Будинок Південно Російського банку місто Хмельницький вулиця Проскурівська 47 споруджено у 1903 р купцем Давидом Ніренбе

Будинок Південно-Російського банку (місто Хмельницький, вулиця Проскурівська, 47) споруджено у 1903 р. купцем Давидом Ніренбергом для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку. З 1986 р. — Хмельницький обласний художній музей. Будинок відіграє помітну роль у архітектурному обліку центральної вулиці міста. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Будинок Південно-Російського банку Хмельницький обласний художній музей
вул. Проскурівська, 47 вул. Проскурівська, 47
49°25′23″ пн. ш. 26°59′15″ сх. д. / 49.423083° пн. ш. 26.987528° сх. д. / 49.423083; 26.987528
Країна	Україна
Місто	Хмельницький
Тип	пам'ятка архітектури^[d]
Стиль	Цегляний з елементами неоренесансу та модерну
Побудовано	1903


Статус	Пам'ятка архітектури місцевого значення
Будинок Південно-Російського банку Будинок Південно-Російського банку (Україна)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Споруджено будинок у 1903 р. проскурівським купцем, гласним Проскурівської міської думи Давидом Ніренбергом (саме його ініціали відтворені на фасаді) для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку. Південно-Російський промисловий банк був одним із провідних акціонерних комерційних банків, відділення якого працювали чи не в кожному більш-менш великому місті України того часу. Основний капітал банку на 1900 р. становив 5 млн рублів, запасний — 1 млн. 435 тисяч. У 1908 р. Південно-Російський банк значно збільшив свої капітали та мережу й отримав нову назву — Об'єднаний банк, із відповідним перейменуванням усіх відділень. У меншій частині будинку (крило вздовж вул. Проскурівської) Д. Ніренберг влаштував невеличкий готель «Венеція». Під час громадянської війни у приміщенні готелю тимчасово перебували штаби військових частин, що на той час володіли містом. Так, у липні 1919 р. тут розташовувався штаб 1-ї Української радянської дивізії під командуванням М. Щорса. Про цей факт свідчить меморіальна дошка, яка була встановлена у 1967 р. Після встановлення радянської влади (листопад 1920 р.) будівля банку була націоналізована і передана в користування радянським установам. У 1950-х рр. тут знаходився облвиконком, у 1960-х рр. — міськком партії, у 1970-х рр. — редакції обласних газет «Радянське Поділля» і «Корчагінець», з 1986 р. розташувався Хмельницький обласний художній музей.

Архітектура

Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, із зрізаним наріжжям та двома головними фасадами. Архітектура будинку в формах історизму поєднує візерунчастість цегляного стилю з елементами неоренесансу й модерну. В об'ємній композиції будинку домінує зрізане наріжжя з ризалітом, який на рівні другого поверху має прямокутний еркер, що підтримують ступінчасті консолі. Еркер наріжжя увінчувало високе чотиригранне шатро з кованою композицією на загостренні (ковану композицію демонтовано після капітального ремонту даху у 2000-х роках). Перший поверх рустований, міжвіконня та фриз другого поверху рясно оздоблені деталями, виконаними за допомогою цегляного мурування, декор яких підкреслено пофарбуванням. Обидва фасади мають слабовиразні центральні ризаліти з трикутними фронтонами, в які вписані здвоєні видовжені віконця. На фризах ризалітів круглі глухі віконця з вписаним роком спорудження будинку — «1903», на фризі ризаліту, що виходить на вул. Володимирську — дві прямокутні ніші з вписаними в них літерами власника будинку — «Д» та «Н».

Цікавий факт

Будинок Південно-Російського банку за своїм архітектурним плануванням та декором є майже точною «дзеркальною» копією іншого будинку, розташованого на тій самій вулиці Проскурівській: (вул. Проскурівська, 2), яким той був до надбудови третього поверху у 1960-х рр.

Примітки

. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Сост. В. В. Филимонов // Каменец-Подольск: Губернский Статистический Комитет, 1911. — С. 206.
Тимофеєва Л. О. Планування, забудова та економічний розвиток Проскурова в XIX — на поч. XX ст. // Наукові записки «Хмельницькому — 500». Хмельницький, 1993. — Вип. 1. — С. 15.

Джерела

Бурлака Т. А. Міська архітектура Проскурова — Хмельницького // Матеріали III науково-краєзнавчої конференції "Місто Хмельницький в контексті історії України / Ред. кол. Баженов Л. В. та ін. — Хмельницький, 2011. — С. 370–379.
Тимофеєва Л. О. Планування, забудова та економічний розвиток Проскурова в XIX — на поч. XX ст. // Наукові записки «Хмельницькому — 500». Хмельницький, 1993. — Вип. 1. — С. 3-18.
Кур'яков О., Кульбаба Л. Міська архітектура Проскурова — Хмельницького // Місто Хмельницький в контексті історії України. Матеріали наукової конференції, присвяченої встановленню дати «1431 рік» датою найдавнішої згадки про Хмельницький в історичних документах / Ред. кол. Баженов Л. В. та ін. — Хмельницький, 2006. — С. 161–166.
Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Хмельницький: Хмельницький обласний краєзнавчий музей, 2008. — 160 с.
Западенко І. «До основанья, а затем…» Стан пам'яток архітектури та містобудування у м. Хмельницькому. Підсумки громадського моніторингу [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Хмельницькі краєзнавчі студії. Науково-краєзнавчий збірник. — Хмельницький, 2014. — Вип. 1. — С.88-95.
Лисак Ірина. Хмельницький обласний художній музей // Хмельницький культурний. З минулого в майбутнє., Хмельницький, 2006, стор. 79.
Хмельницький обласний художній музей на Facebook

[1] . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 11 березня 2015.

[2] Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Сост. В. В. Филимонов // Каменец-Подольск: Губернский Статистический Комитет, 1911. — С. 206.

[3] Тимофеєва Л. О. Планування, забудова та економічний розвиток Проскурова в XIX — на поч. XX ст. // Наукові записки «Хмельницькому — 500». Хмельницький, 1993. — Вип. 1. — С. 15.