Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бардинський район (азерб. Bərdə rayonu) — адміністративна одиниця (район) у центральному Азербайджані. Центр — місто Барда.
| Бардинський район | |||
|---|---|---|---|
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Барда | ||
| Країна |  Азербайджан | ||
| Номерний знак | 09 | ||
| Населення | |||
| - повне | 152 700 осіб | ||
| Площа | |||
| - повна | 957 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 61 м | ||
| - мінімальна | 61 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Губернатор | d | ||
| Вебсайт | berde-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-BAR | ||
 | |||
| |||
Етимологія
Назву район отримав від районного центру — міста Барда.
Історія
Бардинський район утворено 8 серпня 1930 року.
Географія і природа
Район межує на північному заході з , на північному сході з Агдаським, на півночі з , на півдні з Агдамським і Агджабединським, на заході з Тертерським районами.
Територія Бардинського району розташована в центрі Карабаської рівнини. Рельєф району переважно складається з похилої і хвилястої рівнини. Висота сягає позначки більше 200 метрів. Територія складається з антропогенових відкладів. На території розташовані глиняні, галькові і піщані родовища. У селі Муганли розташоване джерело з лікувальною мінеральною водою. Ґрунти бурі і бурі лучні. Уздовж Кури простягаються рідкі тугайні ліси загальною площею 7,3 тисяч гектарів. Ландшафти лучно-лісові і гірсько-лісові, гірсько-лучні і скелясті. Рослини переважно сухі степові і напівпустельні. З тварин на території району проживають лисиці, сірі зайці, вовчки сірі тощо. З птахів — турачі, фазани, гуси, качки та інші. В районі розташований Бардинський державний заказник.
Клімат помірний спекотний, сухий субтропічний. Середня температура в січні коливається від 1,2 до 1,8°С, у липні від 25,6 до 26,5°С. Середньорічний рівень опадів — 250—350 мм. Через територію району протікають річки Тертер і , вздовж північно-східної межі протікає Кура. Для поливання використовується вода з і . Для меліорації солончаків важливим є Міль-Карабаський колектор.
Населення
| Чисельність населення | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939 | 1959 | 1970 | 1976 | 1979 | 1989 | 1991 | 1999 | 2009 | 2013 | 2014 | 2017 |
| 37 530 | ▲52 211 | ▲73 904 | ▲81 000 | ▲85 501 | ▲109 489 | ▲112 600 | ▲129 600 | ▲141 646 | ▲148 100 | ▲149 500 | ▲154 200 |
На 2009 рік 72 % населення проживає в селах. Крім азербайджанців також проживають турки-месхетинці, росіяни та інші
Господарство і економіка району
В радянський час у районі було розвинене переважно сільське господарство, були збільшені обороти бавовництва, тваринництва, рільництва, коконівництва. 1975 року в районі працювали 21 колгосп і 1 радгосп. На 1975 рік у районі придатних земель було 74,9 тисячі гектарів, з них: 35,7 тисяч гектарів орних земель, 1,9 тисяч гектарів земель, виділених під багаторічні рослини, 1,9 тисячі гектарів земель, залишених для відпочинку, 800 гектарів, виділених під сінокіс, 34,6 тисячі гектарів пасовищ. З 35,7 тисяч гектарів 33 % виділено під зернові і зернобобові культури, 45 % під технічні культури, 1 % під овочі і картоплю, 21 % — під кормові культури. У 1970-х розпочато розвиток виноградарства. Для розвитку вирощування великої рогатої худоби створено тваринницький комплекс та міжколгоспне об'єднання з підгодівлі. У радгоспах і колгоспах району утримувалося 17,8 тисяч голів великої рогатої худоби та 60,4 тисяч голів дрібної. 1976 року господарства району продали державі 56 тисяч тонн бавовни (11 % від усієї виробленої в Азербайджанській РСР). В районі були масло-сирний комбінат, бавовноочисний завод, заводи зрідженого газу і залізобетонних конструкцій, швейна фабрика, електромережа, районний відділ тресту «Азсільгосптехніка», комбінати побутового обслуговування та місцевої промисловості. Було лісове господарство.
