Австра́ло-Аз́ійське Середзе́мне мо́ре — загальна назва групи морських басейнів, які лежать між Азією і Австралією в західній тропічній частині Тихого океану.
1°00′ пн. ш. 114°00′ сх. д. / 1.000° пн. ш. 114.000° сх. д. | |
Область | Тихий океан |
---|---|
Найбільша глибина | 7440 м |
Площа | 9 080 000 км² |
Найбільші моря: Південнокитайське, Яванське, Целебеське, Сулу, Банда, Арафурське і Тиморське.
Площа басейну становить близько 8 мільйонів км², глибина до 8 547 м.
Клімат
Центральна частина акваторії моря вздовж екватора лежить у екваторіальному кліматичному поясі, акваторії моря на північ і південь від центрального поясу — в субекваторіальному. У центральному поясі увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози. На периферійних ділянках влітку переважають екваторіальні повітряні маси, а взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони.
Біологія
В акваторії моря виділяють наступні морські зоогеографічні провінції й екорегіони в них:
- Південнокитайське море (Тонкінська затока, Південнокитайське узбережжя, острови Південнокитайського моря);
- Зондський шельф (Сіамська затока, Південновьєтнамське узбережжя, Яванське море, Малаккська протока);
- Західний кораловий трикутник (Північний Калімантан, Східнофіліппінський, Море Сулавесі, Море Хальмахера, Папуа, Море Банда, Малі Зондські острови, Північно-східне Сулавесі);
- Сахульський шельф (Арафурське море, Архіпелаг Бонапарта, Затока Карпентарія);
- Північно-східний австралійський шельф (Торресова протока).
У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до тропічної зони.
Примітки
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира / под ред. акад. . — М. : Академия наук СССР и ГУГГК ГГК СССР, 1964. — 298 с. — 20 тис. прим.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstra lo Az ijske Seredze mne mo re zagalna nazva grupi morskih basejniv yaki lezhat mizh Aziyeyu i Avstraliyeyu v zahidnij tropichnij chastini Tihogo okeanu Avstralo Azijske Seredzemne more1 00 pn sh 114 00 sh d 1 000 pn sh 114 000 sh d 1 000 114 000OblastTihij okeanNajbilsha glibina7440 mPlosha9 080 000 km Najbilshi morya Pivdennokitajske Yavanske Celebeske Sulu Banda Arafurske i Timorske Plosha basejnu stanovit blizko 8 miljoniv km glibina do 8 547 m KlimatCentralna chastina akvatoriyi morya vzdovzh ekvatora lezhit u ekvatorialnomu klimatichnomu poyasi akvatoriyi morya na pivnich i pivden vid centralnogo poyasu v subekvatorialnomu U centralnomu poyasi uves rik panuyut ekvatorialni povitryani masi Klimat zharkij i vologij zi slabkimi nestijkimi vitrami Sezonni amplitudi temperaturi povitrya chasto menshi za dobovi Zvolozhennya nadmirne chasti zlivi j grozi Na periferijnih dilyankah vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi a vzimku tropichni Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni U litno osinnij period chasto formuyutsya tropichni cikloni BiologiyaV akvatoriyi morya vidilyayut nastupni morski zoogeografichni provinciyi j ekoregioni v nih Pivdennokitajske more Tonkinska zatoka Pivdennokitajske uzberezhzhya ostrovi Pivdennokitajskogo morya Zondskij shelf Siamska zatoka Pivdennovyetnamske uzberezhzhya Yavanske more Malakkska protoka Zahidnij koralovij trikutnik Pivnichnij Kalimantan Shidnofilippinskij More Sulavesi More Halmahera Papua More Banda Mali Zondski ostrovi Pivnichno shidne Sulavesi Sahulskij shelf Arafurske more Arhipelag Bonaparta Zatoka Karpentariya Pivnichno shidnij avstralijskij shelf Torresova protoka U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do tropichnoyi zoni PrimitkiAtlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira pod red akad M Akademiya nauk SSSR i GUGGK GGK SSSR 1964 298 s 20 tis prim angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya