Це стаття про село у Коломийському районі. Є ще річка з такою назвою на тих же теренах
село Баб'янка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Рада | Струпківська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA26080150020055605 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 516 |
Площа | 4,508 км² |
Густота населення | 114,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78228 |
Телефонний код | +380 03433 |
Катойконіми | баб'їнецький, баб'їнецька, баб'їнецькі і бабйини |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Водойми | Опрашина |
Відстань до районного центру | 35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78227, Івано-Франківська обл., Коломийський район, с.Струпків, вул. Шевченка, 26 |
Карта | |
Баб'янка | |
Баб'янка | |
Мапа | |
Баб'янка у Вікісховищі |
Баб'янка (інші назви — Баб'їнка, місцеві назви Баблінка і Баб'їнки).— село Коломийського району Івано-Франківської області. Кількість дворів — 148, населення — 518 осіб (1997).
Географія
Межує з півдня з селом Струпковом, зі сходу з селом Угорниками, з півночі — з селищем міського типу Отинією, з заходу — полем Вили і .
Через Баб'янку тече річка (давні назви Лопушанка, Голішанка), у яку впадають потоки Біленький та Чорний. Є ще потоки Цінявського та Вили.
Баб'янка лежить за 35 км від Коломиї, 4 км — від Отинії. 34 км від Івано-Франківська
Походження назви
Назву села український історик 19 століття Венедикт Площанський виводить «…від горбів, які проходять уздовж річки Опришини, які в давнину називалися Баби, а ще Бабківські гори».
Місцеві мешканці на запитання, звідки походить назва села, відповідають, що тут «колис були якіс баби».
Науковець Дмитро Бучко, посилаючись на документ Regestrum summarium contributiones laneorum… Terrae Haliciesis Anno 1600—1661, у якому згадується і назва Баб'янка під 1660, назву села виводить від однойменної назви річки, яка тепер невідома, або від особової назви Баб'ян. Краєзнавець М. Миронюк схильний також вважати, що назва села походить від особової назви — Баб
р. Опришина
Історія
Рання історія
Перша історична згадка про Баб'янку належить до 1629 року. Цю дату подає Венедикт Площанський на основі (Скиту Манявського), наголошуючи, що Баб'янка виникла на ґрунтах угорницьких, дарованих українськими шляхтичами албанського чи грецького походження Адамом і Олександром Балабанами на розвиток Угорницького монастиря.
Проте в селі є ще такі урочища, як Баб'їнські корчі, потоки Біленький та Чорний, а в околицях — потік Вили, лісок Вили, поле Вили, Велесницьке поле, Велесницький ліс, село Нижня Велесниця, село Виноград, тому можна припускати, що на цих теренах існували прадавні українські поселення, ще у дохристиянський час.
19 століття
У 1815 у Баб'янці стояло 43 хати: дві дерев'яні, решта — глиняні.
У 1839 площа села становила 533 морги. Того ж року сталася велика повінь і вода забрала млин.
З 1854 Баб'янка належала до Станиславівського округу.
У 1869 в селі було 73 «ґазди» — господарі, 2 ремісники і 18 слуг, а на громадській печатці було зображено ґазду, який іде за плугом з великою люлькою в зубах.
Початок 20 століття
Власником великої земельної маєтності у селі на початку 20 століття був монастир отців Василіян.
З 11 жовтня 1934 до 1939 року село належало до ґміни Отинія Тлумацького повіту, загальна площа становила 3,24 тис. морґів, з неї орної землі — 2,47 тис. морґа, було 289 земельних ділянок.
Національно-визвольна боротьба в Баб'янці
У 1930-ті роки в Баб'янці, як і у всій Галичині, зростала українська національна свідомість. Біля хреста на честь знесення панщини на липах вивішували синьо-жовті прапори, що дратувало польську окупаційну владу та місцевих поляків. Улітку 1934 вони вирішили викопати хрест, але місцеві селяни збіглися з дрючками і поки з'ясовували стосунки, то з Отинії приїхала поліція. Тоді покарали Михайла Цінявського та ще кількох господарів. У 1935 поляки створили в селі свою організацію «Страж пожарню» і відтоді в Баб'янці почалася боротьба на організаційному рівні. Велику роль тут відіграли осередки «Просвіти» та ОУН.
У 1938 хлопці через те, що співали патріотичних пісень зазнавали переслідувань з боку поляків. Один з них, Фідір Пасічняк, отримав 15 діб арешту.
У другій половині 1930-х років серед селян зріс авторитет ОУН. До організації у 1940-ві належали:
- Любенчук Іван (арештований, пропав безвісти)
- Грицканюк Михайло Прокопович
- Бойчук Василь (застрелився)
- Цінявський Михайло Михайлович
- Цінявський Іван Михайлович
- Нагорняк Федір Миколайович — «Довбуш» (арештований, пропав безвісти)
- Перегінець Дмитро Гаврилович, хорунжий у курені «Різуна» (засуджений на 15 років, зараз мешкає в Дніпропетровську)
- Любенчук Федір Прокопович (воював у курені «Різуна»)
- Федик Олекса (убитий 1944)
- Бойко Дмитро (пропав безвісти)
- Пасічняк Михайло Васильович (пропав безвісти на засланні)
- Антоняк Іван Матвійович (засуджений на 15 років комуністичних концтаборів, не повернувся)
- Бойко Дмитро (пропав безвісти)
- Бойчук Микола Миколович — стрілець у курені «Різуна», майстер-радіотехнік (пропав безвісти)
- Грицканюк Василь Ількович (загинув у селі Майдані на Надвірнянщині)
- Гуцуляк Дмитро Михайлович — стрілець куреня «Різуна» (загинув)
- Федик Дмитро Васильович (був у Службі Безпеки ОУН, арештований і засуджений, помер у Сибіру)
- Чик Федір (не повернувся з Сибіру).
