Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Броненосний фрегат за початковою офіційною класифікацією «Адмірал Нахімов» — перший російський крейсер з артилерією у баштах. Побудований на Балтійському заводі в Петербург корабельним інженером полковником Н. А. Самойловим. Закладений у липні 1884 року, спущений на воду 21 жовтня 1885 року, вступив у стрій 3 грудня 1887 року. Тривалий час був серед найбільш потужних та швидкохідних крейсерів у світі.
| Адмірал Нахімов | |
 | |
| Маса | 7781 т[1] |
|---|---|
| Названо на честь | Нахімов Павло Степанович |
| Виробник | Балтійський завод |
| Порт приписки | Люйшунькоу |
| Габаритна ширина | 18,6 м |
| Осадка | 8,3 м і 7,6 м[1] |
| Довжина або відстань | 101,3 м і 100 м[1] |
| Ширина | 19 м[1] |
| Країна реєстрації | Російська імперія |
| Швидкість | 8,6 метр на секунду[1] |
 Адмірал Нахімов у Вікісховищі | |
Координати: 34°34′ пн. ш. 129°32′ сх. д. / 34.567° пн. ш. 129.533° сх. д.
Проєктування та будівництво
Згідно з завданням, визначеним Морським технічним комітетом на проектування нового броненосного крейсера у рамках програми 1881 року, новий корабель повинен був мати броню по ватерлінії не менше 254 мм, артилерію головного калібру в 11 дюймів, великий запас вугілля, швидкість ходу не менше 15 вузлів, осадку не більшу як 7,92 м та повне вітрильне оснащення. Як прототип був обраний англійський броньований крейсер «Imperieuse» , який відрізнявся «ромбовидним» розташуванням гармат головного калібру (у носовій і кормовій частині і по обох бортах).
19 листопада 1882 року проєкт було затверджено. Порівняно з англійським прототипом діаметр барбетів був збільшений на 1,5 м, щоб вмістити 229-мм гармати Обуховського заводу. Змінено розташування машинно-котельної установки, проект якої розроблявся в Управлінні головного інженер-механіка флоту генерал-майора А. І. Соколова. Більш компактне розміщення котелень у середній частині корпусу дозволило обійтися однією . Запас вугілля зріс у півтора рази, причому сумарне додаткове навантаження в 390 т збільшило проектну водотоннажність до 7782 т. Довжина корпусу зросла на 1,83 м, осадка на 0,1 м.
У січні 1885 року, в ході стапельних робіт, було вирішено використовувати як головний калібр 203-мм гармати зразка 1884 на лафетах Вавассера. Переозброєння забезпечило підвищення ваги бортового залпу та скорострільність артилерії головного калібру, можливість зменшити діаметр барбетів на 62 см, що давало надію на покращення морських якостей корабля. Крім того, барбетні установки отримали тонке бронювання по периметру. За основними параметрами «Адмірал Нахімов», навіть через двадцять років, на початок російсько-японської війни, мав значні резерви для технічної модернізації, і за умови заміни застарілих гарматних установок головного калібру, цілком відповідав новітнім броньованим крейсерам.
Конструкція
Довжина його становила 103,3 метра при ширині 18,6 метра. Осадка при нормальному навантаженні становила 7,67 метра. Форштевень (29 т) і ахтерштевень (15 т) являли собою цілісні бронзові виливки Балтійського заводу. Поперечні водонепроникні переборки проходили по шпангоутах 36, 60, 83 та 102. Від внутрішнього дна до житлової палуби вони мали товщину 9,5 мм, а вище за неї — до верхньої палуби — 6,4 мм. Нормальна водотоннажність крейсера склала 7781,7 тонн. Повна — 8473 тонни.
Озброєння
Озброєння крейсера було розраховане на максимально потужний вогонь вперед та назад. Він був озброєний вісьмома 203-мм гарматами з довжиною каналу ствола 35 калібрів, встановлених у чотирьох барбетних установках і десятьма 152-мм гарматами з довжиною каналу ствола 35 калібрів, що стояли на батарейній палубі. Озброєння крейсера проти міноносців складалося із шести 47-мм одноствольних, чотирьох 37-мм п'ятиствольних гармат системи Готчкіса.
Дві 63,5-мм десантних гармати системи Барановського на колісних лафетах призначалися для озброєння десантних партій.
Бронювання
Борт корабля був захищений сталезалізним броньовим поясом завдовжки 42,4 м (від 32 до 106 шпангоута). Пояс мав товщину 229 мм, витончуючись до низу до 152 мм, плити укладалися на підкладку з модрини товщиною 254 мм. З носа та корми пояс замикали 229-мм броньові траверзи, утворюючи цитадель, в якій знаходилися всі життєво важливі механізми та погреби. Усі броньові плити були з броні компаунд (так званої «сталезалізної броні») і виготовлялися на за технологією англійського заводу Кеммел із Шеффілда. У межах цитаделі на 12,5 мм прокладку з корабельної сталі стелився ряд 38 мм сталевих плит, і загальна товщина броньової палуби досягала 50,5 мм. За межами цитаделі в ніс і корму тяглася 76,2-мм карапасна палуба.
Силова установка
На кораблі стояли дві парові машини подвійного розширення загальною проектною потужністю 8000 к. с. Машини 1886 року виготовлялися на Балтійському заводі. Кожна машина мала три циліндри — один високого діаметром 1524 мм і два низького (діаметром 1981 мм) тиску і працювала на свій гребний гвинт. Хід поршня складав 1066 мм. Гребні гвинти системи Гріфіта мали крок 21 фут (6,4 м) та діаметр 16 футів (4,88 м). Після заміни лопатей діаметр гвинтів збільшився до 17 футів (5,18 м).
Пара до механізмів подавалася від дванадцяти циліндричних , з робочим тиском 5,2 атмосфери. Маса котлів із водою становила 670 тонн.
Чотири милі були пройдені за 13 хвилин 36 секунд при середній кількості обертів 112 і парі 75 фунтів, вивірений хід склав 17,56 вузла.
Корабель має парусність брига та дві сталеві щогли. Висота фок-щогли від палуби до езельгофта 66 футів 3 дюйми, до клотика 130 футів 6 дюймів. Висота грот-щогли від палуби до езельгофта 75 футів 3 дюйми, до клотика 139 футів 6 дюймів.
Площа вітрил (у кв. футах): грот- і фор-марселі по 3260,62 кожен, грот- і фок-брамселі по 1172,03 кожен, грот 3397, фок 2895, фор-стень-стаксель 1377, клівер 2360, фор- 5 та грот-трисель (або бізань) 2180,7. Всього 22 192,3 кв. фут 22 192,3 кв. фут.
Модернізація
У травні 1898 року корабель перебував у поганому стані: палуби і шлюпки під впливом сонця, хвиль і солоних вітрів потріскалися і розсохлися, рангоут і загороджувальні сіті зносилися. Ще сильніше зносилися машини, котли та корпус. Командир корабля капітан І рангу Н. І. Небогатов наполягав на якнайшвидшому проведенні невідкладних робіт.
Було необхідно зробити великі роботи з ремонту корпусу — у багатьох місцях його обшивка сильно проіржавіла, треба було замінити сітьові загородження. Потребувала ремонту та заміни частина підводної дерев'яної та мідної обшивок. Слід також було позбутися вітрил, укоротити щогли та замінити на нову дерев'яну настилку з усіх палуб.
Труби осушувальної системи трюмів перебували у міждонному просторі і за п'ятнадцятирічну службу корабля неабияк проіржавіли. Їх слід було демонтувати, а нові пустити поверх другого дна. Обшивку другого дна потрібно було у багатьох місцях міняти.
