- Ця стаття не про , що використовують ймовірність для переконання верифікатора в тому, що доведення коректне, не про імовірнісні алгоритми, що дають правильну відповідь з високою імовірністю проте без гарантії, не про методи Монте Карло, що є методами моделювання на основі .
Імовірнісний метод являє собою метод неконструктивного доведення, що, в першу чергу, використовується у комбінаториці та винайдений Паулем Ердьошем, для доведення існування наперед визначеного виду математичних об'єктів. Він працює через демонстрацію того, що, якщо випадково обрати об'єкти з деякого класу, ймовірність того, що результат є визначеного вигляду, більше нуля. Хоча доведення використовує ймовірність, кінцевий висновок визначається напевно, без будь-якої похибки.
Цей метод досі застосовується у різноманітних галузях математики таких, як теорія чисел, лінійна алгебра, та аналіз.
Вступ
Якщо кожен об'єкт у наборі об'єктів не має певної властивості, тоді імовірність, що випадковий об'єкт, обраний з цього набору має цю властивість, становить нуль. І у зворотному напрямку, якщо імовірність, що випадковий об'єкт має цю властивість, більше нуля, тоді це доводить існування принаймні одного об'єкта у даному наборі, що має цю властивість. Навіть якщо ймовірність дуже мала; будь-яка позитивна ймовірність доводить це твердження.
Аналогічно, демонстрація того, що ймовірність (строго) менше 1, може бути використане для доведення існування об'єкта, що не задовольняє наперед визначеним вимогам.
Ще один спосіб використання імовірнісного методу — це обчислення деякої . Якщо може бути показано, що деяка випадкова змінна може приймати значення менше ніж очікуване, це доводить, що випадкова змінна може також приймати деяке значення більше, ніж очікуване.
Загальноприйняті інструменти у імовірнісному методі включають нерівність Маркова, , та .
Див. також
Посилання
- Alon, Noga; Spencer, Joel H. (2000). The probabilistic method (2ed). New York: Wiley-Interscience. .
- Алон Н., Спенсер Дж. Вероятностный метод, Бином, 2007, с. 320, 1100 экз.
- Erdős, P. (1959). (PDF). Canad. J. Math. 11: 34—38. MR0102081. Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2011. Процитовано 30 січня 2010.
- Erdős, P. (1961). (PDF). Canad. J. Math. 13: 346—352. MR0120168. Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2011. Процитовано 30 січня 2010.
- , J. Vondrak. . Lecture notes.
- Alon, N and Krivelevich, M (2006). Extremal and Probabilistic Combinatorics [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.]
- И.Е. Клейнер, видео лекции [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne pro sho vikoristovuyut jmovirnist dlya perekonannya verifikatora v tomu sho dovedennya korektne ne pro imovirnisni algoritmi sho dayut pravilnu vidpovid z visokoyu imovirnistyu prote bez garantiyi ne pro metodi Monte Karlo sho ye metodami modelyuvannya na osnovi Imovirnisnij metod yavlyaye soboyu metod nekonstruktivnogo dovedennya sho v pershu chergu vikoristovuyetsya u kombinatorici ta vinajdenij Paulem Erdoshem dlya dovedennya isnuvannya napered viznachenogo vidu matematichnih ob yektiv Vin pracyuye cherez demonstraciyu togo sho yaksho vipadkovo obrati ob yekti z deyakogo klasu jmovirnist togo sho rezultat ye viznachenogo viglyadu bilshe nulya Hocha dovedennya vikoristovuye jmovirnist kincevij visnovok viznachayetsya napevno bez bud yakoyi pohibki Cej metod dosi zastosovuyetsya u riznomanitnih galuzyah matematiki takih yak teoriya chisel linijna algebra ta analiz VstupYaksho kozhen ob yekt u nabori ob yektiv ne maye pevnoyi vlastivosti todi imovirnist sho vipadkovij ob yekt obranij z cogo naboru maye cyu vlastivist stanovit nul I u zvorotnomu napryamku yaksho imovirnist sho vipadkovij ob yekt maye cyu vlastivist bilshe nulya todi ce dovodit isnuvannya prinajmni odnogo ob yekta u danomu nabori sho maye cyu vlastivist Navit yaksho jmovirnist duzhe mala bud yaka pozitivna jmovirnist dovodit ce tverdzhennya Analogichno demonstraciya togo sho jmovirnist strogo menshe 1 mozhe buti vikoristane dlya dovedennya isnuvannya ob yekta sho ne zadovolnyaye napered viznachenim vimogam She odin sposib vikoristannya imovirnisnogo metodu ce obchislennya deyakoyi Yaksho mozhe buti pokazano sho deyaka vipadkova zminna mozhe prijmati znachennya menshe nizh ochikuvane ce dovodit sho vipadkova zminna mozhe takozh prijmati deyake znachennya bilshe nizh ochikuvane Zagalnoprijnyati instrumenti u imovirnisnomu metodi vklyuchayut nerivnist Markova ta Div takozhVipadkovij grafPosilannyaAlon Noga Spencer Joel H 2000 The probabilistic method 2ed New York Wiley Interscience ISBN 0 471 37046 0 Alon N Spenser Dzh Veroyatnostnyj metod Binom 2007 s 320 1100 ekz ISBN 978 5 94774 556 6 Erdos P 1959 PDF Canad J Math 11 34 38 MR0102081 Arhiv originalu PDF za 18 lipnya 2011 Procitovano 30 sichnya 2010 Erdos P 1961 PDF Canad J Math 13 346 352 MR0120168 Arhiv originalu PDF za 18 lipnya 2011 Procitovano 30 sichnya 2010 J Vondrak Lecture notes Alon N and Krivelevich M 2006 Extremal and Probabilistic Combinatorics 9 chervnya 2011 u Wayback Machine I E Klejner video lekcii 27 veresnya 2016 u Wayback Machine