Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іполит Римський (близько 170, Рим, Стародавній Рим — бл. 235, Сардинія) — один із найпрацьовитіших та знаних письменників ранньої Церкви. Увійшов у богословський конфлікт із Папою Римським Зефірином та протягом деякого часу очолював окрему групу християн. Вважається першим антипапою (217/218 — 235). Сам св. Іполит називав себе «наступником апостолів» та «учасником в благодаті Св. Духа за наступництвом» («Філософумене»).
| Іполит Римський | |
|---|---|
 Мученицька смерть св. Іполита. | |
| Святий | |
| Народився | близько 170 Рим, Римська імперія |
| Помер | близько 235 Сардинія, Італія |
| У лику | святий |
| День пам'яті | католики 13 серпня православні 30 січня |
| Праці | Тлумачення на книгу пророка Даниїла, Філософумени,Проти Ноета,Слово на день Богоявлення |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Один із ранніх християнських святих, Католицька церква згадує його 13 серпня, а православні та греко-католики — 30 січня.
Біографія
Працював у Римі, але писав грецькою мовою, освіта його була еллінська. Міг бути римлянином грецького походження, однак більшість патрологів стверджує, що він приїхав зі Сходу в зрілому віці.
Вважається, що Іполит був учнем Св. Іренея Ліонського. Так, Патріарх Фотій називає його учнем св. Іринея, хоча невідомо, чи знав Іполит єпископа Ліонського особисто. Іполит був ревним заступником християнської церкви і боровся словом і ділом з єресями того часу, переважно трінітарними.
Невідомо, коли і за яких обставин почалося громадське служіння св. Іполита в Церкві. У «Філософуменах» сказано, що за Папи Римського Зефірина (198—217 рр.) св. Іполит вже обіймав у Римській церкві сан пресвітера. Після цього був висвячений на єпископа за всіма церковними правилами.
Як і св. Іриней, Іполит був ревним апологетом християнського вчення, сміливо викривав і засуджував лже-вчення древніх і сучасних йому єретиків. Святий Іреней Ліонський написав відомий твір «Проти єресей», присвячений історії єретичних систем і їхньому викриттю. Св. Іполит продовжив єресеологічну працю свого попередника і написав знамениті «Філософумени».
Також є відома боротьба св. Іполита з новими ворогами християнства (наприклад, Ноетом), які спотворювали вчення про Триєдиного Бога. За свідченням Євсевія Кесарійського, перше знайомство св. Іполита з Орігеном могло відбутися ще в Римі, куди він прибув за часів служіння папи Зефирина. Можливо, сам святий Іполит цікавився екзегетичними творами Орігена під час його перебування на Сході, зокрема в Олександрії і Аравії.
Вирішивши, що папа Зефірин став упадати в єресь, Іполит відокремився від нього і створив свою громаду. Його опозиційні настрої посилило обрання св. Калікста Папою.
Св. Іполит Римський вважається першим відомим антипапою, поставленим партією суворого дотримання церковної дисципліни, всупереч реформам тодішнього Римського єпископа Калікста (217—223), націлених на ослаблення церковної дисципліни і поблажливість.
Св. Іполит звинуватив папу Каліста 1) в тому, що той приймав до церковної єдності всіх відлучених так само, як і тих, які поверталися з єретичних зібрань; 2) в тому, що той стверджував, нібито єпископ не підлягає відлученню, якщо б навіть впав в смертний гріх; 3) в тому, що той посвячував в ієрархічні ступені осіб двох- і трьохшлюбних і не відлучав навіть і тих, які одружувалися, обіймаючи кліросні посади.
Він продовжував залишатися антипапою при папах св. Урбані і св. Понтіані. Хоча, на думку дослідників, які ґрунтуються і посилаються на свідчення римського «Хронографа» від 354 р., св. Іполит не поширював свою діяльність далеко за межі Риму.
235 року — Св. Іполит, разом з папою Понтіаном, був засланий римським імператором Максиміном на острів Сардинію. Там вони примирилися й погодилися, що наступним папою буде св. Антер.
Помер 235 або 236 року мученицькою смертю (разом з Понтіаном). За папи св. Фабіана, їхні тіла були перенесені й урочисто поховані в Римі одного й того ж самого дня — 13 серпня (за старим стилем) 236 або 237 року.
За свідченням римського «Хронографа» («Лібер понтіфікаліс») 354 року св. Іполит Римський був офіційно визнаний святим із занесенням його імені в офіційні римські і церковні мартирологи (мученицькі акти).
Твори
Св. Іполит був одним із найплодовитіших церковних письменників. В історії християнської писемності III ст. він, безумовно, посідає одне з перших місць. Бл. Єронім долучав його до вискокоосвічених і вчених письменників Церкви, кажучи, що в його творах не знаєш, чому маєш дивуватися більше: філософським чи богословським відомостям.