Треба було вдосконалити і електроустаткування. Старі динамомашини знімалися і монтувалися нові, потужніші.
У Морському технічному комітеті важливим вважалося і переозброєння «Нахімова», але у той час заміну гармат не було коштів. Але на гарматах все ж замінити старі заряди димного пороху на нові — бездимні. На кожному бойовому марсі встановили по два кулемети.
У серпні 1899 року, ще до закінчення робіт, «Нахімов» почали спішно готувати до далекого плавання
Служба
У 1893 році «Адмірал Нахімов» під командою капітана 1-го рангу В. М. Лаврова відвідав з офіційним візитом Атлантичної ескадри віце-адмірала Н. І. Казнакова США), де брав участь у святкуваннях, присвячених річчю відкриття Америки; того ж року у складі ескадри Середземного моря контр-адмірала Ф. До. Авелана крейсер здійснив офіційний візит до Франції.
У літні кампанії 1894—1896 років на Далекому Сході крейсер проводив навчання, брав участь навесні 1895 в маневрах біля китайського порту Чіфу, відвідав Владивосток, а також з дипломатичними місіями китайські, японські та корейські порти. Зими крейсер проводив у японському порту Нагасакі. Влітку та восени 1895 року крейсер ремонтувався у Владивостоці. У травні 1898 повернувся на Балтику.
Після модернізації крейсер, 1900 року був зарахований до Гвардійського екіпажу, вирушив у третє плавання на Тихий океан. Протягом двох років брав участь у маневрах Порт-Артурської ескадри, відвідав Японію та Корею, виконував дипломатичні місії. У травні 1903 року повернувся до Кронштадта. У ході останнього ремонту крейсера намічену заміну його застарілих гармат було перенесено на наступну модернізацію. Як наслідок — у Російсько-японську війну потужний ще крейсер через малу дальність і низьку скорострільність артилерії був майже беззбройний перед своїми противниками. Напередодні Російсько-японської війни для проведення планового ремонту та модернізації артилерії крейсера було повернено на Балтику, тим самим послабивши своєю відсутністю 1-у Тихоокеанську ескадру. Низька швидкість, слабке бронювання та надзвичайно низькі для свого часу далекобійність та скорострільність артилерії робили крейсер мало пристосованим для ескадреного бою — головного завдання 1-ї Тихоокеанської ескадри. Однак незважаючи на те, що старі гармати були погано пристосовані до ескадренного бою, а тихохідність не дозволяла виконувати рейдерські операції, його все ж таки взяли у далекий похід.
Російсько-японська війна, загибель крейсера
З початком російсько-японської війни «Адмірал Нахімов» під командуванням капітана 1-го рангу А. А. Родіонова увійшов до складу 2-го броненосного загону 2-ї Тихоокеанської ескадри (командир загону — контр-адмірал Д. А. Фелькерзам).
14 травня 1905 року в Цусімській битві крейсер отримав близько 20 попадань снарядами, а вночі о 21:30 — 22:00 торпедований у правий борт з боку носа. За даними екіпажу, не підтверджених японськими істориками, в ході нічного бою залпами кормової і правої 8 башт крейсер потопив два (за твердженням Родіонова, навіть три) міноносці противника. Ще як мінімум три попадання 8-дюймових снарядів у крейсер «Івате», які завдали останньому серйозні пошкодження, також можна віднести на рахунок комендорів «Адмірала Нахімова». Цей висновок випливає з повідомлення командира кормової 8-дюймової башти мічмана Олексія Рождественського, що пише про стрілянину по «Івате» і з даних про його пошкодження 8 «снарядами, відсутніми на інших кораблях російського флоту. Незважаючи на те, що японці могли сплутати близькі за силою 8» снаряди «Адмірала Нахімова» і 9-дюймові снаряди «Миколи I», імовірність ураження саме снарядами «Адмірала Нахімова» висока.
