Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антон Кохановський (нім. Anton Kochanowski von Stawczan; 17 листопада 1817, Тернопіль — 10 вересня 1906, Чернівці) — громадсько-політичний діяч Буковини, барон, 26 років перебував на посаді бургомістра і 42 роки був депутатом міської ради Чернівців.
| Антон Кохановський | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Antoni Kochanowski ze Stawczan | ||||||
 Антон Кохановський | ||||||
| Чернівецький бургомістр | ||||||
| 1866 — 1874 | ||||||
| Попередник | Якоб рицар фон Петрович | |||||
| Наступник | ||||||
| Чернівецький бургомістр | ||||||
| 1887 — 1905 | ||||||
| Попередник | ||||||
| Наступник | ||||||
| | ||||||
| Народився | 17 листопада 1817 місто Тернопіль | |||||
| Помер | 10 вересня 1906 (88 років) Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||||
| Відомий як | політик | |||||
| Країна | Австрійська імперія і Долитавщина | |||||
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||||
| Політична партія | d | |||||
| Нагороди |
| |||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||||
Життєпис
Народився 17 листопада 1817 року у Тернополі в сім'ї дрібного службовця польського походження.
У 1823 році батьки переїхали до Чернівців, де юний Антон здобував середню освіту. Навчання продовжив на правничому факультеті Львівського університету, потім працював у Станіславі. 1850 року Кохановський повернувся до Чернівців, де став адвокатом, а вже через 18 років очолив Буковинську палату адвокатів.
1864 року А. Кохановського було обрано депутатом першого складу міської ради. Завдяки організаторським здібностям, цілеспрямованості й виваженості, вмінню спрямовувати роботу колег у конструктивне русло в 1866 р. депутати обрали його бургомістром.
Через два роки А. Кохановський обирається депутатом Буковинського ландтагу (сейму) і заступником крайового старости (голови ландтагу). Очолює виконавчий комітет вищого органу крайового самоврядування Буковини. У 1871 році його було обрано послом (депутатом) Державної Ради Австрії (парламенту), а навесні 1874-го депутати ландтагу обрали Кохановського крайовим старостою. Він склав із себе обов'язки бургомістра, проте залишився депутатом міської ради.
Антон Кохановський на крайовому та державному рівнях послідовно відстоював інтереси Чернівців й активно лобіював проект заснування Чернівецького університету. З його ініціативи в 1874—1875 рр. було споруджено Буковинський ландтаг (нині — Міський палац школярів і юнацтва), відкриття якого відбулося 4 жовтня 1875 р. у формі урочистого прийому з нагоди заснування університету.
Антон Кохановський працював на посаді крайового старости до 1884 р. Йому йшов 70-й рік, коли помер бургомістр Вільгельм фон Клімеш. Депутати міської ради навесні 1887 р. знову обрали його бургомістром Чернівців.
Розуміючи, що місто не може розвиватися без водогону, каналізації, електромережі й громадського електротранспорту, Кохановський шляхом конкурсу організував будівництво водогінної системи й каналізації, які було здано в експлуатацію 2 листопада 1895 р. Як наслідок, значно поліпшився санітарний стан будинків і вулиць. Одночасно будувалася електростанція і проводилася електрифікація. 5 лютого 1896 р. на центральних вулицях уперше засяяло електричне світло, а 3 березня вже й у ратуші «була саля нарад вперше електрична освітлена. З тої нагоди зробили радники овацію своєму Бурмистрови». 18 липня 1897 р. у місті розпочався трамвайний рух. А. Кохановський був президентом Чернівецького товариства електростанції і трамваю, адже ці підприємства, збудовані на комунальні кошти, перебували в комунальній власності.
Згодом міська рада на чолі з А. Кохановським ухвалила покрити вулиці бруківкою, на що було виділено значні кошти. Вінцем діяльності бургомістра стало спорудження нового театру. Провідні банки надали місту, яке динамічно розвивалося, солідні кредити, що дозволило у рекордні строки — за 15 місяців — збудувати театр, який за архітектурою та інтер'єрами належить до найкращих театральних споруд Європи.
