Бенжаме́н Луї́ Поль Ґода́р (фр. Benjamin Louis Paul Godard; 18 серпня 1849, Париж — 10 січня 1895, Канни) — французький скрипаль і композитор епохи романтизму.
Бенжамен Луї Поль Ґодар | |
---|---|
фр. Benjamin Godard | |
Основна інформація | |
Дата народження | 18 серпня 1849[1][2][…] |
Місце народження | Париж, Франція[4][5] |
Дата смерті | 10 січня 1895[1][3][…] (45 років) |
Місце смерті | Канни[4][5] |
Причина смерті | туберкульоз |
Громадянство | Франція |
Професії | композитор, альтист |
Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Вчителі | d, Анрі В'єтан і d |
Відомі учні | d, d і Сесіль Шамінад |
Інструменти | скрипка |
Мова | французька |
Жанри | опера |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився у сім'ї підприємця єврейського походження. Почав займатися скрипкою під керівництвом Ріхарда Гаммера, дебютував на сцені у віці дев'яти років. 1863 року вступив до Паризької консерваторії до класу скрипки Анрі В'єтана, потім вивчав також композицію у Анрі Ребера. Двічі гастролював Німеччиною разом зі своїм учителем В'єтаном, якийсь час грав на альті в різних камерних ансамблях.
У віці 16 років написав першу скрипкову сонату (присвятивши її Гаммеру) і незабаром присвятив себе переважно композиції. З 1876 його твори систематично виконувались, особливо в «Популярних концертах» Жюля Етьєнна Падлу (зокрема, 10 грудня прозвучав вперше Романтичний концерт для скрипки з оркестром тв. 35, соло Марі Тайо, якій він присвячений); того ж року Ґодар оркестрував «Дитячі сцени» Роберта Шумана, які свого часу на нього дуже вплинули. 1878 року Ґодар став одним із володарів премії, заснованої паризькою мерією, за драматичну симфонію «Тассо» (фр. Le Tasse, на слова Ш. Ґранмужена), 18 грудня того ж року симфонія була вперше виконана під керуванням Едуара Колонна. Того ж 1878 року було поставлено першу оперу Ґодара «Коштовності Жанетти» (фр. Les Bijoux de Jeanette). У 1885—1886 рр., після смерті Падлу, Годар протягом одного сезону керував власним оркестром. 1887 року отримав професорський пост в Паризькій консерваторії, а 1889 р. став кавалером ордена Почесного легіону.
Список творів Годара включає 8 опер, з яких найбільш відома третя, «Жослен» (фр. Jocelyn, за однойменною поемою Альфонса де Ламартіна; 1888, Брюссель) — з неї, зокрема, взята особливо популярна «Колискова». Симфонії Ґодара різною мірою програмні (найвідоміша Готична тв. 23). Два концерти та Поетичні сцени написані Ґодаром для скрипки з оркестром, два концерти — для фортеп'яно з оркестром. До його камерних творів відносяться три струнні квартети, чотири сонати для скрипки та фортеп'яно, соната для віолончелі та фортеп'яно, два фортеп'янні тріо. Годару також належать численні фортеп'янні п'єси, понад сто пісень.
Помер від туберкульозу і був похований у сімейному склепі в Таверні, неподалік Парижа. До середини XX століття його твори практично вийшли з класичного репертуару (хоча Давид Ойстрах виконував Канцонетту з Романтичного концерту). На межі XX—XXI століть певний інтерес до творчості Ґодара виник знову: його твори для скрипки з оркестром записала Глоя Гансліп, записані також два альбоми його симфонічних творів та фортеп'янні тріо.
Опери
- Les bijoux de Jeannette, opera, fp 1878, Paris.
- Les Guelfes, grand opera (5 acts, L. Gallet), ms. 1880-82, fp 17 January 1902, Théâtre des Arts, Rouen.
- Pedro de Zalamea opéra (4 acts, L. Détroyat & A. Silvestre, після P. Caldéron de la Barca), fp 31 January 1884, Théâtre Royal, Antwerp.
- Jocelyn, тв. 100, opéra (4 acts, Capoul & Silvestre, після A. de Lamartine), fp 25 February 1888, Théâtre de la Monnaie, Brussels.
- Dante, тв.111, drame lyrique (4 acts, E. Blau) fp 13 May 1890, Opéra Comique (Favart), Paris.
- Jeanne d'Arc, тв. 125, drame historique (5 acts, J. Fabre) fp 13 January 1891, Théâtre de la Châtelet, Paris.
- Ruy Blas, 1891, unperformed.
- La vivandière, opéra comique (3 дії, лібретто Анрі Каена, незакінчена)
Різне
Другий вальс Годара був одним із найулюбленіших музичних творів Олександра Гріна. Його перша дружина Віра Павлівна писала у спогадах:
Іноді я грала Олександру Степановичу на роялі, йому найбільше подобався другий вальс Годара. Якось, прослухавши його, Олександр Степанович сказав: — Коли я слухаю цей вальс, мені здається великий світлий храм. Посеред танцює дівчинка.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116695110 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- SNAC — 2010.