Вранці 15 травня напівзатоплений корабель продовжував рух кормою вперед (через наявність носової пробоїни і як наслідок сильного диференту) і був остаточно затоплений екіпажем лише після появи японських кораблів.
Примітки
- Русский флот — 1892.
- Кочарова Н. В. «Да утешит вас всех сознание свято исполненного долга...». Древний род Небольсиных на службе России // Военно-Исторический Журнал. — 2019. — № 9 (1 липня). — С. 82—92.
Література
- В. В. Арбузов Броненосный крейсер «Адмирал Нахимов». СПб.: Изд. альманаха «Корабли и сражения». — 2000. — С. 120.
- Груздев А. И. Береговая черта: имя на карте. Морской топонимический словарь Приморского края. — Владивосток : Дальнаука, 1996. — 244 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bronenosnij fregat za pochatkovoyu oficijnoyu klasifikaciyeyu Admiral Nahimov pershij rosijskij krejser z artileriyeyu u bashtah Pobudovanij na Baltijskomu zavodi v Peterburg korabelnim inzhenerom polkovnikom N A Samojlovim Zakladenij u lipni 1884 roku spushenij na vodu 21 zhovtnya 1885 roku vstupiv u strij 3 grudnya 1887 roku Trivalij chas buv sered najbilsh potuzhnih ta shvidkohidnih krejseriv u sviti Admiral Nahimov Masa7781 t 1 Nazvano na chestNahimov Pavlo Stepanovich VirobnikBaltijskij zavod Port pripiskiLyujshunkou Gabaritna shirina18 6 m Osadka8 3 m i 7 6 m 1 Dovzhina abo vidstan101 3 m i 100 m 1 Shirina19 m 1 Krayina reyestraciyiRosijska imperiya Shvidkist8 6 metr na sekundu 1 Admiral Nahimov u Vikishovishi Koordinati 34 34 pn sh 129 32 sh d 34 567 pn sh 129 533 sh d 34 567 129 533Proyektuvannya ta budivnictvoZgidno z zavdannyam viznachenim Morskim tehnichnim komitetom na proektuvannya novogo bronenosnogo krejsera u ramkah programi 1881 roku novij korabel povinen buv mati bronyu po vaterliniyi ne menshe 254 mm artileriyu golovnogo kalibru v 11 dyujmiv velikij zapas vugillya shvidkist hodu ne menshe 15 vuzliv osadku ne bilshu yak 7 92 m ta povne vitrilne osnashennya Yak prototip buv obranij anglijskij bronovanij krejser Imperieuse yakij vidriznyavsya rombovidnim roztashuvannyam garmat golovnogo kalibru u nosovij i kormovij chastini i po oboh bortah Shema roztashuvannya garmat na krejseri 19 listopada 1882 roku proyekt bulo zatverdzheno Porivnyano z anglijskim prototipom diametr barbetiv buv zbilshenij na 1 5 m shob vmistiti 229 mm garmati Obuhovskogo zavodu Zmineno roztashuvannya mashinno kotelnoyi ustanovki proekt yakoyi rozroblyavsya v Upravlinni golovnogo inzhener mehanika flotu general majora A I Sokolova Bilsh kompaktne rozmishennya kotelen u serednij chastini korpusu dozvolilo obijtisya odniyeyu Zapas vugillya zris u pivtora razi prichomu sumarne dodatkove navantazhennya v 390 t zbilshilo proektnu vodotonnazhnist do 7782 t Dovzhina korpusu zrosla na 1 83 m osadka na 0 1 m U sichni 1885 roku v hodi stapelnih robit bulo virisheno vikoristovuvati yak golovnij kalibr 203 mm garmati zrazka 1884 na lafetah Vavassera Pereozbroyennya zabezpechilo pidvishennya vagi bortovogo zalpu