Баль Микола Васильович (*23 листопада (6 грудня) 1913, Дмитрівка (Горішньоплавнівська міська рада) — †15 жовтня 1999, Кременчук) — радянський танкіст, Герой Радянського Союзу (1944), підполковник, за період служби нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, медалями. Був почесним солдатом військової частини.
Баль Микола Васильович | |
---|---|
Народження | 23 листопада (6 грудня) 1913 Дмитрівка Полтавська губернія |
Смерть | 15 жовтня 1999 (85 років) Кременчук, Полтавська область, Україна |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Ульяновське гвардійське вище танкове командне училище імені В. І. Леніна |
Роки служби | 1932-1934 1939-1960 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Баль Микола Васильович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 6 грудня 1913 року в селі Дмитрівка на той час Кременчуцького району, а зараз підпорядковане до Горішнім Плавням Полтавської області в родині селянина. Українець. Член КПРС з 1943 року. У 1927 році закінчив сім класів Потоцької неповної середньої школи. Потім навчався на курсах Харківського територіального управління Комітету державних резервів. З по 1929 працював табельщиком підсобного господарства в селі Подружи Кременчуцького району. У 1930 році переїхав до Кременчука, де працював завідувачем складу.
В армії
У 1932 році призваний до лав Червоної Армії. У 1934 році демобілізувався. Повернувся до Кременчука. Вдруге покликаний в 1939 році. У 1941 році закінчив . У боях Німецько-радянської війни з 1942 року. Воював на Воронезькому і 1-му Українському фронтах. Був двічі поранений.
У 1943 року в складі Чорноморської групи військ вела запеклі бої проти фашистських загарбників в районі станції Кримська Краснодарського краю. У результаті успішної атаки і вмілого маневрування перший танковий батальйон бригади прорвав оборону противника на глибину 10 кілометрів і опанував станцією Кримська. У цьому бою заступник командира батальйону старший лейтенант Н. В. Баль проявив виняткову мужність і винахідливість.
Влітку 1943 року старший лейтенант М. В. Баль брав участь у битві на Курській дузі. 21 вересня 1943 в боях за визволення міста Переяслав Київської області був важко поранений командир танкового батальйону. М. В. Баль прийняв командування батальйоном на себе. Танкісти, очолювані ним, звільнили кілька населених пунктів і вийшли до Дніпра в районі села Григорівка. Розгорнувши танковий батальйон вздовж берега, М. В. Баль наказав інтенсивним вогнем підтримати мотострілецький батальйон , форсував Дніпро.
Успішно діяли танкісти під командуванням Баля в боях за визволення Фастова і розширення Букринського плацдарму. 6 листопада 1943 радянські танкісти, незважаючи на сильний артилерійський вогонь, стрімкою атакою прорвали сильно укріплену оборону противника і оволоділи великим залізничним вузлом Фастовом. Підрозділ М. В. Баля захоплення 24 паровоза, багато бойової техніки і військового майна ворога.
9 листопада 1943 гітлерівці спробували повернути собі Фастів. Проти батальйону Баля вони кинули 25 танків, бронемашини, самохідні гармати та велику кількість піхоти з дивізії «Мертва голова». На світанку розгорівся бій. Завдяки добре вибраної позиції на висоті, вмілому керівництву діяльності танкістів ворог змушений був відступити. Гітлерівці втратили 19 танків, 20 бронемашин і самохідних гармат. На полі бою прибув командир танкової бригади М. С. Новохатько. Побачивши навколо палаючі ворожі танки і машини, комбриг гаряче розцілував хороброго командира.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність і відвагу, проявлені в боях за Фастів і розширення Букринського плацдарму старшому лейтенанту Миколі Васильовичу Балю присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2121).
Танковий батальйон М. В. Баля у складі 3-ї гвардійської танкової армії йшов в авангарді наступаючих військ, брав участь у визволенні , Проскурова, Тернополя, Львова, Перемишля, Ряшова, Кракова, , і .
16 березня 1945 командувач танковою армією П. С. Рибалко особисто подякував М. В. Баля за військову доблесть і вручив документи на навчання до Вищої офіцерську бронетанкову школу.
Повоєнні роки
У 1949 році успішно закінчив навчання у Вищій офіцерській бронетанковій школі. З 1960 року підполковник М. В. Баль — в запасі. Працював директором комбінату комунальних підприємств в місті Старобільську Луганської області.
З 1971 року жив в Кременчуці. Працював начальником відділу постачання . Брав активну участь в роботі по військово-патріотичному вихованню молоді.
Помер 15 жовтня 1999 року. Похований в Кременчуці на .
Нагороди, пам'ять
За період служби нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, медалями. Був почесним солдатом військової частини.
В місті Кременчуці на Алеї Героїв, на граніті висічене фото та ім'я Миколи Баля.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
Література
- Герої Радянського Союзу. Короткий біографічний словник. Том 1. М.: Военіз., 1987 (рос.)
