Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Березівський повіт Округ Сяноцький Коронний край Королівство Галичини та Володимирії Країна Австрійська імперія Австро У

Березівський повіт (II Річ Посполита)

Березівський повіт
Округ Сяноцький
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр
Створений 1854
Площа 541,27 км² (1879)
Населення 64 808 (1879)
image
Найбільші міста Березів, Динів, (Ясениця)

Березівський повіт (нім. Bezirk Brzozów; пол. Powiat brzozowski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, ЗУНР і Польщі. Адміністративним центром повіту було м. Березів.

Королівство Галичини та Володимирії

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Березів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).

Сам Березівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Сянік.

Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Березівського повіту (з 24 самоврядних громад-гмін) приєднаний повіт Дубецько (з 41 гміни) та 5 гмін Стрижівського повіту ((Барич), Гвозниця Горішня, Гвозниця Долішня, (Лютча) і (Жизнів)). Однак у повіті існували й надалі два окремі судові округи (повіти) — Березівський і Динівський. Практично в набутому в 1867 р. вигляді Березівський повіт існував 72 роки — до жовтня 1939 року.

У 1880 р. повіт складався з 55 самоврядних громад (гмін) — 3 міських і 52 сільських та 34 окремих територій — загалом 99 адміністративних одиниць.

У 1900 році населення становило 78 694 особи, в 1910 році — 81 409 осіб.

ЗУНР

Хоча через навальність наступу поляків у повіті не пройшли вибори місцевого самоврядування і делегата до УНРади, все ж повіт був включений до Львівської військової області ЗУНР.

Польща

Березівський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 83.200
Площа: 684 км²
Густота: 122 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Березів
image
Мапа повіту
Повітова влада

Включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році.

1 квітня 1930 р. присілок Каролівка передано з села Ніздрець до Динова.

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворена ґміна відповідала волості — об'єднувала громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувалась єдиним дуже великим селом.

Об'єднані сільські ґміни 1934—1939

image
Березівський повіт
  • (Ґміна Динув)
  • Ґміна Нозджец
  • (Ґміна Дидня)
  • (Ґміна Ґрабовніца Стаженска)
  • (Ґміна Гачув)
  • (Ґміна Домарадз)
  • (Ґміна Пшисєтніца)

Міста

Друга світова війна

У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР правобережна частина Березівського повіту в ході утворення Дрогобицької області включена до Добромильського повіту. 17 січня 1940 року територія Добромильського повіту поділена на райони. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон територію правобережного Надсяння зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Населення

На 01.01.1939 у восьми селах (Грабівка, (Грушівка), Яблониця Руська, (Кінське), (Поруби), (Селиська), (Улюч), (Володж)) повіту проживало переважно українське населення  — з 7 580 жителів було 5 965 українців-грекокатоликів і 215 українців-латинників, у ще 13 селах ((Бахір), Глідно, Іздебки, Яблониця Польська, (Криве), (Лісківка), (Лубна), (Малинівка), (Невістка), Павлокома, (Вара), (Вітрилів), (Видрна)) зберігався значний вміст — з 19 840 жителів було 6 370 українців-грекокатоликів, 910 польськомовних українців-грекокатоликів і 160 українців-римокатоликів.

Див. також

Примітки

  1. Powiat brzozowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 424. (пол.)
  2. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  3. . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 3, 108  — Вісбаден, 1983. — 205 с.


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Berezivskij povit Okrug Syanockij Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Bereziv Stvorenij 1854 Plosha 541 27 km 1879 Naselennya 64 808 1879 Najbilshi mista Bereziv Diniv Yasenicya Berezivskij povit nim Bezirk Brzozow pol Powiat brzozowski istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini ZUNR i Polshi Administrativnim centrom povitu bulo m Bereziv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Bereziv administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Shidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Krakovi yak kriteriyu nalezhnosti do Zahidnoyi Galichini Sam Berezivskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Syanik Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Berezivskogo povitu z 24 samovryadnih gromad gmin priyednanij povit Dubecko z 41 gmini ta 5 gmin Strizhivskogo povitu Barich Gvoznicya Gorishnya Gvoznicya Dolishnya Lyutcha i Zhizniv Odnak u poviti isnuvali j nadali dva okremi sudovi okrugi poviti Berezivskij i Dinivskij Praktichno v nabutomu v 1867 r viglyadi Berezivskij povit isnuvav 72 roki do zhovtnya 1939 roku U 1880 r povit skladavsya z 55 samovryadnih gromad gmin 3 miskih i 52 silskih ta 34 okremih teritorij zagalom 99 administrativnih odinic U 1900 roci naselennya stanovilo 78 694 osobi v 1910 roci 81 409 osib ZUNRHocha cherez navalnist nastupu polyakiv u poviti ne projshli vibori miscevogo samovryaduvannya i delegata do UNRadi vse zh povit buv vklyuchenij do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR PolshaBerezivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 83 200 Plosha 684 km Gustota 122 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Bereziv Mapa povitu Povitova vlada Vklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci 1 kvitnya 1930 r prisilok Karolivka peredano z sela Nizdrec do Dinova 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvorena gmina vidpovidala volosti ob yednuvala gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalas yedinim duzhe velikim selom Ob yednani silski gmini 1934 1939 Berezivskij povit Gmina Dinuv Gmina Nozdzhec Gmina Didnya Gmina Grabovnica Stazhenska Gmina Gachuv Gmina Domaradz Gmina Pshisyetnica Mista BerezivDruga svitova vijnaU seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR pravoberezhna chastina Berezivskogo povitu v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchena do Dobromilskogo povitu 17 sichnya 1940 roku teritoriya Dobromilskogo povitu podilena na rajoni V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu V berezni 1945 roku v ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon teritoriyu pravoberezhnogo Nadsyannya zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi NaselennyaNa 01 01 1939 u vosmi selah Grabivka Grushivka Yablonicya Ruska Kinske Porubi Seliska Ulyuch Volodzh povitu prozhivalo perevazhno ukrayinske naselennya z 7 580 zhiteliv bulo 5 965 ukrayinciv grekokatolikiv i 215 ukrayinciv latinnikiv u she 13 selah Bahir Glidno Izdebki Yablonicya Polska Krive Liskivka Lubna Malinivka Nevistka Pavlokoma Vara Vitriliv Vidrna zberigavsya znachnij vmist z 19 840 zhiteliv bulo 6 370 ukrayinciv grekokatolikiv 910 polskomovnih ukrayinciv grekokatolikiv i 160 ukrayinciv rimokatolikiv Div takozhLvivske voyevodstvo Polska Respublika 1918 1939 Berezivskij povitPrimitkiPowiat brzozowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 424 pol Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 19 grudnya 2016 Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 18 bereznya 2016 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 3 108 Visbaden 1983 205 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