Сьогодні ще живуть:
- Перегінець Дмитро Гаврилович — хорунжий УПА куреня «Різуна»
- Федик Дмитро Петрович
- Федик Федір, стрілець УПА сотні «Олега»
- Чабанюк Михайло Іванович.
До юнацтва ОУН належали:
- організатор юнацьких ланок ОУН та жіночої сітки в Баб'янці та Струпкові Цінявський Михайло Михайлович (живе в Англії)
- Грицканюк Іван Прокопович (пропав безвісти)
- Цінявський Іван Михайлович (застрелений коло церкви 1944)
- Жибак Михайло Миклойович (помер у Німеччині)
- Пасічняк Ганна Михайлівна — санітарка УПА (померла)
- Антоняк Марія Іванівна — зв'якова ОУН (померла)
- Бойчук Анеля Василівна — станична ОУН (живе в Росії).
До УПА належали такі жителі:
- Чик Михаїл Іванович був забраний разом із батьком Чик Іваном НКВД до Отинії (після цього їх двох ніхто не бачив)
Згадані вище уродженці Баб'янки були учасниками великих і малих боїв з німецькими та з радянськими окупантами:
- 12 грудня 1944, у якому загинуло 14 повстанців і 97 енкаведистів
- улітку 1945
- в нападі на Отинійську тюрму 25 листопада 1945.
За зв'язки з українським революційним підпіллям 1946 року радянська влада репресувала весь склад Баб'їнецької сільської ради:
- голову Антоняка Івана Матвійовича
- десятників:
- Грицканюка Федора Ільковича
- Яневича Федора Васильовича.
- Галія Івана Юрійовича
- Бойчука Миколу Дмитровича з сім'єю
- Чика Дмитра Михайловича з сім'єю.
Їх, а також Цінявську Анелю, Пасічняк Ганну та Пасічняка Михайла засудили на 15 років сибірської каторги. Звідти з них повернувся лише Іван Галій.
На суді мешканець Баб'янки Гейтота Іван Іванович — агент НКВС від 1940 — свідчив про зв'язки керівництва сільської ради з УПА, за що Служба Безпеки УПА засудила викажчика до страти. Вирок виконав 1949 боївкар на псевдо «Вус».
Згодом радянські каральні органи заарештували наступного голову сільради — Бойчука Федора та його сина Михайла, якому вже в радянській армії присудили 15 років концтаборів за зв'язки з УПА. Деякі з перерахованих людей, які мали відношення до УПА, працювали на НКВД. Не ми є їхніми суддями, тому не буду висвітлювати їхні імена!
Радянський період
Прихід радянської влади
З приходом у Баб'янку радянської влади 1939 і 1944 заведено нові порядки, посилено натиск па національні традиції, церкву, свідомих громадян, скасовано приватну власність.
Наприкінці 1944 за розпорядженням Отинійського райвиконкому з села Красилівки перевезли у Баб'янку конфісковану хату репресованих господарів і в такий спосіб у селі з'явилася «нова школа».
На початок 1970-х школу перевели до села Струпкова, а хату репресованих перетворили на клуб і бібліотеку.
Під час виборів 1945 секретар Отинійського райкому компартії Біда віз в Отинію бюлетені з Баб'янки після голосування і разом з компанією потрапили під енкаведистський вогонь.
У серпні 1951 року Баб'янка стала радіофікованою.
Колективізація
5 грудня 1948 року в Баб'янці організовано примусово колгосп, його назвали іменем Сталіна. На зборах були присутні уповноважені від Отинійського райкому компартії Денисенко, начальник НКВС Демін, та нач. військкомату Вакульчик.
У 1951 баб'їнецький колгосп прилучили до струпківського імені Ватутіна. Внаслідок колгоспного господарювання село позбулося двох млинів, олійниці, реманенту та ін. Ще раніше Баб'їнецьку сільраду прилучили до Струпківської, а 1961 початкову школу — до Струпківської восьмирічки.
Сільська монастирська церква
У 1962 радянська влада закрила сільську монастирську церкву, однак ключі від неї залишалися в Івана Гейтоти і люди постійно потайки молилися в церкві, підтримували порядок, домагалися її відкриття. Коломийський міськком КПУ та райвиконком вирішили обманути баб'їнецьких християн і 1983 зажадали, аби Іван Гейтота відімкнув церкву, бо нібито в село дадуть священика і відкриють церкву. Щойно відчинилися церковні двері, як туди увірвалися привезені невідомо звідки варвари, які потрощили церковні ікони, начиння. Після галасу, який зчинився в селі, збіглася громада і вдалося дещо врятувати. Так мешканка Марія Пасічняк (1922 р. н.) зберегла унікальні стародруки, зокрема «Євангеліє» (1633) та «Тривдіон» (1664), видані львівським книгодрукарем Михайлом Сльозкою та ін. книги, кивот, два образи. Активне протистояння громади змусило зловмисників передчасно покинути пограбоване церковне майно. Ключі від церкви віддали голові сільради. А увечері того ж дня зайнялися 3 скирти колгоспної соломи. Протягом тижня працівники коломийського КДБ і МВС нишпорили по селі, перетворивши його у прифронтове. У коломийській камері попереднього ув'язнення відсиділи Федір Гуцуляк, Ганна Цінявська, а 73-річний церковний ключник Іван Гейтота невдовзі після слідства помер. Оскільки винних не вдалося знайти, то покарали ветерана Другої Світової війни, колгоспного сторожа Дмитра Гейтоту. Щоби сплатити за скирти, цей чоловік продав корову, всю живність, позичив грошей і уник радянського криміналу.