У своїх богословських працях Іполит є педантичним збирачем думок, що їх висловили його попередники. У нього — нероздільність Бога не виключає множинності Його особистостей. У своїй головній роботі — «Філософумене» він намагається простежити джерело всіх єресей до творів давньогрецьких філософів. Йому приписується також «Апостольська традиція», в якій подано Святу літургію та обряди, прийняті в Римі на поч. III ст.
Озлобленість проти опонентів та вічний полемічний тон псують його твори. Оскільки він писав грецькою, то на західне богослов'я Св. Іполит не справив великого впливу і був відкритий для дослідників порівняно пізно.
На превеликий жаль, більша частина творів Св. Іполита є втрачена і дотепер вповні чи майже вповні збереглися тільки:
- Екзегетичні — «Тлумачення на книгу пророка Даниїла».
- Догматичні — «Про Христа і антихриста».
- Полемічні — «Філософумени» і «Проти Ноета».
- Літургійні — «Апостольське Передання».
- Гомілетичні — «Слово на день Богоявлення».
Деякі твори збереглися в невеликих уривках, які є цитовані в творах інших церковних письменників.
«Тлумачення на книгу пророка Даниїла» — єдиний екзегетичний твір св. Іполита, який зберігся до наших часів в повному обсязі.
Важливим є «Апостольське Передання» (235), у ньому є не тільки опис, але і текст Літургії своїх часів, який головно подає зміст євхаристичної частини Служби Божої, але й подано багато молитов та обрядів.
Джерела
- Catholic Encyclopedia: St. Hippolytus of Rome [ 17 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про християнство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ipolit Rimskij blizko 170 0170 Rim Starodavnij Rim bl 235 Sardiniya odin iz najpracovitishih ta znanih pismennikiv rannoyi Cerkvi Uvijshov u bogoslovskij konflikt iz Papoyu Rimskim Zefirinom ta protyagom deyakogo chasu ocholyuvav okremu grupu hristiyan Vvazhayetsya pershim antipapoyu 217 218 235 Sam sv Ipolit nazivav sebe nastupnikom apostoliv ta uchasnikom v blagodati Sv Duha za nastupnictvom Filosofumene Ipolit RimskijMuchenicka smert sv Ipolita SvyatijNarodivsya blizko 170 0170 Rim Rimska imperiyaPomer blizko 235 Sardiniya ItaliyaU liku svyatijDen pam yati katoliki 13 serpnya pravoslavni 30 sichnyaPraci Tlumachennya na knigu proroka Daniyila Filosofumeni Proti Noeta Slovo na den BogoyavlennyaMediafajli na Vikishovishi Odin iz rannih hristiyanskih svyatih Katolicka cerkva zgaduye jogo 13 serpnya a pravoslavni ta greko katoliki 30 sichnya BiografiyaPracyuvav u Rimi ale pisav greckoyu movoyu osvita jogo bula ellinska Mig buti rimlyaninom greckogo pohodzhennya odnak bilshist patrologiv stverdzhuye sho vin priyihav zi Shodu v zrilomu vici Vvazhayetsya sho Ipolit buv uchnem Sv Ireneya Lionskogo Tak Patriarh Fotij nazivaye jogo uchnem sv Irineya hocha nevidomo chi znav Ipolit yepiskopa Lionskogo osobisto Ipolit buv revnim zastupnikom hristiyanskoyi cerkvi i borovsya slovom i dilom z yeresyami togo chasu perevazhno trinitarnimi Nevidomo koli i za yakih obstavin pochalosya gromadske sluzhinnya sv Ipolita v Cerkvi U Filosofumenah skazano sho za Papi Rimskogo Zefirina 198 217 rr sv Ipolit vzhe obijmav u Rimskij cerkvi san presvitera Pislya cogo buv visvyachenij na yepiskopa za vsima cerkovnimi pravilami Yak i sv Irinej Ipolit buv revnim apologetom hristiyanskogo vchennya smilivo vikrivav i zasudzhuvav lzhe vchennya drevnih i suchasnih jomu yeretikiv Svyatij Irenej Lionskij napisav vidomij tvir Proti yeresej prisvyachenij istoriyi yeretichnih sistem i yihnomu vikrittyu Sv Ipolit prodovzhiv yereseologichnu pracyu svogo poperednika i napisav znameniti Filosofumeni Takozh ye vidoma borotba sv Ipolita z novimi vorogami hristiyanstva napriklad Noetom yaki spotvoryuvali vchennya pro Triyedinogo Boga Za svidchennyam Yevseviya Kesarijskogo pershe