У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бар єр Бар єр болг Бариерата фільм притча поставлений за повістю бо

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бар’єр.

«Бар'єр» (болг. Бариерата) — фільм-притча, поставлений за повістю болгарського письменника Павла Вежинова про нездатність людей перейти через створений ними самими бар'єр у свідомості, суть якого в тому, що світ може бути значно ширшим, ніж приземлений матеріальний побут. В основі трагічного сюжету лежить любовна історія в містичному антуражі.

Бар’єр
болг. Бариерата
Жанр	драма
Режисер	Христо Христов
Сценарист	Павел Вежинов
У головних ролях	Смоктуновський Інокентій Михайлович ^[ru] ^[bg]
Оператор	^[ru]
Композитор	^[bg]
Кінокомпанія	^[bg], Творче об’єднання «Молодість»
Тривалість	114 хв (в радянському прокаті - 89 хв)
Мова	болгарська
Країна
Рік	1979
IMDb	ID 0171091

Сюжет

Відомий 45-річний композитор Антоній Манев пізно вночі, повертаючись з бару додому, несподівано знаходить у себе в машині молоду красиву дівчину Доротею. У процесі знайомства з'ясовується, що Доротея наївна, боязка, але якась дивна. Дівчина напрошується додому до Антонія. Там вона просить його що-небудь зіграти, обов'язково своє. Антоній, сам собі дивуючись, погоджується і грає їй недавно написану композицію. Після закінчення виконання дівчина правильно називає твір, попри те, що вона була його першим слухачем. Тут з'ясовується, що вона живе в божевільні під наглядом доктора Юрукової, але при цьому працює в місті.

Вранці Манев не знаходить дівчину у квартирі й, вражений усім тим, що трапилося минулої ночі, поспішає в клініку і спілкується з доктором Юруковою. Там Манев дізнається, що у дівчини шизофренія, хоча на той момент нападів у неї не було вже понад рік. Доктор Юрукова говорить Антонію, що Доротея вкрай вразлива і її не слід дуже хвилювати. Крім того, вона пояснює, що дівчина іноді вміє читати думки. Доротея пережила в дитинстві дві психологічні травми: загибель батька на своїх очах і пізніше домагання свого дядька, до якого незабаром переїхала після смерті батька. Доротея працювала в майстерні прикладного мистецтва з важким пресом. Доктор просить Манева знайти для дівчини легшу роботу. Манев погоджується і незабаром знаходить для Доротеї роботу переписувача нот. Манев показав їй відповідність нот і звуків, і Доротея навіть могла «чути» те, що писала. Музика починає затягувати Доротею все сильніше і глибше.

Дізнавшись, що Доротеї ніде жити, а в лікарні доктору Юруковій тримати дівчину як пацієнтку стає проблематично, Манев погоджується прихистити дівчину на деякий час у себе. Поступово Доротея розкріпачується, розповідає про себе, ділиться думками з Антонієм. Проте часто її думки та судження ставлять його в глухий кут. Він — егоїст, прагматик, а вона — романтик, та ще з дивними думками, головною з яких є те, що вона мріє літати як птах. Навіть сюжет балету «Лебедине озеро», на який Манев її зводив, їй був чужим, оскільки в ньому людина хотіла з птаха перетворитися на людину. Одного разу після чергової довірчої бесіди Доротея простягає Маневу руку, і після декількох слів вони полетіли. Після цього польоту у них перший і єдиний раз трапилася близькість...

На наступний день Манев був настільки вражений усім тим, що сталося, що, прийшовши до лікарні, розповів про все докторові Юруковій. Вона намагалася його заспокоїти, але потрясіння в Антонія було дуже сильне. Під вигаданим приводом він їде на всю ніч з міста, забувши, що Доротея — телепат. А Доротея, також напередодні зустрівшись з доктором, зрозуміла, що Манев занадто черства людина, щоб її зрозуміти. Повернувшись вранці додому, Антоній знаходить квартиру порожньою. Він підіймається на дах, де він часто розмовляв з Доротеєю, і зауважує, що на пустир, який видно з даху будинку, заїжджає машина швидкої допомоги. Виявляється, що тіло Доротеї знайдено на пустирі з ушкодженнями, немов її скинули з висоти, а потім перенесли на пустир. У Манева було алібі, так що він опинився поза підозрою. А те, що Доротея вміла літати, він нікому не розповів, бо йому все одно б ніхто не повірив. Але Манев зрозумів, що вона просто впала з неба, може бути, навіть навмисне. І вже ніяка сила неспроможна повернути єдину у світі людську істоту, яка вміла літати...

В ролях

Інокентій Смоктуновський — Антоній Манев
^[ru] — Доротея
Марія Димчева — доктор Юрукова
^[bg]
Іван Кондов — слідчий

Знімальна група

Автор сценарію — Павло Вежинов
Режисер — Христо Христов
Художник — Стефан Савов
Оператор — ^[ru]
Композитор — ^[bg]

Нагороди

Срібна премія XI Московського кінофестивалю
Номінант кінофестивалю Fantasporto

Крім того, фільм був поданий Національною кінематографічною радою Болгарії для заявки на «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою, але не досяг шорт-листа номінації.

Примітки

В болгарській оригінальній версії озвучений Костою Цоневим, в радянському дубляжі озвучив себе сам.
. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2018.
Margaret Herrick Library, Academy of Motion Picture Arts and Sciences

Посилання

«Бар'єр» на сайті IMDb (англ.) (англ.)

[1] В болгарській оригінальній версії озвучений Костою Цоневим, в радянському дубляжі озвучив себе сам.

[2] . Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2018.

[3] Margaret Herrick Library, Academy of Motion Picture Arts and Sciences