21 листопада того ж 1983 згоріла ще одна колгоспна скирта. За це арештували Миколу Гейтоту 1947 р. н. і засудили на 5 років. Після «зізнань» в кагебістській катівні він ще протягом 3 місяців харкав кров'ю у в'язниці, а коли повернувся передчасно старий, то признався, що його катували і він мусив «зізнатися».
Період «Перебудови»
З початком періоду «Перебудови» в СРСР мешканці села знову почали писати листи аж до Генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова і домагатися відкриття церкви і 6 травня 1989 в день храмового свята після 27-річної вимушеної перерви знову в церкві святого Юрія Побідоносця відбулося богослужіння.
Сучасність
Культурно-освітні і побутові об'єкти: сільський клуб та бібліотека.
У с. Баб'янка діють дві церкви (ПЦУ та УГКЦ) та монастир (ПЦУ).
Населення працює па підприємствах Отинії, Коломих та Івано-Франківська або тимчасово не працює (102 жителі), у селі є 115 пенсіонерів.
Населення
У 1800 в селі проживало 140 українців, з них 52 чоловіки і 88 жінки, стояло 34 хати.
У 19 столітті найбільше населення було у 1857 році — 377 осіб.
У 1892 тут мешкало:
- 301 українець
- З поляки
- 20 євреїв.
Перед Першою світовою війною — 353 особи.
У 1931 — 458 ос. і 92 хати.
Різна кількість і нерівномірність у прирості населення у Баб'янці пов'язана, мабуть, з неврожайними роками, пошестями, міграціями.
Станом на 1997 рік у селі мешкало 518 осіб.
Етнографія
Типові прізвища:
- Гейтота
- Нагорняк
- Пасічняк
- Федик
- Чик
- Данилюк
Баб'янка відрізняється від навколишніх сіл своєю оригінальною пісенною спадщиною: давні щедрівки («По горі, горі падут снігові» та ін.), гаївки, колискові, жниварські, весільні, коломийки та ін. Багато пісень знають Євдокія Чик 1929 р. н., Параска Сенькович, 1924 р. н., Степан Антоняк 1931 р. н., Юстина Федик 1924 р. н.
На весіллях баб'янецькі дівчата й парубки та бояри добре знають звичаєві співанки, що є характерним для багатьох навколишніх сіл.
Релігія
У селі проживають православні і греко-католики.
Церква святого Юрія Переможця (1752) ПЦУ — пам'ятка архітектури місцевого значення № 793/1. Храмове свято — святого Юрія Переможця, 6 травня. Престольне свято — Преображення Господнє 19 серпня о. Петро Сурак, о. Іван Токарик. З 2000 р. Настоятель митрофорний протоієрей Іван Мельник. У серпні 2016 р. громада перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.
Церква Пресвятої Тройці (2004) УГКЦ. Настоятель о. Іван Коваль.
Свято-Михайлівський Угорницький чоловічий монастир ПЦУ.
Мікротопоніми
Кутки, урочища й вулиці:
- Баб'їнські корчі
- Вище Гуцуляка
- Гора
- Ґольдів лаз
- Ґольдів став
- Долина Гай
- Долини
- Коло черешні
- Коржівка
- Могилки
- Прицаринок
- Толока,
- вулиця Українська
- вулиця Набережна (колись вулиця Цінявських).
Пам'ятки
Церква і дзвіниця
Архітектурну вартість має дерев'яна церква святого Юрія Преможця, освячена 6 травня 1752 та дерев'яна дзвіниця від 1761. Колись у дзвіниці висіло 5 давніх голосних дзвонів, чотири з яких у Першу світову війну за наказом коменданта 56-ого піхотного полку Феника зняли і забрали для військових потреб, а один малий дзвін сільський писар Михайло Цінявський та господар Микола Нагорняк сховали. Подібна історія повторилася у Другу світову війну, коли сховали дзвони від німців, а також золоті чаші. Тепер у дзвіниці два дзвони, один з них датований 1685.
Угорницький монастир
Відомий Угорницький монастир 1752 перенесено до Баб'янки, для чого побудували церкву з монастирем на горбі у буковому лісі на околицях села. Проте ігумен монастиря називався й далі угорницьким, як і монастир називали й далі Угорницьким. Ця будівля була обведена з трьох боків ровом, а з півдня — валом, і таким чином скидалася на справжню фортецю. Існує переказ, що, нібито в давнину місцеві мешканці з монахами оборонили монастир від турків. Ворогів поховали у двох могилах приблизно 300 м від церкви. Про це йшлося в давній співанці-хроніці. Старі люди переповідали, що тих могил було 4: дві великі і дві малі, які згодом єврей, власник тих ґрунтів наказав розкопати.
