Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адди с Абе ба Аддіс Абеба з амхар нова квітка столиця та найбільше місто Ефіопії Місто має окремий статус міста регіону

Аддис Абеба

Аддис Абеба

Адди́с-Абе́ба (Аддіс-Абеба; з амхар. нова квітка) — столиця та найбільше місто Ефіопії. Місто має окремий статус міста-регіону.

Аддис-Абеба
Addis Abeba
ኣዲስ ኣበባ
image
Вид Аддис-Абеба
Координати: 9°01′38″ пн. ш. 38°44′24″ сх. д. / 9.02722° пн. ш. 38.74000° сх. д. / 9.02722; 38.74000
Країна Ефіопія
Уряд
 - Мер Кума Демекса
Площа
 - Повна 526,99 км²
Висота над р.м. 2355 м 
Населення (2012)
 - Усього 3 041 002
 - Густота 5770,5/км²
Часовий пояс UTC +3
image
image
Аддис-Абеба

Місто розташоване на Ефіопському нагір'ї, на висоті понад 2400 м, біля підніжжя та на схилах гори Ентото. Аддис-Абеба є найбільшою столицею країни без прямого виходу до моря. Місто часто називають «столицею Африки» або «Парижем Африки» через її історичне, політичне та дипломатичне значення для континенту.

Історія

Аддис-Абеба була заснована в 1887 році імператором Менеліком II як столиця королівства Шоа. З 1889 року — столиця Ефіопії.

В травні 1936 року під час Другої італо-ефіопської війни місто захоплене італійськими військами. З 1936 по 1941 роки Аддис-Абеба була столицею Італійської Східної Африки. Звільнене ефіопськими партизанами 6 квітня 1941 року.

У травні 1963 року в Аддис-Абебі пройшла конференція голів держав та урядів африканських країн, на якій була створена Організація Африканської Єдності (ОАЕ). У 2002 році ОАЕ була розпущена, а натомість засновано Африканський союз зі штаб-квартирою в Аддис-Абебі.

Місто — резиденція Економічної комісії ООН для Африки (з 1958) та ОАЄ (з 1963).

Народні виступи в Аддис-Абебі проти феодально-монархічного режиму в 1974 році стали початком в Ефіопії.

Клімат

Клімат помірно теплий. Середні температури січня +23 °C, липня +20 °C. Опадів випадає понад 1200 мм за рік.

Клімат Аддис-Абеби
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 30 28 30 29 30 29 29 32 28 27 30 28 32
Середній максимум, °C 23,5 24,5 25,4 24,8 25,2 23,4 20,7 20,7 21,7 22,7 23,0 22,9 23,2
Середня температура, °C 15,4 16,6 17,9 17,9 18,0 17,0 15,9 15,8 16,2 15,7 14,8 14,9 16,3
Середній мінімум, °C 7,4 8,7 10,5 11,1 10,8 10,6 11,1 11,0 10,7 8,7 6,7 7,0 9,5
Абсолютний мінімум, °C 1 1 3 6 6 1 0 6 4 2 0 0 0
Норма опадів, мм 13 30 58 82 84 138 280 290 149 27 7 7 1165
Кількість днів з опадами 3 5 7 10 10 20 27 26 18 4 1 1 132


Вологість повітря, % 47 51.5 47.5 54.5 53 67.5 79.5 79 71.5 47.5 48 45.5 57.7
Джерело: World Meteorological Organisation (UN)(precipitation), Climate-Data.org for mean temperatures BBC Weather for humidity and sunshine, National Meteorological Agency

Архітектура

image
Церковний пагорб
image
Собор Святого Георгія
image
Університет
image
Площа Мескель
image
Театр Хагер-Фикир
image
Панорама Аддис-Абеби

Перші великі будівлі

Будівлі 1920—1930-х років

План забудови в 1950-х роках

В 1954—1956-х роках затверджений план реконструкції міста — англійський архітектор Л. П. . План був допрацьований в 1958 році. В основі плану — неправильний овал, довга ось якого має меридіональний напрямок. Площа міста становить 215 км², капітальних будівель 30 км², інша забудова сільського характеру, в основному одноповерхова — кам'яні, дерев'яні та глиняні будинки. У східній частині — урядова зона, у західній — комерційна, де знаходяться Великий ринок, промислові підприємства, діловий центр.