znajomstvo sv Ipolita z Origenom moglo vidbutisya she v Rimi kudi vin pribuv za chasiv sluzhinnya papi Zefirina Mozhlivo sam svyatij Ipolit cikavivsya ekzegetichnimi tvorami Origena pid chas jogo perebuvannya na Shodi zokrema v Oleksandriyi i Araviyi Virishivshi sho papa Zefirin stav upadati v yeres Ipolit vidokremivsya vid nogo i stvoriv svoyu gromadu Jogo opozicijni nastroyi posililo obrannya sv Kaliksta Papoyu Sv Ipolit Rimskij vvazhayetsya pershim vidomim antipapoyu postavlenim partiyeyu suvorogo dotrimannya cerkovnoyi disciplini vsuperech reformam todishnogo Rimskogo yepiskopa Kaliksta 217 223 nacilenih na oslablennya cerkovnoyi disciplini i poblazhlivist Sv Ipolit zvinuvativ papu Kalista 1 v tomu sho toj prijmav do cerkovnoyi yednosti vsih vidluchenih tak samo yak i tih yaki povertalisya z yeretichnih zibran 2 v tomu sho toj stverdzhuvav nibito yepiskop ne pidlyagaye vidluchennyu yaksho b navit vpav v smertnij grih 3 v tomu sho toj posvyachuvav v iyerarhichni stupeni osib dvoh i trohshlyubnih i ne vidluchav navit i tih yaki odruzhuvalisya obijmayuchi klirosni posadi Vin prodovzhuvav zalishatisya antipapoyu pri papah sv Urbani i sv Pontiani Hocha na dumku doslidnikiv yaki gruntuyutsya i posilayutsya na svidchennya rimskogo Hronografa vid 354 r sv Ipolit ne poshiryuvav svoyu diyalnist daleko za mezhi Rimu 235 roku Sv Ipolit razom z papoyu Pontianom buv zaslanij rimskim imperatorom Maksiminom na ostriv Sardiniyu Tam voni primirilisya j pogodilisya sho nastupnim papoyu bude sv Anter Pomer 235 abo 236 roku muchenickoyu smertyu razom z Pontianom Za papi sv Fabiana yihni tila buli pereneseni j urochisto pohovani v Rimi odnogo j togo zh samogo dnya 13 serpnya za starim stilem 236 abo 237 roku Za svidchennyam rimskogo Hronografa Liber pontifikalis 354 roku sv Ipolit Rimskij buv oficijno viznanij svyatim iz zanesennyam jogo imeni v oficijni rimski i cerkovni martirologi muchenicki akti TvoriSv Ipolit buv odnim iz najplodovitishih cerkovnih pismennikiv V istoriyi hristiyanskoyi pisemnosti III st vin bezumovno posidaye odne z pershih misc Bl Yeronim doluchav jogo do viskokoosvichenih i vchenih pismennikiv Cerkvi kazhuchi sho v jogo tvorah ne znayesh chomu mayesh divuvatisya bilshe filosofskim chi bogoslovskim vidomostyam U svoyih bogoslovskih pracyah Ipolit ye pedantichnim zbirachem dumok sho yih vislovili jogo poperedniki U nogo nerozdilnist Boga ne viklyuchaye mnozhinnosti Jogo osobistostej U svoyij golovnij roboti Filosofumene vin namagayetsya prostezhiti dzherelo vsih yeresej do tvoriv davnogreckih filosofiv Jomu pripisuyetsya takozh Apostolska tradiciya v yakij podano Svyatu liturgiyu ta obryadi prijnyati v Rimi na poch III st Ozloblenist proti oponentiv ta vichnij polemichnij ton psuyut jogo tvori Oskilki vin pisav greckoyu to na zahidne bogoslov ya Sv Ipolit ne spraviv velikogo vplivu i buv vidkritij dlya doslidnikiv porivnyano pizno Na prevelikij zhal bilsha chastina tvoriv Sv Ipolita ye vtrachena i doteper vpovni chi majzhe vpovni zbereglisya tilki Ekzegetichni Tlumachennya na knigu proroka Daniyila Dogmatichni Pro Hrista i antihrista Polemichni Filosofumeni i Proti Noeta Liturgijni Apostolske Peredannya Gomiletichni Slovo na den Bogoyavlennya Deyaki tvori zbereglisya v nevelikih urivkah yaki ye citovani v tvorah inshih cerkovnih pismennikiv Tlumachennya na knigu proroka Daniyila yedinij ekzegetichnij tvir sv Ipolita yakij zberigsya do nashih chasiv v povnomu obsyazi Vazhlivim ye Apostolske Peredannya 235 u nomu ye ne tilki opis ale i tekst Liturgiyi svoyih chasiv yakij golovno podaye zmist yevharistichnoyi chastini Sluzhbi Bozhoyi ale j podano bagato molitov ta obryadiv DzherelaCatholic Encyclopedia St Hippolytus of Rome 17 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi