Амброзіанська бібліотека (італ. Biblioteca Ambrosiana) — одна з найстаріших бібліотек Італії, розташована в місті Мілан.
Амброзіанська бібліотека італ. | |
---|---|
Будівля бібліотеки, фасад на площу Пія ХІ | |
45°27′48″ пн. ш. 9°11′08″ сх. д. / 45.46347900002777465° пн. ш. 9.185788000027777400° сх. д.Координати: 45°27′48″ пн. ш. 9°11′08″ сх. д. / 45.46347900002777465° пн. ш. 9.185788000027777400° сх. д. | |
Країна: | Італія |
Тип: | публічна |
Розташування | d |
Адреса | Мілан, площа Пія ХІ |
Заснована | 1607 |
Фонди: | 1 550 000 документ[4], 1 600 000 документ[3][5], 40 000 документ[3][5], 1 400 000 том[5] і 3000 документ[5] |
Сайт: | Sito ufficiale |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Заснування
Фундатором бібліотеки був кардинал Федеріко Борромео, на той час архієпископ Мілану. Освічений аристократ, князь церкви, він вирішив заснувати бібліотеку в 1602 році. За його метою, вона ставала центром збереження рукописів і книг, потрібних для боротьби з протестантизмом.
Досить швидко бібліотека переросла первісне призначення і стала культурним осередком в Мілані з декількома відділами й функціями (богословськими, освітніми, мистецькими, суто бібліотечними).
За різними підрахунками бібліотеку вважають то другою за роком відкриття в Західній Європі (після бібліотеки Бодлеан в Англії), то четвертою найдавнішою в Італії:
- перша — бібліотека володаря Малатести, заснована в місті Чезена (1454 р. )
- друга — після бібліотеки Бодлеан в Англії ( 1602 р.)
- третя — Biblioteca Angelica, відкрита в Римі у 1604 р.
Приміщення
Читальна зала новоствореної бібліотеки відкрита 8 грудня 1609 року. Її особливістю були вільно розставлені видання, які не прикували ланцюгами до полиць, як то було заведене з середньовіччя аби зашкодити крадіжкам. Поряд була церква Санта-Мария-делла Роза. Її зруйнували у 1831 р. і в 1826—1836 рр. за проєктом міланського архітектора Джакомо Моралья вибудували сучасне приміщення в стилі пізнього класицизму. Будівля використовувалась і як бібліотека, і як пінакотека. Приміщення зайняло дві третини площі колишнього монастиря і церкви Санта-Мария-делла Роза, має декілька фасадів. Біля входу до бібліотеки встановлено мармурову скульптуру засновника — кардинала Федеріко Борромео.
В 1943 році в роки Другої світової війни вибух пошкодив будівлю і ту її частину, де зберігали лібрето стародавніх опер. Всі вони були втрачені. Відновлювально-реставраційні роботи розпочалися 10 років поспіль у 1952 р. за проєктом архітектора Луїджи Каччіа Домініоні.
У 1990—1997 роках відбулася чергова реставрація будівлі.
- Фасад на Сан Сеполькро
- Сучасний вхід до бібліотеки
- Монумент Федеріко Борромео.
Складові частини
Це не тільки бібліотека, а справжній культурний осередок міста. Про це подбав ще засновник бібліотеки — Федеріко Борромео, що окрім рукописів і видань передав сюди свою збірку картин і скульптур, заснувавши Пінакотеку. На базі бібліотеки створили також Амброзіанську художню академію і школу по вивченню мов.
Фонди бібліотеки
Вже в XVII ст. розпочалися пошуки нових видань і рукописів для бібліотеки. Серед перших надходжень — рукописи бенедиктинського монастиря Боббіо (1606), рукописи, придбані в країнах Західної Європи й Близького Сходу, зібрання бібліофіла з міста Падуя — Пінеллі (1608), звідки привезли 70 пакунків з виданнями та 800 рукописів.
По смерті кардинила-фундатора, заклад почав отримувати видання і рукописи за заповітом. Серед надходжень — 12 рукописів Леонардо да Вінчі (серед яких і Атлантичний кодекс), альбом з малюнками художника Рубенса, гравюри майстрів Італії і Європи, живопис майстрів Італії тощо. В роки військового захоплення Ломбардії військами Наполеона, частка фондів Амброзіанської бібліотеки була конфіскована і перевезена у Париж. Лише частку вивезених фондів вдалося повернути в Мілан. Фонди бібліотеки складають.
