Анджей Стасюк (пол. Andrzej Stasiuk; нар. 25 вересня 1960, Варшава) — польський поет, прозаїк, драматург.
Анджей Стасюк | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Andrzej Stasiuk | ||||
Фото 2008 року | ||||
Народився | 25 вересня 1960 (63 роки) Варшава, Польська Народна Республіка | |||
Громадянство | Польща | |||
Місце проживання | Воловець | |||
Діяльність | Письменник | |||
Сфера роботи | белетристика[1], поезія[1], публіцистика[1] і літературна критика[1] | |||
Мова творів | польська | |||
Magnum opus | Q11786721?, Q11798733? і Q11716028? | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Анджей Стасюк у Вікісховищі | ||||
Біографія
Не закінчив середню школу. Дезертирував з війська, за що сидів півтора року у в'язниці. Брав участь у пацифістичних рухах. У 1987 році покинув Варшаву й оселився в Низьких Бескидах. У 1992 році дебютував збіркою оповідань «Мури Геброну». У 1996 році разом із своєю дружиною в лемківському селі Воловець організував видавництво «Чарне», яке спеціалізується на літературі Центрально-Східної Європи.
Нагороди та відзнаки
Лауреат премії фонду культури (1994), Фонду ім. Косцєльських (1995), ім. Самуїла Лінде (2002), премії ім. Беати Павляк (2004) за книгу «Дорогою на Бабадаґ», Премії Бурштинового метелика ім. Аркадія Фідлера (2007) за книгу «Фадо». Кілька разів висувався на Літературну премію Nike, яку отримав один раз — за книгу «Дорогою на Бабадаґ» в 2005 році. 5 жовтня 2005 року під час урочистостей в краківському магістраті був нагороджений міністром культури Польщі Вальдемаром Домбровським Срібною медаллю Заслужений для культури Gloria Artis.
Творчість
- Мури Геброну / Mury Hebronu (1992)
- Вірші любовні й не зовсім / Wiersze miłosne i nie (1994)
- Білий крук / Biały kruk (1995)
- Галицькі оповідання / Opowieści galicyjskie (1995)
- Через ріку / Przez rzekę (1996)
- Дукля / Dukla (1997)
- Дві п'єси (телевізійні) про смерть / Dwie sztuki (telewizyjne) o śmierci (1998)
- Як я став письменником (спроба інтелектуальної біографії) / Jak zostałem pisarzem (próba autobiografii intelektualnej) (1998)
- Дев'ять / Dziewięć (1999, укр. пер. 2001)
- Моя Європа / Moja Europa. Dwa Eseje o Europie Zwanej Środkową (2000, у співавторстві з Юрієм Андруховичем, укр. пер. (2001)
- Картонний літак / Tekturowy samolot (2000)
- Opowieści wigilijne (2000, у співавторстві з Ольгою Токарчук і Єжи Пільхом
- Зима / Zima (2001)
- Дорогою на Бабадаґ / Jadąc do Babadag (2004), укр. пер. (2007)
- Ніч. Слов'янсько-німецький медичний трагіфарс / Noc. Słowiańsko-germańska tragifarsa medyczna (2005)
- Фадо / Fado (2006, укр. пер. 2009)
- Темний ліс / Ciemny las (2007)
- Дойчлянд / Dojczland (2007)
- Таксім / Taksim (2009)
- Щоденник, написаний після / Dziennik pisany później, (2010)
- Грохув / Grochów, (2012)
- Немає экспресов на жовтих дорогах / Nie ma ekspresów przy żółtych drogach (2013)
- Схід / Wschód (2014)
Український переклад
Окремі видання
- «Дев'ять» (Львів: ВНТЛ-Класика, 2001)
- «Моя Європа» у співавторстві з Юрієм Андруховичем (Львів: ВНТЛ-Класика, 2001; 2005; 2007)
- «Дорогою на Бабадаґ» (Київ: Критика, 2007)
- «Фадо» (Київ: «Грані-Т», 2009)
- «Галицькі оповідання» переклад з польської Тараса Прохаська (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2014)
- «Схід» у перекладі Тараса Прохаська (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2015)
Журнальні публікації
- Анджей Стасюк «Праворуч сімнадцятого градусу» [ 29 серпня 2005 у Wayback Machine.] («Потяг 76»)
- Анджей Стасюк «Наша конкіста» [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] («Потяг 76») з книги «Картонний літак»
- Анджей Стасюк «Мені в житті пощастило» [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] («Потяг 76»)
- Анджей Стасюк «Місце», «Косцейний», «Бабка» [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] («Ї»), з книги «Галицькі оповідання»
- «Фадо» («Газета по-українськи»), уривок
- Анджей Стасюк «У бібліотеці» [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] («Ї»)
- («Четвер», № 9), зі збірки «Вірші любовні й не зовсім»
- («Перекладацька майстерня 2000-2001»), з книги «Через ріку»
- («Перекладацька майстерня 2000-2001»), з книги «Через ріку»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анджей Стасюк |
Див. також
Посилання
- Офіційна сторінка Анджея Стасюка [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Офіційний сайт видавництва Czarne [ 3 травня 2022 у Wayback Machine.] (пол.)
