Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́угустс Кірхенште́йнс (латис. Augusts Kirhenšteins; (6) 18 вересня 1872, Мазсалаца, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1963, Рига, Латвійська РСР) — латвійський політик німецького походження, діяч маріонеткового більшовицького режиму Латвії. Вчений-мікробіолог, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1940—1952), Герой Соціалістичної Праці, академік Академії наук Латвійської РСР (1946).
| Аугустс Кірхенштейнс латис. Augusts Kirhenšteins | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 21 липня — 5 серпня 1940 | |||
| Попередник: | Карліс Улманіс | ||
| Наступник: | реокупація Латвії | ||
| |||
| 17 червня — 25 серпня 1940 | |||
| Попередник: | Карліс Улманіс | ||
| Наступник: | реокупація Латвії | ||
| |||
| 25 серпня 1940 — 10 березня 1952 | |||
| Попередник: | Радянська окупація Латвії | ||
| Наступник: | (Карліс Озоліньш) | ||
| Народження: | 18 вересня 1872[1] Мазсалаца, Латвія[2] | ||
| Смерть: | 3 листопада 1963[2](91 рік) Рига, Латвійська РСР, СРСР[2] | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Російська імперія, Латвія і СРСР | ||
| Освіта: | Тартуський університет | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
Життєпис
Походив із простої німецької родини. Випускник Ризької гімназії, 1902 року закінчив ветеринарний факультет Юр'ївського (Тартуського) університету в Ліфляндській губернії. Працював ветеринаром у містах Вілмієра і Лімбажі. Учасник революції 1905 року. Емігрував до Швейцарії, де навчався на мікробіолога в Цюриху. З початком Першої світової війни — у Сербії, де служив військовим лікарем в армії.
1917 — повернувся до Латвії. Займався педагогічною працею, був одним із засновників Латвійського університету та Латвійської сільськогосподарської академії.
З 1923 року — професор кафедри мікробіології Латвійського університету.
20 червня 1940 року під патронатом сталінського емісара Андрія Вишинського призначений головою Тимчасового уряду окупованої большевиками Латвії, у липні став президентом.
Після остаточного захоплення большевиками Латвії з 25 серпня 1940 до 11 квітня 1952 року був головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР.
З початку німецько-радянської війни 1941 — евакуйований у східні райони СССР, вступив до ВКП(б). Повернувся після реокупації Латвії сталінськими військами.
Одночасно, у 1946 — листопаді 1963 року працював директором Інституту мікробіології Академії наук Латвійської РСР. У 1951—1958 роках — віце-президент Академії наук Латвійської РСР. Автор наукових праць у царині мікробіології та вітамінології.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (17.09.1957)
- шість орденів Леніна (17.09.1942; 31.05.1946; 20.07.1950; 6.11.1951; 23.03.1956; 17.09.1957)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (17.09.1947; 18.09.1952; 17.09.1962)
- орден Вітчизняної війни І-го ст. (2.03.1944)
- медалі
- заслужений діяч науки Латвійської РСР (1945)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128823976 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Кирхенштейн Август Мартынович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- (латис.) в Латвійській освітній інфосистемі.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет