Револьд Володимирович Бари шников нар 18 листопада 1924 Харків пом 5 серпня 1985 Харків український радянський художник

Револьд Володимирович Бари́шников (нар. 18 листопада 1924, Харків — пом. 5 серпня 1985, Харків) — український радянський художник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року (у 1968—1982 роках — член правління). Батько живописця .

Баришников Револьд Володимирович



Народження	18 листопада 1924(1924-11-18) Харків, Українська СРР, СРСР
Смерть	5 серпня 1985(1985-08-05) (60 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Харківське державне художнє училище (1941) і Харківський художній інститут (1954)
Діяльність	художник
Вчитель	Бесєдін Сергій Фотійович і Томенко Григорій Олексійович
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Баришников.

Біографія

Народився 18 листопада 1924 року в місті Харкові (нині Україна). 1941 року закінчив Харківське художнє училище; у 1942 році — індустріальний технікум у місті Чимкенті.

З серпня 1942 року — в Червоній армії. У військовому званні лейтенанта служив у 1326 стрілецькому полку 415 стрілецької дивізії 1-го запасного стрілецького полку. Брав участь у німецько-радянській війні. Протягом 1944—1948 років — оперативний офіцер в органах МВС СРСР в Управлінні у справах військовополонених у місті Ізюмі.

Упродовж 1948—1954 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Сергій Бесєдін і Гринорій Томенко. Дипломна робота — картина «Могутня кучка». Член КПРС з 1962 року.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 21а, квартира 9. Помер у Харкові 5 серпня 1985 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису і графіки, автор понад 150 робіт. Серед них:

живопис

«Могутня кучка (1954);
«Портрет народного артиста РСФСР Володимира Дурова» (1956);
«Ленін і Горький на Капрі» (1957);
«Монтажник» (1960);
«Володимир Ленін на суботнику в Кремлі» (1960);
«Слово Тараса» (1961);
«На будівництві» (1961; Херсонський краєзнавчий музей);
«Сіячі» (1963; Дніпровський художній музей);
«Вставайте, кайдани порвіте!» (1964);
«Незабаром травень» (1964);
«Тривога» (1965);
«Наш паровоз, вперед лети» (1967);
«Село взимку» (1968);
«Перша зірниця» («Лампочка Ілліча») (1969) ;
«До армії служити» (1969–1970);
«Проводи зими» (1972);
«Підводники» (1973);
«Портрет молодого інженера» (1973);
«Починається день» (1974);
«Весілля» (1975);
«Піднімають прапор» (1975);
«Присяга» (1978);
«Напередодні» (1980);
«Олексій Стаханов» (1980);
«У звільненому селі» (1981);
«Перемога» (1982);
«Зустріч ветеранів» (1983);
«Палке літо 1943 року» (1984);

графіка

«Арешт комуніста» (1955, кольорова автолітографія);
«Москва. Кремль» (1960, акварель);
«Давній Псков. Печери» (1970);
«Сковорода серед народу» (1972).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних з 1966 року, зокрема:

виставці графіки художників Харкова, присвяченій 40-річчю Радянської України у Харкові (1957);
виставці творів молодих художників, присвяченій фестивалю молоді УРСР у Києві (1957);
художній виставці «Радянська Україна» (декада) у Києві (1960);
художній виставці, присвяченій 100-річчю з дня смерті Тараса Шевченка У Києві (1961).

Персональна, посмертна виставка відбулася у 1987 році в Харківському художньому музеї.

Відзнаки

Нагороджений:

медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За відвагу» (24 вересня 1966);
Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Заслужений художник УРСР з 1976 року.

Примітки

Пам'ять народу. [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Барышников, Револьд Владимирович // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. — Том 1 (Аавик — Бойко). — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 297 (рос.).
Баришников Револьд Володимирович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 26.;
Баришников Револьд Володимирович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 17.;
Баришников Револьд Володимирович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
Баришников Револьд Володимирович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 49. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
Баришников Револьд Володимирович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 148. — ISBN 5-88500-27-1.;
. Баришников Револьд Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .;
Барышников Револьд Владимирович // Харьков. Энциклопедический словарь. Харків. 2014, сторінки 64—65. [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.);
Р. Михайлова. Баришников Револьд Володимирович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 91. [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] .

[ПН-1] Пам'ять народу. [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)