Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Бені́то Сере́но» (англ. Benito Cereno) — оповідання класика американської літератури Германа Мелвілла зі збірки «Оповідання на веранді». В основу сюжету покладена реальна історія американського капітана Амаси Делано, який звільнив свого іспанського колегу від полону на керованому ним же кораблі. За оцінками багатьох критиків це один з найкращих творів малої прози Германа Мелвілла. Перша публікація здійснена трьома частинами у журналі восени 1855 року.
| Автор | Герман Мелвілл |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Benito Cereno |
| Країна | США |
| Мова | англійська |
| Серія | «Оповідання на веранді» |
| Місце | Нью-Йорк |
| Видавництво | |
| Видано | жовтень — грудень 1855 |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | «Дзвіниця» |
| Наступний твір | «Джиммі Роз» |
Історія
Оповідання «Беніто Серено» засноване на справжній історії американського капітана Амаси Делано, викладеній у його мемуарах, опублікованих у 1817 році. В своїх спогадах капітан описує інцидент, який стався 20 лютого 1805 року в затоці острова Санта-Марія. Тоді американцю довелося піднятись на борт іспанського судна «Тріал», яке перевозило рабів. Там він побачив іспанського капітана в оточенні команди, яка поводилась дещо дивно. Втім, Амаса Делано спочатку нічого не запідозрив і лише при відплитті, коли іспанець кинувся в його човен, зрозумів, що «Тріал» захоплений чорношкірими бунтівниками. Герман Мелвілл використав мемуари Амаси Делано і документи судового процесу, розпочато за наслідками інциденту, причому в багатьох місцях зазначені джерела процитував майже дослівно.
«Беніто Серено» Герман Мелвілл написав взимку 1854 року, а вже 17 квітня 1855 року письменник вперше згадав про це оповідання у своєму листі до видавця літературного журналу «Putnam's Magazine» Джошуа А. Дікса. Згодом Кертіс ще двічі звертався у листах до цієї теми, характеризуючи твір як хороший, але нарікаючи на погану зв'язність сюжету і використання судової документації наприкінці тексту. Тим не менш видавців журналу оповідання задовольнило і восени 1855 року його опублікували без підпису автора трьома частинами — у № 34—36 за жовтень — грудень місяць. Сам автор високо оцінив свій твір, про нього схвально відгукнулись критики і публіка. Цей успіх спонукав Германа Мелвілла видати «Беніто Серено» разом з іншими малими творами окремою збіркою, для якої письменник спочатку придумав назву «„Беніто Серено“ та інші оповідання». Втім збірку надрукували 1856 року під назвою «Оповідання на веранді».
Сюжет
Американське звіробійне судно під проводом капітана Амаси Делано у відлюдній бухті зустрічається з невідомим кораблем, що здійснює незрозумілі маневри. При наближенні стає видно, що це старе іспанське судно «Сан-Домінік», на якому крім назви є ще й напис «Слідуй за мною». Корабель сильно пошарпаний, а його ніс прикритий ганчір'ям. Він везе чорношкірих рабів, але і нечисленні білі члени команди виглядають не краще за негрів — усі, хто є на борту, виснажені голодом і спрагою. Молодий капітан «Сан-Домініка» Беніто Серено пояснює, що вони потрапили у довготривалий штиль, після якого на кораблі майже на залишилось їжі і питної води, а багато людей загинуло від скорбуту і гарячки. Амаса Делано наказує своїм матросам привезти на потерпіле судно необхідний провіант. Поки вони здійснюють рейс, він підіймається на борт, що поспілкуватися з колегою ближче.
Однак з перших же кроків гість розуміє, що характер у Беніто Серено напрочуд нетовариський. Іспанський капітан весь час перебуває у зажурливій задумі, він наче нездатний до вольового керування. Порядок на кораблі підтримують самі негри: чотири старигани наглядають за молодшими рабами, а ще шість постійно наточують незліченні сокири, вигляд яких дисциплінує інших. Як не дивно капітан не має жодного помічника (усі вони загинули від хвороби), допомагає йому лише відданий негр Бабо, який буквально ні на крок не відходить від господаря. Амасо Делано проводить у товаристві Беніто Серено весь день і за цей час неодноразово стикається з підозрілими подіями: білі матроси наче подають йому якісь таємні знаки; негри грубо ставляться до білих, але це сходить їм з рук; капітан Серено після ради з Бабо чомусь розпитує про кількість матросів на звіробійному судні і ледь не втрачає свідомість, коли йому доводиться розповідати про загиблого від хвороби друга Алехандро Аранда — власника транспортованих негрів. Та й взагалі розповідь капітана щодо його плавання якась непослідовна, тому в Амаси Делано постійно зринають підозри щодо доброчесності Беніто Серено: чи це не пірат? чи дійсно він перевозить рабів, а не взяв їх до своєї команди? чи не збираються злодії захопити і його корабель? Але кожного разу він знаходить переконливі спростування своїм підозрам: шляхетний вигляд Беніто Серено не притаманний піратові, Бабо такий уважний до господаря, яким може бути лише старий слуга, та й одного з негрів все ж таки покарано (велетень Атуфал за непослух закований у кайдани). Заспокоєний американець після відвантаження провіанту полишає негостинного іспанця, але в останню мить той кидається до його човна, а з ним ще кілька білих. Вслід їм летять сокири. В одну мить усвідомивши стан справ, Амасо Делано рятує іспанців від повсталих рабів. Потім зі своїми матросами штурмує «Сан-Домінік», захоплює корабель і заарештовує бунтівників.
