Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борисав Бора Станкович серб Борисав Станковић англ Borisav Bora Stanković 31 березня 1876 Вранє 22 жовтня 1927 Белград с

Борисав Станкович

Борисав Станкович

Борисав «Бора» Станкович (серб. Борисав Станковић, англ. Borisav Bora Stanković; 31 березня 1876, Вранє — 22 жовтня 1927, Белград) — сербський письменник і драматург, один з найбільш помітних реалістів в літературі Сербії кінця XIX — початку XX століття.

Борисав Станкович
Борисав Станковић
image
Псевдонім Бора
Народився 31 березня 1875(1875-03-31)[1][2] або 22 березня 1876(1876-03-22)[3]
Вранє, Османська імперія[1][4]
Помер 22 жовтня 1927(1927-10-22)[1][5] або 21 листопада 1927(1927-11-21)[6]
Белград, Королівство Югославія[1]
Поховання Новий цвинтар
Країна image Османська імперія
image Королівство Сербія
image Королівство Югославія
Діяльність письменник, драматург, поет-адвокат
Alma mater Белградський університет, [pl]
У шлюбі з Angelina Stanković (Milutinović)
Діти 3 доньки
image Борисав Станкович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станкович.
image
Пам'ятник Б. Станковичу в м. Вранє

Біографія

Народився в маленькому провінційному містечку на кордоні Сербії та Османської Македонії. Рано залишився сиротою. До 1902 вивчав право у університеті Белграда. Потім деякий час жив у Парижі (1903—1904).

Повернувшись на батьківщину, працював у столиці чиновником на митниці і в податковій службі. Під час Першої світової війни жив у місті Ниш у Чорногорії, де був заарештований австрійцями і поміщений в табір для інтернованих в Боснії. Після війни працював у відділі мистецтв Міністерства освіти. Помер у Белграді у 1927 році.

Творчість

Літературною діяльністю почав займатися в студентські роки. Найбільш плідним у літературному відношенні виявився період з 1898 по роки, коли письменник опублікував декілька книг оповідань — «Зі старого Євангелія» (1899), «Божі люди» (1902), «Старі дні» (1902), роман «Погана кров» (1911), драми «Коштана» (1902) та «Ташана» (1912). Під час світової війни і після неї — Станкович не створив жодного скільки-небудь значного художнього твору.

Романи і оповідання Б. Станковича тісно пов'язані з його рідним краєм, зображують життя людей Південної Сербії. Письменник залишався прихильником старих патріархальних звичаїв, руйнування яких у Старій Сербії спостерігав з жалем і смутком. Але у своїх творах Станкович малював старе життя без ідеалізації, правдиво розповідаючи про долі представників усіх верств суспільства — землевласників, торговців, жебраків, ремісників, циган, «божих людей». Найвідоміший його роман «Погана кров» (1911) розповідає про падіння старих землевласницьких родів, про тріумф «нових господарів життя», і торговців, які розбагатіли під час війни. З особливою теплотою і проникливістю Станкович розповів про важку долю сербської жінки.

Заслуга Станковича полягає в тому, що він відкрив літературі маловідомий світ і показав його надзвичайно свіжо і оригінально, збагативши сербський реалізм майстерністю психологічного аналізу.

Творчість Б. Станковича часто порівнюють з російськими письменниками, особливо, з Достоєвським і, певною мірою, з Максимом Горьким.

Бібліографія

image
Из старог јеванђеља

Романи і повісті

  • Мајка на гробу свога јединца, 1894. 
  • Из старог јеванђеља, 1899. 
  • Коштана, 1902. 
  • Божји људи, 1902. 
  • Стари дани, 1902. 
  • Покојникова жена, 1907. 
  • Нечиста крв, 1910. 
  • Његова Белка, 1921. 
  • Под окупацијом, 1929. 
  • Сабрана дела, 1956.