- Калицкая В. Из воспоминаний // Воспоминания об А. Грине. — Л., 1972. — С.200.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Benzhame n Luyi Pol Goda r fr Benjamin Louis Paul Godard 18 serpnya 1849 Parizh 10 sichnya 1895 Kanni francuzkij skripal i kompozitor epohi romantizmu Benzhamen Luyi Pol Godarfr Benjamin GodardOsnovna informaciyaData narodzhennya18 serpnya 1849 1849 08 18 1 2 Misce narodzhennyaParizh Franciya 4 5 Data smerti10 sichnya 1895 1895 01 10 1 3 45 rokiv Misce smertiKanni 4 5 Prichina smertituberkulozGromadyanstvoFranciyaProfesiyikompozitor altistOsvitaParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchitelid Anri V yetan i dVidomi uchnid d i Sesil ShaminadInstrumentiskripkaMovafrancuzkaZhanrioperaZakladParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyu Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u sim yi pidpriyemcya yevrejskogo pohodzhennya Pochav zajmatisya skripkoyu pid kerivnictvom Riharda Gammera debyutuvav na sceni u vici dev yati rokiv 1863 roku vstupiv do Parizkoyi konservatoriyi do klasu skripki Anri V yetana potim vivchav takozh kompoziciyu u Anri Rebera Dvichi gastrolyuvav Nimechchinoyu razom zi svoyim uchitelem V yetanom yakijs chas grav na alti v riznih kamernih ansamblyah Godar za fortep yano U vici 16 rokiv napisav pershu skripkovu sonatu prisvyativshi yiyi Gammeru i nezabarom prisvyativ sebe perevazhno kompoziciyi Z 1876 jogo tvori sistematichno vikonuvalis osoblivo v Populyarnih koncertah Zhyulya Etyenna Padlu zokrema 10 grudnya prozvuchav vpershe Romantichnij koncert dlya skripki z orkestrom tv 35 solo Mari Tajo yakij vin prisvyachenij togo zh roku Godar orkestruvav Dityachi sceni Roberta Shumana yaki svogo chasu na nogo duzhe vplinuli 1878 roku Godar stav odnim iz volodariv premiyi zasnovanoyi parizkoyu meriyeyu za dramatichnu simfoniyu Tasso fr Le Tasse na slova Sh Granmuzhena 18 grudnya togo zh roku simfoniya bula vpershe vikonana pid keruvannyam Eduara Kolonna Togo zh 1878 roku bulo postavleno pershu operu Godara Koshtovnosti Zhanetti fr Les Bijoux de Jeanette U 1885 1886 rr pislya smerti Padlu Godar protyagom odnogo sezonu keruvav vlasnim orkestrom 1887 roku otrimav profesorskij post v Parizkij konservatoriyi a 1889 r stav kavalerom ordena Pochesnogo legionu Spisok tvoriv Godara vklyuchaye 8 oper z yakih najbilsh vidoma tretya Zhoslen fr Jocelyn za odnojmennoyu poemoyu Alfonsa de Lamartina 1888 Bryussel z neyi zokrema vzyata osoblivo populyarna Koliskova Simfoniyi Godara riznoyu miroyu programni najvidomisha Gotichna tv 23 Dva koncerti ta Poetichni sceni napisani Godarom dlya skripki z orkestrom dva koncerti dlya fortep yano z orkestrom Do jogo kamernih tvoriv vidnosyatsya tri strunni kvarteti chotiri sonati dlya skripki ta fortep yano sonata dlya violoncheli ta fortep yano dva fortep yanni trio Godaru takozh nalezhat chislenni fortep yanni p yesi ponad sto pisen Pomer vid tuberkulozu i buv pohovanij u simejnomu sklepi v Taverni nepodalik Parizha Do seredini XX stolittya jogo tvori praktichno vijshli z klasichnogo repertuaru hocha David Ojstrah vikonuvav Kanconettu z Romantichnogo koncertu Na mezhi XX XXI stolit pevnij interes do tvorchosti Godara vinik znovu jogo tvori dlya skripki z orkestrom zapisala Gloya Ganslip zapisani takozh dva albomi jogo simfonichnih tvoriv ta fortep yanni trio OperiLes bijoux de Jeannette opera fp 1878 Paris Les Guelfes grand opera 5 acts L Gallet ms 1880 82 fp 17 January 1902 Theatre des Arts Rouen Pedro de Zalamea opera 4 acts L Detroyat amp A Silvestre pislya P Calderon de la Barca fp 31 January 1884 Theatre Royal Antwerp Jocelyn tv 100 opera 4 acts Capoul amp Silvestre pislya A de Lamartine fp 25 February 1888 Theatre de la Monnaie Brussels Dante tv 111 drame lyrique 4 acts E Blau fp 13 May 1890 Opera Comique Favart Paris Jeanne d Arc tv 125 drame historique 5 acts J Fabre fp 13 January 1891 Theatre de la Chatelet Paris Ruy Blas 1891 unperformed La vivandiere opera comique 3 diyi libretto Anri Kaena nezakinchena RizneDrugij vals Godara buv odnim iz najulyublenishih muzichnih tvoriv Oleksandra Grina Jogo persha druzhina Vira Pavlivna pisala u spogadah Inodi ya grala Oleksandru Stepanovichu na royali jomu najbilshe podobavsya drugij vals Godara Yakos prosluhavshi jogo Oleksandr Stepanovich skazav Koli ya sluhayu cej vals meni zdayetsya velikij svitlij hram Posered tancyuye divchinka PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 116695110 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 SNAC 2010 d Track Q29861311 Kalickaya V Iz vospominanij Vospominaniya ob A Grine L 1972 S 200 Posilannya