Адо́льф Фер'є́р (фр. Adolphe Ferrière; нар. 30 серпня 1879, Женева — пом. 16 червня 1960, Женева) — швейцарський педагог, теоретик нового виховання; один із засновників міжнародної ліги нового виховання та її секцій у франції, Бельгії, Іспанії, Румунії та латиноамериканських країнах.
Біографічні відомості
У 1899 році створює у Женеві Міжнародне Бюро «нових шкіл», а з 1909 року читає лекції у Женевському університеті, де знайомиться з Овідєм Декролі, одним з представників і лідерів нового виховання. Деякий час Фер'єр був професором інституту Жана-Жака Руссо в Женеві, а також головним редактором журналів ліги «За нову еру» та «Прогрес». У 1924 році в своєму маєтку у Флоріссані організував міжнародну школу, в якій маленькі діти навчалися за методом Монтессорі, вихованці середнього віку — за методом Декролі, а старші — за рекомендаціями Вінеткаплану.
Діяльність
Фер'єр є автором багатьох праць, що розвивали ідеї нового виховання. Також організатором навчальних закладів, що застосовували ці ідеї на практиці. Великого значення в його школах набули ідеї трудового виховання та підготовці учнів до трудової діяльності.
В останні роки Фер'єр займався головним чином психологічними проблемами, зокрема визначенням психологічних типів. Його внеском у розвиток реформаторської педагогіки стала, зокрема, нова періодизація психічного розвитку дитини і її інтересів — від безсистемних до цілеспрямованих. Швейцарський педагог вважав, що школа повинна сприяти природному розвитку дитини, формувати не інтелектуалів-ерудитів, а людей, у яких знання увійшли у їх «плоть і кров», здатних застосовувати ці знання на практиці.
Вибрані праці
- «З досвіду нової школи Заходу» (1926)
- «До питання про природну класифікацію психологічних типів» (1943)
Примітки
- Коваленко Є.І. Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2006. — 664 с.
Джерела
- Адольф Фер'єр // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Константинов Н. А., Медынский Е. Н., Шабаева М. Ф. История педагогики. — М., 1982.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ado lf Fer ye r fr Adolphe Ferriere nar 30 serpnya 1879 Zheneva pom 16 chervnya 1960 Zheneva shvejcarskij pedagog teoretik novogo vihovannya odin iz zasnovnikiv mizhnarodnoyi ligi novogo vihovannya ta yiyi sekcij u franciyi Belgiyi Ispaniyi Rumuniyi ta latinoamerikanskih krayinah Adolf Fer yerBiografichni vidomostiU 1899 roci stvoryuye u Zhenevi Mizhnarodne Byuro novih shkil a z 1909 roku chitaye lekciyi u Zhenevskomu universiteti de znajomitsya z Ovidyem Dekroli odnim z predstavnikiv i lideriv novogo vihovannya Deyakij chas Fer yer buv profesorom institutu Zhana Zhaka Russo v Zhenevi a takozh golovnim redaktorom zhurnaliv ligi Za novu eru ta Progres U 1924 roci v svoyemu mayetku u Florissani organizuvav mizhnarodnu shkolu v yakij malenki diti navchalisya za metodom Montessori vihovanci serednogo viku za metodom Dekroli a starshi za rekomendaciyami Vinetkaplanu DiyalnistFer yer ye avtorom bagatoh prac sho rozvivali ideyi novogo vihovannya Takozh organizatorom navchalnih zakladiv sho zastosovuvali ci ideyi na praktici Velikogo znachennya v jogo shkolah nabuli ideyi trudovogo vihovannya ta pidgotovci uchniv do trudovoyi diyalnosti V ostanni roki Fer yer zajmavsya golovnim chinom psihologichnimi problemami zokrema viznachennyam psihologichnih tipiv Jogo vneskom u rozvitok reformatorskoyi pedagogiki stala zokrema nova periodizaciya psihichnogo rozvitku ditini i yiyi interesiv vid bezsistemnih do cilespryamovanih Shvejcarskij pedagog vvazhav sho shkola povinna spriyati prirodnomu rozvitku ditini formuvati ne intelektualiv eruditiv a lyudej u yakih znannya uvijshli u yih plot i krov zdatnih zastosovuvati ci znannya na praktici Vibrani praci Z dosvidu novoyi shkoli Zahodu 1926 Do pitannya pro prirodnu klasifikaciyu psihologichnih tipiv 1943 PrimitkiKovalenko Ye I Byelkina N I Istoriya zarubizhnoyi pedagogiki Hrestomatiya navch posibnik K CNL 2006 664 s DzherelaAdolf Fer yer Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Konstantinov N A Medynskij E N Shabaeva M F Istoriya pedagogiki M 1982 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi