Шежере́ (башк. шәжәрә від араб. شجرة — дослівно дерево) — башкирский родовід, генеалогічний запис племен і родів у башкир, а також у інших тюркських народів. Шежере являє собою генеалогічне дерево, куди вносились імена родоначальників по чоловічій лінії, крім цього включались дані про історичні події, найважливіші факти життя родів та племен. Найдавніші шежере датуються часами булгарського періоду, тобто вік окремих з них складає більше тисячі років.
Опис
Етимологія слова
У виді синонімів слова «шежере» в башкирській писемності часто виступали такі слова, як «насабнаме», «насапхат», «сілсіля» і «тайра». Після прийняття ісламу генеалогічні записи у башкирів стали називатися арабським словом «шежере», що дослівно перекладається як «дерево», в смисловому перекладі — «родовід». Відомий етнограф Раїль Кузеєв, що став одним з перших дослідників башкирських шежере, переклав це визначення як «генеалогічний літопис». Кузеєв особливо акцентував увагу на тому, що шежере є саме літописом, а не просто родоводом, так як воно містить не лише імена представників роду і роки їх життя, але й важливі історичні відомості.
Види шежере
За зовнішніми ознаками башкирські шежере поділяються на два основних види: номінальні (прості) та нарративні (складні). Перший вид являє собою список голів роду, розташованих в хронологічній послідовності та виходячи з одного спільного кореня. Зовнішньо він нагадує дерево з численними гілками. Інший вид також має розгалужений ланцюг імен, але в ньому, на відміну від першого виду, містяться ще й тексти. Слід підкреслити, що частіше зустрічаються саме номінальні.
Важливість для башкирського народу
Башкирські родоводи складались багатьма поколіннями протягом століть, не раз переписувались, знання про них передавались дітям та внукам. Найточніше і найдетальніше знали родовід аксакали роду. Знання родових шежере вважалось обов'язковим до 7 коліна. Так, наприклад, башкирський просвітитель-демократ XIX ст. М. Уметбаєв в своїй роботі «Башкири» відзначав, що для башкира-вотчиника було важливим знати три речі:
- Своє власне походження;
- Поіменне знання і пояснення зірок;
- Знання переказів та легенд про великих ханів.
В цілях збереження в пам'яті родоплеменної генеалогії та найважливіших історичних фактів башкири писали про своє минуле переважно у віршованому, зарифмованому виді, так як родовід у формі вірша легше вивчати і з меншими викривленнями передавався з покоління в покоління. Складання і знання шежере є особливо шанованою традицією серед башкирів. Втратити шежере роду вважалось великою ганьбою.
Історичне значення
Шежере деякою мірою має характер історичного документу, своєрідної письмової пам'ятки: в них поряд з історичними відомостями є дані про побут, звичаї народу, юридичні та морально-етичні норми, сюжети творів народної творчості, літературні фрагменти. Окремі шежере охоплюють доволі великий історичний період в декілька століть і більше. З досліджень шежере можна почерпнути факти про суспільний устрій того часу (класовість, багатогранність), інформацію про міжплеменні відношення, деяких давніх подій. Проте, варто зазначити, що серед особливостей шежере є поєднання документальності з вимислом. Ця характерна риса шежере приводить до того, що деякі з них відкидаються істориками як цінні історичні джерела.
У наш час
Як і будь-яка інша історична пам'ятка, шежере випробовували на собі пагубний вплив історії. Особливо тяжкі випробування башкирським родоводам припали в перші десятиліття радянської влади. За розповідями старожилів, в тридцяті роки арабографічні рукописи і стародруковані книги сотнями і тисячами вивозились із сіл та спалювались. Деякі встигали закопувати духовне надбання предків глибоко в землю або опускати на дно річок та озер. Таким чином, разом з старовинними рукописами та друкованими книгами знищені сотні давніх родовідних записів. Тим не менш, завдяки випадковостям, до наших днів дійшли близько 150-и башкирських шежере. В наш час вони зберігаються в архівах та бібліотечних фондах Уфи, Оренбурга, Казані, Санкт-Петербурга та Москви, а також в приватних колекціях.
В наш час серед башкирів спостерігається тенденція до збільшення інтересу до свого історичного коріння. В Башкортостані щорічно відзначається свято «Шежере-байрам» («байрам» в перекладі з башк. значить свято). В ході свята старше покоління розповідає молодшому про свій родовід, згадуючи про відомих постатей та знакових подіях в історії роду. Крім вищезазначеного, існують сайти, що збирають шежере в єдину базу даних. Подібна структура може слугувати для пошуку родичів чи інформації про своїх пращурів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
- Надергулов Минлегали Хусаинович. Историко-функциональные жанры башкирской литературы: генезис, типология, стиль и традиции: автореферат дис. … доктора филологических наук : 10.01.02 / Надергулов Минлегали Хусаинович; [Место защиты: Башкир. гос. ун-т]. 54 с. Уфа, 2009
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 7 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 21 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 7 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 7 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 7 квітня 2016.