ta skorostrilnist artileriyi golovnogo kalibru mozhlivist zmenshiti diametr barbetiv na 62 sm sho davalo nadiyu na pokrashennya morskih yakostej korablya Krim togo barbetni ustanovki otrimali tonke bronyuvannya po perimetru Za osnovnimi parametrami Admiral Nahimov navit cherez dvadcyat rokiv na pochatok rosijsko yaponskoyi vijni mav znachni rezervi dlya tehnichnoyi modernizaciyi i za umovi zamini zastarilih garmatnih ustanovok golovnogo kalibru cilkom vidpovidav novitnim bronovanim krejseram KonstrukciyaDovzhina jogo stanovila 103 3 metra pri shirini 18 6 metra Osadka pri normalnomu navantazhenni stanovila 7 67 metra Forshteven 29 t i ahtershteven 15 t yavlyali soboyu cilisni bronzovi vilivki Baltijskogo zavodu Poperechni vodonepronikni pereborki prohodili po shpangoutah 36 60 83 ta 102 Vid vnutrishnogo dna do zhitlovoyi palubi voni mali tovshinu 9 5 mm a vishe za neyi do verhnoyi palubi 6 4 mm Normalna vodotonnazhnist krejsera sklala 7781 7 tonn Povna 8473 tonni Ozbroyennya Ozbroyennya krejsera bulo rozrahovane na maksimalno potuzhnij vogon vpered ta nazad Vin buv ozbroyenij vismoma 203 mm garmatami z dovzhinoyu kanalu stvola 35 kalibriv vstanovlenih u chotiroh barbetnih ustanovkah i desyatma 152 mm garmatami z dovzhinoyu kanalu stvola 35 kalibriv sho stoyali na batarejnij palubi Ozbroyennya krejsera proti minonosciv skladalosya iz shesti 47 mm odnostvolnih chotiroh 37 mm p yatistvolnih garmat sistemi Gotchkisa Dvi 63 5 mm desantnih garmati sistemi Baranovskogo na kolisnih lafetah priznachalisya dlya ozbroyennya desantnih partij Bronyuvannya Bort korablya buv zahishenij stalezaliznim bronovim poyasom zavdovzhki 42 4 m vid 32 do 106 shpangouta Poyas mav tovshinu 229 mm vitonchuyuchis do nizu do 152 mm pliti ukladalisya na pidkladku z modrini tovshinoyu 254 mm Z nosa ta kormi poyas zamikali 229 mm bronovi traverzi utvoryuyuchi citadel v yakij znahodilisya vsi zhittyevo vazhlivi mehanizmi ta pogrebi Usi bronovi pliti buli z broni kompaund tak zvanoyi stalezaliznoyi broni i vigotovlyalisya na za tehnologiyeyu anglijskogo zavodu Kemmel iz Sheffilda U mezhah citadeli na 12 5 mm prokladku z korabelnoyi stali stelivsya ryad 38 mm stalevih plit i zagalna tovshina bronovoyi palubi dosyagala 50 5 mm Za mezhami citadeli v nis i kormu tyaglasya 76 2 mm karapasna paluba Silova ustanovka Na korabli stoyali dvi parovi mashini podvijnogo rozshirennya zagalnoyu proektnoyu potuzhnistyu 8000 k s Mashini 1886 roku vigotovlyalisya na Baltijskomu zavodi Kozhna mashina mala tri cilindri odin visokogo diametrom 1524 mm i dva nizkogo diametrom 1981 mm tisku i pracyuvala na svij grebnij gvint Hid porshnya skladav 1066 mm Grebni gvinti sistemi Grifita mali krok 21 fut 6 4 m ta diametr 16 futiv 4 88 m Pislya zamini lopatej diametr gvintiv zbilshivsya do 17 futiv 5 18 m Para do mehanizmiv podavalasya vid dvanadcyati cilindrichnih z robochim tiskom 5 2 atmosferi Masa kotliv iz vodoyu stanovila 670 tonn Chotiri mili buli projdeni za 13 hvilin 