- 30.000 рукописів
- 12.000 пергаментів
- 2.300 інкунабул (першодруків)
- 10.000 малюнків
- 30.000 гравюр, середньовічні печатки, нумізматичні колекції, археологічні знахідки.
Живопис Амброзіанської пінакотеки
- Сандро Боттічеллі, Мадонна з намовлям і янголами, 1495 р.
- Леонардо да Вінчі. Портрет музиканта
- Жінка художниця Феде Гіліція, портрет ченця історика Паоло Морі́джа, 1596 р.
- Доменіко Гірляндайо, поклоніння немовляті Христу, 1488 р.
- Леонардо да Вінчі.Можливо, Беатріче д'Есте.
- Брамантіно, Мадонна з вежами на тлі, 1520 р.
- Моретто да Брешиа, мучеництво Св. Петра Веронського, 16 ст.
- Франческо Гварді, пейзаж з вершником, 1750 р.
Малюнки Леонардо в Амброзіані
- Колесо-механізм
- велетенський лук
- Жіночий торс ( анатомічний малюнок )
- анатомічний малюнок кістяку
- Серце, анатомічний малюнок
- спосіб пересування по воді без човна
- варіанти гармат
- Архімедів гвинт і механізми
Малюнки з рукописів
- Жертвоприношення вином Ахілла
- Бенкет, арабський малюнок 1275 р.
- Сімоне Мартіні. Малюнок до твору Вергілія.
- Майстер з Сирії, страус на гніздовищі, 1335 р.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амброзіанська бібліотека |
- Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus I
- Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae (Mediolani 1906) Tomus II
- Sito ufficiale [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Anagrafe delle biblioteche italiane — 1990.
- SIUSA
- ISTAT 2022 survey on Italian libraries — 2024.
- ISTAT 2021 survey on Italian libraries — 2023.
- www.beniculturali.it
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ambrozianska biblioteka ital Biblioteca Ambrosiana odna z najstarishih bibliotek Italiyi roztashovana v misti Milan Ambrozianska biblioteka ital Budivlya biblioteki fasad na ploshu Piya HI45 27 48 pn sh 9 11 08 sh d 45 46347900002777465 pn sh 9 185788000027777400 sh d 45 46347900002777465 9 185788000027777400 Koordinati 45 27 48 pn sh 9 11 08 sh d 45 46347900002777465 pn sh 9 185788000027777400 sh d 45 46347900002777465 9 185788000027777400Krayina ItaliyaTip publichnaRoztashuvannya dAdresa Milan plosha Piya HIZasnovana 1607Fondi 1 550 000 dokument 4 1 600 000 dokument 3 5 40 000 dokument 3 5 1 400 000 tom 5 i 3000 dokument 5 Sajt Sito ufficiale Mediafajli u VikishovishiZasnuvannyaFundatorom biblioteki buv kardinal Federiko Borromeo na toj chas arhiyepiskop Milanu Osvichenij aristokrat knyaz cerkvi vin virishiv zasnuvati biblioteku v 1602 roci Za jogo metoyu vona stavala centrom zberezhennya rukopisiv i knig potribnih dlya borotbi z protestantizmom Dosit shvidko biblioteka pererosla pervisne priznachennya i stala kulturnim oseredkom v Milani z dekilkoma viddilami j funkciyami bogoslovskimi osvitnimi misteckimi suto bibliotechnimi Za riznimi pidrahunkami biblioteku vvazhayut to drugoyu za rokom vidkrittya v Zahidnij Yevropi pislya biblioteki Bodlean v Angliyi to chetvertoyu najdavnishoyu v Italiyi persha biblioteka volodarya Malatesti zasnovana v misti Chezena 1454 r druga pislya biblioteki Bodlean v Angliyi 1602 r tretya Biblioteca Angelica vidkrita v Rimi u 1604 r PrimishennyaChitalna zala novostvorenoyi biblioteki vidkrita 8 grudnya 1609 roku Yiyi osoblivistyu buli vilno rozstavleni vidannya yaki ne prikuvali lancyugami do polic yak to bulo zavedene z serednovichchya abi zashkoditi kradizhkam Poryad bula cerkva Santa Mariya della Roza Yiyi zrujnuvali u 1831 r i v 1826 1836 rr za proyektom milanskogo arhitektora Dzhakomo Moralya vibuduvali suchasne primishennya v stili piznogo