Оповідання

  • Баба Стана (1907) 
  • Бекче (1901) 
  • Биљарица (1902) 
  • Цопа (1902) 
  • Ч'а Михаило (1902) 
  • Ђурђевдан (1898) 
  • Јован (1902) 
  • Јовча (1901) 
  • Јово-то (1909) 
  • Луди Стеван (1902) 
  • Љуба и Наза (1902) 
  • Маце (1902) 
  • Манасије (1902) 
  • Марко (1902) 
  • Менко (1902) 
  • Митка (1902) 
  • Мој земљак (1909) 
  • Наш Божић (1900) 
  • Нушка (1899) 
  • Његова Белка (1920) 
  • Они (1901) 
  • Парапута (1902) 
  • Покојникова жена (1902) 
  • Риста кријумчар (1905) 
  • Станко «Чисто брашно» (1902) 
  • Станоја (1898) 
  • Стари дани (1900) 
  • Стари Василије (1906) 
  • Стеван Чукља (1906) 
  • Таја (1901) Т
  • етка Злата (1909) 
  • У ноћи (1899) 
  • Увела ружа (из дневника) (1899) 
  • У виноградима (1899) 
  • Задушница (1902)

П'єси

  • Драме, 1928.

Відображення у мистецтві

Екранізації

  • 1948 — Софка (за романом «Погана кров»); реж. Радош Новакович
  • 1953 — Циганка (за п'єсою «Коштана») реж. Воїслав Нанович
  • 1962 — Коштана; реж. Йован Коневич (ТБ)
  • 1976 — Коштана; реж. Славолюб Стефанович-Равасі (ТВ)
  • 1976 — Йовча; реж. Драгослав Лазич (ТБ)
  • 1980 — Коштана; реж. Борислав Григорович (ТБ)
  • 1985 — Коштана; реж. Борислав Григорович і Слободан Радович (ТБ)
  • 1996 — Погана кров; реж. Стоян Стойчич

В музиці

  • 1931 — Петар Коневич написав оперу «Коштана»

Галерея

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118616773 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  4. https://www.vranje.org.rs/
  5. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  6. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454

