Бартоломей Мацея

Бартоломей Мацея (пол. Bartłomiej Macieja; 4 жовтня 1977, Варшава) — польський шахіст, гросмейстер від 1999 року, чемпіон Європи в особистому заліку 2002 року, багаторазовий медаліст чемпіонатів Польщі.

Бартоломей Мацея
Оригінал імені	пол. Bartłomiej Macieja
Люблін, 2010 рік Люблін, 2010 рік
Країна	Польща
Народження	4 жовтня 1977(1977-10-04) (46 років) Варшава
Титул	гросмейстер (1999)
Рейтинг ФІДЕ	2600 (квітень 2016 року)
Піковий рейтинг	2653 (січень 2004 року)

Шахова кар'єра

Бартоломей Мацея, чемпіонат світу до 14 років, Варшава 1991

1991 року здобув у Варшаві бронзову нагороду чемпіонату світу серед юнаків до 14 років (позаду Марціна Каміньського i ). У 1993 році переміг (разом з Яцеком Гданським) на турнірі Краковія 1993 у Кракові, 1994 року став , 1995 року переміг на міжнародному турнірі в Зліні, a 1996-го — в Будапешті (турнір First Saturday FS02 GM). 1998 року поділив 1-ше місце (разом з Лівіу-Дітером Нісіпяну, Властімілом Бабулою i Золтаном Алмаші) на зональному турнірі (частина циклу чемпіонату світу) в Криниці, 2000 року повторив цей успіх у Будапешті (разом з Йожефом Пінтером, Олександром Черніним, Павелом Блемом i Владиславом Неведничим). Також 2000 року переміг (разом з ) у Пряшеві. У 2001 році святкував перемогу на Бермудських островах, а також поділив 1-ше місце (разом з Яном Тімманом) на турнірі за швейцарською системою в Кюрасао. Найвищого успіху в кар'єрі досягнув 2002 року, здобувши в Батумі звання чемпіона Європи в особистому заліку. Того самого року здолав 5:3 Юдіт Полгар у матчі зі швидких шахів що відбувся в Будапешті. 2003 року поділив 2-ге місце (після Олексія Широва, разом з Віктором Корчним) у Рейк'явіку, а також знову переміг у Кюрасао, a 2005-го — на Бемудських островах. 2006 року посів 2-ге місце (позаду Івана Іванішевича) на . 2007 року поділив 1-ше місце в Гродзиську-Мазовецькому. 2008 року переміг (разом з Люком Ван Велі) на невеликому, але сильному сіяному турнірі у . У 2009 році поділив 1-ше місце на турнірі за круговою системою в Осло (разом з Алоїзасом Квейнісом, Емануелем Бергом, i ) а також переміг у Сьюдад-Боліварі. 2010 року поділив 1-ше місце на 2-му міжнародному гросмейстерському шаховому турнірі імені Люблінської унії в Люблінi (разом з Борисом Грачовим i Матеушем Бартелем), а також на 5-му міжнародному шаховому турнірі клубу «Polonia» у Вроцлаві (разом з Радославом Войташеком). 2011 року переміг у мексиканському місті Леоні і на відкритому турнірі у Вроцлаві, також поділив 1-ше місце (разом з Лазаро Брузоном i Сергієм Тівяковим) у Боготі. 2012 року одноосібно переміг у Мехіко. У 2014 році поділив 1-ше місце на турнірах у Санта-Кларі (разом із, зокрема, Антоном Ковальовим i ), Далласі (разом з Варужаном Акопяном), Варшаві (меморіал Мечислава Найдорфа, разом із, зокрема, Тиграном Петросяном, Володимиром Федосєєвим i Михайлом Красенковим), а також у Ґрінсборо.

Багато разів брав участь у чемпіонатах Польщі (дебют: ). року виборов у Варшаві золоту медаль. П'ять років по тому, у році в , знову виявився найкращим. У своєму доробку має також чотири срібні медалі (, , , ) i дві бронзові (, ). Чотири рази стартував на чемпіонаті світу ФІДЕ, який проходив за нокаут-системою:

• 1999 (Лас-Вегас) — в 1-му колі здолав Вадима Мілова, але потім у 2-му раунді програв ,
• 2000 (Нью-Делі) — у перших трьох раундах переміг , Михайла Красенкова] а також Олександра Бєлявського i потрапив до найкращої шістнадцятки світу. У 4-му раунді програв майбутньому переможцеві турніру Вішванатану Ананду,
• 2001/2002 (Москва) — у 1-му колі здолав Бориса Авруха, але у 2-му раунді програв Василеві Іванчуку,
• 2004 (Триполі) — у 1-му раунді поступився Шарунасу Шулскісу.