Нині район належить до Аранського економічного району. Бардинський район є переважно сільськогосподарським районом. У господарствах на 2017 рік утримувалося 92537 голів великої, 140503 голів дрібної рогатої худоби і 420300 голів птиці. 2017 року в районі придатних земель було 76,4 тисячі гектарів — з них 54,4 тисяч гектарів орних земель. 2017 року в районі вироблено 55179 тонн зерна, 24 тонни бобових, 22402 тонни бавовни, 33013 тонн цукрових буряків, 1991 тонну картоплі, 549 тонн зерен соняшника, 42877 тонн овочів, 8491 тонн фруктів і ягід, 2512 тонн винограду і 28200 тонн баштанних культур.
В районі діють ВАТ «Qarabağ-Pambıq», маслосироробний завод ВАТ «Yağ-Pendir», будівельна фірма «Fərid», хлібозаводи ВАТ «Qarabağ-Çörək» і «Bərdə çörək zavodu», макаронна фабрика, завод метало-пластичних виробів, цегельний завод, завод залізобетонних конструкцій, деревообробний завод.
Інфраструктура
Через район проходить залізниця Євлах-Агдам, автодороги Євлах-Лачин-Нахічевань і Євлах-Агджабеді. Раніше через район проходило відгалуження газопроводу Карадаг-Акстафа-Тбілісі-Єреван.
На 2017 рік у районі діяло 46 АТС і 39 поштових відділень.
Культура, освіта та охорона здоров'я
В районі видається громадсько-політична газета «Барда» (до 1939 року — «Кизил Барда», в 1939—1965 роках — «Сталін йолу», в 1965—1990 роках — «Комунізм йолу»). 1964 року розпочато мовлення місцевої редакції радіо.
В районі на 2009 рік було 32 дошкільних установи, 75 загальноосвітніх шкіл, 2 професійне училище і коледж, 74 клуби, 31 будинок культури, музей, 109 бібліотек.
У Бардинському районі знаходяться 13 лікарень на 940 ліжок, стоматологічна поліклініка, 32 лікарські амбулаторії, пологовий будинок, центр епідеміології та гігієни, 57 фельдшерсько-акушерських пунктів, шкірно-венерологічний і протитуберкульозний диспансери. На 2009 рік у медзакладах району працювало 316 лікарів, з них 14 стоматологів, 995 середніх медичних працівників, з них 254 акушери.
Бардинський район багатий архітектурними пам'ятниками. У районі розташовані: залишки мосту через річку Тертер (VII—IX століття), Бардинський мавзолей (1322), мавзолей Асхадан-баба (XIV століття), мечеть Ібрагіма (XVIII століття), восьмигранний мавзолей у селі Гюльоглулар (XVIII століття), лазня в селі Ширванли (XVIII—XIX століття) тощо.
Примітки
- Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 11 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Bərdə rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / . — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2011. — Т. III.(азерб.)
- Bərdə rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / . — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 11 червня 2020.
- Бәрдә рајону // Азербайджанська радянська енциклопедія: в 10 томах = Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы(азерб.) / Ҹ. Гулијевин редаксијасы илә. — Баку : АСЕ-нын баш редаксијасы. — Т. 2. — С. 146—147.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 червня 2020.
- Статистика населення Східної Європи і колишнього СРСР. Азербайджан [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Загальнодержавний перепис населення Азербайджану. 2009, Баку.
- Ethnic composition of Azerbaijan 2009. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 11 червня 2020.
