Інез Сібері

Інез Сібері (англ. Ynez Seabury; 26 червня 1907 — 11 квітня 1973) — американська актриса німого кіно і початку звукової епохи.

Інез Сібері
Народилася	26 червня 1907(1907-06-26)^[1]^[2] Орегон, США
Померла	11 квітня 1973(1973-04-11)^[1]^[2] (65 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання	Форест-Лаун
Громадянство	США
Діяльність	акторка, акторка театру, кіноакторка
IMDb	nm0780425
Інез Сібері у Вікісховищі

Біографія

Народилася у штаті Орегон, її нащадки — одні з перших іспанських сімей у Каліфорнії. Її прадід Луїс Марія Перальта іспанський солдат, який отримав у дарчу землю ранчо Сан-Антоніо, один із засновників Окленду, штат Каліфорнія. Дівчинка росла у творчій атмосфері — її батьки були акторами. Мати — Шарлота з'являлася в кількох виставах у різних театрах Лос-Анджелеса, а також на другорядних ролях у деяких Голлівудських фільмах. Її батько, Лес Сібері, виконував епізодичні ролі — переважно офіцерів запасу. Як тільки дівчинці виповнилося півтора роки, батько почав брати її на свої спектаклі, і дівчинка спостерігала за ним через лаштунки.

У 1911 році потрапляє до трупи Девіда Уорка Гріффіта. І відразу виходить її перший фільм «Серце скнари», де вона грала разом з Боббі Харроном. Потім у 1912 році Гріффіт знімає фільми «Промінь сонця», «Поневіряння Біллі», «Для його сина», де маленька дівчинка знову грає разом з такими акторами як Клер Макдауелл, Бланш Світ, Дороті Бернард, Лайонел Беррімор та ін. Згодом, журналісти називали її «The Biograph Baby». Після зйомок у Гріффіта дівчинка повернулася до театру, де з грудня 1912 по березень 1913 грала в постановці «Racketty-Packetty House».

1912

Тема індіанців була значуща у житті Сібері. У 1927 році знімається ще в одному фільмі на цю тематику — «Червона глина», фільм, в якому вона знімалася разом з Вільямом Десмондом і Альбертом Смітом. За роль у цьому фільмі, покоївки індіанського походження, вона заслужила визнання не тільки у кінематографістів, а й у самих індіанців. За роль індіанської дівчини, Інез була прийнята членами племені Хопі. Згодом 29 племен зі своїми ватажками гастролювали разом із спектаклем і брали участь у ньому як фонова масовка.

Того ж 1927 року Інез співпрацювала з комічним актором Бертоном Черчіллем. Бертон працював у молодості з батьком юної зірки — Лесом Сібері. Актор запросив Інез для спільної роботи над виставою Allas the Deacon (1927) у Голлівудському театрі.

1928 року брала участь у постановці романтичної драми Річарда Таллі «Його квіткова наречена», прем'єра якої відбулася в театрі Мейсона в Лос-Анджелесі в березні.

У 1937 вона була учасницею радіовистави разом із Джеком Бенні та Мері Лівінгстон на Радіо CBS «Мільйони Брюстера».

Інез Сібері залишалася на екрані до кінця 1940-х років, найчастіше це були епізодичні ролі, її ім'я не вказувалося в титрах. Останній фільм — «Самсон і Даліла» (1949), режисером якого був Сесіл Блаунт Демілль, в титрах актриса також не значилася.

Особисте життя

У 1928 року Інез одружилася з Уолтера Вільяма Костелло, але роман продовжився недовго, і за рік молода пара розлучилася. Другим чоловіком став Вернон Кейт Уайт, за якого актриса вийшла заміж 1960 року. Прожили вони разом сім років, до 15 червня 1967 року, коли Вернон помер.

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056