Би́тва під Кіцка́нами — бій козацьких військ Речі Посполитої під командуванням правобережного гетьмана Степана Куницького з буджацькими та білгородськими татарськими загонами 5 грудня 1683 року під час походу на Правобережжя та Молдову на початку польсько-турецької війни 1683—1699 років. 25 тисяч татар під проводом тягинського бея Яли-паші були зненацька атаковані 15-18 тисячами козацько-молдовського війська коло Кіцкан неподалік Дунаю. Татар було розбито, і під час переслідування, що козаки вели у важких зимових погодних умовах, було вбито багато ординців (вбито тягинського бея Алі, старшого над Буджацькою ордою Алігер-пашу, кількох татарських мурз) та взято в полон татарських командирів.
Битва під Кіцканами | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Польсько-турецькі війни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Річ Посполита Молдавське князівство Військо Запорозьке | Буджацька орда, Білгородська орда | ||||||
Командувачі | |||||||
Степан Куницький | Яли паша (Алі-паша) | ||||||
Військові сили | |||||||
15-18 тисяч | 25 тисяч | ||||||
Втрати | |||||||
багато вбитих |
Згодом Куницький відзначав, що у його війську не загинуло жодної людини. Здобувши перемогу, правобережний гетьман рушив вглиб ногайських володінь. С. Куницький зі своїми козаками винищив поселення навколо Білгорода та Акермана і дійшов до берегів Чорного моря, завоювавши міста Ізмаїл та Килію. Після цього успіху гетьман Куницький спробував узяти Тягиню і Білгород, але через відсутність артилерії йому це не вдалося.
«Понад тридцять тисяч нікчемних гяурів ударили на люд ногайський на рівнинній околиці Бендер та Ізмаїла. Руйнуючи житла і забираючи особисті речі люду магометанського, багатьох із них вбивали на палі та припікали вогнем, а села їхні пускаючи з димом і збурюючи, опанували вони містечко Ізмаїл», — читаємо про ці події в «Хроніці» Мехмед-Гірея. У тогочасних повідомленнях Куницький звітував до Варшави про знищення близько трьохсот тисяч (?) ворогів, а також, «що старий хан хоче піддітися з 5000 татар до Війська Запорозького».
Частина козаків, обтяжена здобиччю, повернулася в Україну, а решта зазнала поразки коло містечка Рені.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 2 березня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Чухліб Тарас. Гетьман С.Куницький у боротьбі Правобережної України та Речі Посполитої проти Османської імперії (1683—1684 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії ХІ — ХУІІІ ст. — К.2000
- Marek Wagner W cieniu szukamy jasności chwały. Studia z dziejów panowania Jana III Sobieskiego (1684—1696). Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, 2002,
- Jan Wimmer Odsiecz wiedenska 1683 roku
- http://www.haidamaka.org.ua/0024.html [ 16 березня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid Kicka nami bij kozackih vijsk Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam pravoberezhnogo getmana Stepana Kunickogo z budzhackimi ta bilgorodskimi tatarskimi zagonami 5 grudnya 1683 roku pid chas pohodu na Pravoberezhzhya ta Moldovu na pochatku polsko tureckoyi vijni 1683 1699 rokiv 25 tisyach tatar pid provodom tyaginskogo beya Yali pashi buli znenacka atakovani 15 18 tisyachami kozacko moldovskogo vijska kolo Kickan nepodalik Dunayu Tatar bulo rozbito i pid chas peresliduvannya sho kozaki veli u vazhkih zimovih pogodnih umovah bulo vbito bagato ordinciv vbito tyaginskogo beya Ali starshogo nad Budzhackoyu ordoyu Aliger pashu kilkoh tatarskih murz ta vzyato v polon tatarskih komandiriv Bitva pid Kickanami Polsko turecki vijni Data 5 grudnya 1683 roku Misce Kickani poblizu Dunayu u Moldovi Rezultat peremoga Rechi Pospolitoyi Storoni Rich Pospolita Moldavske knyazivstvo Vijsko Zaporozke Budzhacka orda Bilgorodska orda Komanduvachi Stepan Kunickij Yali pasha Ali pasha Vijskovi sili 15 18 tisyach 25 tisyach Vtrati bagato vbitih Zgodom Kunickij vidznachav sho u jogo vijsku ne zaginulo zhodnoyi lyudini Zdobuvshi peremogu pravoberezhnij getman rushiv vglib nogajskih volodin S Kunickij zi svoyimi kozakami vinishiv poselennya navkolo Bilgoroda ta Akermana i dijshov do beregiv Chornogo morya zavoyuvavshi mista Izmayil ta Kiliyu Pislya cogo uspihu getman Kunickij sprobuvav uzyati Tyaginyu i Bilgorod ale cherez vidsutnist artileriyi jomu ce ne vdalosya Ponad tridcyat tisyach nikchemnih gyauriv udarili na lyud nogajskij na rivninnij okolici Bender ta Izmayila Rujnuyuchi zhitla i zabirayuchi osobisti rechi lyudu magometanskogo bagatoh iz nih vbivali na pali ta pripikali vognem a sela yihni puskayuchi z dimom i zburyuyuchi opanuvali voni mistechko Izmayil chitayemo pro ci podiyi v Hronici Mehmed Gireya U togochasnih povidomlennyah Kunickij zvituvav do Varshavi pro znishennya blizko trohsot tisyach vorogiv a takozh sho starij han hoche pidditisya z 5000 tatar do Vijska Zaporozkogo Chastina kozakiv obtyazhena zdobichchyu povernulasya v Ukrayinu a reshta zaznala porazki kolo mistechka Reni Primitki Arhiv originalu za 16 bereznya 2009 Procitovano 2 bereznya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaChuhlib Taras Getman S Kunickij u borotbi Pravoberezhnoyi Ukrayini ta Rechi Pospolitoyi proti Osmanskoyi imperiyi 1683 1684 rr Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi Studiyi z istoriyi HI HUIII st K 2000 Marek Wagner W cieniu szukamy jasnosci chwaly Studia z dziejow panowania Jana III Sobieskiego 1684 1696 Wydawnictwo Akademii Podlaskiej 2002 ISBN 83 7051 201 1 Jan Wimmer Odsiecz wiedenska 1683 roku http www haidamaka org ua 0024 html 16 bereznya 2009 u Wayback Machine