36 sekund pri serednij kilkosti obertiv 112 i pari 75 funtiv vivirenij hid sklav 17 56 vuzla Korabel maye parusnist briga ta dvi stalevi shogli Visota fok shogli vid palubi do ezelgofta 66 futiv 3 dyujmi do klotika 130 futiv 6 dyujmiv Visota grot shogli vid palubi do ezelgofta 75 futiv 3 dyujmi do klotika 139 futiv 6 dyujmiv Plosha vitril u kv futah grot i for marseli po 3260 62 kozhen grot i fok bramseli po 1172 03 kozhen grot 3397 fok 2895 for sten staksel 1377 kliver 2360 for 5 ta grot trisel abo bizan 2180 7 Vsogo 22 192 3 kv fut 22 192 3 kv fut ModernizaciyaU travni 1898 roku korabel perebuvav u poganomu stani palubi i shlyupki pid vplivom soncya hvil i solonih vitriv potriskalisya i rozsohlisya rangout i zagorodzhuvalni siti znosilisya She silnishe znosilisya mashini kotli ta korpus Komandir korablya kapitan I rangu N I Nebogatov napolyagav na yaknajshvidshomu provedenni nevidkladnih robit Bulo neobhidno zrobiti veliki roboti z remontu korpusu u bagatoh miscyah jogo obshivka silno proirzhavila treba bulo zaminiti sitovi zagorodzhennya Potrebuvala remontu ta zamini chastina pidvodnoyi derev yanoyi ta midnoyi obshivok Slid takozh bulo pozbutisya vitril ukorotiti shogli ta zaminiti na novu derev yanu nastilku z usih palub Trubi osushuvalnoyi sistemi tryumiv perebuvali u mizhdonnomu prostori i za p yatnadcyatirichnu sluzhbu korablya neabiyak proirzhavili Yih slid bulo demontuvati a novi pustiti poverh drugogo dna Obshivku drugogo dna potribno bulo u bagatoh miscyah minyati Treba bulo vdoskonaliti i elektroustatkuvannya Stari dinamomashini znimalisya i montuvalisya novi potuzhnishi U Morskomu tehnichnomu komiteti vazhlivim vvazhalosya i pereozbroyennya Nahimova ale u toj chas zaminu garmat ne bulo koshtiv Ale na garmatah vse zh zaminiti stari zaryadi dimnogo porohu na novi bezdimni Na kozhnomu bojovomu marsi vstanovili po dva kulemeti U serpni 1899 roku she do zakinchennya robit Nahimov pochali spishno gotuvati do dalekogo plavannyaSluzhbaU 1893 roci Admiral Nahimov pid komandoyu kapitana 1 go rangu V M Lavrova vidvidav z oficijnim vizitom Atlantichnoyi eskadri vice admirala N I Kaznakova SShA de brav uchast u svyatkuvannyah prisvyachenih richchyu vidkrittya Ameriki togo zh roku u skladi eskadri Seredzemnogo morya kontr admirala F Do Avelana krejser zdijsniv oficijnij vizit do Franciyi Chifu Krejser Admiral Nahimov 26 kvitnya 1895 r U litni kampaniyi 1894 1896 rokiv na Dalekomu Shodi krejser provodiv navchannya brav uchast navesni 1895 v manevrah bilya kitajskogo portu Chifu vidvidav Vladivostok a takozh z diplomatichnimi misiyami kitajski yaponski ta korejski porti Zimi krejser provodiv u yaponskomu portu Nagasaki Vlitku ta voseni 1895 roku krejser remontuvavsya u Vladivostoci U travni 1898 povernuvsya na Baltiku Pislya modernizaciyi krejser 1900 roku buv zarahovanij do Gvardijskogo ekipazhu virushiv u tretye plavannya na Tihij okean Protyagom dvoh rokiv brav uchast u manevrah Port Arturskoyi eskadri vidvidav