- Біографія Анджея Стасюка на сайті Культура.pl [ 24 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Тарас Пастух. Анджей Стасюк: «Моє життя складалося з подій»
- Інтерв'ю Анджея Стасюка для польської версії журналу Playboy [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Елемент маркованого списку Анджей Стасюк про Майдан для часопису Die Welt: «Вони там б’ються за нас» [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Stasyuk Andzhej Stasyuk pol Andrzej Stasiuk nar 25 veresnya 1960 Varshava polskij poet prozayik dramaturg Andzhej Stasyukpol Andrzej StasiukFoto 2008 rokuNarodivsya25 veresnya 1960 1960 09 25 63 roki Varshava Polska Narodna RespublikaGromadyanstvo PolshaMisce prozhivannyaVolovecDiyalnistPismennikSfera robotibeletristika 1 poeziya 1 publicistika 1 i literaturna kritika 1 Mova tvorivpolskaMagnum opusQ11786721 Q11798733 i Q11716028 U shlyubi zdNagorodipremiya Vilenici d 2002 Premiya Fundaciyi im Koscyelskih 1995 Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 2016 d 2005 d 2007 Q3405089 2018 Literaturna nagoroda Nike 2005 d 2010 Andzhej Stasyuk u VikishovishiBiografiyaNe zakinchiv serednyu shkolu Dezertiruvav z vijska za sho sidiv pivtora roku u v yaznici Brav uchast u pacifistichnih ruhah U 1987 roci pokinuv Varshavu j oselivsya v Nizkih Beskidah U 1992 roci debyutuvav zbirkoyu opovidan Muri Gebronu U 1996 roci razom iz svoyeyu druzhinoyu v lemkivskomu seli Volovec organizuvav vidavnictvo Charne yake specializuyetsya na literaturi Centralno Shidnoyi Yevropi Nagorodi ta vidznakiLaureat premiyi fondu kulturi 1994 Fondu im Koscyelskih 1995 im Samuyila Linde 2002 premiyi im Beati Pavlyak 2004 za knigu Dorogoyu na Babadag Premiyi Burshtinovogo metelika im Arkadiya Fidlera 2007 za knigu Fado Kilka raziv visuvavsya na Literaturnu premiyu Nike yaku otrimav odin raz za knigu Dorogoyu na Babadag v 2005 roci 5 zhovtnya 2005 roku pid chas urochistostej v krakivskomu magistrati buv nagorodzhenij ministrom kulturi Polshi Valdemarom Dombrovskim Sribnoyu medallyu Zasluzhenij dlya kulturi Gloria Artis TvorchistMuri Gebronu Mury Hebronu 1992 Virshi lyubovni j ne zovsim Wiersze milosne i nie 1994 Bilij kruk Bialy kruk 1995 Galicki opovidannya Opowiesci galicyjskie 1995 Cherez riku Przez rzeke 1996 Duklya Dukla 1997 Dvi p yesi televizijni pro smert Dwie sztuki telewizyjne o smierci 1998 Yak ya stav pismennikom sproba intelektualnoyi biografiyi Jak zostalem pisarzem proba autobiografii intelektualnej 1998 Dev yat Dziewiec 1999 ukr per 2001 Moya Yevropa Moja Europa Dwa Eseje o Europie Zwanej Srodkowa 2000 u spivavtorstvi z Yuriyem Andruhovichem ukr per 2001 Kartonnij litak Tekturowy samolot 2000 Opowiesci wigilijne 2000 u spivavtorstvi z Olgoyu Tokarchuk i Yezhi Pilhom Zima Zima 2001 Dorogoyu na Babadag Jadac do Babadag 2004 ukr per 2007 Nich Slov yansko nimeckij medichnij tragifars Noc Slowiansko germanska tragifarsa medyczna 2005 Fado Fado 2006 ukr per 2009 Temnij lis Ciemny las 2007 Dojchlyand Dojczland 2007 Taksim Taksim 2009 Shodennik napisanij pislya Dziennik pisany pozniej 2010 Grohuv Grochow 2012 Nemaye ekspresov na zhovtih dorogah Nie ma ekspresow przy zoltych drogach 2013 Shid Wschod 2014 Ukrayinskij perekladOkremi vidannya Dev yat Lviv VNTL Klasika 2001 Moya Yevropa u spivavtorstvi z Yuriyem Andruhovichem Lviv VNTL Klasika 2001 2005 2007 Dorogoyu na Babadag Kiyiv Kritika 2007 Fado Kiyiv Grani T 2009 Galicki opovidannya pereklad z polskoyi Tarasa Prohaska Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2014 Shid u perekladi Tarasa Prohaska Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2015 Zhurnalni publikaciyi Andzhej Stasyuk Pravoruch simnadcyatogo gradusu 29 serpnya 2005 u Wayback Machine Potyag 76 Andzhej Stasyuk Nasha konkista 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Potyag 76 z knigi Kartonnij litak Andzhej Stasyuk Meni v zhitti poshastilo 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Potyag 76 Andzhej Stasyuk Misce Koscejnij Babka 2 grudnya 2008 u Wayback Machine Yi z knigi Galicki opovidannya Fado Gazeta po ukrayinski urivok Andzhej Stasyuk U biblioteci 2 grudnya 2008 u Wayback Machine Yi Chetver 9 zi zbirki Virshi lyubovni j ne zovsim Perekladacka majsternya 2000 2001 z knigi Cherez riku Perekladacka majsternya 2000 2001 z knigi Cherez riku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Andzhej StasyukDiv takozhYezhi Novoselskij Yezhi Garasimovich Yan AndrushevskijPosilannyaOficijna storinka Andzheya Stasyuka 6 sichnya 2014 u Wayback Machine pol Oficijnij sajt vidavnictva Czarne 3 travnya 2022 u Wayback Machine pol Biografiya Andzheya Stasyuka na sajti Kultura pl 24 bereznya 2014 u Wayback Machine pol Taras Pastuh Andzhej Stasyuk Moye zhittya skladalosya z podij Interv yu Andzheya Stasyuka dlya polskoyi versiyi zhurnalu Playboy 30 bereznya 2014 u Wayback Machine Element markovanogo spisku Andzhej Stasyuk pro Majdan dlya chasopisu Die Welt Voni tam b yutsya za nas 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Czech National Authority Database d Track Q13550863