До 1711 Угорницький монастир був православним і підпорядковувася Скитові Манявському, а від 1711 прилучився до унії і став належати до Чину святого Василія Великого. Місцеве населення називало тих ченців «васильками».
У 1812 в цьому монастирі залишилося лише два монахи: Софроній Опуський і струпківський парох. Тоді ж монастир прилучили до Бучацького монастиря, село також віддали монастиреві. Поодинокі ченці проте перебували ще в ньому на початку 20 століття.
Цілюще джерело
Гордістю Баб'янки є цілюще монастирське джерело, яке впадає в Ґольдів став.
Економіка та торгівля
Основним заняттям баб'їнецьких селян було і залишається землеробство.
У другій половині 19 століття найзаможнішими господарями Баб'янки були Федір Гейтота та Дмитро Нагорняк. На початку 20 століття єврей Лейба Ґольд купив у Бучацького монастиря баб'їнецькі монастирські приміщення і створив там свій фільварок. Біля церкви викопав став, у якому розводив рибу, мав млин.
Між мешканцями села і Ґольдом виникали суперечності, особливо, коли він забажав зрубати віковічні дуби на церковному подвір'ї. Баб'їнецькі одчайдухи за це двічі палили його фільварок. Була в селі і єврейська корчма, яку під час Першої світової війни закрили, а по війні власник корчми і крамниці Шайя Ейзнер спробував знову відновити шинок у селі, але з ініціативи сільського писаря Михайла Цінявського, який не пив і не курив, та при підтримці жіноцтва Тлумацький повітовий уряд заборонив євреєві продавати алкогольні напої.
Окрім Ґольда, у селі була кооперативна крамниця в хаті Федора Бойчука, а родина Марковських мала також млин.
Освіта і культура
Школа у Баб'янці згадується ще 1819, у 1832 згадується парохіальна школа, у 1914, 1925 тут діяла однокласна школа. Довгорічним настоятелем церкви був о. Григорій Недільський (1890-ті — 1925), у 1920-ті тут служив о. Андрій Поповський.
Свого Народного дому і читальні село не мало, у 1920-40-ві вся культурно-просвітиицька робота зосереджувалася спочатку в хаті Петра Федика, а згодом — у Василя Бойчука. Головою осередку «Просвіти» був Іван Любенчук, а за ним — Василь Бойчук. При «Просвіті» існували хор, аматорський гурток, а також доросло — молодіжна «Просвіта». Вони брали участь у культурно-просвітиицьких заходах Струпкова та Отинії. Михайло Цінявський та Іван Грицканюк записалися на музичні курси в Отинії, де викладав професор Магдій зі Станіслава. По закінченні курсу хлопці записалися па курс українознавства, що діяв при отинійській читальні «Просвіти».
На початку 1942 у Отинії створили духовий оркестр, у складі якого грали й Михайло та Іван Цінявські, Іван Грицканюк та Михайло Жибак з Баб'янки.
Відомі люди
Визначні вихідці з села:
- Гейтота Богдан — начальник Коломийської РЕМ
- Марковський Іван — начальник боротьби з організованою злочинністю міського відділу МВС м. Чернівців
- Марковський Павло — редактор газети «Поклик» (місто Івано-Франківськ)
- Федик Іван — полковник, кандидат технічних наук
- Федик Ярослав — полковник
- Нагорняк Іван — директор Струпківської школи
- Возняк Ольга — самодіяльна поетка.
Примітки
- Енциклопедія Коломийщини
- . Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 3 серпня 2016.
Література
- Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б, стор. 11-13
- Слово [Львів]. — 1863. — Ч. 73
- Миронюк М. Про що розказують назви//Комсомольський прапор [Івано-Франківськ]. — 1987. — 12 грудня. — 1988. — 5 січня
- Бучко Д. Походження назв населених пунктів Покуття. — Львів: Світ, 1990. — С. 50
- Хавлюк М. Угорницький монастир. — Коломия, 1996.