Yaponiyu ta Koreyu vikonuvav diplomatichni misiyi U travni 1903 roku povernuvsya do Kronshtadta U hodi ostannogo remontu krejsera namichenu zaminu jogo zastarilih garmat bulo pereneseno na nastupnu modernizaciyu Yak naslidok u Rosijsko yaponsku vijnu potuzhnij she krejser cherez malu dalnist i nizku skorostrilnist artileriyi buv majzhe bezzbrojnij pered svoyimi protivnikami Naperedodni Rosijsko yaponskoyi vijni dlya provedennya planovogo remontu ta modernizaciyi artileriyi krejsera bulo poverneno na Baltiku tim samim poslabivshi svoyeyu vidsutnistyu 1 u Tihookeansku eskadru Nizka shvidkist slabke bronyuvannya ta nadzvichajno nizki dlya svogo chasu dalekobijnist ta skorostrilnist artileriyi robili krejser malo pristosovanim dlya eskadrenogo boyu golovnogo zavdannya 1 yi Tihookeanskoyi eskadri Odnak nezvazhayuchi na te sho stari garmati buli pogano pristosovani do eskadrennogo boyu a tihohidnist ne dozvolyala vikonuvati rejderski operaciyi jogo vse zh taki vzyali u dalekij pohid Rosijsko yaponska vijna zagibel krejseraZ pochatkom rosijsko yaponskoyi vijni Admiral Nahimov pid komanduvannyam kapitana 1 go rangu A A Rodionova uvijshov do skladu 2 go bronenosnogo zagonu 2 yi Tihookeanskoyi eskadri komandir zagonu kontr admiral D A Felkerzam Krejser Admiral Nahimov u 1890 roci 14 travnya 1905 roku v Cusimskij bitvi krejser otrimav blizko 20 popadan snaryadami a vnochi o 21 30 22 00 torpedovanij u pravij bort z boku nosa Za danimi ekipazhu ne pidtverdzhenih yaponskimi istorikami v hodi nichnogo boyu zalpami kormovoyi i pravoyi 8 basht krejser potopiv dva za tverdzhennyam Rodionova navit tri minonosci protivnika She yak minimum tri popadannya 8 dyujmovih snaryadiv u krejser Ivate yaki zavdali ostannomu serjozni poshkodzhennya takozh mozhna vidnesti na rahunok komendoriv Admirala Nahimova Cej visnovok viplivaye z povidomlennya komandira kormovoyi 8 dyujmovoyi bashti michmana Oleksiya Rozhdestvenskogo sho pishe pro strilyaninu po Ivate i z danih pro jogo poshkodzhennya 8 snaryadami vidsutnimi na inshih korablyah rosijskogo flotu Nezvazhayuchi na te sho yaponci mogli splutati blizki za siloyu 8 snaryadi Admirala Nahimova i 9 dyujmovi snaryadi Mikoli I imovirnist urazhennya same snaryadami Admirala Nahimova visoka Vranci 15 travnya napivzatoplenij korabel prodovzhuvav ruh kormoyu vpered cherez nayavnist nosovoyi proboyini i yak naslidok silnogo diferentu i buv ostatochno zatoplenij ekipazhem lishe pislya poyavi yaponskih korabliv Garmata z krejsera Admiral Nahimov u Muzeyi morskoyi nauki mista TokioPrimitkiRusskij flot 1892 d Track Q56173212 Kocharova N V Da uteshit vas vseh soznanie svyato ispolnennogo dolga Drevnij rod Nebolsinyh na sluzhbe Rossii Voenno Istoricheskij Zhurnal 2019 9 1 lipnya S 82 92 LiteraturaV V Arbuzov Bronenosnyj krejser Admiral Nahimov SPb Izd almanaha Korabli i srazheniya 2000 S 120 Gruzdev A I Beregovaya cherta imya na karte Morskoj toponimicheskij slovar Primorskogo kraya Vladivostok Dalnauka 1996 244 s