Азербайджа́нський теа́тр о́пери і бале́ту і́мені Мірзи́ Фаталі́ Аху́ндова (азерб. Azərbaycan Dövlət Akademik Opera və Balet Teatrı) — оперний театр столиці Азербайджану міста Баку.
Азербайджанський театр опери і балету Azərbaycan Dövlət Akademik Opera və Balet Teatrı | ||||
---|---|---|---|---|
Азербайджанський театр опери і балету | ||||
40°22′28″ пн. ш. 49°50′43″ сх. д. / 40.37470100002777684° пн. ш. 49.84539700002777352° сх. д.Координати: 40°22′28″ пн. ш. 49°50′43″ сх. д. / 40.37470100002777684° пн. ш. 49.84539700002777352° сх. д. | ||||
Країна | Азербайджан | |||
Місто | ||||
Адреса | d | |||
Архітектор | d | |||
Архітектурний стиль | модерн і готика | |||
Власник | Міністерство культури і туризму Азербайджану | |||
Місткість | 1281 місць | |||
Тип | оперний театр | |||
Відкрито | 1910 | |||
Оф. відкриття | 28 лютого 1911 | |||
Знову відкрито | 1920 | |||
Керівництво | Юсіф Ейвазов | |||
tob.az | ||||
Нагороди | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
EUTA theatre ID | 6522 | |||
20034041 | ||||
| ||||
Азербайджанський театр опери і балету імені Мірзи Фаталі Ахундова у Вікісховищі |
Історія
Організований 1920 року як державний театр Азербайджану, що ставив опери, оперети і драми. 1924 року оперна трупа виділена в самостійну структуру,
1930 року надано ім'я азербайджанського драматурга М. Ф. Ахундова.
1938 театр нагороджений орденом Леніна.
Будівля театру зведена в 1910—11 роках, реконструйована в 1938. Глядацький зал розрахований на 1281 місце. Спектаклі йдуть російською та азербайджанською мовою.
У довоєнні роки Серед національних спектаклів театр поставив «Лейлі і Меджнун» Узеїр Гаджибекова, «Шах Ісмаїл» Магомаєва, «Ашуг-Гариб» З. Гаджибекова. Азербайджанською мовою були поставлені також опери «Ануш» Тиграняна (1941), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1943) і «Кармен» Бізе (1946).
Серед спектаклів 60-70-х років: опери — «Вагиф» Мустафаєва (1960), «Багадур і Сона» Алескерова (1961), «Мерці» Адигезалова (1963), «Заручини в монастирі» Прокоф'єва (1968); балети — «Тропою грому» (1961, Ленінська премія, 1967); «Легенда про любов» Мелікова (1962), «Тіні Кобустана» Ф. Караєва (1969) та інші.
В 1941 театр був на гастролях в Ірані. У сезоні 1969/70 балетна трупа театру була учасницею Всесвітнього фестивалю танцю в Парижу; гастролювала у Франції, Люксембурзі й Монако. У театрі працювали народні артисти СРСР Шевкет Мамедова, Фідан Касимова.
1956 року театр отримав статус академічного.
Трупа театру
У трупі театру на 1960 рік складався співаки — народні артисти СРСР: Бюльбюль, Рашид Бейбутов, Шевкет Мамедова; диригент Ніязі Зульфугар огли Тагізаде-Гаджибеков. Головним режисером театру був народний артист Азербайджанської РСР М. А. Мамедов. В сезоні 1923–1924 одним із солістів театру був український співак (драматичний тенор) Василь Войтенко, згодом (1933) заслужений артист України.
Література
- Музична енциклопедія. Гол. ред. Ю. В. Келдиш. Т 1. А — Гонг. 1072 стб. з іл. М.: Радянська енциклопедія, 1973 (рос.)
- Театральна енциклопедія. Гол. ред. С. С. Мокульский. Т. 1 — М.: Радянська енциклопедія, А — «Глобус», 1961, 1214 стб. з іл., 12 л. іл. (рос.)
- Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 1. А — Ангоб. 1969. 608 стр., іл.; 47 л. іл. і карт, 1 отд. л. табл. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Азербайджанський театр опери і балету |
- Азербайджанський театр опери і балету [ 2 червня 2020 у Wayback Machine.] (азерб.)
