Агротуризм в Україні

Сільський туризм в Україні — надання/отримання послуг туристичних атракцій, асоційованих з відпочинком, по використанню екосистемного потенціалу агропромислового комплексу та локальної інфраструктури певного регіону сільської місцевості України, або її характерної колоритної особливості (культурної, архітектурної, етнічної, господарської тощо).

Тунель кохання поблизу Клевані

Українське село

Українське село має багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський туризм, який давно практикується в світі. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди відпочивало багато міського населення. Найпопулярнішими для сільського туризму в Україні на сьогодні є місця з екологічно чистими екосистемами.

Різновиди

Існує велика кількість різновидів нинішнього сільського зеленого туризму в Україні, серед яких можна виділити такі:

- Екотуризм

- Агротуризм

- Пригодницький туризм

- Культурний туризм

- Дикий туризм

- Оздоровчий туризм

- Кулінарний туризм

- Історичний туризм

- Освітній туризм

- Волонтерський туризм

Всі види туризму функціонують в рамках галузевої ієрархічної взаємодії. В порядку спадної градації у системі туризму України існує такий один з видів туризму як екотуризм. У системі екотуризму України є один з таких різновидів туризму як зелений туризм. У зеленому туризмі розрізняють такі види туризму як сільський туризм і агротуризм, які мають відмінності за способом відпочинку хоч і схожі між собою за формою користування екосистемними ресурсами.

Якщо екосистемний потенціал агрокомплексу використовується для здійснення туристичної діяльності, що асоціюється з роботою (годування та догляд за тваринами, збір урожаю чи участь у виробництві сільськогосподарської продукції, — то вид туризму варто відносити до поняття «агротуризм». Якщо в межах відповідно облаштованої інфраструктури здійснюється діяльність асоційована із тимчасовим недовготривалим відпочинком (риболовля, збирання грибів і т. д.) — це «сільський туризм».

Сільський туризм і агротуризм схожі, оскільки обидва включають відвідування сільської місцевості, але вони відрізняються кількома ключовими аспектами

1.Обсяг і фокус:

- Сільський туризм: сільський туризм охоплює широкий спектр заходів і досвіду в сільській місцевості, включаючи відвідування культурної спадщини, відпочинок на природі та екологічний туризм. Він спрямований на просування туризму в сільських регіонах загалом, підкреслюючи їх природну красу та культурні визначні пам’ятки.

- Агротуризм: Агротуризм особливо обертається навколо сільськогосподарської діяльності та досвіду на фермі. Він залучає туристів до участі в таких заходах на фермі, як збирання врожаю, посадка, догляд за тваринами та вивчення сільськогосподарських процесів. Агротуризм часто має на меті ознайомити відвідувачів із методами ведення сільського господарства, місцевим виробництвом продуктів харчування та сільським способом життя.

2. Основна привабливість:

- Сільський туризм: у сільському туризмі основні визначні пам’ятки можуть включати мальовничі ландшафти, історичні місця, сільські фестивалі та активний відпочинок на свіжому повітрі, такий як походи, риболовля або спостереження за дикою природою.

- Агротуризм: Основною привабливістю агротуризму є саме сільськогосподарське середовище. Туристи безпосередньо беруть участь у господарській діяльності, спілкуються з сільськогосподарськими тваринами, пробують свіжі продукти з ферми та дізнаються про практику ведення сільського господарства.

3. Залучення сільського господарства:

- Сільський туризм: хоча сільський туризм може включати відвідування ферм або сільськогосподарських угідь як частину загального досвіду, він не обов’язково зосереджується виключно на сільськогосподарській діяльності.

- Агротуризм: Сільське господарство є центральною темою агротуризму. Відвідувачі беруть активну участь у сільськогосподарській діяльності та отримують уявлення про щоденну роботу ферм. Основна увага зосереджена на наданні особистого досвіду, пов’язаного з фермерством і сільським життям.

4. Освітній компонент:

- Сільський туризм: хоча сільський туризм може запропонувати можливості для занурення в культуру та вивчення місцевих звичаїв і традицій, освітній аспект не такий специфічний або зосереджений на сільському господарстві.

- Агротуризм: Агротуризм приділяє значну увагу освіті методів ведення сільського господарства, сталого сільського господарства та засобів до існування в сільській місцевості. Відвідувачі часто отримують знання про сільськогосподарську техніку, процеси виробництва продуктів харчування та важливість сільського господарства для місцевої економіки та навколишнього середовища.

5. Економічний вплив:

- Сільський туризм: сільський туризм сприяє економічному розвитку сільських територій, залучаючи відвідувачів і одержуючи прибуток для місцевих підприємств, включаючи постачальників розміщення, ресторанів і туроператорів.

- Агротуризм: агротуризм не тільки підтримує місцеву економіку через витрати на туризм, але також приносить пряму користь фермерам, диверсифікуючи потоки їхнього доходу. Це забезпечує додаткові джерела доходу для ферм через тури, перебування на фермі та продаж фермерської продукції відвідувачам.