На судовому процесі зринає правда. Алехандро Арандо перевозив рабів на кораблі свого друга Беніто Серено. Переконаний у їхній миролюбності, він не став заковувати підручних у кайдани, але ті замість подяки захопили корабель. Частину білих вбили і потопили одразу без жодного спротиву з їхнього боку, інших страчували за найменший непослух. Тіло вбитого Аранди не викинули за борт, обілували до кісток, а кістяк підвісили до носа корабля. Взятого у заручники капітана змусили плисти до Сенегалу, але через брак води негри погодились на контакт з американським судном. Щоб ввести в оману Амасу Делано, перед ним розіграли хитромудру виставу із відданим негром-слугою і «самокерованою» командою. За вироком суду бунтівників страчують, а Беніто Серено йде до монастиря, де і помирає через три місяці.
Аналіз твору
Враховуючи мемуарний матеріал, використаний при написанні «Беніто Серено», і майже дослівне слідування йому, сценарний вклад Германа Мелвілла, як автора сюжету, тут незначний. Але художня цінність твору полягає у психологізмі, за яким приховані морально-етичні проблеми. Літературознавці неодноразово підіймали питання: чому Амаса Делано так пізно здогадався про дійсний стан справ на «Сан-Домініку»? Адже з першої хвилин знайомства з Беніто Серено і його командою він мав досить фактів для підозр. Вони і зринали у його мозку одна за одною, але щоразу американський капітан знаходив аргументи на користь версії про миролюбних потерпілих. Причиною тому були його расові упередження. Щоразу бачачи як негри прискіпливо спостерігають за білим капітаном, він відносив це на користь їхньої послужливості, а брак дисципліни пояснював тим, що негри природжені танцюристи і співаки. Переконання білої людини щодо інтелектуальної меншовартості чорних не дозволили прочитати хитру гру бунтарів, яка і була розрахована саме на таке сприйняття. Дуже показовий епізод, в якому Делано демонструють «закованого» у кайдани велетня Атуфала, хоча той просто прикидався.
В оповіданні «Беніто Серено» Герман Мелвілл ставить себе як противагу простодушному і невиправдано оптимістичному Амасі Делано. Різними художніми засобами він натякає читачеві на сутність подій: іспанське судно «схоже на монастир», а його назва відсилає до ордену домініканців, яких називали «чорними братами». З цього приводу критики не дійшли одностайної думки, яку ж саме ідеологію підтримує Герман Мелвілл. Одні звинувачували його в аболіціонізмі, інші стверджували, що він захищав расизм, показуючи чорних здатними до бунту і тим самим начебто виправдовуючи їхнє поневолення. Насправді, бунти рабів на кораблях були для того часу досить звичним явищем і письменник цим фактом нічого нового світові не відкрив.
Джерела
- Harrison Hayford, Alma A. MacDougall, G. Thomas Tanselle Notes on Individual Prose Pieces. — 1987.(англ.)
