Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України

Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України — науково-дослідна установа Національної академії наук України. Перший академічний інститут технічного профілю в Україні.

Інститут механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України
Основні дані
Засновано	1918
Приналежність	НАН України
Контакт
Ключові особи	В.О. Директора - академік НАН України (Назаренко Володимир Михайлович)
Країна	Україна
Адреса	3, вул.Нестерова, Київ-57, 03057,  Україна
Тип	науково-дослідний інститут
Материнська організація	НАН України
Вебсторінка	Офіційний портал

Створений 1918 року у складі Української академії наук як Інститут технічної механіки.

У 1929 p. він був розділений на Інститут будівельної механіки і Кабінет транспортної механіки.

У 1959 p. Інститут будівельної механіки перейменовано в Інститут механіки АН УРСР

1993 року Інституту присвоєно ім'я першого директора Степана Прокоповича Тимошенка.

Установу очолювали відомі вчені:

• С. П. Тимошенко (1918—1920),
• Д. О. Граве (1921),
• (К. К. Симінський) (1921—1932),
• (С. В. Серенсен) (1932—1940),
• (М. В. Корноухов) (1940—1944),
• (Ф. П. Бєлянкін) (1944—1958),
• (Г. М. Савін) (1958—1959),
• (А. Д. Коваленко) (1959—1965),
• (В. О. Кононенко) (1965—1975).
• О.М. Гузь (1976—2023).

Із 2023 р. Інститут очолює академік НАН України Володимир Михайлович Назаренко.

Основні наукові напрями Інституту: механіка композитних і неоднорідних середовищ; механіка оболонкових систем; механіка зв'язаних полів у матеріалах і елементах конструкцій; механіка руйнування і втома; динаміка і стійкість механічних систем.

Теоретичні і експериментальні результати, одержані в Інституті протягом багатьох років, знайшли застосування в ракетно-космічній, авіаційній, кораблебудівній та інших галузях промисловості. Розробки Інституту використані в інженерній практиці провідних науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій і підприємств України та інших країн при оцінці міцності, надійності й довговічності матеріалів і типових конструкцій різноманітного призначення. Фундаментальні дослідження співробітників Інституту узагальнені в низці багатотомних монографій, що їх видає установа.

В Інституті сформувались визнані у світі школи з механіки, зокрема школа нелінійних коливань Крилова — Боголюбова — Митропольського.

Інститут видає міжнародний науковий журнал «Прикладная механика». Провідна роль установи у світовій науці у визначених наукових напрямах засвідчена виданням спеціального випуску авторитетного міжнародного журналу «Applied Mechanics Reviews» (США, 1993, № 2) під заголовком «Мікромеханіка композитних матеріалів: фокус на українських дослідженнях», повністю присвяченого працям науковців Інституту. В 1998 р. у цьому журналі була опублікована єдина в своєму роді не тільки для цього журналу, а і для світової практики стаття про Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України (історія, досягнення, повна бібліографія монографічних видань за всі роки існування).

Установа має потужний науковий потенціал. В Інституті працюють 4 академіки і 3 члени-кореспонденти НАН України, 60 докторів та 79 кандидатів наук, висококваліфікований інженерно-технічний персонал. Досягнення науковців Інституту відзначені:

• Державними преміями СРСР (3),
• Державними преміями України (9),
• Державними преміями Російської Федерації (1)
• преміями НАН України імені видатних вчених.

Ряд провідних науковців Інституту є членами іноземних академій наук, численних міжнародних наукових та науково-технічних товариств.

Директор Інституту академік НАН України О  М. Гузь є членом Академії Європи, Fellow of the New York Academy of Sciences, Fellow of the World Innovation Foundation, членом Європейської Академії наук.

Джерела

• Національна академія наук України [ 14 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України [ 30 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Наукові установи України. — Довідкове видання. — Київ : УкрІНТЕІ, 2013. — 220 с. — С. 9.

Література

• Институт механики им. С. Тимошенко = S.P.Timoshenko Institute of mechanics / НАН Украины; Сост. Ю. Н. Немиш. — К.: А. С. К., 1998. — 247 с.: ил. — Библиогр.: с. 169–206.