- Стаття на сайті belcanto.ru [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Azer Rezayev — Opera in Azerbaijan [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzha nskij tea tr o peri i bale tu i meni Mirzi Fatali Ahu ndova azerb Azerbaycan Dovlet Akademik Opera ve Balet Teatri opernij teatr stolici Azerbajdzhanu mista Baku Azerbajdzhanskij teatr operi i baletu Azerbaycan Dovlet Akademik Opera ve Balet Teatri Azerbajdzhanskij teatr operi i baletuAzerbajdzhanskij teatr operi i baletu40 22 28 pn sh 49 50 43 sh d 40 37470100002777684 pn sh 49 84539700002777352 sh d 40 37470100002777684 49 84539700002777352 Koordinati 40 22 28 pn sh 49 50 43 sh d 40 37470100002777684 pn sh 49 84539700002777352 sh d 40 37470100002777684 49 84539700002777352 Krayina AzerbajdzhanMisto BakuAdresa dArhitektor d Arhitekturnij stil modern i gotikaVlasnik Ministerstvo kulturi i turizmu AzerbajdzhanuMistkist 1281 miscTip opernij teatrVidkrito 1910Of vidkrittya 28 lyutogo 1911Znovu vidkrito 1920Kerivnictvo Yusif Ejvazovtob azNagorodiIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 652220034041 Azerbajdzhanskij teatr operi i baletu imeni Mirzi Fatali Ahundova u VikishovishiIstoriyaOrganizovanij 1920 roku yak derzhavnij teatr Azerbajdzhanu sho staviv operi opereti i drami 1924 roku operna trupa vidilena v samostijnu strukturu 1930 roku nadano im ya azerbajdzhanskogo dramaturga M F Ahundova 1938 teatr nagorodzhenij ordenom Lenina Na poshtovij marci Azerbajdzhanu 2012 Budivlya teatru zvedena v 1910 11 rokah rekonstrujovana v 1938 Glyadackij zal rozrahovanij na 1281 misce Spektakli jdut rosijskoyu ta azerbajdzhanskoyu movoyu U dovoyenni roki Sered nacionalnih spektakliv teatr postaviv Lejli i Medzhnun Uzeyir Gadzhibekova Shah Ismayil Magomayeva Ashug Garib Z Gadzhibekova Azerbajdzhanskoyu movoyu buli postavleni takozh operi Anush Tigranyana 1941 Sevilskij cirulnik Dzh Rossini 1943 i Karmen Bize 1946 Sered spektakliv 60 70 h rokiv operi Vagif Mustafayeva 1960 Bagadur i Sona Aleskerova 1961 Merci Adigezalova 1963 Zaruchini v monastiri Prokof yeva 1968 baleti Tropoyu gromu 1961 Leninska premiya 1967 Legenda pro lyubov Melikova 1962 Tini Kobustana F Karayeva 1969 ta inshi V 1941 teatr buv na gastrolyah v Irani U sezoni 1969 70 baletna trupa teatru bula uchasniceyu Vsesvitnogo festivalyu tancyu v Parizhu gastrolyuvala u Franciyi Lyuksemburzi j Monako U teatri pracyuvali narodni artisti SRSR Shevket Mamedova Fidan Kasimova 1956 roku teatr otrimav status akademichnogo Trupa teatru Golovna kategoriya Personaliyi Azerbajdzhanskij teatr operi ta baletu U trupi teatru na 1960 rik skladavsya spivaki narodni artisti SRSR Byulbyul Rashid Bejbutov Shevket Mamedova dirigent Niyazi Zulfugar ogli Tagizade Gadzhibekov Golovnim rezhiserom teatru buv narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR M A Mamedov V sezoni 1923 1924 odnim iz solistiv teatru buv ukrayinskij spivak dramatichnij tenor Vasil Vojtenko zgodom 1933 zasluzhenij artist Ukrayini LiteraturaMuzichna enciklopediya Gol red Yu V Keldish T 1 A Gong 1072 stb z il M Radyanska enciklopediya 1973 ros Teatralna enciklopediya Gol red S S Mokulskij T 1 M Radyanska enciklopediya A Globus 1961 1214 stb z il 12 l il ros Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Gl red A M Prohorov 3 e izd T 1 A Angob 1969 608 str il 47 l il i kart 1 otd l tabl ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Azerbajdzhanskij teatr operi i baletu Azerbajdzhanskij teatr operi i baletu 2 chervnya 2020 u Wayback Machine azerb Stattya na sajti belcanto ru 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Azer Rezayev Opera in Azerbaijan 30 chervnya 2017 u Wayback Machine angl