Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барух Аґадаті (Борис Львович Каушанський; івр. ברוך אגדתי 1895, Бендери, Бессарабська губернія — 18 січня 1976, Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльський танцівник, хореограф, балетмейстер, художник, кінорежисер та продюсер. Автор ізраїльського танцю «Хора Аґадаті», піонер ізраїльського кінематографа.
| Барух Агадаті | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 лютого 1895 Бендери, Російська імперія |
| Помер | 18 січня 1976 (80 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль |
| Поховання | d |
| Країна |  Ізраїль |
| Діяльність | кінорежисер, артист балету, хореограф, художник, кінопродюсер |
| Галузь | малярство |
| Alma mater | Академія мистецтв і дизайну «Бецалель» |
| IMDb | ID 0012807 |
| |
Біографія
Ранній період
Борух Каушанський, пізніше відомий як Барух Агадаті, народився в заможній родині Лейба та Басі Каушанських в бессарабському містечку Бендери (Подністря). Крім нього, в сім'ї росли ще двоє молодших дітей: брат Іцик та сестра Рейзл (Роза, в Ерец-Ісраель — Шошана Пінхус). Борух навчався у хедері та в світській гімназії в Бендерах. У 1910 році, п'ятнадцятирічним підлітком самостійно поїхав до підмандатної Палестини, де вступив до школи мистецтв і ремесел Бецалель в Єрусалимі. Жив у Петах-Тікві, заробляв на життя працюючи на укладачем асфальту, пізніше заробляв приватними уроками танцю.
У 1914 році повернувся до батьків і вступив до балетної школи при Одеському оперному театрі, після закінчення її був прийнятий до танцювальної трупи театру. Вважається що сценічний псевдонім «Аґадаті» (івр. אגדתי, легендарний) виник випадково саме в цей, одеський період із легкої руки поета Якова Фіхмана, який представив таким чином молодого танцівника визнаному метру єврейської літератури Хаїму Бяліку.
Хореографія
Після закінчення Першої світової війни у 1919 році Каушанський повернувся до підмандатної Палестини на кораблі «Руслан» і цілком присвятив себе танцю. Спочатку організував балетну трупу Єврейський художній балет, яка, однак, не мала успіху; тоді переключився на сучасну хореографію. Поставив кілька танцювальних вистав із використанням творів класичної музики, традиційного хасидського танцю із костюмами за власними ескізами. Поступово він став включати до програм східні (наприклад, у танці "«Єменський екстаз») та релігійні (наприклад, у танці «Проводи Цариці Суботи») мотиви. Аґадаті виступав й солістом трупи, яка отримала назву «Хевре траск».
На початку 1920-х років, взявши за основу молдавські народні танці, які він бачив у Бессарабії, Аґадаті створив власний танець на музику, румунського композитора Александра Босковича, який вчився тоді в Парижі, зі словами Зеєва Хавацелета. На відміну від бессарабської хори, в музичному плані цей танець, який отримав назву , використовував швидкий ритм на чотири чверті, але схожу на бессарабську кругову хореографію. За деякими даними, танець був створений на замовлення театру «Огель» в 1924 році, проте відомо, що Аґадаті в цей час в Ерец-Ісраель не був. Хора Аґадаті набула надзвичайної популярності, стала першим ізраїльським національним танцем і є поширеною до цього дня.
З 1923 по 1927 рік Аґадати разом зі своєю трупою жив у Європі, гастролюючи у Варшаві, Берліні, Відні та Парижі. Про широку популярність трупи в цей час говорить той факт, що вже в 1925 році вийшла перша монографія на івриті, повністю присвячена хореографу: Ашер Бараш, Іцхак Ках, Менаше Рабинович «Аман га-рікуд га-іврі» (Мастер єврейського танцю). Ескізи деяких костюмів для Аґадаті під час європейського турне виконала Наталія Гончарова — дружина земляка Аґадаті художника Михайла Ларіонова, який також залишив щонайменше три його малюнки. Так, саме Гончаровій належить ескіз костюма хасида до одного з найвідоміших його танців. Живучи в Парижі, Аґадаті товарищував з обома, а також з художником Мане-Кацем, і був вхожий головним чином у художнє середовище.
Кінематограф
Після повернення до Тель-Авіва, Аґадаті все менше часу приділяв хореографії, яка в ті часи не викликала серед поселенців особливої зацікавленості. Протягом багатьох років він займався постановкою щорічних карнавалів-ходів «Адлояда» на свято Пурим у Тель-Авіві, які стали традиційними. Вже в 1928 році він знявся в фільмі «Весна в Палестині» (אביב בארץ ישראל, Авів ба-Арец-Ісраель), який був комбінацією ігрового кінематографа з документальною хронікою. Саме цей стиль і привернув Аґадаті, і в 1931 році він разом з молодшим братом Іциком (тепер Іцхаком Каушанським, а пізніше теж Агадаті, 1903—1980) заснував кінокомпанію «Аґа» (івр. אגא), яка до 1934 року займалася випуском документальної кінохроніки із життя поселенців.
У 1931 компанією «Аґа» знімається перший івритський анімаційний фільм «Пригоди Ґаді бен Сусі» (івр. הרפתקאותיו של גדי בן סוסי)
У 1935 році в прокат кількома мовами вийшов перший художній фільм Аґадаті «Зот гі га-Арец» (Ось ця земля), що поєднував ігрове кіно з документальним. Сценарій до кінокартини написав літератор-початківець Авіґдор Га-Меїрі (Файєрштейн, 1890—1970), у ролях знялися відомі в майбутньому ізраїльські актори Рафаель Клячкин (1905—1987) і Шмуель Роденський (1905—1989). В 1936 році Аґадаті повністю відсторонився від хореографії, але продовжував малювати. У середині 1930-х років він відкрив у Тель-Авіві перший постійний кінотеатр.
Зацікавленнісь до кіно у нього однак не згасло і вже після утворення держави Ізраїль, у 1950 році Аґадаті разом із братами Йосефом та Мордехаєм Навон відкрив першу в новій країні кінокомпанію «Ґева» в Тель-Авіві. Тоді як брати Навон виступали виключно в ролі продюсерів, Аґадаті найчастіше був і продюсером, і режисером-постановником, і сценаристом, і оператором, і художником-оформлювачем власних кінокартин. Так у картині «Га-Етмоль шель махар» (Завтрашнє вчора, 1964) він одночасно грає всі вищезгадані ролі, і знову поєднує ігрове кіно з кінохронікою. З інших фільмів слід відзначити «Неве мідбар» (Оазис у пустелі, 1960), відзначений спеціальною премією на Стокгольмському кінофестивалі, «I Like Mike» (Мені подобається Майк, 1961), «Хевра ше-казот» (Така компанія, 1964) та «Галах ба-садот» (Він йшов полями, 1967) за романом Моше Шаміра (1921—2004).
Барух Аґадаті ніколи не був одружений і помер у Тель-Авіві 18 січня 1976 року на самоті. Невдовзі після його смерті вийшов присвячений його життю документальний фільм режисера Адама Грінберга (1976), а через десять років — велика монографія Ґіори Манора «Агадаті — піонер сценічного танцю в Ерец-Ісраель» (אגדתי — חלוץ המחול החדש בארץ ישראל,Аґадаті — халуц га-махоль га-хадаш ба-Арец-Ісраель, видавництво «Сіфріят га-Поалім»: Тель-Авів, 1986). 1997 року на екрани вийшов документальний фільм Гілеля Трістера «Agadati: Screen of an Artist». Ім'ям Аґадаті названо вулиці в багатьох містах Ізраїлю.
Кінострічки Аґадаті
- Хасид із талесом [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Танцюючий хасид [ 17 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Бахайський храм у Хайфі [ 17 березня 2012 у Wayback Machine.]
Посилання
- Надгробок Аґадати на цвинтарі Трумпельдор у Тель-Авіві [Архівовано 2 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Текст хори Аґадаті на івриті та англійською [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Барух Легендарний [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Искусство и архитектура Русского зарубежья [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Книжки
- Baruch Agadati, «Water colour painting on silk» (Акварель на шовку, альбом із вступом Йоава Бареля), Newman: Єрусалим, 1968.
