Альберті́на або Галерея Альбертіна у місті Відень — одна з найвідоміших у світі збірок оригінальних рисунків та друкованої графіки.
Альбертіна | |
---|---|
нім. Albertina[1] | |
48°12′16″ пн. ш. 16°22′05″ сх. д. / 48.20456111113888653° пн. ш. 16.368319444472223978° сх. д.Координати: 48°12′16″ пн. ш. 16°22′05″ сх. д. / 48.20456111113888653° пн. ш. 16.368319444472223978° сх. д. | |
Тип | художній музей |
Назва на честь | Альберт Саксен-Тешенський |
Склад | d і d |
Частина від | Q105525743? |
Країна | Австрія[2] |
Розташування | Відень, Австрія |
Адреса | 1010 Альбертінаплац 1, 1010 |
Архітектор | d і d[3] |
Засновник | Альберт Саксен-Тешенський[4] |
Засновано | 1776 |
Оператор | d |
Режим роботи | щодня 10:00—18:00, ср. 10:00—21:00 |
Вартість | €11.90(дорослий)/безкоштовно (діти до 19 років) |
Відвідувачі | 366 250 осіб (2021) |
Директор | Клаус Альбрехт Шредер |
Сайт | www.albertina.at |
Альбертіна (Австрія) | |
Альбертіна у Вікісховищі |
Межі і кількість
За останніми даними налічує понад 65 тис. малюнків митців минулого і близько 1 000 000 гравюр. Хронологічні межі зібрання — від 15 ст. і до сучасності.
Засновник
Засновником зібрання був герцог Альберт Саксон-Тешенський в 70-х рр. 18 століття в королівському замку міста Братислава, котрий він обрав резиденцією, будучи головою Угорського королівства з 1765 по 1781 р. Гра в державність спонукала герцога надати навіть фундаційну грамоту на заснування, датовану 4 липня 1776 р. За іменем засновника збірка й дістала назву Альбертіна.
Історія побутування зібрання
Землі Чехії та Словаччини розглядались як тимчасове перебування володарських дворів «лоскутної імперії», якою довгий час і була Австро-Угорщина. Тому збірки часто переносились з імперських околиць у метрополію. Так було зі збірками імператора Рудольфа ІІ, перенесеними з Праги у Відень. Так сталося і з зібранням Альберта Саксон-Тешенського.
1795 року нащадок ерцгерцог Альбрехт придбав власний палац Тароука (Taroucca) у Відні і перевіз зібрання з Братислави у власний палац. Палац у Відні переобладнали під нове призначення бути мистецькою галереєю. З 1822 року вона була відкрита для відвідин. Потрапити в нову галерею дозволялося будь-кому, а не тільки представникам дворянського стану. Умовою для відвідин була наявність у відвідувача взуття. Але обмежений характер відвідувачів таки зберігався. Протягом 19 століття нащадки (ерцгерцог Карл, ерцгерцогу Альбрехт Фрідріх Австрійський, ерцгерцог Фрідріх Австрійський) повільно збільшували зібрання.
1919 року по розпаду Австро-Угорщини художні колекції королівського роду австрійських Габсбургів перейшли до Австрійської республіки. 1920 року колекція була збільшена за рахунок приєднання друкованої графіки, котра зберігалась до цього в імператорській бібліотеці. В 20 столітті уряд Австрії дотримувався концепції «Відень — культурна столиця», бо імперське минуле столиці минуло.
З 1999 року до збірок перейшли фото матеріали та архітектурна графіка і креслення архітекторів. Галерея Альбертіна належить до найбільш відвідуваних музеїв Відня.
Скарби зібрання
Малюнки італійських майстрів
Напівколоніальна присутність Австрійської імперії в північній Італії надала можливість легкого придбання художніх скарбів і і старожитностей в Італії світового рівня. Так в Альбертіну прийшли малюнки майстрів італійського Відродження, маньєризму і бароко, серед яких малюнки Рафаеля Санті і Мікеланджело Буонарротті, Бернардіно Луїні, Парміджаніно, Аннібале Каррачі, Карло Маратті, Джованні Баттіста П'яцетта. Галерея Альбертіна — одна із небагатьох музейних закладів світу, що зберігає оригінальні малюнки Леонардо да Вінчі.
- Леонардо да Вінчі, «Штудія чоловічої голови до апостола в «Таємній вечері». бл. 1495 р.
-
- Аннібале Каррачі, «Лютнист Маскероні», бл. 1594 р.