Забудова в 1950—1980-ті роки

У цей період Аддис-Абеба зростала в бік аеропорту. Були збудовані:

Пам'ятники

Освіта та культура

Місто має університет, кілька технічних та інших спеціальних училищ. Національний архів та бібліотека Ефіопії та кілька інших бібліотек. Національний театр.

Археологічний музей (1907), музей Інституту ефіопських досліджень (1952) з колекцією кераміки та традиційним живописом XIV—XX століття, Національний музей (1954) з традиційним та сучасним живописом, декоративно-прикладним мистецтвом.

Населення

Динаміка чисельності населення:

Джерела

  1. . UN. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 6 January 2014.
  2. . Climate-Data.org. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  3. . Voodoo Skies. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
  4. . BBC Weather. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 6 січня 2014.
  5. . National Meteorological Agency of the Federal Democratic Republic of Ethiopia. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 9 травня 2010.
  6. . Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
  • Універсальний словник-енциклопедія [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Энциклопедический справочник «Африка» [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Література

  • Ethiopia // Africa: An Encyclopedia of Culture and Society. Edited by Toyin Falola and Daniel Jean-Jacques. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2016. 3 vols. — P. 454—482

Посилання

Аддис-Абеба
у сестринських Вікіпроєктах
image Аддис-Абеба у Вікімандрах?
image Файли у Вікісховищі?
  • Олег Романенко. Історія однієї подорожі до Ефіопії // Українська правда, 09.11.2014 [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • История одного города. Город Аддис-Абеба // Эхо Москвы, 29.06.2007 [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Достопримечательности Аддис-Абебы // OrangeSmile Tours B.V. [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Аддис-Абеба // Издательский дом Discovery [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Аддис-Абеба — столица Эфиопии // «Планета Земля» Geosfera.Org. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Addis Ababa | national capital | Ethiopia // Encyclopædia Britannica [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії Ефіопії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Addi s Abe ba Addis Abeba z amhar nova kvitka stolicya ta najbilshe misto Efiopiyi Misto maye okremij status mista regionu Addis Abeba Addis Abeba ኣዲስ ኣበባ Vid Addis Abeba Koordinati 9 01 38 pn sh 38 44 24 sh d 9 02722 pn sh 38 74000 sh d 9 02722 38 74000 KrayinaEfiopiya Uryad MerKuma Demeksa Plosha Povna 526 99 km Visota nad r m 2355 m Naselennya 2012 Usogo 3 041 002 Gustota 5770 5 km Chasovij poyas UTC 3 Addis Abeba Misto roztashovane na Efiopskomu nagir yi na visoti ponad 2400 m bilya pidnizhzhya ta na shilah gori Entoto Addis Abeba ye najbilshoyu stoliceyu krayini bez pryamogo vihodu do morya Misto chasto nazivayut stoliceyu Afriki abo Parizhem Afriki cherez yiyi istorichne politichne ta diplomatichne znachennya dlya kontinentu IstoriyaAddis Abeba bula zasnovana v 1887 roci imperatorom Menelikom II yak stolicya korolivstva Shoa Z 1889 roku stolicya Efiopiyi V travni 1936 roku pid chas Drugoyi italo efiopskoyi vijni misto zahoplene italijskimi