua. АрміяInform – Інформагентство Міноборони. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.

[3] . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.