Басутоле́нд (Basutoland — країна басуто) — колишній протекторат Великої Британії в Південній Африці, з усіх боків оточений територією Південно-Африканського Союзу. 1966 року Басутоленд здобув незалежність і був перейменований у Лесото.
Територія Басутоленд | |||||
| |||||
| |||||
Гімн God Save the Queen | |||||
Столиця | Масеру | ||||
Мови | англійська | ||||
Форма правління | Конституційна монархія | ||||
монарх | |||||
- 1884-1901 | Вікторія | ||||
- 1952-1966 | Єлизавета II | ||||
Коміссар | |||||
- 1884-1894 | Marshal James Clarke | ||||
- 1961-1965 | Alexander Falconer Giles | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 1884 | ||||
- Ліквідовано | 4 жовтня 1966 | ||||
Площа 30,3 тис. км².
Населення станом на 1958 рік становило 658 тисяч і складалося з народів басуто та зулу. Європейців було близько 0,3 % загальної кількості населення.
Адміністративний центр — Масеру (бл. 3 тис. мешканців).
Вища влада була зосереджена в руках британського резидента. Дорадчий орган — Рада Басутоленду, яка складалася з резидента, верховного вождя і призначених резидентом членів з тубільців, була жалюгідною пародією на самоврядування.
Природа. Майже вся територія Басутоленду зайнята нагір'ям Басуто (до 3300 м), що на півдні і сході переходить у Драконові гори. Клімат субтропічний. Пересічні температури січня (літо) від +25 до +27°, липня від +13 до +15°, опадів 750—1000 мм. Найбільші річки — Оранжева та її права притока Каледон. Переважає суха степова рослинність, в горах — ксерофітні чагарники.
Історія
У першій половині 19-го століття на території Басутоленду існувала негритянська держава, створена об'єднанням племен басуто під керівництвом вождя Мошеша. З кінця 1830-х років ця держава зазнавала нападів англійців та бурів. Скориставшись ослабленням Басутоленду в боротьбі з бурами, Англія 1868 року встановила протекторат над більшою частиною Басутоленду. Однак у 1871 р. без згоди місцевого населення британці скасували окремий статус території і включили її до складу Капської колонії. Повстання басуто проти колонізаторів 1878—81 років було жорстоко придушене. Але 1884 р. Англія відновила окремий статус протекторату Басутоленд.
Господарство
У 1950-х Басутоленд був відсталою аграрною країною. Промисловість нерозвинута. Значна частина населення (бл. 80 % чоловіків) завербована підприємцями і фермерами Південно-Африканського Союзу для роботи на рудниках та плантаціях поза Басутолендом.
Головні галузі господарства — примітивне землеробство і тваринництво. Обробляється близько 12 % площі.
Вирощуються: пшениця (східні райони), кукурудза (західні райони), сорго, боби.
Поголів'я (в тисячах голів, 1957) овець — 1221, кіз — 535, великої рогатої худоби — 382. Єдина залізниця сполучає Масеру з золотопромисловим районом Південно-Африканського Союзу — Вітватерсрандом. З автошляхи сполучають країну з різними пунктами Південно-Африканського Союзу. Всередині країни міжрайонні зв'язки підтримуються в'ючним транспортом. Основні статті експорту: вовна та козячий пух; імпорту: тканини, найпростіший сільськогосподарський інвентар.
Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2007) |
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. 671с. с.46-47.
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. 672с. с.316.
Посилання
- Басуто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про Африку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Basutole nd Basutoland krayina basuto kolishnij protektorat Velikoyi Britaniyi v Pivdennij Africi z usih bokiv otochenij teritoriyeyu Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu 1966 roku Basutolend zdobuv nezalezhnist i buv perejmenovanij u Lesoto Teritoriya Basutolend 1884 1966 Prapor Gerb Gimn God Save the Queen Teritoriya Basutolend istorichni kordoni na karti Stolicya Maseru Movi anglijska Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya monarh 1884 1901 Viktoriya 1952 1966 Yelizaveta II Komissar 1884 1894 Marshal James Clarke 1961 1965 Alexander Falconer Giles Istoriya Zasnovano 1884 Likvidovano 4 zhovtnya 1966 Plosha 30 3 tis km Naselennya stanom na 1958 rik stanovilo 658 tisyach i skladalosya z narodiv basuto ta zulu Yevropejciv bulo blizko 0 3 zagalnoyi kilkosti naselennya Administrativnij centr Maseru bl 3 tis meshkanciv Visha vlada bula zoseredzhena v rukah britanskogo rezidenta Doradchij organ Rada Basutolendu yaka skladalasya z rezidenta verhovnogo vozhdya i priznachenih rezidentom chleniv z tubilciv bula zhalyugidnoyu parodiyeyu na samovryaduvannya Priroda Majzhe vsya teritoriya Basutolendu zajnyata nagir yam Basuto do 3300 m sho na pivdni i shodi perehodit u Drakonovi gori Klimat subtropichnij Peresichni temperaturi sichnya lito vid 25 do 27 lipnya vid 13 do 15 opadiv 750 1000 mm Najbilshi richki Oranzheva ta yiyi prava pritoka Kaledon Perevazhaye suha stepova roslinnist v gorah kserofitni chagarniki IstoriyaU pershij polovini 19 go stolittya na teritoriyi Basutolendu isnuvala negrityanska derzhava stvorena ob yednannyam plemen basuto pid kerivnictvom vozhdya Moshesha Z kincya 1830 h rokiv cya derzhava zaznavala napadiv anglijciv ta buriv Skoristavshis oslablennyam Basutolendu v borotbi z burami Angliya 1868 roku vstanovila protektorat nad bilshoyu chastinoyu Basutolendu Odnak u 1871 r bez zgodi miscevogo naselennya britanci skasuvali okremij status teritoriyi i vklyuchili yiyi do skladu Kapskoyi koloniyi Povstannya basuto proti kolonizatoriv 1878 81 rokiv bulo zhorstoko pridushene Ale 1884 r Angliya vidnovila okremij status protektoratu Basutolend GospodarstvoU 1950 h Basutolend buv vidstaloyu agrarnoyu krayinoyu Promislovist nerozvinuta Znachna chastina naselennya bl 80 cholovikiv zaverbovana pidpriyemcyami i fermerami Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu dlya roboti na rudnikah ta plantaciyah poza Basutolendom Golovni galuzi gospodarstva primitivne zemlerobstvo i tvarinnictvo Obroblyayetsya blizko 12 ploshi Viroshuyutsya pshenicya shidni rajoni kukurudza zahidni rajoni sorgo bobi Pogoliv ya v tisyachah goliv 1957 ovec 1221 kiz 535 velikoyi rogatoyi hudobi 382 Yedina zaliznicya spoluchaye Maseru z zolotopromislovim rajonom Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Vitvatersrandom Z avtoshlyahi spoluchayut krayinu z riznimi punktami Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Vseredini krayini mizhrajonni zv yazki pidtrimuyutsya v yuchnim transportom Osnovni statti eksportu vovna ta kozyachij puh importu tkanini najprostishij silskogospodarskij inventar Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2007 DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 46 47 Afrika enciklopedicheskij spravochnik T 1 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 672s s 316 PosilannyaBasuto Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro Afriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi