Державний театр опери і балету «Астана-опера» — театр в Астані. Будівлю театру, споруджену в 2013 році, визнано пам'яткою архітектури національного значення.
Astana Opera | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
51°08′08″ пн. ш. 71°24′39″ сх. д. / 51.13556° пн. ш. 71.41083° сх. д.Координати: 51°08′08″ пн. ш. 71°24′39″ сх. д. / 51.13556° пн. ш. 71.41083° сх. д. | ||||
Країна | | |||
Місто | ||||
Адреса | вул. Кунаєва, 1 | |||
Місткість | 1250 (головна зала) | |||
Тип | оперний театр | |||
Статус | Академічний театр | |||
Відкрито | 21 червня 2013 | |||
Керівництво | Галим Ахмедьяров (директор) | |||
astanaopera.kz | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
|
Будинок театру
Будівництво театру велося три роки, з 6 липня 2010 до 21 червня 2013 року і коштувало 320 мільйонів доларів. Над зовнішнім виглядом та інтер'єрами театру працювала команда архітекторів, будівельників та фахівців з тридцяти трьох країн. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв постійно вносив у проєкт свої корективи, у тому числі, вже на стадії практичної реалізації. Так, за його пропозицією, була збільшена висота головного театрального фоє. Підлога, стіни, декоративні панелі і кручені мармурові сходи цього фоє оздоблені набірним сицилійським мармуром. Будинок театру побудований в неокласичному стилі. Палац був побудований на ділянці 9 га. Автор проєкту Беджет Паколлі, архітектор — Ренато Аркетті, скульптори М. Мансуров, Т. Ермеков, К. Нурбатуров. Місткість головної зали — 1250 місць, камерної — 250. У «Астана Опері» досягнуто баланс між греко-римськими і казахськими національними традиціями, а також використані течії маньєризму й бароко. Стиль опери надихається італійськими театрами ХІХ століття, але також містить елементи національної спадщини, такі як фрески Чаринського каньйону та (парку «Бурабай»).
Акустика театру вважається однією з кращих у світі, і була розроблена італійцями [en] (Biobyte) і Марією Каїрлі. Унікальна основна сцена театру має площу 935 м² має (ар'єрсцену) висотою 16 метрів і дві бічні кишені. Трюм сцени опускається вниз на 13 метрів, що забезпечує рух чотирьох центральних підіймачів і дає можливість проходити постановок з найскладнішою сценографією. Оркестрова яма вміщує до 120 музикантів. Основна глядацька зала створена в традиціях італійських театрів XIX століття — навколо (партеру) розміщується бельетаж, рівнем вище — ложі, три балконних і галерея.
Висота стелі в (фоє) театру — 13 метрів. Фоє прикрашає 1600-кілограмова люстра з чеського кришталю. У фоє розташована пара гвинтових мармурові сходів, прикрашених бароковим оздобленням та декоративними розписами. У театрі 26 обладнаних репетиційних залів і понад 60 гримерних кімнат. Підлога і стіни в репетиційних залах зроблені з берези, буку і черешні. Маленькі отвори в панелях поглинають зайвий звук, а той, що потрібен, утримують в залі.
Театральна трупа і художнє керівництво
Першим керівником театру став композитор [kk] (з жовтня 2012 року). В листопаді 2014 року Назарбаєв призначив директором театру (на посаді до вересня 2016). У березні 2015 року на посаду художнього керівника балету була запрошена прима-балерина Маріїнського театру [ru], а на посаду головного диригента — [kk]. 28 вересня 2016 року Указом Президента Казахстану новим директором Державного театру опери та балету «Астана Опера» призначений .
- Директор театру — Галим Ахмед'яров;
- Художній керівник балету — Алтинай Асилмуратова;
- Головний диригент — Алан Бурибаєв;
- Головний хормейстер — .
Оперна трупа була сформована шляхом конкурсного відбору. Підбор оркестрантів, співаків і танцюристів здійснювало спеціальне журі, до якого, серед інших, входили представники таких відомих театрів, як «Ла Скала», московських Большого і Маріїнського театрів. Прем'єра першої вистави, опери [kk]» (Мукана Тулебаєва), відбулася 21 червня 2013 року.
Примітки
![]() | |
---|---|
Астана-опера | |
![]() | відео youtube |
- Театр опери і балету «Астана-опера». Про театр [ 23 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . voxpopuli.kz. 21.11.2013. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 3 грудня 2018.
{{}}
:|ім'я=
з пропущеним|ім'я=
() (рос.) - . Tengrinews.kz. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. (рос.)
- . www.classicalmusicnews.ru. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 3 грудня 2018. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет