Адольф Фер'єр

Адо́льф Фер'є́р (фр. Adolphe Ferrière; нар. 30 серпня 1879, Женева — пом. 16 червня 1960, Женева) — швейцарський педагог, теоретик нового виховання; один із засновників міжнародної ліги нового виховання та її секцій у франції, Бельгії, Іспанії, Румунії та латиноамериканських країнах.

Адольф Фер'єр

Біографічні відомості

У 1899 році створює у Женеві Міжнародне Бюро «нових шкіл», а з 1909 року читає лекції у Женевському університеті, де знайомиться з Овідєм Декролі, одним з представників і лідерів нового виховання. Деякий час Фер'єр був професором інституту Жана-Жака Руссо в Женеві, а також головним редактором журналів ліги «За нову еру» та «Прогрес». У 1924 році в своєму маєтку у Флоріссані організував міжнародну школу, в якій маленькі діти навчалися за методом Монтессорі, вихованці середнього віку — за методом Декролі, а старші — за рекомендаціями Вінеткаплану.

Діяльність

Фер'єр є автором багатьох праць, що розвивали ідеї нового виховання. Також організатором навчальних закладів, що застосовували ці ідеї на практиці. Великого значення в його школах набули ідеї трудового виховання та підготовці учнів до трудової діяльності.

В останні роки Фер'єр займався головним чином психологічними проблемами, зокрема визначенням психологічних типів. Його внеском у розвиток реформаторської педагогіки стала, зокрема, нова періодизація психічного розвитку дитини і її інтересів — від безсистемних до цілеспрямованих. Швейцарський педагог вважав, що школа повинна сприяти природному розвитку дитини, формувати не інтелектуалів-ерудитів, а людей, у яких знання увійшли у їх «плоть і кров», здатних застосовувати ці знання на практиці.

Вибрані праці

• «З досвіду нової школи Заходу» (1926)
• «До питання про природну класифікацію психологічних типів» (1943)

Примітки

1. Коваленко Є.І. Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2006. — 664 с.

Джерела

• Адольф Фер'єр // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Константинов Н. А., Медынский Е. Н., Шабаева М. Ф. История педагогики. — М., 1982.