- Жибак М. Матеріали про село Баб'янку [рукопис], Коломия, 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce stattya pro selo u Kolomijskomu rajoni Ye she richka z takoyu nazvoyu na tih zhe terenah selo Bab yanka Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Rada Strupkivska silska rada Kod KATOTTG UA26080150020055605 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 516 Plosha 4 508 km Gustota naselennya 114 69 osib km Poshtovij indeks 78228 Telefonnij kod 380 03433 Katojkonimi bab yineckij bab yinecka bab yinecki i babjini Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 28 pn sh 24 48 58 sh d H G O Vodojmi Oprashina Vidstan do rajonnogo centru 35 km Misceva vlada Adresa radi 78227 Ivano Frankivska obl Kolomijskij rajon s Strupkiv vul Shevchenka 26 Karta Bab yanka Bab yanka Mapa Bab yanka u Vikishovishi Bab yanka inshi nazvi Bab yinka miscevi nazvi Bablinka i Bab yinki selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Kilkist dvoriv 148 naselennya 518 osib 1997 GeografiyaMezhuye z pivdnya z selom Strupkovom zi shodu z selom Ugornikami z pivnochi z selishem miskogo tipu Otiniyeyu z zahodu polem Vili i Cherez Bab yanku teche richka davni nazvi Lopushanka Golishanka u yaku vpadayut potoki Bilenkij ta Chornij Ye she potoki Cinyavskogo ta Vili Bab yanka lezhit za 35 km vid Kolomiyi 4 km vid Otiniyi 34 km vid Ivano FrankivskaPohodzhennya nazviNazvu sela ukrayinskij istorik 19 stolittya Venedikt Ploshanskij vivodit vid gorbiv yaki prohodyat uzdovzh richki Oprishini yaki v davninu nazivalisya Babi a she Babkivski gori Miscevi meshkanci na zapitannya zvidki pohodit nazva sela vidpovidayut sho tut kolis buli yakis babi Naukovec Dmitro Buchko posilayuchis na dokument Regestrum summarium contributiones laneorum Terrae Haliciesis Anno 1600 1661 u yakomu zgaduyetsya i nazva Bab yanka pid 1660 nazvu sela vivodit vid odnojmennoyi nazvi richki yaka teper nevidoma abo vid osobovoyi nazvi Bab yan Krayeznavec M Mironyuk shilnij takozh vvazhati sho nazva sela pohodit vid osobovoyi nazvi Bab r OprishinaIstoriyaRannya istoriya Persha istorichna zgadka pro Bab yanku nalezhit do 1629 roku Cyu datu podaye Venedikt Ploshanskij na osnovi Skitu Manyavskogo nagoloshuyuchi sho Bab yanka vinikla na gruntah ugornickih darovanih ukrayinskimi shlyahtichami albanskogo chi greckogo pohodzhennya Adamom i Oleksandrom Balabanami na rozvitok Ugornickogo monastirya Prote v seli ye she taki urochisha yak Bab yinski korchi potoki Bilenkij ta Chornij a v okolicyah potik Vili lisok Vili pole Vili Velesnicke pole Velesnickij lis selo Nizhnya Velesnicya selo Vinograd tomu mozhna pripuskati sho na cih terenah isnuvali pradavni ukrayinski poselennya she u dohristiyanskij chas 19 stolittya U 1815 u Bab yanci stoyalo 43 hati dvi derev yani reshta glinyani U 1839 plosha sela stanovila 533 morgi Togo zh roku stalasya velika povin i voda zabrala mlin Z 1854 Bab yanka nalezhala do Stanislavivskogo okrugu U 1869 v seli bulo 73 gazdi gospodari 2 remisniki i 18 slug a na gromadskij pechatci bulo zobrazheno gazdu yakij ide za plugom z velikoyu lyulkoyu v zubah Pochatok 20 stolittya Vlasnikom velikoyi zemelnoyi mayetnosti u seli na pochatku 20 stolittya buv monastir otciv Vasiliyan Z 11 zhovtnya 1934 do 1939 roku selo nalezhalo do gmini Otiniya Tlumackogo povitu zagalna plosha stanovila 3 24 tis morgiv z neyi ornoyi zemli 2 47 tis morga bulo 289 zemelnih dilyanok Nacionalno vizvolna borotba v Bab yanci U 1930 ti roki v Bab yanci yak i u vsij Galichini zrostala ukrayinska nacionalna svidomist Bilya hresta na chest znesennya panshini na lipah vivishuvali sino zhovti prapori sho dratuvalo polsku okupacijnu vladu ta miscevih polyakiv Ulitku 1934 voni virishili vikopati hrest ale miscevi selyani zbiglisya z dryuchkami i poki z yasovuvali stosunki to z Otiniyi priyihala policiya Todi pokarali Mihajla Cinyavskogo ta she kilkoh gospodariv U 1935 polyaki stvorili v seli svoyu organizaciyu Strazh pozharnyu i vidtodi v Bab yanci pochalasya borotba na organizacijnomu rivni Veliku rol tut vidigrali oseredki Prosviti ta OUN U 1938 hlopci cherez te sho spivali patriotichnih pisen zaznavali peresliduvan z boku polyakiv Odin z nih Fidir Pasichnyak otrimav 15 dib areshtu U drugij polovini 1930 h rokiv sered selyan zris avtoritet OUN Do organizaciyi u 1940 vi nalezhali Lyubenchuk Ivan areshtovanij propav bezvisti Grickanyuk Mihajlo Prokopovich Bojchuk Vasil zastrelivsya Cinyavskij