За посадою Антон Кохановський упродовж багатьох років очолював Міську раду шкільництва, Місцеву санітарну раду, Раду у справах нужденних і Фонд нужденних. Він був членом правлінь фінансово-промислових установ, створених за участю міської ради, зокрема Буковинської ощадної каси. За його сприяння у 1900—1901 рр., було збудовано прекрасне приміщення дирекції цієї першої (за часом створення) у Чернівцях і на Буковині банківської установи (нині — Художній музей). Бургомістр був також віце-президентом (акційного) Товариства місцевих залізниць Буковини.
Ще на початку 60-х років XIX ст., коли було дозволено створювати громадські організації, Кохановський став членом-засновником, а згодом і головою Товариства плекання музичного мистецтва на Буковині, або Музичного товариства, завдяки старанням якого у Чернівцях було збудовано концертний зал (нині — філармонія). Він належав до ініціаторів створення і був головою Товариства прикрашення Чернівців, яке ставило за головну мету озеленення міста. А. Кохановський і члени товариства досягали цієї мети, головним чином, за членські внески — власні кошти. Вони заклали теперішній парк ім. Ю. Федьковича, скверик на розі вулиць Головної і Шкільної тощо. А. Кохановський був членом-засновником і заступником голови Буковинського промислового музею — своєрідної виставки досягнень Буковини, починаючи від народних промислів і закінчуючи виробами місцевих промислових підприємств. Він активно сприяв будівництву приміщення цього музею (нині — відділення Укрсоцбанку).
Навесні 1905-го, на 88-му році життя, Антон Кохановський звернувся до міської ради з проханням увільнити його від обов'язків бургомістра, які він виконував упродовж 26 років. Поціновуючи заслужену людину, депутати одноголосно ухвалили надати А. Кохановському звання почесного президента (українці казали — посадника) Чернівців. Подякувавши колегам, він сказав, що має вже багато нагород і титулів, але цей вважає найвищою відзнакою своєї довголітньої праці. Незважаючи на похилий вік, він продовжував виконувати обов'язки депутата міської ради.
Згідно з адресними книгами, які видавалися з 1895 р., останні 11 років життя Антон Кохановський проживав у будинку на Центральній площі, 5. Там же він відійшов у вічність, вночі проти 10 вересня 1906 р. За три дні до 42-ї річниці його депутатської діяльності. Його з почестями поховали в родинному склепі на території нинішнього заповідника «Кладовище на вул. Зеленій».
Особистість
Завдяки надзвичайній працездатності й працелюбності досяг високих посад, нагород, титулів і чималих статків, купивши помістя Ставчани (звідси — шляхетський додаток фон Ставчан). Та він залишався скромною і виваженою людиною, яка вбачала сенс життя не у власному збагаченні, а в діяльності, спрямованій на досягнення конкретних і вагомих для суспільства результатів. Будучи глибоко віруючим, Кохановський відзначався толерантністю і співчутливим ставленням до людей інших конфесій, не шкодував коштів на допомогу нужденним. Під час голоду й епідемії 1865—1866 рр., коли лише в Чернівцях померло 2276 осіб, він наказав виловити всю рибу зі ставків, що були в маєтку, привезти до міста і роздати людям. Як голова Фонду для нужденних жертвував значні суми, які призначалися для лікування важко хворих чернівчан. Він подарував міській раді великий годинник чеського виробництва, що світився уночі. Встановлений на фронтоні ратуші, він і досі слугує чернівчанам.
Відзнаки та нагороди
Антон Кохановський отримав від імператора Франца-Йосифа І шляхетство (1873 р.) і титул барона (1898 р.), був нагороджений цісарем орденами Залізної Корони III ступеня (1872) Франца Йосифа (1875), Залізної Корони II ступеня (1884), російським урядом — за допомогу при гасінні пожежі у м. Новоселиці — орденом Св. Анни II ступеня (1888 р.), папським орденом Св. Георгія із зіркою та званням Командора ордену (1898), на його честь назвали одну з центральних вулиць міста. Проте найбільшою відзнакою було звання почесного президента Чернівців та почесного громадянина міста (1889).