Література
- Башкирские шежере. Уфа, 1960;
- Башкирские шежере. Исследования и публикации. Уфа, 1985.
- Башкирские шежере /Сост., авторы вступ. статей М. Х. Надергулов, А. Г. Салихов; отв. ред. Ф. Г. Хисамитдинова. — Анкара: Анкамат, 2009. — 186 с.
- Родословная башкир Юмран-Табынской волости со сведениями Мухаметсалима Уметбаева, дополненная относящимися к ней документами / Перевод на башкирский язык М. Х. Надергулова, перевод на русский язык, подготовка к изданию Р. М. Булгакова; Ответственный редактор Р. Г. Кузеев; ОНУ с МАЭ УНЦ РАН. -Уфа: НУР-Полиграфиздат, 1997, 88 с., 24 л. прил.
- «Шура», 1909, I, С. 21—22.
Джерела
Зовнішні зображення | |
---|---|
Шежере-байрам | |
Шежере-байрам |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шежере
- Генеалогия в Башкирии
- Башкирские шежере
- Журнал Ватандаш. Статья «Этнографический аспект изучения башкирских шежере» Архівовано березень 4, 2016 на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shezhere bashk shәzhәrә vid arab شجرة doslivno derevo bashkirskij rodovid genealogichnij zapis plemen i rodiv u bashkir a takozh u inshih tyurkskih narodiv Shezhere yavlyaye soboyu genealogichne derevo kudi vnosilis imena rodonachalnikiv po cholovichij liniyi krim cogo vklyuchalis dani pro istorichni podiyi najvazhlivishi fakti zhittya rodiv ta plemen Najdavnishi shezhere datuyutsya chasami bulgarskogo periodu tobto vik okremih z nih skladaye bilshe tisyachi rokiv Shezhere rodu Yurmati Skladeno v XVI st Ye cinnim istorichnim dokumentom OpisEtimologiya slova U vidi sinonimiv slova shezhere v bashkirskij pisemnosti chasto vistupali taki slova yak nasabname nasaphat silsilya i tajra Pislya prijnyattya islamu genealogichni zapisi u bashkiriv stali nazivatisya arabskim slovom shezhere sho doslivno perekladayetsya yak derevo v smislovomu perekladi rodovid Vidomij etnograf Rayil Kuzeyev sho stav odnim z pershih doslidnikiv bashkirskih shezhere pereklav ce viznachennya yak genealogichnij litopis Kuzeyev osoblivo akcentuvav uvagu na tomu sho shezhere ye same litopisom a ne prosto rodovodom tak yak vono mistit ne lishe imena predstavnikiv rodu i roki yih zhittya ale j vazhlivi istorichni vidomosti Vidi shezhere Za zovnishnimi oznakami bashkirski shezhere podilyayutsya na dva osnovnih vidi nominalni prosti ta narrativni skladni Pershij vid yavlyaye soboyu spisok goliv rodu roztashovanih v hronologichnij poslidovnosti ta vihodyachi z odnogo spilnogo korenya Zovnishno vin nagaduye derevo z chislennimi gilkami Inshij vid takozh maye rozgaluzhenij lancyug imen ale v nomu na vidminu vid pershogo vidu mistyatsya she j teksti Slid pidkresliti sho chastishe zustrichayutsya same nominalni Vazhlivist dlya bashkirskogo narodu Bashkirski rodovodi skladalis bagatma pokolinnyami protyagom stolit ne raz perepisuvalis znannya pro nih peredavalis dityam ta vnukam Najtochnishe i najdetalnishe znali rodovid aksakali rodu Znannya rodovih shezhere vvazhalos obov yazkovim do 7 kolina Tak napriklad bashkirskij prosvititel demokrat XIX st M Umetbayev v svoyij roboti Bashkiri vidznachav sho dlya bashkira votchinika bulo vazhlivim znati tri rechi Svoye vlasne pohodzhennya Poimenne znannya i poyasnennya zirok Znannya perekaziv ta legend pro velikih haniv V cilyah zberezhennya v pam yati rodoplemennoyi genealogiyi ta najvazhlivishih istorichnih faktiv bashkiri pisali pro svoye minule perevazhno u virshovanomu zarifmovanomu vidi tak yak rodovid u formi virsha legshe vivchati i z menshimi vikrivlennyami peredavavsya z pokolinnya v pokolinnya Skladannya i znannya shezhere ye osoblivo shanovanoyu tradiciyeyu sered bashkiriv Vtratiti shezhere rodu vvazhalos velikoyu ganboyu Istorichne znachennyaShezhere deyakoyu miroyu maye harakter istorichnogo