Крім того, у 2002, 2005 i 2007 роках брав участь у кубку світу, найкращий результат показав 2007 року, де після перемог над Віктором Лазнічкою i Теймуром Раджабовим потрапив до когорти 32 найсильніших шахістів турніру (в 1/16 фіналу програв на дограванні ).

Неодноразово грав за збірну Польщі на командних змаганнях, зокрема:

• сім разів на шахових олімпіадах (1998, 2000, 2002, 2004, 2006, 2010, 2012); медаліст: в особистому заліку — срібний (2012 — на 5-й шахівниці)
• чотири рази на командних чемпіонатах Європи (1999, 2003, 2009, 2011); медаліст: в особистому заліку — срібний (2003 — за рейтинговий перформенс).

Багаторазовий медаліст (гравець клубу ): дванадцять разів вигравав золоту медаль (1996, 1999—2006, 2009, 2011, 2012), п'ять разів срібну (1992, 1993, 1997, 1998, 2007) а також двічі бронзову (1995, 2008). Також тричі вигравав в командному заліку (2001, 2003, 2004). Також за той самий клуб п'ять разів вигравав срібні медалі (1997, 1999, 2001, 2003 i 2005), а також одну бронзову (2002).

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 січня 2004 року, досягнувши 2653 пунктів, посідав тоді 40-е місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 1-ше місце серед польських шахістів.

Особисте життя

Александра Герреро Родрігес і Бартоломей Мацея разом зі свідками шлюбу

18 серпня 2012 уклав шлюб з мексиканською шахісткою ^[pl]. Свідками на шлюбі було подружжя гросмейстерів Моніка і Бартош Соцко.

Інша інформація

• його тренерами були , Адам Умятовський, Ромуальд Громбчевський, Роберт Бугайський, , Михайло Кислов, Ратмір Холмов і Віталій Цешковський
• першим серед гравців, які народились у Польщі, перетнув межу 2600 пунктів рейтингу Ело (у квітні 2001 року)
• грав із сімома чемпіонами світу: Анатолієм Карповим, Гаррі Каспаровим, Олександром Халіфманом, Вішванатаном Анандом, Русланом Пономарьовим, Рустамом Касимджановим i Веселином Топаловим
• співавтор книги Zagadka Kieseritzky'ego (разом з Томашем Ліссовським)
• згідно з громадським опитуванням, яке провела газета Gazeta Wyborcza, потрапив до Люди року 2000
• 2000 i 2002 — вибраний до когорти 10 найсильніших спортсменів Варшави
• 2002 — вибраний до когорти 30 найсильніших спортсменів Польщі
• у 2004—2007 роках — секретар (АШП)
• 2007 року під час турніру у Вірменії удостоєний золотої медалі Тиграна Великого за «надихаючі зусилля з розвитку шахів у світі й участь у міжнародному шаховому турнірі Lake Sevan 2007».
• хобі: комп'ютер, Інтернет, баскетбол, теніс, настільний теніс

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

1. «Szachista» nr 3/1994, str. 74
2. . Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 25 квітня 2016.
3. Oslo Schakselskaps 125-årsjubileum 2009. Процитовано 22 квітня 2009.
4. Lublin 2010 – Tabela турнірowa – runda 9. Процитовано 18 травня 2010.
5. . Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
6. . Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
7. 2º Abierto Internacional UNAM 2012 — Seccion I | Clasament final 9 runde
8. . Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
9. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
10. MetLife Warsaw Najdorf Chess Festival — Gr. A^{[недоступне посилання з травня 2019]}
11. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
12. . Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 25 квітня 2016.
13. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
14. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
15. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
16. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

• GM Bartłomiej Macieja: Best achievements [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Партії Бартоломея Мацеї в базі Chessgames

• особова картка [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] на сайті 365chess.com
• Особова картка Бартоломея Мацеї на сайті ФІДЕ
• Виступи на олімпіадах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Виступи на командних чемпіонатах Європи [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Бартоломей Мацея

Попередній Томаш Марковський Бартош Соцко

Чемпіон Польщі з шахів

Наступний Радослав Войташек Матеуш Бартель

Попередник: Еміль Сутовський

Чемпіон Європи 2002

Наступник: Зураб Азмайпарашвілі