Крім того, Антон Кохановський був почесним членом різноманітних товариств.
Примітки
- поляки пишуть, що дідичем у Ставчанах був його батько
Джерела та література
- Заполовський В. Він був міським головою дев'ять разів // Чернівці і чернівчани. — 1999. — 11 березня.
- Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX — початку XX ст. — Чернівці, 1999.
- Масан О., Чеховський І. Чернівці: 1408—1998. Нариси з історії міста. Чернівці, 1998.
- Струтинський В. Кохановський Антін [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Юсов С. Кохановський Антон [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 244. — .
Посилання
- Його називали, батько нашого міста [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (жовтень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anton Kohanovskij nim Anton Kochanowski von Stawczan 17 listopada 1817 Ternopil 10 veresnya 1906 Chernivci gromadsko politichnij diyach Bukovini baron 26 rokiv perebuvav na posadi burgomistra i 42 roki buv deputatom miskoyi radi Chernivciv Anton Kohanovskijpol Antoni Kochanowski ze StawczanAnton KohanovskijAnton KohanovskijCherniveckij burgomistr1866 1874Poperednik Yakob ricar fon PetrovichNastupnikCherniveckij burgomistr1887 1905PoperednikNastupnikNarodivsya 17 listopada 1817 1817 11 17 misto TernopilPomer 10 veresnya 1906 1906 09 10 88 rokiv Chernivci Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro UgorshinaVidomij yak politikKrayina Avstrijska imperiya i DolitavshinaAlma mater yuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaPolitichna partiya dNagorodi Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenyaKavaler komandorskogo hresta ordena Franca JosifaOrden Zaliznoyi Koroni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenyaKomandor iz zirkoyu ordena Svyatogo Grigoriya Velikogo Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kohanovskij ZhittyepisNarodivsya 17 listopada 1817 roku u Ternopoli v sim yi dribnogo sluzhbovcya polskogo pohodzhennya U 1823 roci batki pereyihali do Chernivciv de yunij Anton zdobuvav serednyu osvitu Navchannya prodovzhiv na pravnichomu fakulteti Lvivskogo universitetu potim pracyuvav u Stanislavi 1850 roku Kohanovskij povernuvsya do Chernivciv de stav advokatom a vzhe cherez 18 rokiv ocholiv Bukovinsku palatu advokativ 1864 roku A Kohanovskogo bulo obrano deputatom pershogo skladu miskoyi radi Zavdyaki organizatorskim zdibnostyam cilespryamovanosti j vivazhenosti vminnyu spryamovuvati robotu koleg u konstruktivne ruslo v 1866 r deputati obrali jogo burgomistrom Cherez dva roki A Kohanovskij obirayetsya deputatom Bukovinskogo landtagu sejmu i zastupnikom krajovogo starosti golovi landtagu Ocholyuye vikonavchij komitet vishogo organu krajovogo samovryaduvannya Bukovini U 1871 roci jogo bulo obrano poslom deputatom Derzhavnoyi Radi Avstriyi parlamentu a navesni 1874 go deputati landtagu obrali Kohanovskogo krajovim starostoyu Vin sklav iz sebe obov yazki burgomistra prote zalishivsya deputatom miskoyi radi Anton Kohanovskij na krajovomu ta derzhavnomu rivnyah poslidovno vidstoyuvav interesi Chernivciv j aktivno lobiyuvav proekt zasnuvannya Cherniveckogo universitetu Z jogo iniciativi v 1874 1875 rr bulo sporudzheno