- Бернардіно Луїні, «Панночка з віялом», до 1525 р.
Німецький і австрійській відділи
Неперевершене значення для світової культури мають німецький і австрійській відділи малюнків. І через спільну з німецькими землями історію, і через надзвичайно високу мистецьку вартість зібраного матеріалу. В колекції низка малюнків майстрів короткого німецького Відродження (, Альбрехт Альтдорфер, Лукас Кранах Старший, Альбрехт Дюрер тощо). Майстри німецького і австрійського мистецтва репрезентовані творами художників так званої Дунайської школи, предромантизму Каспар Давид Фрідріх,експресіонізму і сецесії (Густав Клімт, Еґон Шіле, Франц Марк, Ніклас Штьор тощо). Перлини німецького зібрання — унікальні малюнки Грюневальда.
- Дюрер старший, Автопортрет
- Дюрер, «Антверпен»
- Дюрер, «Інсбрук. Внутрішній дворик замка»
- Дюрер, «Імператор Максиміліан І»
- Еґон Шіле, «Портре Адель Хармс», 1917 р.
- Еґон Шіле, «Старі будинки в Крюмау», 1914 р.
- Каспар Давид Фрідріх, «Аркона. Схід місяця»
- Отто Мюллер, «Дві оголені»
Відділ французьких малюнків
Важкі політичні стосунки Австрійської імперії з Францією не сприяли ні появі значних колекцій французького живопису, ні малюнків французьких майстрів. Стан змінився лише в 20 столітті, коли на значні мистецькі прорахунки в зібранні звернули увагу. Але давній перерозподіл мистецьких шедеврів-малюнків не дав можливості отримати значні зразки, давно зосереджених в музеях Лувр, Шатійї та в петербурзькому Ермітажі. Присутність на мистецькому ринку Європи Сполучених Штатів також сильно зменшує купівельні можливості Австрії. «Французькі» придбання галереї мають випадковий характер. Тому історію французького малюнка треба вивчати у Франції та в петербурзькому Ермітажі.
- Ніколя Пуссен, «Два дерева», 1629 р.
- Жак-Андре Порте, «Вишивання», доба рококо
- Едгар Дега, пастель, «Дві балерини», 1905 р.
Малюнки майстрів Фландрії та Голландії
Збірка малюнків старих майстрів Фландрії та Голландії одна з найкращих в світі, якщо не найкраща. В колекції присутня така кількість імен майстрів і малюнків такого високого щаблю, що вивчення мистецтва цих країн неможливе без вивчення збірок галереї Альбертіна (це портрет і пейзаж, побутовий жанр, штудія до натюрморту, анімалістичний жанр, батальна сцена, замальовки зброї, споруд, інтер'єрів тощо). Адже тут репрезентовані власними творами Ієронім Босх, Пітер Брейгель старший, Адріан ван Остаде, Мартен ван Гемскерк, Пітер Пауль Рубенс, Рембрандт, Ян ван Гейсум, Гендрік Гольціус.
- Ієронім Босх, «Вулик»
- Мартен ван Гемскерк, «Базиліка Св. Петра в Римі до перебудови», 1530-ті рр.
- Якоб Баккер. «Автопортрет», 1638
- Пітер Пауль Рубенс, «Клара Серена» або « як камеристка »
-
- Ян ван Гейсум, «Натюрморт з квітами в ніші», 1734 р.
- Арт ван дер Нер, «Річка в місячному освітленні», до 1659 р.
- Адріан ван Остаде, «Селяни в корчмі», до 1679 р.
- Пітер Пауль Рубенс, «Син Ніколас», бл. 1626 р.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбертіна |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також
Примітки
- https://www.albertina.at/leitbild/
- archINFORM — 1994.