klasicizmu Budivlya vikoristovuvalas i yak biblioteka i yak pinakoteka Primishennya zajnyalo dvi tretini ploshi kolishnogo monastirya i cerkvi Santa Mariya della Roza maye dekilka fasadiv Bilya vhodu do biblioteki vstanovleno marmurovu skulpturu zasnovnika kardinala Federiko Borromeo V 1943 roci v roki Drugoyi svitovoyi vijni vibuh poshkodiv budivlyu i tu yiyi chastinu de zberigali libreto starodavnih oper Vsi voni buli vtracheni Vidnovlyuvalno restavracijni roboti rozpochalisya 10 rokiv pospil u 1952 r za proyektom arhitektora Luyidzhi Kachchia Dominioni U 1990 1997 rokah vidbulasya chergova restavraciya budivli Fasad na San Sepolkro Suchasnij vhid do biblioteki Monument Federiko Borromeo Skladovi chastiniCe ne tilki biblioteka a spravzhnij kulturnij oseredok mista Pro ce podbav she zasnovnik biblioteki Federiko Borromeo sho okrim rukopisiv i vidan peredav syudi svoyu zbirku kartin i skulptur zasnuvavshi Pinakoteku Na bazi biblioteki stvorili takozh Ambroziansku hudozhnyu akademiyu i shkolu po vivchennyu mov Fondi bibliotekiAlbreht Dyurer Keliya Sv Yeronima malyunok 1511 r Karavadzho Koshik z fruktami 1599 r Vzhe v XVII st rozpochalisya poshuki novih vidan i rukopisiv dlya biblioteki Sered pershih nadhodzhen rukopisi benediktinskogo monastirya Bobbio 1606 rukopisi pridbani v krayinah Zahidnoyi Yevropi j Blizkogo Shodu zibrannya bibliofila z mista Paduya Pinelli 1608 zvidki privezli 70 pakunkiv z vidannyami ta 800 rukopisiv Po smerti kardinila fundatora zaklad pochav otrimuvati vidannya i rukopisi za zapovitom Sered nadhodzhen 12 rukopisiv Leonardo da Vinchi sered yakih i Atlantichnij kodeks albom z malyunkami hudozhnika Rubensa gravyuri majstriv Italiyi i Yevropi zhivopis majstriv Italiyi tosho V roki vijskovogo zahoplennya Lombardiyi vijskami Napoleona chastka fondiv Ambrozianskoyi biblioteki bula konfiskovana i perevezena u Parizh Lishe chastku vivezenih fondiv vdalosya povernuti v Milan Fondi biblioteki skladayut 30 000 rukopisiv 12 000 pergamentiv 2 300 inkunabul pershodrukiv 10 000 malyunkiv 30 000 gravyur serednovichni pechatki numizmatichni kolekciyi arheologichni znahidki Zhivopis Ambrozianskoyi pinakotekiSandro Bottichelli Madonna z namovlyam i yangolami 1495 r Leonardo da Vinchi Portret muzikanta Zhinka hudozhnicya Fede Giliciya portret chencya istorika Paolo Mori dzha 1596 r Domeniko Girlyandajo pokloninnya nemovlyati Hristu 1488 r Leonardo da Vinchi Mozhlivo Beatriche d Este Bramantino Madonna z vezhami na tli 1520 r Moretto da Breshia muchenictvo Sv Petra Veronskogo 16 st Franchesko Gvardi pejzazh z vershnikom 1750 r Malyunki Leonardo v AmbrozianiKoleso mehanizm veletenskij luk Zhinochij tors anatomichnij malyunok anatomichnij malyunok kistyaku Serce anatomichnij malyunok sposib peresuvannya po vodi bez chovna varianti garmat Arhimediv gvint i mehanizmiMalyunki z rukopisivZhertvoprinoshennya vinom Ahilla Benket arabskij malyunok 1275 r Simone Martini Malyunok do tvoru Vergiliya Majster z Siriyi straus na gnizdovishi 1335 r DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ambrozianska biblioteka Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae Mediolani 1906 Tomus I Catalogus codicum graecorum Bibliothecae Ambrosianae Mediolani 1906 Tomus II Sito ufficiale 6 sichnya 2021 u Wayback Machine Anagrafe delle biblioteche italiane 1990 d Track Q19753501 SIUSA d Track Q63142852 ISTAT 2022 survey on Italian libraries 2024 d Track Q124707187 ISTAT 2021 survey on Italian libraries 2023 d Track Q124661051 www beniculturali it d Track Q116649878