Bukovinskij landtag nini Miskij palac shkolyariv i yunactva vidkrittya yakogo vidbulosya 4 zhovtnya 1875 r u formi urochistogo prijomu z nagodi zasnuvannya universitetu Anton Kohanovskij pracyuvav na posadi krajovogo starosti do 1884 r Jomu jshov 70 j rik koli pomer burgomistr Vilgelm fon Klimesh Deputati miskoyi radi navesni 1887 r znovu obrali jogo burgomistrom Chernivciv Rozumiyuchi sho misto ne mozhe rozvivatisya bez vodogonu kanalizaciyi elektromerezhi j gromadskogo elektrotransportu Kohanovskij shlyahom konkursu organizuvav budivnictvo vodoginnoyi sistemi j kanalizaciyi yaki bulo zdano v ekspluataciyu 2 listopada 1895 r Yak naslidok znachno polipshivsya sanitarnij stan budinkiv i vulic Odnochasno buduvalasya elektrostanciya i provodilasya elektrifikaciya 5 lyutogo 1896 r na centralnih vulicyah upershe zasyayalo elektrichne svitlo a 3 bereznya vzhe j u ratushi bula salya narad vpershe elektrichna osvitlena Z toyi nagodi zrobili radniki ovaciyu svoyemu Burmistrovi 18 lipnya 1897 r u misti rozpochavsya tramvajnij ruh A Kohanovskij buv prezidentom Cherniveckogo tovaristva elektrostanciyi i tramvayu adzhe ci pidpriyemstva zbudovani na komunalni koshti perebuvali v komunalnij vlasnosti Zgodom miska rada na choli z A Kohanovskim uhvalila pokriti vulici brukivkoyu na sho bulo vidileno znachni koshti Vincem diyalnosti burgomistra stalo sporudzhennya novogo teatru Providni banki nadali mistu yake dinamichno rozvivalosya solidni krediti sho dozvolilo u rekordni stroki za 15 misyaciv zbuduvati teatr yakij za arhitekturoyu ta inter yerami nalezhit do najkrashih teatralnih sporud Yevropi Za posadoyu Anton Kohanovskij uprodovzh bagatoh rokiv ocholyuvav Misku radu shkilnictva Miscevu sanitarnu radu Radu u spravah nuzhdennih i Fond nuzhdennih Vin buv chlenom pravlin finansovo promislovih ustanov stvorenih za uchastyu miskoyi radi zokrema Bukovinskoyi oshadnoyi kasi Za jogo spriyannya u 1900 1901 rr bulo zbudovano prekrasne primishennya direkciyi ciyeyi pershoyi za chasom stvorennya u Chernivcyah i na Bukovini bankivskoyi ustanovi nini Hudozhnij muzej Burgomistr buv takozh vice prezidentom akcijnogo Tovaristva miscevih zaliznic Bukovini She na pochatku 60 h rokiv XIX st koli bulo dozvoleno stvoryuvati gromadski organizaciyi Kohanovskij stav chlenom zasnovnikom a zgodom i golovoyu Tovaristva plekannya muzichnogo mistectva na Bukovini abo Muzichnogo tovaristva zavdyaki starannyam yakogo u Chernivcyah bulo zbudovano koncertnij zal nini filarmoniya Vin nalezhav do iniciatoriv stvorennya i buv golovoyu Tovaristva prikrashennya Chernivciv yake stavilo za golovnu metu ozelenennya mista A Kohanovskij i chleni tovaristva dosyagali ciyeyi meti golovnim chinom za chlenski vneski vlasni koshti Voni zaklali teperishnij park im Yu Fedkovicha skverik na rozi vulic Golovnoyi i Shkilnoyi tosho A Kohanovskij buv chlenom zasnovnikom i zastupnikom golovi Bukovinskogo promislovogo muzeyu svoyeridnoyi vistavki dosyagnen Bukovini pochinayuchi vid narodnih promisliv i zakinchuyuchi virobami miscevih promislovih pidpriyemstv Vin aktivno spriyav budivnictvu primishennya cogo muzeyu nini viddilennya Ukrsocbanku Anton Kohanovskij Navesni 1905 go na 88 mu roci zhittya Anton