- http://vocab.getty.edu/page/cona/700056069
- Mission Statement
- Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2021 // The Art Newspaper — 2022. — ISSN 0960-6556
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Albertina znachennya Alberti na abo Galereya Albertina u misti Viden odna z najvidomishih u sviti zbirok originalnih risunkiv ta drukovanoyi grafiki Albertinanim Albertina 1 48 12 16 pn sh 16 22 05 sh d 48 20456111113888653 pn sh 16 368319444472223978 sh d 48 20456111113888653 16 368319444472223978 Koordinati 48 12 16 pn sh 16 22 05 sh d 48 20456111113888653 pn sh 16 368319444472223978 sh d 48 20456111113888653 16 368319444472223978Tiphudozhnij muzejNazva na chestAlbert Saksen TeshenskijSkladd i dChastina vidQ105525743 Krayina Avstriya 2 RoztashuvannyaViden AvstriyaAdresa1010 Albertinaplac 1 1010Arhitektord i d 3 ZasnovnikAlbert Saksen Teshenskij 4 Zasnovano1776OperatordRezhim robotishodnya 10 00 18 00 sr 10 00 21 00Vartist 11 90 doroslij bezkoshtovno diti do 19 rokiv Vidviduvachi366 250 osib 2021 DirektorKlaus Albreht ShrederSajtwww albertina atAlbertina Avstriya Albertina u VikishovishiAlbertina Monument zasnovniku galereyiMezhi i kilkistZa ostannimi danimi nalichuye ponad 65 tis malyunkiv mitciv minulogo i blizko 1 000 000 gravyur Hronologichni mezhi zibrannya vid 15 st i do suchasnosti ZasnovnikZasnovnikom zibrannya buv gercog Albert Sakson Teshenskij v 70 h rr 18 stolittya v korolivskomu zamku mista Bratislava kotrij vin obrav rezidenciyeyu buduchi golovoyu Ugorskogo korolivstva z 1765 po 1781 r Gra v derzhavnist sponukala gercoga nadati navit fundacijnu gramotu na zasnuvannya datovanu 4 lipnya 1776 r Za imenem zasnovnika zbirka j distala nazvu Albertina Istoriya pobutuvannya zibrannyaZemli Chehiyi ta Slovachchini rozglyadalis yak timchasove perebuvannya volodarskih dvoriv loskutnoyi imperiyi yakoyu dovgij chas i bula Avstro Ugorshina Tomu zbirki chasto perenosilis z imperskih okolic u metropoliyu Tak bulo zi zbirkami imperatora Rudolfa II perenesenimi z Pragi u Viden Tak stalosya i z zibrannyam Alberta Sakson Teshenskogo 1795 roku nashadok ercgercog Albreht pridbav vlasnij palac Tarouka Taroucca u Vidni i pereviz zibrannya z Bratislavi u vlasnij palac Palac u Vidni pereobladnali pid nove priznachennya buti misteckoyu galereyeyu Z 1822 roku vona bula vidkrita dlya vidvidin Potrapiti v novu galereyu dozvolyalosya bud komu a ne tilki predstavnikam dvoryanskogo stanu Umovoyu dlya vidvidin bula nayavnist u vidviduvacha vzuttya Ale obmezhenij harakter vidviduvachiv taki zberigavsya Protyagom 19 stolittya nashadki ercgercog Karl ercgercogu Albreht Fridrih Avstrijskij ercgercog Fridrih Avstrijskij povilno zbilshuvali zibrannya 1919 roku po rozpadu Avstro Ugorshini hudozhni kolekciyi korolivskogo rodu avstrijskih Gabsburgiv perejshli do Avstrijskoyi respubliki 1920 roku kolekciya bula zbilshena za rahunok priyednannya drukovanoyi grafiki kotra zberigalas do cogo v imperatorskij biblioteci V 20 stolitti uryad Avstriyi dotrimuvavsya koncepciyi Viden kulturna stolicya bo imperske minule stolici minulo Z 1999 roku do zbirok perejshli foto materiali ta arhitekturna grafika i kreslennya arhitektoriv Galereya Albertina nalezhit do najbilsh vidviduvanih muzeyiv Vidnya Skarbi zibrannyaMalyunki italijskih majstriv Napivkolonialna prisutnist Avstrijskoyi imperiyi v pivnichnij Italiyi nadala mozhlivist legkogo pridbannya hudozhnih skarbiv i i starozhitnostej v Italiyi svitovogo rivnya Tak v Albertinu prijshli malyunki majstriv italijskogo Vidrodzhennya manyerizmu i baroko sered yakih malyunki Rafaelya Santi i Mikelandzhelo Buonarrotti Bernardino Luyini Parmidzhanino Annibale Karrachi Karlo Maratti Dzhovanni Battista