Забезпечення функціонування

Головною фігурою в забезпеченні функціонування відзначених видів туризму, в організації відпочинку на селі виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчування і знайомить з особливостями сільської місцевості. Для того, щоб здійснювати це на відповідному рівні, необхідно вчитись.

Формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону. Сільський зелений туризм у більшості країн розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення багатьох сільських проблем. Враховуючи те, що в умовах загальноекономічної кризи економічні і соціальні проблеми села надзвичайно загострилися, широке розповсюдження і розвиток сільського зеленого туризму є особливо бажаними.

Позитивний вплив сільського зеленого туризму на вирішення соціально-економічних проблем села полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток; розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері але й у сфері обслуговування. При певному нагромадженні числа відпочивальників з'являється потреба в задоволенні їх різноманітних запитів, а це, в свою чергу, стимулює розвиток сфери послуг: транспортних, зв'язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних та інших.

Переваги та недоліки

Жителі сіл не раз з посмішкою спостерігали, як захоплюються життям в селі городяни. Їх розчулює і вражає жива корова, лазня, яку топлять «по-чорному», криниця з «журавлем», можливість спати в гамаку під яблунею або в дерев'яному будинку на печі. А вже виводок курчат зустрічають радісним писком не лише діти, але і дорослі. Чим залучає сільський туризм:

• Чисте повітря;
• Екологічно чисті продукти;
• Знайомство з флорою і фауною;
• Оздоровлення

Важливим результатом розвитку сільського зеленого туризму є розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, причому реалізації її на місці, і не як сільськогосподарської сировини, а як готових продуктів харчування після відповідної обробки і приготування.

Досвід показує, що ті сім'ї, які приймають відпочивальників, вдосконалюють і структуру посівів на присадибних ділянках з урахуванням потреб гостей, розширюють асортимент овочевих культур, фруктових дерев, ягідників тощо; розвивають і урізноманітнюють присадибне тваринництво, заводять тепличне господарство.

Розвиток сільського зеленого туризму спонукає до покращення благоустрою сільських садиб, вулиць, в цілому сіл; стимулює розвиток соціальної інфраструктури. Звичайно, на перших порах приймання і обслуговування відпочивальників відбувається на базі існуючого житлового фонду з використанням місцевих рекреаційних та інфраструктурних ресурсів. Але з певним надходженням коштів від цієї діяльності ті, хто нею займається, починають робити вкладення у поліпшення комунального облаштування житла, вулиць; об'єднаними зусиллями добиваються покращення сфери обслуговування. А це одночасно й вагомий внесок у розвиток села.

Суттєву роль відіграє розвиток сільського зеленого туризму у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Готуючись приймати і обслуговувати відпочивальників, члени селянських родин мимоволі змушені поповнювати свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни і санітарії, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їх кругозір, дає змогу зав'язати нові знайомства, завести друзів в інших населених пунктах.

До недоліків можна віднести:

• антропогенний вплив на природу (будь-який вид туризму здійснює негативне екологічне навантаження на природу, питання лише в ступені цього навантаження);
• сезонність;
• попит і пропозиція має велику залежність від умов перебування;
• дивіденди від вкладеного капіталу в сільський туризм, як правило, досить незначні.

Примітки

1. Обґрунтовується німецького географа , яка стверджує, що жителі урбанізованих центрів прагнуть до відпочинку в периферії.

Джерела

1. Волошенко, С. С. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2016.
2. Волошенко С. С., 2013.
3. Кляп і Шандор, 2013.

• Биркович В. І. Сільський зелений туризм — пріоритет розвитку туристичної галузі України // Стратегічні пріоритети. — 2008. — Вип. 6. — № 1.
• Волошенко С. С. Чинники впливу на формування попиту туристичного ринку // Науковий вісник Ужгородського нац. університету: Серія Економіка. — 2013. — Т. 39, вип. 2. — С. 47-50.

Література

• Сільський зелений туризм : словник-довідник / Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України ; авт.-уклад. Т. П. Кальна-Дубінюк, М. В. Бечестна, І. П. Кудінова. – Київ : [Б.в.] ; Ніжин : Лисенко М. М., 2016. – 78 с.
• Рутинський М. Й., Зінько Ю. В. Сільський туризм: навч. посіб. — К. : Знання, 2006. — 271 с.
• Царик П. Л. Сільський зелений туризм : навч. посіб. — Тернопіль, 2008. — 100 с.
• Машика Т. Власнику сільської садиби : метод. реком. — Ужгород : Ліра, 2006. — 68 с.
• Лужанська Т. Ю., Махлинець С. С., Тебляшкіна Л. І. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи : навч. посіб. — К. : Кондор, 2008. — 385 с.
• Кляп М. П., Шандор Ф. Ф. . — К. : Знання, 2013. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття)

Посилання

• Агротуризм в Україні: як він може сприяти розвитку села і покращенню життя селян (Практичні поради)
• Банк даних нічлігів зеленого туризму в Україні. [ 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Все о туризме — туристическая библиотека. [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Житомирська область скарбниця для розвитку сільського зеленого туризму. [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]