dokumentu svoyeridnoyi pismovoyi pam yatki v nih poryad z istorichnimi vidomostyami ye dani pro pobut zvichayi narodu yuridichni ta moralno etichni normi syuzheti tvoriv narodnoyi tvorchosti literaturni fragmenti Okremi shezhere ohoplyuyut dovoli velikij istorichnij period v dekilka stolit i bilshe Z doslidzhen shezhere mozhna pocherpnuti fakti pro suspilnij ustrij togo chasu klasovist bagatogrannist informaciyu pro mizhplemenni vidnoshennya deyakih davnih podij Prote varto zaznachiti sho sered osoblivostej shezhere ye poyednannya dokumentalnosti z vimislom Cya harakterna risa shezhere privodit do togo sho deyaki z nih vidkidayutsya istorikami yak cinni istorichni dzherela U nash chasShezhere Ahmet Zaki Validi Yak i bud yaka insha istorichna pam yatka shezhere viprobovuvali na sobi pagubnij vpliv istoriyi Osoblivo tyazhki viprobuvannya bashkirskim rodovodam pripali v pershi desyatilittya radyanskoyi vladi Za rozpovidyami starozhiliv v tridcyati roki arabografichni rukopisi i starodrukovani knigi sotnyami i tisyachami vivozilis iz sil ta spalyuvalis Deyaki vstigali zakopuvati duhovne nadbannya predkiv gliboko v zemlyu abo opuskati na dno richok ta ozer Takim chinom razom z starovinnimi rukopisami ta drukovanimi knigami znisheni sotni davnih rodovidnih zapisiv Tim ne mensh zavdyaki vipadkovostyam do nashih dniv dijshli blizko 150 i bashkirskih shezhere V nash chas voni zberigayutsya v arhivah ta bibliotechnih fondah Ufi Orenburga Kazani Sankt Peterburga ta Moskvi a takozh v privatnih kolekciyah V nash chas sered bashkiriv sposterigayetsya tendenciya do zbilshennya interesu do svogo istorichnogo korinnya V Bashkortostani shorichno vidznachayetsya svyato Shezhere bajram bajram v perekladi z bashk znachit svyato V hodi svyata starshe pokolinnya rozpovidaye molodshomu pro svij rodovid zgaduyuchi pro vidomih postatej ta znakovih podiyah v istoriyi rodu Krim vishezaznachenogo isnuyut sajti sho zbirayut shezhere v yedinu bazu danih Podibna struktura mozhe sluguvati dlya poshuku rodichiv chi informaciyi pro svoyih prashuriv Primitki Arhiv originalu za 19 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2016 Nadergulov Minlegali Husainovich Istoriko funkcionalnye zhanry bashkirskoj literatury genezis tipologiya stil i tradicii avtoreferat dis doktora filologicheskih nauk 10 01 02 Nadergulov Minlegali Husainovich Mesto zashity Bashkir gos un t 54 s Ufa 2009 Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 21 chervnya 2009 Procitovano 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 25 listopada 2009 Procitovano 21 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 29 serpnya 2010 Procitovano 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 1 veresnya 2010 Procitovano 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 1 veresnya 2010 Procitovano 7 kvitnya 2016 LiteraturaBashkirskie shezhere Ufa 1960 Bashkirskie shezhere Issledovaniya i publikacii Ufa 1985 Bashkirskie shezhere Sost avtory vstup statej M H Nadergulov A G Salihov otv red F G Hisamitdinova Ankara Ankamat 2009 186 s Rodoslovnaya bashkir Yumran Tabynskoj volosti so svedeniyami Muhametsalima Umetbaeva dopolnennaya otnosyashimisya k nej dokumentami Perevod na bashkirskij yazyk M H Nadergulova perevod na russkij yazyk podgotovka k izdaniyu R M Bulgakova Otvetstvennyj redaktor R G Kuzeev ONU s MAE UNC RAN Ufa NUR Poligrafizdat 1997 88 s 24 l pril ISBN 5 86519 010 5 Shura 1909 I S 21 22 DzherelaZovnishni zobrazhennyaShezhere bajramShezhere bajram Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shezhere Genealogiya v Bashkirii Bashkirskie shezhere Zhurnal Vatandash Statya Etnograficheskij aspekt izucheniya bashkirskih shezhere Arhivovano berezen 4 2016 na sajti Wayback Machine