Примітки
- Кінематограф Ізраїлю 1. Історія znaimo.com.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baruh Agadati Boris Lvovich Kaushanskij ivr ברוך אגדתי 1895 Benderi Bessarabska guberniya 18 sichnya 1976 Tel Aviv Izrayil izrayilskij tancivnik horeograf baletmejster hudozhnik kinorezhiser ta prodyuser Avtor izrayilskogo tancyu Hora Agadati pioner izrayilskogo kinematografa Baruh AgadatiNarodivsya18 lyutogo 1895 1895 02 18 Benderi Rosijska imperiyaPomer18 sichnya 1976 1976 01 18 80 rokiv Tel Aviv Yafo IzrayilPohovannyadKrayina IzrayilDiyalnistkinorezhiser artist baletu horeograf hudozhnik kinoprodyuserGaluzmalyarstvoAlma materAkademiya mistectv i dizajnu Becalel IMDbID 0012807 Mediafajli u Vikishovishi Agadati krajnij pravoruch z inshimi artistami 1925 Svitlina Avraama Soskina BiografiyaRannij period Boruh Kaushanskij piznishe vidomij yak Baruh Agadati narodivsya v zamozhnij rodini Lejba ta Basi Kaushanskih v bessarabskomu mistechku Benderi Podnistrya Krim nogo v sim yi rosli she dvoye molodshih ditej brat Icik ta sestra Rejzl Roza v Erec Israel Shoshana Pinhus Boruh navchavsya u hederi ta v svitskij gimnaziyi v Benderah U 1910 roci p yatnadcyatirichnim pidlitkom samostijno poyihav do pidmandatnoyi Palestini de vstupiv do shkoli mistectv i remesel Becalel v Yerusalimi Zhiv u Petah Tikvi zaroblyav na zhittya pracyuyuchi na ukladachem asfaltu piznishe zaroblyav privatnimi urokami tancyu U 1914 roci povernuvsya do batkiv i vstupiv do baletnoyi shkoli pri Odeskomu opernomu teatri pislya zakinchennya yiyi buv prijnyatij do tancyuvalnoyi trupi teatru Vvazhayetsya sho scenichnij psevdonim Agadati ivr אגדתי legendarnij vinik vipadkovo same v cej odeskij period iz legkoyi ruki poeta Yakova Fihmana yakij predstaviv takim chinom molodogo tancivnika viznanomu metru yevrejskoyi literaturi Hayimu Byaliku Horeografiya Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni u 1919 roci Kaushanskij povernuvsya do pidmandatnoyi Palestini na korabli Ruslan i cilkom prisvyativ sebe tancyu Spochatku organizuvav baletnu trupu Yevrejskij hudozhnij balet yaka odnak ne mala uspihu todi pereklyuchivsya na suchasnu horeografiyu Postaviv kilka tancyuvalnih vistav iz vikoristannyam tvoriv klasichnoyi muziki tradicijnogo hasidskogo tancyu iz kostyumami za vlasnimi eskizami Postupovo vin stav vklyuchati do program shidni napriklad u tanci Yemenskij ekstaz ta religijni napriklad u tanci Provodi Carici Suboti motivi Agadati vistupav j solistom trupi yaka otrimala nazvu Hevre trask Na pochatku 1920 h rokiv vzyavshi za osnovu moldavski narodni tanci yaki vin bachiv u Bessarabiyi Agadati stvoriv vlasnij tanec na muziku rumunskogo kompozitora Aleksandra Boskovicha yakij vchivsya todi v Parizhi zi slovami Zeyeva Havaceleta Na vidminu vid bessarabskoyi hori v muzichnomu plani cej tanec yakij otrimav nazvu vikoristovuvav shvidkij ritm na chotiri chverti ale shozhu na bessarabsku krugovu horeografiyu Za deyakimi danimi tanec buv stvorenij na zamovlennya teatru Ogel v 1924 roci prote vidomo sho Agadati v cej chas v Erec Israel ne buv Hora Agadati nabula nadzvichajnoyi populyarnosti stala pershim izrayilskim nacionalnim tancem i ye poshirenoyu do cogo dnya Z 1923 po 1927 rik Agadati razom zi svoyeyu trupoyu zhiv u Yevropi gastrolyuyuchi u Varshavi Berlini Vidni ta Parizhi Pro shiroku populyarnist trupi v cej chas govorit toj fakt sho vzhe v 1925 roci vijshla persha monografiya na ivriti povnistyu prisvyachena horeografu Asher Barash Ichak Kah Menashe Rabinovich Aman ga rikud ga ivri Master yevrejskogo tancyu Eskizi deyakih kostyumiv dlya Agadati pid chas yevropejskogo turne vikonala Nataliya Goncharova druzhina zemlyaka Agadati hudozhnika Mihajla Larionova yakij takozh zalishiv shonajmenshe tri jogo