- За мужність і відвагу. Харків, 1984 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bal Mikola Vasilovich 23 listopada 6 grudnya 1913 19131206 Dmitrivka Gorishnoplavnivska miska rada 15 zhovtnya 1999 Kremenchuk radyanskij tankist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 pidpolkovnik za period sluzhbi nagorodzhenij ordenami Lenina Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 2 ordenami Chervonoyi Zirki medalyami Buv pochesnim soldatom vijskovoyi chastini Bal Mikola VasilovichNarodzhennya23 listopada 6 grudnya 1913 1913 12 06 Dmitrivka Poltavska guberniyaSmert15 zhovtnya 1999 1999 10 15 85 rokiv Kremenchuk Poltavska oblast UkrayinaPohovannyadKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaOsvitaUlyanovske gvardijske vishe tankove komandne uchilishe imeni V I LeninaRoki sluzhbi1932 1934 1939 1960PartiyaVKP b Zvannya PidpolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 2121 medali Bal Mikola Vasilovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bal BiografiyaNarodivsya 6 grudnya 1913 roku v seli Dmitrivka na toj chas Kremenchuckogo rajonu a zaraz pidporyadkovane do Gorishnim Plavnyam Poltavskoyi oblasti v rodini selyanina Ukrayinec Chlen KPRS z 1943 roku U 1927 roci zakinchiv sim klasiv Potockoyi nepovnoyi serednoyi shkoli Potim navchavsya na kursah Harkivskogo teritorialnogo upravlinnya Komitetu derzhavnih rezerviv Z po 1929 pracyuvav tabelshikom pidsobnogo gospodarstva v seli Podruzhi Kremenchuckogo rajonu U 1930 roci pereyihav do Kremenchuka de pracyuvav zaviduvachem skladu V armiyiU 1932 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1934 roci demobilizuvavsya Povernuvsya do Kremenchuka Vdruge poklikanij v 1939 roci U 1941 roci zakinchiv U boyah Nimecko radyanskoyi vijni z 1942 roku Voyuvav na Voronezkomu i 1 mu Ukrayinskomu frontah Buv dvichi poranenij U 1943 roku v skladi Chornomorskoyi grupi vijsk vela zapekli boyi proti fashistskih zagarbnikiv v rajoni stanciyi Krimska Krasnodarskogo krayu U rezultati uspishnoyi ataki i vmilogo manevruvannya pershij tankovij bataljon brigadi prorvav oboronu protivnika na glibinu 10 kilometriv i opanuvav stanciyeyu Krimska U comu boyu zastupnik komandira bataljonu starshij lejtenant N V Bal proyaviv vinyatkovu muzhnist i vinahidlivist Vlitku 1943 roku starshij lejtenant M V Bal brav uchast u bitvi na Kurskij duzi 21 veresnya 1943 v boyah za vizvolennya mista Pereyaslav Kiyivskoyi oblasti buv vazhko poranenij komandir tankovogo bataljonu M V Bal prijnyav komanduvannya bataljonom na sebe Tankisti ocholyuvani nim zvilnili kilka naselenih punktiv i vijshli do Dnipra v rajoni sela Grigorivka Rozgornuvshi tankovij bataljon vzdovzh berega M V Bal nakazav intensivnim vognem pidtrimati motostrileckij bataljon forsuvav Dnipro Uspishno diyali tankisti pid komanduvannyam Balya v boyah za vizvolennya Fastova i rozshirennya Bukrinskogo placdarmu 6 listopada 1943 radyanski tankisti nezvazhayuchi na silnij artilerijskij vogon strimkoyu atakoyu prorvali silno ukriplenu oboronu protivnika i ovolodili velikim zaliznichnim vuzlom Fastovom Pidrozdil M V Balya zahoplennya 24 parovoza bagato bojovoyi tehniki i vijskovogo majna voroga 9 listopada 1943 gitlerivci sprobuvali povernuti sobi Fastiv Proti bataljonu Balya voni kinuli 25 tankiv bronemashini samohidni garmati ta veliku kilkist pihoti z diviziyi Mertva golova Na svitanku rozgorivsya bij Zavdyaki dobre vibranoyi poziciyi na visoti vmilomu kerivnictvu diyalnosti tankistiv vorog zmushenij buv vidstupiti Gitlerivci vtratili 19 tankiv 20 bronemashin i samohidnih garmat Na poli boyu pribuv komandir tankovoyi brigadi M S Novohatko Pobachivshi navkolo palayuchi vorozhi tanki i mashini kombrig garyache rozciluvav horobrogo komandira Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1944 roku za muzhnist i vidvagu proyavleni v boyah za Fastiv i rozshirennya Bukrinskogo placdarmu starshomu lejtenantu Mikoli Vasilovichu Balyu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2121 Tankovij bataljon M V Balya u skladi 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi jshov v avangardi nastupayuchih vijsk brav uchast u vizvolenni Proskurova Ternopolya Lvova Peremishlya Ryashova Krakova i 16 bereznya 1945 komanduvach tankovoyu armiyeyu P S Ribalko osobisto podyakuvav M V Balya za vijskovu doblest i vruchiv dokumenti na navchannya do Vishoyi oficersku bronetankovu shkolu Povoyenni rokiU 1949 roci uspishno zakinchiv navchannya u Vishij oficerskij bronetankovij shkoli Z 1960 roku pidpolkovnik M V Bal v zapasi Pracyuvav direktorom kombinatu komunalnih pidpriyemstv v misti Starobilsku Luganskoyi oblasti Z 1971 roku zhiv v Kremenchuci Pracyuvav nachalnikom viddilu postachannya Brav aktivnu uchast v roboti po vijskovo patriotichnomu vihovannyu molodi Pomer 15 zhovtnya 1999 roku Pohovanij v Kremenchuci na Nagorodi pam yatZa period sluzhbi nagorodzhenij ordenami Lenina Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 2 ordenami Chervonoyi Zirki medalyami Buv pochesnim soldatom vijskovoyi chastini V misti Kremenchuci na Aleyi Geroyiv na graniti visichene foto ta im ya Mikoli Balya PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 10 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 19 yanvarya 3 263 S 1LiteraturaGeroyi Radyanskogo Soyuzu Korotkij biografichnij slovnik Tom 1 M Voeniz 1987 ros Za muzhnist i vidvagu Harkiv 1984 ros