Mihajlo Mihajlovich Cinyavskij Ivan Mihajlovich Nagornyak Fedir Mikolajovich Dovbush areshtovanij propav bezvisti Pereginec Dmitro Gavrilovich horunzhij u kureni Rizuna zasudzhenij na 15 rokiv zaraz meshkaye v Dnipropetrovsku Lyubenchuk Fedir Prokopovich voyuvav u kureni Rizuna Fedik Oleksa ubitij 1944 Bojko Dmitro propav bezvisti Pasichnyak Mihajlo Vasilovich propav bezvisti na zaslanni Antonyak Ivan Matvijovich zasudzhenij na 15 rokiv komunistichnih konctaboriv ne povernuvsya Bojko Dmitro propav bezvisti Bojchuk Mikola Mikolovich strilec u kureni Rizuna majster radiotehnik propav bezvisti Grickanyuk Vasil Ilkovich zaginuv u seli Majdani na Nadvirnyanshini Guculyak Dmitro Mihajlovich strilec kurenya Rizuna zaginuv Fedik Dmitro Vasilovich buv u Sluzhbi Bezpeki OUN areshtovanij i zasudzhenij pomer u Sibiru Chik Fedir ne povernuvsya z Sibiru Sogodni she zhivut Pereginec Dmitro Gavrilovich horunzhij UPA kurenya Rizuna Fedik Dmitro Petrovich Fedik Fedir strilec UPA sotni Olega Chabanyuk Mihajlo Ivanovich Do yunactva OUN nalezhali organizator yunackih lanok OUN ta zhinochoyi sitki v Bab yanci ta Strupkovi Cinyavskij Mihajlo Mihajlovich zhive v Angliyi Grickanyuk Ivan Prokopovich propav bezvisti Cinyavskij Ivan Mihajlovich zastrelenij kolo cerkvi 1944 Zhibak Mihajlo Miklojovich pomer u Nimechchini Pasichnyak Ganna Mihajlivna sanitarka UPA pomerla Antonyak Mariya Ivanivna zv yakova OUN pomerla Bojchuk Anelya Vasilivna stanichna OUN zhive v Rosiyi Do UPA nalezhali taki zhiteli Chik Mihayil Ivanovich buv zabranij razom iz batkom Chik Ivanom NKVD do Otiniyi pislya cogo yih dvoh nihto ne bachiv Zgadani vishe urodzhenci Bab yanki buli uchasnikami velikih i malih boyiv z nimeckimi ta z radyanskimi okupantami 12 grudnya 1944 u yakomu zaginulo 14 povstanciv i 97 enkavedistiv ulitku 1945 v napadi na Otinijsku tyurmu 25 listopada 1945 Za zv yazki z ukrayinskim revolyucijnim pidpillyam 1946 roku radyanska vlada represuvala ves sklad Bab yineckoyi silskoyi radi golovu Antonyaka Ivana Matvijovicha desyatnikiv Grickanyuka Fedora Ilkovicha Yanevicha Fedora Vasilovicha Galiya Ivana Yurijovicha Bojchuka Mikolu Dmitrovicha z sim yeyu Chika Dmitra Mihajlovicha z sim yeyu Yih a takozh Cinyavsku Anelyu Pasichnyak Gannu ta Pasichnyaka Mihajla zasudili na 15 rokiv sibirskoyi katorgi Zvidti z nih povernuvsya lishe Ivan Galij Na sudi meshkanec Bab yanki Gejtota Ivan Ivanovich agent NKVS vid 1940 svidchiv pro zv yazki kerivnictva silskoyi radi z UPA za sho Sluzhba Bezpeki UPA zasudila vikazhchika do strati Virok vikonav 1949 boyivkar na psevdo Vus Zgodom radyanski karalni organi zaareshtuvali nastupnogo golovu silradi Bojchuka Fedora ta jogo sina Mihajla yakomu vzhe v radyanskij armiyi prisudili 15 rokiv konctaboriv za zv yazki z UPA Deyaki z pererahovanih lyudej yaki mali vidnoshennya do UPA pracyuvali na NKVD Ne mi ye yihnimi suddyami tomu ne budu visvitlyuvati yihni imena Radyanskij period Prihid radyanskoyi vladi Z prihodom u Bab yanku radyanskoyi vladi 1939 i 1944 zavedeno novi poryadki posileno natisk pa nacionalni tradiciyi cerkvu svidomih gromadyan skasovano privatnu vlasnist Naprikinci 1944 za rozporyadzhennyam Otinijskogo rajvikonkomu z sela Krasilivki perevezli u Bab yanku konfiskovanu hatu represovanih gospodariv i v takij sposib u seli z yavilasya nova shkola Na pochatok 1970 h shkolu pereveli do sela Strupkova a hatu represovanih peretvorili na klub i biblioteku Pid chas viboriv 1945 sekretar Otinijskogo rajkomu kompartiyi Bida viz v Otiniyu byuleteni z Bab yanki pislya golosuvannya i razom z kompaniyeyu potrapili pid enkavedistskij vogon U serpni 1951 roku Bab yanka stala radiofikovanoyu Kolektivizaciya 5 grudnya 1948 roku v Bab yanci organizovano primusovo kolgosp jogo nazvali imenem Stalina Na zborah buli prisutni upovnovazheni vid Otinijskogo rajkomu kompartiyi Denisenko nachalnik NKVS Demin ta nach vijskkomatu Vakulchik U 1951 bab yineckij kolgosp priluchili do strupkivskogo imeni Vatutina Vnaslidok kolgospnogo gospodaryuvannya selo pozbulosya dvoh mliniv olijnici remanentu ta in She ranishe Bab yinecku silradu priluchili do Strupkivskoyi a 1961 pochatkovu shkolu do Strupkivskoyi vosmirichki Silska monastirska cerkva U 1962 radyanska vlada zakrila silsku monastirsku cerkvu odnak klyuchi vid neyi zalishalisya v Ivana Gejtoti i lyudi postijno potajki molilisya v cerkvi pidtrimuvali poryadok domagalisya yiyi vidkrittya Kolomijskij miskkom KPU ta