Kohanovskij zvernuvsya do miskoyi radi z prohannyam uvilniti jogo vid obov yazkiv burgomistra yaki vin vikonuvav uprodovzh 26 rokiv Pocinovuyuchi zasluzhenu lyudinu deputati odnogolosno uhvalili nadati A Kohanovskomu zvannya pochesnogo prezidenta ukrayinci kazali posadnika Chernivciv Podyakuvavshi kolegam vin skazav sho maye vzhe bagato nagorod i tituliv ale cej vvazhaye najvishoyu vidznakoyu svoyeyi dovgolitnoyi praci Nezvazhayuchi na pohilij vik vin prodovzhuvav vikonuvati obov yazki deputata miskoyi radi Zgidno z adresnimi knigami yaki vidavalisya z 1895 r ostanni 11 rokiv zhittya Anton Kohanovskij prozhivav u budinku na Centralnij ploshi 5 Tam zhe vin vidijshov u vichnist vnochi proti 10 veresnya 1906 r Za tri dni do 42 yi richnici jogo deputatskoyi diyalnosti Jogo z pochestyami pohovali v rodinnomu sklepi na teritoriyi ninishnogo zapovidnika Kladovishe na vul Zelenij OsobististZavdyaki nadzvichajnij pracezdatnosti j pracelyubnosti dosyag visokih posad nagorod tituliv i chimalih statkiv kupivshi pomistya Stavchani zvidsi shlyahetskij dodatok fon Stavchan Ta vin zalishavsya skromnoyu i vivazhenoyu lyudinoyu yaka vbachala sens zhittya ne u vlasnomu zbagachenni a v diyalnosti spryamovanij na dosyagnennya konkretnih i vagomih dlya suspilstva rezultativ Buduchi gliboko viruyuchim Kohanovskij vidznachavsya tolerantnistyu i spivchutlivim stavlennyam do lyudej inshih konfesij ne shkoduvav koshtiv na dopomogu nuzhdennim Pid chas golodu j epidemiyi 1865 1866 rr koli lishe v Chernivcyah pomerlo 2276 osib vin nakazav viloviti vsyu ribu zi stavkiv sho buli v mayetku privezti do mista i rozdati lyudyam Yak golova Fondu dlya nuzhdennih zhertvuvav znachni sumi yaki priznachalisya dlya likuvannya vazhko hvorih chernivchan Vin podaruvav miskij radi velikij godinnik cheskogo virobnictva sho svitivsya unochi Vstanovlenij na frontoni ratushi vin i dosi sluguye chernivchanam Vidznaki ta nagorodiAnton Kohanovskij otrimav vid imperatora Franca Josifa I shlyahetstvo 1873 r i titul barona 1898 r buv nagorodzhenij cisarem ordenami Zaliznoyi Koroni III stupenya 1872 Franca Josifa 1875 Zaliznoyi Koroni II stupenya 1884 rosijskim uryadom za dopomogu pri gasinni pozhezhi u m Novoselici ordenom Sv Anni II stupenya 1888 r papskim ordenom Sv Georgiya iz zirkoyu ta zvannyam Komandora ordenu 1898 na jogo chest nazvali odnu z centralnih vulic mista Prote najbilshoyu vidznakoyu bulo zvannya pochesnogo prezidenta Chernivciv ta pochesnogo gromadyanina mista 1889 Krim togo Anton Kohanovskij buv pochesnim chlenom riznomanitnih tovaristv Primitkipolyaki pishut sho didichem u Stavchanah buv jogo batkoDzherela ta literaturaZapolovskij V Vin buv miskim golovoyu dev yat raziv Chernivci i chernivchani 1999 11 bereznya Dobrzhanskij O Nacionalnij ruh ukrayinciv Bukovini drugoyi polovini XIX pochatku XX st Chernivci 1999 Masan O Chehovskij I Chernivci 1408 1998 Narisi z istoriyi mista Chernivci 1998 Strutinskij V Kohanovskij Antin 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Yusov S Kohanovskij Anton 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 244 ISBN 978 966 00 0855 4 PosilannyaJogo nazivali batko nashogo mista 9 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2011