- Герман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 74—193.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beni to Sere no angl Benito Cereno opovidannya klasika amerikanskoyi literaturi Germana Melvilla zi zbirki Opovidannya na verandi V osnovu syuzhetu pokladena realna istoriya amerikanskogo kapitana Amasi Delano yakij zvilniv svogo ispanskogo kolegu vid polonu na kerovanomu nim zhe korabli Za ocinkami bagatoh kritikiv ce odin z najkrashih tvoriv maloyi prozi Germana Melvilla Persha publikaciya zdijsnena troma chastinami u zhurnali voseni 1855 roku Benito Sereno AvtorGerman MelvillNazva movoyu originaluBenito CerenoKrayinaSShAMovaanglijskaSeriya Opovidannya na verandi MisceNyu JorkVidavnictvoVidanozhovten gruden 1855Tip nosiyana paperiPoperednij tvir Dzvinicya Nastupnij tvir Dzhimmi Roz IstoriyaPortret Amasi Delano z frontispisu jogo memuariv Opovidannya Benito Sereno zasnovane na spravzhnij istoriyi amerikanskogo kapitana Amasi Delano vikladenij u jogo memuarah opublikovanih u 1817 roci V svoyih spogadah kapitan opisuye incident yakij stavsya 20 lyutogo 1805 roku v zatoci ostrova Santa Mariya Todi amerikancyu dovelosya pidnyatis na bort ispanskogo sudna Trial yake perevozilo rabiv Tam vin pobachiv ispanskogo kapitana v otochenni komandi yaka povodilas desho divno Vtim Amasa Delano spochatku nichogo ne zapidozriv i lishe pri vidplitti koli ispanec kinuvsya v jogo choven zrozumiv sho Trial zahoplenij chornoshkirimi buntivnikami German Melvill vikoristav memuari Amasi Delano i dokumenti sudovogo procesu rozpochato za naslidkami incidentu prichomu v bagatoh miscyah zaznacheni dzherela procituvav majzhe doslivno Benito Sereno German Melvill napisav vzimku 1854 roku a vzhe 17 kvitnya 1855 roku pismennik vpershe zgadav pro ce opovidannya u svoyemu listi do vidavcya literaturnogo zhurnalu Putnam s Magazine Dzhoshua A Diksa Zgodom Kertis she dvichi zvertavsya u listah do ciyeyi temi harakterizuyuchi tvir yak horoshij ale narikayuchi na poganu zv yaznist syuzhetu i vikoristannya sudovoyi dokumentaciyi naprikinci tekstu Tim ne mensh vidavciv zhurnalu opovidannya zadovolnilo i voseni 1855 roku jogo opublikuvali bez pidpisu avtora troma chastinami u 34 36 za zhovten gruden misyac Sam avtor visoko ociniv svij tvir pro nogo shvalno vidguknulis kritiki i publika Cej uspih sponukav Germana Melvilla vidati Benito Sereno razom z inshimi malimi tvorami okremoyu zbirkoyu dlya yakoyi pismennik spochatku pridumav nazvu Benito Sereno ta inshi opovidannya Vtim zbirku nadrukuvali 1856 roku pid nazvoyu Opovidannya na verandi SyuzhetAmerikanske zvirobijne sudno pid provodom kapitana Amasi Delano u vidlyudnij buhti zustrichayetsya z nevidomim korablem sho zdijsnyuye nezrozumili manevri Pri nablizhenni staye vidno sho ce stare ispanske sudno San Dominik na yakomu krim nazvi ye she j napis Sliduj za mnoyu Korabel silno posharpanij a jogo nis prikritij ganchir yam Vin veze chornoshkirih rabiv ale i nechislenni bili chleni komandi viglyadayut ne krashe za negriv usi hto ye na bortu visnazheni golodom i spragoyu Molodij kapitan San Dominika Benito Sereno poyasnyuye sho voni potrapili u dovgotrivalij shtil pislya yakogo na korabli majzhe na zalishilos yizhi i pitnoyi vodi a bagato lyudej zaginulo vid skorbutu i garyachki Amasa Delano nakazuye svoyim matrosam privezti na poterpile sudno neobhidnij proviant Poki voni zdijsnyuyut rejs vin pidijmayetsya na bort sho pospilkuvatisya z kolegoyu blizhche Odnak z pershih zhe krokiv gist rozumiye sho harakter u Benito Sereno naprochud netovariskij Ispanskij kapitan ves chas perebuvaye u zazhurlivij zadumi vin nache nezdatnij do volovogo keruvannya Poryadok na korabli pidtrimuyut sami negri chotiri starigani naglyadayut za molodshimi rabami a she shist postijno natochuyut nezlichenni sokiri viglyad yakih disciplinuye inshih Yak ne divno kapitan ne maye zhodnogo pomichnika usi voni zaginuli vid hvorobi dopomagaye jomu lishe viddanij negr Babo yakij bukvalno ni na krok ne vidhodit vid gospodarya Amaso Delano provodit u tovaristvi Benito Sereno ves den i za cej chas neodnorazovo stikayetsya z pidozrilimi podiyami bili matrosi nache podayut jomu yakis tayemni znaki negri grubo stavlyatsya do bilih ale ce shodit yim z ruk kapitan Sereno pislya radi z Babo chomus rozpituye pro kilkist matrosiv na zvirobijnomu sudni i led ne vtrachaye svidomist koli jomu dovoditsya rozpovidati pro zagiblogo vid hvorobi druga Alehandro Aranda vlasnika transportovanih negriv Ta j vzagali rozpovid kapitana shodo jogo plavannya yakas neposlidovna tomu v Amasi Delano postijno zrinayut pidozri shodo dobrochesnosti Benito Sereno chi ce ne pirat chi dijsno vin perevozit rabiv a ne vzyav yih do svoyeyi komandi chi ne zbirayutsya zlodiyi zahopiti i jogo korabel Ale kozhnogo razu vin znahodit perekonlivi sprostuvannya svoyim pidozram shlyahetnij viglyad Benito Sereno ne pritamannij piratovi Babo takij uvazhnij do gospodarya yakim mozhe buti lishe starij sluga ta j odnogo z negriv vse zh taki pokarano veleten Atufal za neposluh zakovanij u kajdani Zaspokoyenij amerikanec pislya vidvantazhennya proviantu polishaye negostinnogo ispancya ale v ostannyu mit toj kidayetsya do jogo chovna a z nim she kilka bilih Vslid yim letyat sokiri V odnu mit usvidomivshi stan sprav Amaso Delano ryatuye ispanciv vid povstalih rabiv Potim zi svoyimi matrosami shturmuye San Dominik zahoplyuye korabel i zaareshtovuye buntivnikiv Na sudovomu procesi zrinaye pravda Alehandro Arando perevoziv rabiv na korabli svogo druga Benito Sereno Perekonanij u yihnij mirolyubnosti vin ne stav zakovuvati pidruchnih u kajdani ale ti zamist podyaki zahopili korabel Chastinu bilih vbili i potopili odrazu bez zhodnogo sprotivu z yihnogo boku inshih strachuvali za najmenshij neposluh Tilo vbitogo Arandi ne vikinuli za bort obiluvali do kistok a kistyak pidvisili do nosa korablya Vzyatogo u zaruchniki kapitana zmusili plisti do Senegalu ale cherez brak vodi negri pogodilis na kontakt z amerikanskim sudnom Shob vvesti v omanu Amasu Delano pered nim rozigrali hitromudru vistavu iz viddanim negrom slugoyu i samokerovanoyu komandoyu Za virokom sudu buntivnikiv strachuyut a Benito Sereno jde do monastirya de i pomiraye cherez tri misyaci Analiz tvoruVrahovuyuchi memuarnij material vikoristanij pri napisanni Benito Sereno i majzhe doslivne sliduvannya jomu scenarnij vklad Germana Melvilla yak avtora syuzhetu tut neznachnij Ale hudozhnya cinnist tvoru polyagaye u psihologizmi za yakim prihovani moralno etichni problemi Literaturoznavci neodnorazovo pidijmali pitannya chomu Amasa Delano tak pizno zdogadavsya pro dijsnij stan sprav na San Dominiku Adzhe z pershoyi hvilin znajomstva z Benito Sereno i jogo komandoyu vin mav dosit faktiv dlya pidozr Voni i zrinali u jogo mozku odna za odnoyu ale shorazu amerikanskij kapitan znahodiv argumenti na korist versiyi pro mirolyubnih poterpilih Prichinoyu tomu buli jogo rasovi uperedzhennya Shorazu bachachi yak negri priskiplivo sposterigayut za bilim kapitanom vin vidnosiv ce na korist yihnoyi posluzhlivosti a brak disciplini poyasnyuvav tim sho negri prirodzheni tancyuristi i spivaki Perekonannya biloyi lyudini shodo intelektualnoyi menshovartosti chornih ne dozvolili prochitati hitru gru buntariv yaka i bula rozrahovana same na take sprijnyattya Duzhe pokazovij epizod v yakomu Delano demonstruyut zakovanogo u kajdani veletnya Atufala hocha toj prosto prikidavsya V opovidanni Benito Sereno German Melvill stavit sebe yak protivagu prostodushnomu i nevipravdano optimistichnomu Amasi Delano Riznimi hudozhnimi zasobami vin natyakaye chitachevi na sutnist podij ispanske sudno shozhe na monastir a jogo nazva vidsilaye do ordenu dominikanciv yakih nazivali chornimi bratami Z cogo privodu kritiki ne dijshli odnostajnoyi dumki yaku zh same ideologiyu pidtrimuye German Melvill Odni zvinuvachuvali jogo v abolicionizmi inshi stverdzhuvali sho vin zahishav rasizm pokazuyuchi chornih zdatnimi do buntu i tim samim nachebto vipravdovuyuchi yihnye ponevolennya Naspravdi bunti rabiv na korablyah buli dlya togo chasu dosit zvichnim yavishem i pismennik cim faktom nichogo novogo svitovi ne vidkriv DzherelaHarrison Hayford Alma A MacDougall G Thomas Tanselle Notes on Individual Prose Pieces 1987 angl German Melvill Raj dlya holostyakov i Ad dlya Devic S P Azbuka klassika 2007 S 74 193 ros