malyunki Tak same Goncharovij nalezhit eskiz kostyuma hasida do odnogo z najvidomishih jogo tanciv Zhivuchi v Parizhi Agadati tovarishuvav z oboma a takozh z hudozhnikom Mane Kacem i buv vhozhij golovnim chinom u hudozhnye seredovishe Kinematograf Pislya povernennya do Tel Aviva Agadati vse menshe chasu pridilyav horeografiyi yaka v ti chasi ne viklikala sered poselenciv osoblivoyi zacikavlenosti Protyagom bagatoh rokiv vin zajmavsya postanovkoyu shorichnih karnavaliv hodiv Adloyada na svyato Purim u Tel Avivi yaki stali tradicijnimi Vzhe v 1928 roci vin znyavsya v filmi Vesna v Palestini אביב בארץ ישראל Aviv ba Arec Israel yakij buv kombinaciyeyu igrovogo kinematografa z dokumentalnoyu hronikoyu Same cej stil i privernuv Agadati i v 1931 roci vin razom z molodshim bratom Icikom teper Ichakom Kaushanskim a piznishe tezh Agadati 1903 1980 zasnuvav kinokompaniyu Aga ivr אגא yaka do 1934 roku zajmalasya vipuskom dokumentalnoyi kinohroniki iz zhittya poselenciv U 1931 kompaniyeyu Aga znimayetsya pershij ivritskij animacijnij film Prigodi Gadi ben Susi ivr הרפתקאותיו של גדי בן סוסי U 1935 roci v prokat kilkoma movami vijshov pershij hudozhnij film Agadati Zot gi ga Arec Os cya zemlya sho poyednuvav igrove kino z dokumentalnim Scenarij do kinokartini napisav literator pochatkivec Avigdor Ga Meyiri Fajyershtejn 1890 1970 u rolyah znyalisya vidomi v majbutnomu izrayilski aktori Rafael Klyachkin 1905 1987 i Shmuel Rodenskij 1905 1989 V 1936 roci Agadati povnistyu vidstoronivsya vid horeografiyi ale prodovzhuvav malyuvati U seredini 1930 h rokiv vin vidkriv u Tel Avivi pershij postijnij kinoteatr Zacikavlennis do kino u nogo odnak ne zgaslo i vzhe pislya utvorennya derzhavi Izrayil u 1950 roci Agadati razom iz bratami Josefom ta Mordehayem Navon vidkriv pershu v novij krayini kinokompaniyu Geva v Tel Avivi Todi yak brati Navon vistupali viklyuchno v roli prodyuseriv Agadati najchastishe buv i prodyuserom i rezhiserom postanovnikom i scenaristom i operatorom i hudozhnikom oformlyuvachem vlasnih kinokartin Tak u kartini Ga Etmol shel mahar Zavtrashnye vchora 1964 vin odnochasno graye vsi vishezgadani roli i znovu poyednuye igrove kino z kinohronikoyu Z inshih filmiv slid vidznachiti Neve midbar Oazis u pusteli 1960 vidznachenij specialnoyu premiyeyu na Stokgolmskomu kinofestivali I Like Mike Meni podobayetsya Majk 1961 Hevra she kazot Taka kompaniya 1964 ta Galah ba sadot Vin jshov polyami 1967 za romanom Moshe Shamira 1921 2004 Baruh Agadati nikoli ne buv odruzhenij i pomer u Tel Avivi 18 sichnya 1976 roku na samoti Nevdovzi pislya jogo smerti vijshov prisvyachenij jogo zhittyu dokumentalnij film rezhisera Adama Grinberga 1976 a cherez desyat rokiv velika monografiya Giori Manora Agadati pioner scenichnogo tancyu v Erec Israel אגדתי חלוץ המחול החדש בארץ ישראל Agadati haluc ga mahol ga hadash ba Arec Israel vidavnictvo Sifriyat ga Poalim Tel Aviv 1986 1997 roku na ekrani vijshov dokumentalnij film Gilelya Tristera Agadati Screen of an Artist Im yam Agadati nazvano vulici v bagatoh mistah Izrayilyu Kinostrichki AgadatiHasid iz talesom 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Tancyuyuchij hasid 17 bereznya 2012 u Wayback Machine Bahajskij hram u Hajfi 17 bereznya 2012 u Wayback Machine PosilannyaNadgrobok Agadati na cvintari Trumpeldor u Tel Avivi Arhivovano 2 bereznya 2008 u Wayback Machine Tekst hori Agadati na ivriti ta anglijskoyu 30 sichnya 2022 u Wayback Machine Baruh Legendarnij 30 sichnya 2022 u Wayback Machine Iskusstvo i arhitektura Russkogo zarubezhya 30 sichnya 2022 u Wayback Machine ros KnizhkiBaruch Agadati Water colour painting on silk Akvarel na shovku albom iz vstupom Joava Barelya Newman Yerusalim 1968 PrimitkiKinematograf Izrayilyu 1 Istoriya znaimo com ua