Березька волость

Березька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Пружанського повіту Гродненської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Картуз-Береза.

Березька волость
Центр	Картуз-Береза
Площа	17 935 (1885)
Населення	5032 осіб (1885)
Густота	25.7 осіб / км²
Наступники	ґміна Береза-Картуска

Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 11 сільських громад. Населення — 5032 особи (2572 чоловічої статі та 2460 — жіночої), 257 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	8911	4857
Приватної власності	12664	2140
Казенної власності	3	—
Іншої власності	196	121
Загалом	17935	4817

Основні поселення волості:

• Картуз-Береза — колишнє власницьке містечко при річці Ясельда за 35 верст від повітового міста, 1222 мешканці та 1100 міщан, 101 двір, православна церква, 6 єврейських молитовних будинків, школа, поштова станція, корпус лавок, паровий, вітряний і водяний млини. За 4 версти — залізнична станція .
•  — колишнє власницьке село, 716 осіб, 73 двори, православна церква, школа, лавка, постоялий будинок.
•  — колишнє власницьке село, 233 особи, 24 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.
•  — колишнє власницьке село, 661 особа, 59 дворів, постоялий будинок.

У складі Польщі

Гміна Береза-Картуска
1920—1932
Воєводство	Поліське
Повіт	Пружанський
Адмінцентр гміни	Рев'ятичі
Тип гміни	Сільська
Населення (1921)  • населення  • густота населення	5108

Після анексії Полісся Польщею волость отримала назву ґміна Береза-Картуска Пружанського повіту Поліського воєводства Польської республіки (гміна). Адміністративним центром було село Рев'ятичі.

Розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ 5 січня 1926 р. передано населені пункти:

• із ґміни Рев'ятиче — колонія: Возне;
• із ґміни Сєлєц — село Леошки і фільварок Леошки.

1 квітня 1932 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщіліквідовано ґміну Береза-Картуска і приєднано населені пункти до:

• ґміни Малеч — села Нивищі й Карпечі;
• ґміни Сєлєц — села Блудень, Леошки, Самойловичі, Хомичі, Заріччя, Смолярка, Кругле і Новосілки, селища: Блудень і Цегельня, фільварки: Леошки і Колки, залізнична станція: Береза-Картузька, а також державні ліси на території ґміни;
• новоутвореної ґміни Сєхнєвіче — села: Дягелець, Гореч, Порослове, Шилин, Піщанка, Угляни, Здитів і Тихни, маєток: Здитів, хутір: Здитів, фільварок: Біла і колонія: Возне.

Примітки

1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 stycznia 1926 r. o niektórych zmianach terytorjalnych w powiecie prużańskim, w województwie poleskiem. [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich na terenie powiatu prużańskiego w województwie poleskiem. [ 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.