P yacetta Galereya Albertina odna iz nebagatoh muzejnih zakladiv svitu sho zberigaye originalni malyunki Leonardo da Vinchi Leonardo da Vinchi Shtudiya cholovichoyi golovi do apostola v Tayemnij vecheri bl 1495 r Karlo Maratti Avtoportret Annibale Karrachi Lyutnist Maskeroni bl 1594 r Bernardino Luyini Pannochka z viyalom do 1525 r Nimeckij i avstrijskij viddili Matias Gryunevald Sv Ivan v lisi Neperevershene znachennya dlya svitovoyi kulturi mayut nimeckij i avstrijskij viddili malyunkiv I cherez spilnu z nimeckimi zemlyami istoriyu i cherez nadzvichajno visoku mistecku vartist zibranogo materialu V kolekciyi nizka malyunkiv majstriv korotkogo nimeckogo Vidrodzhennya Albreht Altdorfer Lukas Kranah Starshij Albreht Dyurer tosho Majstri nimeckogo i avstrijskogo mistectva reprezentovani tvorami hudozhnikiv tak zvanoyi Dunajskoyi shkoli predromantizmu Kaspar David Fridrih ekspresionizmu i secesiyi Gustav Klimt Egon Shile Franc Mark Niklas Shtor tosho Perlini nimeckogo zibrannya unikalni malyunki Gryunevalda Dyurer starshij Avtoportret Dyurer Antverpen Dyurer Insbruk Vnutrishnij dvorik zamka Dyurer Imperator Maksimilian I Egon Shile Portre Adel Harms 1917 r Egon Shile Stari budinki v Kryumau 1914 r Kaspar David Fridrih Arkona Shid misyacya Otto Myuller Dvi ogoleni Viddil francuzkih malyunkiv Zhak Luyi David Dvobij iz Diomedom 1776 r Vazhki politichni stosunki Avstrijskoyi imperiyi z Franciyeyu ne spriyali ni poyavi znachnih kolekcij francuzkogo zhivopisu ni malyunkiv francuzkih majstriv Stan zminivsya lishe v 20 stolitti koli na znachni mistecki prorahunki v zibranni zvernuli uvagu Ale davnij pererozpodil misteckih shedevriv malyunkiv ne dav mozhlivosti otrimati znachni zrazki davno zoseredzhenih v muzeyah Luvr Shatijyi ta v peterburzkomu Ermitazhi Prisutnist na misteckomu rinku Yevropi Spoluchenih Shtativ takozh silno zmenshuye kupivelni mozhlivosti Avstriyi Francuzki pridbannya galereyi mayut vipadkovij harakter Tomu istoriyu francuzkogo malyunka treba vivchati u Franciyi ta v peterburzkomu Ermitazhi Nikolya Pussen Dva dereva 1629 r Zhak Andre Porte Vishivannya doba rokoko Edgar Dega pastel Dvi balerini 1905 r Malyunki majstriv Flandriyi ta Gollandiyi Zbirka malyunkiv starih majstriv Flandriyi ta Gollandiyi odna z najkrashih v sviti yaksho ne najkrasha V kolekciyi prisutnya taka kilkist imen majstriv i malyunkiv takogo visokogo shablyu sho vivchennya mistectva cih krayin nemozhlive bez vivchennya zbirok galereyi Albertina ce portret i pejzazh pobutovij zhanr shtudiya do natyurmortu animalistichnij zhanr batalna scena zamalovki zbroyi sporud inter yeriv tosho Adzhe tut reprezentovani vlasnimi tvorami Iyeronim Bosh Piter Brejgel starshij Adrian van Ostade Marten van Gemskerk Piter Paul Rubens Rembrandt Yan van Gejsum Gendrik Golcius Iyeronim Bosh Vulik Marten van Gemskerk Bazilika Sv Petra v Rimi do perebudovi 1530 ti rr Yakob Bakker Avtoportret 1638 Piter Paul Rubens Klara Serena abo yak kameristka Gendrik Golcius Avtoportret do 1594 r Yan van Gejsum Natyurmort z kvitami v nishi 1734 r Art van der Ner Richka v misyachnomu osvitlenni do 1659 r Adrian van Ostade Selyani v korchmi do 1679 r Piter Paul Rubens Sin Nikolas bl 1626 r LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AlbertinaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Div takozhMalyunok Gravyura Ofort Litografiya Ermitazh viddil malyunkiv Malyunki Illi Ryepina Malyunki Mihajla VrubelyaPrimitkihttps www albertina at leitbild archINFORM 1994 d Track Q265049 http vocab getty edu page cona 700056069 Mission Statement Art s most popular Exhibition and museum visitor figures 2021 The Art Newspaper 2022 ISSN 0960 6556 d Track Q113437655d Track Q2331628