- Трехвековая баня в Барде [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bardinskij rajon azerb Berde rayonu administrativna odinicya rajon u centralnomu Azerbajdzhani Centr misto Barda Bardinskij rajonAdm centr BardaKrayina AzerbajdzhanNomernij znak 09Naselennya povne 152 700 osibPlosha povna 957 km Visota maksimalna 61 m minimalna 61 mData zasnuvannya 8 serpnya 1930Gubernator dVebsajt berde ih gov azKod ISO 3166 2 AZ BARVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bardinskij rajonEtimologiyaNazvu rajon otrimav vid rajonnogo centru mista Barda IstoriyaBardinskij rajon utvoreno 8 serpnya 1930 roku Geografiya i prirodaRajon mezhuye na pivnichnomu zahodi z na pivnichnomu shodi z Agdaskim na pivnochi z na pivdni z Agdamskim i Agdzhabedinskim na zahodi z Terterskim rajonami Teritoriya Bardinskogo rajonu roztashovana v centri Karabaskoyi rivnini Relyef rajonu perevazhno skladayetsya z pohiloyi i hvilyastoyi rivnini Visota syagaye poznachki bilshe 200 metriv Teritoriya skladayetsya z antropogenovih vidkladiv Na teritoriyi roztashovani glinyani galkovi i pishani rodovisha U seli Muganli roztashovane dzherelo z likuvalnoyu mineralnoyu vodoyu Grunti buri i buri luchni Uzdovzh Kuri prostyagayutsya ridki tugajni lisi zagalnoyu plosheyu 7 3 tisyach gektariv Landshafti luchno lisovi i girsko lisovi girsko luchni i skelyasti Roslini perevazhno suhi stepovi i napivpustelni Z tvarin na teritoriyi rajonu prozhivayut lisici siri zajci vovchki siri tosho Z ptahiv turachi fazani gusi kachki ta inshi V rajoni roztashovanij Bardinskij derzhavnij zakaznik Klimat pomirnij spekotnij suhij subtropichnij Serednya temperatura v sichni kolivayetsya vid 1 2 do 1 8 S u lipni vid 25 6 do 26 5 S Serednorichnij riven opadiv 250 350 mm Cherez teritoriyu rajonu protikayut richki Terter i vzdovzh pivnichno shidnoyi mezhi protikaye Kura Dlya polivannya vikoristovuyetsya voda z i Dlya melioraciyi solonchakiv vazhlivim ye Mil Karabaskij kolektor NaselennyaChiselnist naselennya1939 1959 1970 1976 1979 1989 1991 1999 2009 2013 2014 201737 530 52 211 73 904 81 000 85 501 109 489 112 600 129 600 141 646 148 100 149 500 154 200 Na 2009 rik 72 naselennya prozhivaye v selah Krim azerbajdzhanciv takozh prozhivayut turki meshetinci rosiyani ta inshiGospodarstvo i ekonomika rajonuV radyanskij chas u rajoni bulo rozvinene perevazhno silske gospodarstvo buli zbilsheni oboroti bavovnictva tvarinnictva rilnictva kokonivnictva 1975 roku v rajoni pracyuvali 21 kolgosp i 1 radgosp Na 1975 rik u rajoni pridatnih zemel bulo 74 9 tisyachi gektariv z nih 35 7 tisyach gektariv ornih zemel 1 9 tisyach gektariv zemel vidilenih pid bagatorichni roslini 1 9 tisyachi gektariv zemel zalishenih dlya vidpochinku 800 gektariv vidilenih pid sinokis 34 6 tisyachi gektariv pasovish Z 35 7 tisyach gektariv 33 vidileno pid zernovi i zernobobovi kulturi 45 pid tehnichni kulturi 1 pid ovochi i kartoplyu 21 pid kormovi kulturi U 1970 h rozpochato rozvitok vinogradarstva Dlya rozvitku viroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi stvoreno tvarinnickij kompleks ta mizhkolgospne ob yednannya z pidgodivli U radgospah i kolgospah rajonu utrimuvalosya 17 8 tisyach goliv velikoyi rogatoyi hudobi ta 60 4 tisyach goliv dribnoyi 1976 roku gospodarstva rajonu prodali derzhavi 56 tisyach tonn bavovni 11 vid usiyeyi viroblenoyi v Azerbajdzhanskij RSR V rajoni buli maslo sirnij kombinat bavovnoochisnij zavod zavodi zridzhenogo gazu i zalizobetonnih konstrukcij shvejna