vijskami Z 1936 po 1941 roki Addis Abeba bula stoliceyu Italijskoyi Shidnoyi Afriki Zvilnene efiopskimi partizanami 6 kvitnya 1941 roku U travni 1963 roku v Addis Abebi projshla konferenciya goliv derzhav ta uryadiv afrikanskih krayin na yakij bula stvorena Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti OAE U 2002 roci OAE bula rozpushena a natomist zasnovano Afrikanskij soyuz zi shtab kvartiroyu v Addis Abebi Misto rezidenciya Ekonomichnoyi komisiyi OON dlya Afriki z 1958 ta OAYe z 1963 Narodni vistupi v Addis Abebi proti feodalno monarhichnogo rezhimu v 1974 roci stali pochatkom v Efiopiyi KlimatKlimat pomirno teplij Seredni temperaturi sichnya 23 C lipnya 20 C Opadiv vipadaye ponad 1200 mm za rik Klimat Addis Abebi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 30 28 30 29 30 29 29 32 28 27 30 28 32 Serednij maksimum C 23 5 24 5 25 4 24 8 25 2 23 4 20 7 20 7 21 7 22 7 23 0 22 9 23 2 Serednya temperatura C 15 4 16 6 17 9 17 9 18 0 17 0 15 9 15 8 16 2 15 7 14 8 14 9 16 3 Serednij minimum C 7 4 8 7 10 5 11 1 10 8 10 6 11 1 11 0 10 7 8 7 6 7 7 0 9 5 Absolyutnij minimum C 1 1 3 6 6 1 0 6 4 2 0 0 0 Norma opadiv mm 13 30 58 82 84 138 280 290 149 27 7 7 1165 Kilkist dniv z opadami 3 5 7 10 10 20 27 26 18 4 1 1 132 Vologist povitrya 47 51 5 47 5 54 5 53 67 5 79 5 79 71 5 47 5 48 45 5 57 7 Dzherelo World Meteorological Organisation UN precipitation Climate Data orgfor mean temperaturesBBC Weatherfor humidity and sunshine National Meteorological AgencyArhitekturaCerkovnij pagorb Sobor Svyatogo Georgiya Universitet Plosha Meskel Teatr Hager Fikir Panorama Addis Abebi Pershi veliki budivli Velikij palac iz risami pivnichno indijskoyi arhitekturi 1894 indijski zodchi na choli z iz Peshavara Palac maye tronnij zal iz pokrittyam na 34 rozpisanih stovpi z rozpisom ta obroblennyam marmurovi stini ta kolorovi vitrazhi 1897 Novij palac u stili neoklasicizmu kinec XIX pochatok XX stolittya italijskij inzhener arhitektor E Sobor svyatogo Georgiya Kiddus Gijorgis kinec XIX stolittya greckij arhitektor italijskij inzhener Sobor u proyekciyi maye formu vosmikutnika Stil neoklasicizm Restavrovanij v 1950 h rokah Rozpisanij takimi majstrami yak ta Gotel Itege ta shkola 1907 Priblizno 200 budinkiv yevropejskogo tipu 1911 1912 Budivli 1920 1930 h rokiv Zaliznichnij vokzal 1929 francuzkij arhitektor P Nacionalnij palac 1934 arhitektor E Kamec Sobor Svyatoyi Trijci Mekane Sillase 1941 v stili neobaroko Rozpisi 1940 vi Plan zabudovi v 1950 h rokah V 1954 1956 h rokah zatverdzhenij plan rekonstrukciyi mista anglijskij arhitektor L P Plan buv dopracovanij v 1958 roci V osnovi planu nepravilnij oval dovga os yakogo maye meridionalnij napryamok Plosha mista stanovit 215 km kapitalnih budivel 30 km insha zabudova silskogo harakteru v osnovnomu odnopoverhova kam yani derev yani ta glinyani budinki U shidnij chastini uryadova zona u zahidnij komercijna de znahodyatsya Velikij rinok promislovi pidpriyemstva dilovij centr Zabudova v 1950 1980 ti roki U cej period Addis Abeba zrostala v bik aeroportu Buli zbudovani Nacionalnij teatr na ploshi Adua 1955 francuzki arhitektor A skulptor Sh hudozhnik monumentalist A Lezhe Pered teatrom statuya leva simvol efiopskoyi derzhavnosti Nacionalnij universitet 1950 1960 ti anglijskij arhitektor G K Maye 17 shkola mistectv budivelnij fakultet biblioteka muzej Kompleks liceyu Gebre Maryam iz vrizanim u shil pagorba stadionom 1960 arhitektor A Shomet Aeroport z vityagnutim sklyanim fasadom 1960 Dim Afriki 1961 vitrazh plosheyu 150 m po eskizu Municipalitet 1965 Nacionalnij bank 1973 1976 italijski arhitektor A inzhener M Fanano ta in Televizijnij centr 1965 Torgova palata 1965 Budivlya Ministerstva inozemnih sprav u formi chovna z shestigrannimi lotkami sonceriziv na fasadi 1966 Z ta M Poshtamt Likarnya Shpital Dedzhazmach Balcha na 553 miscya Gotel Vebi Shebeli 1970 ti yugoslavski arhitektori B Z H Pam yatniki Kinna statuya Menelika II na odnojmennij ploshi 1894 Monument zvilnennya vid italijskoyi okupaciyi na ploshi 27 Meggabit Pam yatnik zhertvam fashizmu na ploshi 12 Yekatit 1955 yugoslavskij skulptor A Avgustinchich Bronzovij pam yatnik V I Leninu 1983 radyanskij skulptor R H Muradyan arhitektor I M Monument Nasha borotba 1984 Pam yatnik Karlu Marksu 1984 nimeckij arhitektor Osvita ta kultura Misto maye universitet kilka tehnichnih ta inshih specialnih uchilish Nacionalnij arhiv ta biblioteka Efiopiyi ta kilka inshih bibliotek Nacionalnij teatr Arheologichnij muzej 1907 muzej Institutu efiopskih doslidzhen 1952 z kolekciyeyu keramiki ta tradicijnim zhivopisom XIV XX stolittya Nacionalnij muzej 1954 z tradicijnim ta suchasnim zhivopisom dekorativno prikladnim mistectvom NaselennyaDinamika chiselnosti naselennya 1900 80 000 osib 1958 400 000 osib 1968 664 000 osib 1983 1 478 000 osib 1995 2 209 000 osib perepis naselennya 2002 1 700 000 osib 2008 3 147 000 osib 2012 3 041 002 osibDzherela UN Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2013 Procitovano 6 January 2014 Climate Data org Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 6 lyutogo 2015 Voodoo Skies Arhiv originalu za 6 sichnya 2014 Procitovano 6 sichnya 2014 BBC Weather Arhiv originalu za 13 lyutogo 2014 Procitovano 6 sichnya 2014 National Meteorological Agency of the Federal Democratic Republic of Ethiopia Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2011 Procitovano 9 travnya 2010 Arhiv originalu za 30 bereznya 2013 Procitovano 28 lipnya 2013 Universalnij slovnik enciklopediya 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopedicheskij spravochnik Afrika 25 veresnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaAddis Abeba 31 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Ethiopia Africa An Encyclopedia of Culture and Society Edited by Toyin Falola and Daniel Jean Jacques Santa Barbara CA ABC CLIO 2016 3 vols P 454 482PosilannyaAddis Abeba u sestrinskih Vikiproyektah Addis Abeba u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Oleg Romanenko Istoriya odniyeyi podorozhi do Efiopiyi Ukrayinska pravda 09 11 2014 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Istoriya odnogo goroda Gorod Addis Abeba Eho Moskvy 29 06 2007 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Dostoprimechatelnosti Addis Abeby OrangeSmile Tours B V 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Addis Abeba Izdatelskij dom Discovery 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Addis Abeba stolica Efiopii Planeta Zemlya Geosfera Org 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Addis Ababa national capital Ethiopia Encyclopaedia Britannica 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Efiopiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