rajvikonkom virishili obmanuti bab yineckih hristiyan i 1983 zazhadali abi Ivan Gejtota vidimknuv cerkvu bo nibito v selo dadut svyashenika i vidkriyut cerkvu Shojno vidchinilisya cerkovni dveri yak tudi uvirvalisya privezeni nevidomo zvidki varvari yaki potroshili cerkovni ikoni nachinnya Pislya galasu yakij zchinivsya v seli zbiglasya gromada i vdalosya desho vryatuvati Tak meshkanka Mariya Pasichnyak 1922 r n zberegla unikalni starodruki zokrema Yevangeliye 1633 ta Trivdion 1664 vidani lvivskim knigodrukarem Mihajlom Slozkoyu ta in knigi kivot dva obrazi Aktivne protistoyannya gromadi zmusilo zlovmisnikiv peredchasno pokinuti pograbovane cerkovne majno Klyuchi vid cerkvi viddali golovi silradi A uvecheri togo zh dnya zajnyalisya 3 skirti kolgospnoyi solomi Protyagom tizhnya pracivniki kolomijskogo KDB i MVS nishporili po seli peretvorivshi jogo u prifrontove U kolomijskij kameri poperednogo uv yaznennya vidsidili Fedir Guculyak Ganna Cinyavska a 73 richnij cerkovnij klyuchnik Ivan Gejtota nevdovzi pislya slidstva pomer Oskilki vinnih ne vdalosya znajti to pokarali veterana Drugoyi Svitovoyi vijni kolgospnogo storozha Dmitra Gejtotu Shobi splatiti za skirti cej cholovik prodav korovu vsyu zhivnist pozichiv groshej i unik radyanskogo kriminalu 21 listopada togo zh 1983 zgorila she odna kolgospna skirta Za ce areshtuvali Mikolu Gejtotu 1947 r n i zasudili na 5 rokiv Pislya ziznan v kagebistskij kativni vin she protyagom 3 misyaciv harkav krov yu u v yaznici a koli povernuvsya peredchasno starij to priznavsya sho jogo katuvali i vin musiv ziznatisya Period Perebudovi Z pochatkom periodu Perebudovi v SRSR meshkanci sela znovu pochali pisati listi azh do Generalnogo sekretarya CK KPRS Mihajla Gorbachova i domagatisya vidkrittya cerkvi i 6 travnya 1989 v den hramovogo svyata pislya 27 richnoyi vimushenoyi perervi znovu v cerkvi svyatogo Yuriya Pobidonoscya vidbulosya bogosluzhinnya Suchasnist Kulturno osvitni i pobutovi ob yekti silskij klub ta biblioteka U s Bab yanka diyut dvi cerkvi PCU ta UGKC ta monastir PCU Naselennya pracyuye pa pidpriyemstvah Otiniyi Kolomih ta Ivano Frankivska abo timchasovo ne pracyuye 102 zhiteli u seli ye 115 pensioneriv NaselennyaU 1800 v seli prozhivalo 140 ukrayinciv z nih 52 choloviki i 88 zhinki stoyalo 34 hati U 19 stolitti najbilshe naselennya bulo u 1857 roci 377 osib U 1892 tut meshkalo 301 ukrayinec Z polyaki 20 yevreyiv Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu 353 osobi U 1931 458 os i 92 hati Rizna kilkist i nerivnomirnist u prirosti naselennya u Bab yanci pov yazana mabut z nevrozhajnimi rokami poshestyami migraciyami Stanom na 1997 rik u seli meshkalo 518 osib EtnografiyaTipovi prizvisha Gejtota Nagornyak Pasichnyak Fedik Chik Danilyuk Bab yanka vidriznyayetsya vid navkolishnih sil svoyeyu originalnoyu pisennoyu spadshinoyu davni shedrivki Po gori gori padut snigovi ta in gayivki koliskovi zhnivarski vesilni kolomijki ta in Bagato pisen znayut Yevdokiya Chik 1929 r n Paraska Senkovich 1924 r n Stepan Antonyak 1931 r n Yustina Fedik 1924 r n Na vesillyah bab yanecki divchata j parubki ta boyari dobre znayut zvichayevi spivanki sho ye harakternim dlya bagatoh navkolishnih sil ReligiyaU seli prozhivayut pravoslavni i greko katoliki Cerkva svyatogo Yuriya Peremozhcya 1752 PCU pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 793 1 Hramove svyato svyatogo Yuriya Peremozhcya 6 travnya Prestolne svyato Preobrazhennya Gospodnye 19 serpnya o Petro Surak o Ivan Tokarik Z 2000 r Nastoyatel mitrofornij protoiyerej Ivan Melnik U serpni 2016 r gromada perejshla z pid yurisdikciyi UAPC v UPC KP Cerkva Presvyatoyi Trojci 2004 UGKC Nastoyatel o Ivan Koval Svyato Mihajlivskij Ugornickij cholovichij monastir PCU MikrotoponimiKutki urochisha j vulici Bab yinski korchi Vishe Guculyaka Gora Goldiv laz Goldiv stav Dolina Gaj Dolini Kolo chereshni Korzhivka Mogilki Pricarinok Toloka vulicya Ukrayinska vulicya Naberezhna kolis vulicya Cinyavskih Pam yatkiCerkva i dzvinicya Arhitekturnu vartist maye derev yana cerkva svyatogo Yuriya Premozhcya osvyachena 6 travnya 1752 ta derev yana dzvinicya vid 1761 Kolis u dzvinici visilo 5 davnih golosnih dzvoniv chotiri z yakih u Pershu svitovu vijnu za nakazom komendanta 56 ogo pihotnogo polku Fenika znyali i zabrali dlya vijskovih potreb a odin malij dzvin silskij pisar Mihajlo Cinyavskij ta gospodar Mikola Nagornyak shovali Podibna istoriya povtorilasya u Drugu