Література

  • (серб.)
  • Про роман Б. Станковича «Нечиста кръв» [ 29 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Борисав Станкович
  • Borisav Stanković na internet stranici «myserbia.net»[недоступне посилання з червня 2019]
image Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про Сербію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про Югославію.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Borisav Bora Stankovich serb Borisav Stankoviћ angl Borisav Bora Stankovic 31 bereznya 1876 Vranye 22 zhovtnya 1927 Belgrad serbskij pismennik i dramaturg odin z najbilsh pomitnih realistiv v literaturi Serbiyi kincya XIX pochatku XX stolittya Borisav StankovichBorisav StankoviћPsevdonim BoraNarodivsya 31 bereznya 1875 1875 03 31 1 2 abo 22 bereznya 1876 1876 03 22 3 Vranye Osmanska imperiya 1 4 Pomer 22 zhovtnya 1927 1927 10 22 1 5 abo 21 listopada 1927 1927 11 21 6 Belgrad Korolivstvo Yugoslaviya 1 Pohovannya Novij cvintarKrayina Osmanska imperiya Korolivstvo Serbiya Korolivstvo YugoslaviyaDiyalnist pismennik dramaturg poet advokatAlma mater Belgradskij universitet pl U shlyubi z Angelina Stankovic Milutinovic Diti 3 donki Borisav Stankovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stankovich Pam yatnik B Stankovichu v m VranyeBiografiyaNarodivsya v malenkomu provincijnomu mistechku na kordoni Serbiyi ta Osmanskoyi Makedoniyi Rano zalishivsya sirotoyu Do 1902 vivchav pravo u universiteti Belgrada Potim deyakij chas zhiv u Parizhi 1903 1904 Povernuvshis na batkivshinu pracyuvav u stolici chinovnikom na mitnici i v podatkovij sluzhbi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zhiv u misti Nish u Chornogoriyi de buv zaareshtovanij avstrijcyami i pomishenij v tabir dlya internovanih v Bosniyi Pislya vijni pracyuvav u viddili mistectv Ministerstva osviti Pomer u Belgradi u 1927 roci TvorchistLiteraturnoyu diyalnistyu pochav zajmatisya v studentski roki Najbilsh plidnim u literaturnomu vidnoshenni viyavivsya period z 1898 po roki koli pismennik opublikuvav dekilka knig opovidan Zi starogo Yevangeliya 1899 Bozhi lyudi 1902 Stari dni 1902 roman Pogana krov 1911 drami Koshtana 1902 ta Tashana 1912 Pid chas svitovoyi vijni i pislya neyi Stankovich ne stvoriv zhodnogo skilki nebud znachnogo hudozhnogo tvoru Romani i opovidannya B Stankovicha tisno pov yazani z jogo ridnim krayem zobrazhuyut zhittya lyudej Pivdennoyi Serbiyi Pismennik zalishavsya prihilnikom starih patriarhalnih zvichayiv rujnuvannya yakih u Starij Serbiyi sposterigav z zhalem i smutkom Ale u svoyih tvorah Stankovich malyuvav stare zhittya bez idealizaciyi pravdivo rozpovidayuchi pro doli predstavnikiv usih verstv suspilstva zemlevlasnikiv torgovciv zhebrakiv remisnikiv cigan bozhih lyudej Najvidomishij jogo roman Pogana krov 1911 rozpovidaye pro padinnya starih zemlevlasnickih rodiv pro triumf novih gospodariv zhittya i torgovciv yaki rozbagatili pid chas vijni Z osoblivoyu teplotoyu i proniklivistyu Stankovich rozpoviv pro vazhku dolyu serbskoyi zhinki Zasluga Stankovicha polyagaye v tomu sho vin vidkriv literaturi malovidomij svit i pokazav jogo nadzvichajno svizho i originalno zbagativshi serbskij realizm majsternistyu psihologichnogo analizu Tvorchist B Stankovicha chasto porivnyuyut z rosijskimi pismennikami osoblivo z Dostoyevskim i pevnoyu miroyu z Maksimom Gorkim BibliografiyaIz starog јevanђeљa Romani i povisti Maјka na grobu svoga јedinca 1894 Iz starog јevanђeљa 1899 Koshtana 1902 Bozhјi љudi 1902 Stari dani 1902 Pokoјnikova zhena 1907 Nechista krv 1910 Њegova Belka 1921 Pod okupaciјom 1929 Sabrana dela 1956 Opovidannya Baba Stana 1907 Bekche 1901 Biљarica 1902 Copa 1902 Ch a Mihailo 1902 Ђurђevdan 1898 Јovan 1902 Јovcha 1901 Јovo to 1909 Ludi Stevan 1902 Љuba i Naza 1902 Mace 1902 Manasiјe 1902 Marko 1902 Menko 1902 Mitka 1902 Moј zemљak 1909 Nash Bozhiћ 1900 Nushka 1899 Њegova Belka 1920 Oni 1901 Paraputa 1902 Pokoјnikova zhena 1902 Rista kriјumchar 1905 Stanko Chisto brashno 1902 Stanoјa 1898 Stari dani 1900 Stari Vasiliјe 1906 Stevan Chukљa 1906 Taјa 1901 T etka Zlata 1909 U noћi 1899 Uvela ruzha iz dnevnika 1899 U vinogradima 1899 Zadushnica 1902 P yesiDrame 1928 Vidobrazhennya u mistectviEkranizaciyi 1948 Sofka za romanom Pogana krov rezh Radosh Novakovich 1953 Ciganka za p yesoyu Koshtana rezh Voyislav Nanovich 1962 Koshtana rezh Jovan Konevich TB 1976 Koshtana rezh Slavolyub Stefanovich Ravasi TV 1976 Jovcha rezh Dragoslav Lazich TB 1980 Koshtana rezh Borislav Grigorovich TB 1985 Koshtana rezh Borislav Grigorovich i Slobodan Radovich TB 1996 Pogana krov rezh Stoyan Stojchich V muzici 1931 Petar Konevich napisav operu Koshtana GalereyaByust u svoyemu budinku v Vranye Viglyad inter yera jogo budinku roztashovanogo na vulici Baba Zlatina u Vranye Byust u Kalemegdanskomu parku v BelgradiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118616773 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 https www vranje org rs Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454Literatura serb Pro roman B Stankovicha Nechista krv 29 kvitnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Borisav Stankovich Borisav Stankovic na internet stranici myserbia net nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Serbiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Yugoslaviyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