fabrika elektromerezha rajonnij viddil trestu Azsilgosptehnika kombinati pobutovogo obslugovuvannya ta miscevoyi promislovosti Bulo lisove gospodarstvo Nini rajon nalezhit do Aranskogo ekonomichnogo rajonu Bardinskij rajon ye perevazhno silskogospodarskim rajonom U gospodarstvah na 2017 rik utrimuvalosya 92537 goliv velikoyi 140503 goliv dribnoyi rogatoyi hudobi i 420300 goliv ptici 2017 roku v rajoni pridatnih zemel bulo 76 4 tisyachi gektariv z nih 54 4 tisyach gektariv ornih zemel 2017 roku v rajoni virobleno 55179 tonn zerna 24 tonni bobovih 22402 tonni bavovni 33013 tonn cukrovih buryakiv 1991 tonnu kartopli 549 tonn zeren sonyashnika 42877 tonn ovochiv 8491 tonn fruktiv i yagid 2512 tonn vinogradu i 28200 tonn bashtannih kultur V rajoni diyut VAT Qarabag Pambiq maslosirorobnij zavod VAT Yag Pendir budivelna firma Ferid hlibozavodi VAT Qarabag Corek i Berde corek zavodu makaronna fabrika zavod metalo plastichnih virobiv cegelnij zavod zavod zalizobetonnih konstrukcij derevoobrobnij zavod InfrastrukturaCherez rajon prohodit zaliznicya Yevlah Agdam avtodorogi Yevlah Lachin Nahichevan i Yevlah Agdzhabedi Ranishe cherez rajon prohodilo vidgaluzhennya gazoprovodu Karadag Akstafa Tbilisi Yerevan Na 2017 rik u rajoni diyalo 46 ATS i 39 poshtovih viddilen Kultura osvita ta ohorona zdorov yaV rajoni vidayetsya gromadsko politichna gazeta Barda do 1939 roku Kizil Barda v 1939 1965 rokah Stalin jolu v 1965 1990 rokah Komunizm jolu 1964 roku rozpochato movlennya miscevoyi redakciyi radio V rajoni na 2009 rik bulo 32 doshkilnih ustanovi 75 zagalnoosvitnih shkil 2 profesijne uchilishe i koledzh 74 klubi 31 budinok kulturi muzej 109 bibliotek U Bardinskomu rajoni znahodyatsya 13 likaren na 940 lizhok stomatologichna poliklinika 32 likarski ambulatoriyi pologovij budinok centr epidemiologiyi ta gigiyeni 57 feldshersko akusherskih punktiv shkirno venerologichnij i protituberkuloznij dispanseri Na 2009 rik u medzakladah rajonu pracyuvalo 316 likariv z nih 14 stomatologiv 995 serednih medichnih pracivnikiv z nih 254 akusheri Bardinskij rajon bagatij arhitekturnimi pam yatnikami U rajoni roztashovani zalishki mostu cherez richku Terter VII IX stolittya Bardinskij mavzolej 1322 mavzolej Ashadan baba XIV stolittya mechet Ibragima XVIII stolittya vosmigrannij mavzolej u seli Gyuloglular XVIII stolittya laznya v seli Shirvanli XVIII XIX stolittya tosho PrimitkiAdministrativnoe delenie Azerbajdzhanskoj SSR na 1 yanvarya 1977 goda Baku Azerneshr 1979 S 6 PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2018 Procitovano 11 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Berde rayonu Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2011 T III azerb Berde rayonu Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2007 T Azerbaycan azerb Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 11 chervnya 2020 Bәrdә raјonu Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya v 10 tomah Azәrbaјҹan Sovet Ensiklopediјasy azerb Ҹ Guliјevin redaksiјasy ilә Baku ASE nyn bash redaksiјasy T 2 S 146 147 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 11 chervnya 2020 Statistika naselennya Shidnoyi Yevropi i kolishnogo SRSR Azerbajdzhan 4 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Zagalnoderzhavnij perepis naselennya Azerbajdzhanu 2009 Baku Ethnic composition of Azerbaijan 2009 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 11 chervnya 2020 Trehvekovaya banya v Barde 23 veresnya 2020 u Wayback Machine