svitovu vijnu koli shovali dzvoni vid nimciv a takozh zoloti chashi Teper u dzvinici dva dzvoni odin z nih datovanij 1685 Ugornickij monastir Vidomij Ugornickij monastir 1752 pereneseno do Bab yanki dlya chogo pobuduvali cerkvu z monastirem na gorbi u bukovomu lisi na okolicyah sela Prote igumen monastirya nazivavsya j dali ugornickim yak i monastir nazivali j dali Ugornickim Cya budivlya bula obvedena z troh bokiv rovom a z pivdnya valom i takim chinom skidalasya na spravzhnyu fortecyu Isnuye perekaz sho nibito v davninu miscevi meshkanci z monahami oboronili monastir vid turkiv Vorogiv pohovali u dvoh mogilah priblizno 300 m vid cerkvi Pro ce jshlosya v davnij spivanci hronici Stari lyudi perepovidali sho tih mogil bulo 4 dvi veliki i dvi mali yaki zgodom yevrej vlasnik tih gruntiv nakazav rozkopati Do 1711 Ugornickij monastir buv pravoslavnim i pidporyadkovuvasya Skitovi Manyavskomu a vid 1711 priluchivsya do uniyi i stav nalezhati do Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo Misceve naselennya nazivalo tih chenciv vasilkami U 1812 v comu monastiri zalishilosya lishe dva monahi Sofronij Opuskij i strupkivskij paroh Todi zh monastir priluchili do Buchackogo monastirya selo takozh viddali monastirevi Poodinoki chenci prote perebuvali she v nomu na pochatku 20 stolittya Cilyushe dzherelo Gordistyu Bab yanki ye cilyushe monastirske dzherelo yake vpadaye v Goldiv stav Ekonomika ta torgivlyaOsnovnim zanyattyam bab yineckih selyan bulo i zalishayetsya zemlerobstvo U drugij polovini 19 stolittya najzamozhnishimi gospodaryami Bab yanki buli Fedir Gejtota ta Dmitro Nagornyak Na pochatku 20 stolittya yevrej Lejba Gold kupiv u Buchackogo monastirya bab yinecki monastirski primishennya i stvoriv tam svij filvarok Bilya cerkvi vikopav stav u yakomu rozvodiv ribu mav mlin Mizh meshkancyami sela i Goldom vinikali superechnosti osoblivo koli vin zabazhav zrubati vikovichni dubi na cerkovnomu podvir yi Bab yinecki odchajduhi za ce dvichi palili jogo filvarok Bula v seli i yevrejska korchma yaku pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zakrili a po vijni vlasnik korchmi i kramnici Shajya Ejzner sprobuvav znovu vidnoviti shinok u seli ale z iniciativi silskogo pisarya Mihajla Cinyavskogo yakij ne piv i ne kuriv ta pri pidtrimci zhinoctva Tlumackij povitovij uryad zaboroniv yevreyevi prodavati alkogolni napoyi Okrim Golda u seli bula kooperativna kramnicya v hati Fedora Bojchuka a rodina Markovskih mala takozh mlin Osvita i kulturaShkola u Bab yanci zgaduyetsya she 1819 u 1832 zgaduyetsya parohialna shkola u 1914 1925 tut diyala odnoklasna shkola Dovgorichnim nastoyatelem cerkvi buv o Grigorij Nedilskij 1890 ti 1925 u 1920 ti tut sluzhiv o Andrij Popovskij Svogo Narodnogo domu i chitalni selo ne malo u 1920 40 vi vsya kulturno prosvitiicka robota zoseredzhuvalasya spochatku v hati Petra Fedika a zgodom u Vasilya Bojchuka Golovoyu oseredku Prosviti buv Ivan Lyubenchuk a za nim Vasil Bojchuk Pri Prosviti isnuvali hor amatorskij gurtok a takozh doroslo molodizhna Prosvita Voni brali uchast u kulturno prosvitiickih zahodah Strupkova ta Otiniyi Mihajlo Cinyavskij ta Ivan Grickanyuk zapisalisya na muzichni kursi v Otiniyi de vikladav profesor Magdij zi Stanislava Po zakinchenni kursu hlopci zapisalisya pa kurs ukrayinoznavstva sho diyav pri otinijskij chitalni Prosviti Na pochatku 1942 u Otiniyi stvorili duhovij orkestr u skladi yakogo grali j Mihajlo ta Ivan Cinyavski Ivan Grickanyuk ta Mihajlo Zhibak z Bab yanki Vidomi lyudiViznachni vihidci z sela Gejtota Bogdan nachalnik Kolomijskoyi REM Markovskij Ivan nachalnik borotbi z organizovanoyu zlochinnistyu miskogo viddilu MVS m Chernivciv Markovskij Pavlo redaktor gazeti Poklik misto Ivano Frankivsk Fedik Ivan polkovnik kandidat tehnichnih nauk Fedik Yaroslav polkovnik Nagornyak Ivan direktor Strupkivskoyi shkoli Voznyak Olga samodiyalna poetka PrimitkiEnciklopediya Kolomijshini Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 3 serpnya 2016 Arhiv originalu za 20 lipnya 2017 Procitovano 3 serpnya 2016 LiteraturaEnciklopediya Kolomijshini zshitok 2 litera B stor 11 13 Slovo Lviv 1863 Ch 73 Mironyuk M Pro sho rozkazuyut nazvi Komsomolskij prapor Ivano Frankivsk 1987 12 grudnya 1988 5 sichnya Buchko D Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Pokuttya Lviv Svit 1990 S 50 Havlyuk M Ugornickij monastir Kolomiya 1996 Zhibak M Materiali pro selo Bab yanku rukopis Kolomiya 1997