Ізотопи нобелію

Нобелій (No) є синтезованим елементом, отож стандартні атомні маси не можуть бути подані. Подібно до всіх синтезованих елементів, він не має жодного стабільного ізотопа. Першим синтезованим ізотопом (і правильно визначеним) був ²⁵⁴No у 1966 році. Відомі 12 радіонуклідів від ²⁵⁰No до ²⁶⁰No і ²⁶²No, а також 3 ізомери ядер: ^251mNo, ^253mNo і ^254mNo. Найбільш довгоживучим ізотопом є ²⁵⁹No, який має період напіврозпаду 58 хвилин. Найдовшу тривалість життя серед ізомерів має ^251mNo з періодом напіврозпаду 1.7 секунди.

Таблиця

Символ ізотопу	Z(p)	N(n)	Маса ізотопу (u)	Період напіврозпаду	Типи розпаду	Дочірні ізотопи	Спін і парність ядра
^250No	102	148	250.08756(22)#	5.7(8) с	СП (99.95%)	(різні)	0+
					α (.05%)	246Fm
					β^+ (2.5×10^−4%)	250Md
^251No	102	149	251.08894(12)#	0.78(2) с	α (89%)	247Fm	7/2+#
					СП (10%)	(різні)
					β^+ (1%)	251Md
^251mNo	110(180)# кеВ			1.7(10) с			9/2−#
^252No	102	150	252.088967(10)	2.27(14) с	α (73.09%)	248Fm	0+
					СП (26.9%)	(різні)
					β^+ (1%)	252Md
^253No	102	151	253.090564(7)	1.62(15) хв	α (80%)	249Fm	(9/2−)#
					β^+ (20%)	253Md
					СП (10^−3%)	(різні)
^253mNo	129(19) кеВ			31 с			5/2+#
^254No	102	152	254.090956(11)	51(10) с	α (89.3%)	250Fm	0+
					β^+ (10%)	254Md
					СП (.31%)	(різні)
^254mNo	500(100)# кеВ			0.28(4) с	ІП (80%)	^254No	0+
					α (20%)	250Fm
^255No	102	153	255.093191(16)	3.1(2) хв	α (61.4%)	251Fm	(1/2+)
					β^+ (38.6%)	255Md
^256No	102	154	256.094283(8)	2.91(5) с	α (99.44%)	252Fm	0+
					СП (.55%)	(різні)
					ЗЕ (.01%)	256Md
^257No	102	155	257.096888(7)	25(2) с	α (99%)	253Fm	(7/2+)
					β^+ (1%)	257Md
^258No	102	156	258.09821(11)#	1.2(2) мс	СП (99.99%)	(різні)	0+
					α (.01%)	254Fm
					β^+β^+ (рідко)	258Fm
^259No	102	157	259.10103(11)#	58(5) хв	α (75%)	255Fm	(9/2+)#
					ЗЕ (25%)	259Md
					СП (10%)	(різні)
^260No	102	158	260.10264(22)#	106(8) мс	СП	(різні)	0+
^262No	102	160	262.10746(39)#	~5 мс	СП	(різні)	0+

1. Скорочення:
   ЗЕ: Захоплення електрону
   ІП: Ізомерний перехід
   СП: Спонтанний поділ
2. Не синтезований безпосередньо, виявлений в
3. Не синтезований безпосередньо, виявлений в

Нотатки

• Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
• Невизначеності подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Невизначеність позначає одне стандартне відхилення за винятком ізотопного складу і атомної маси від IUPAC, яка використовує розширені невизначеності.

Ізотопи

12 радіонуклідів нобелію описані дотепер, із яких найбільш стабільним є ²⁵⁹No, який має період напіврозпаду 58 хвилин. Очікують, що довший період напіврозпаду матимуть все ще невідомі ²⁶¹No і ²⁶³No.

Хронологія відкриття ізотопів

Ізотоп	Рік відкриття	Реакція відкриття
^250No^m	2001	^204Pb(^48Ca,2n)
^250No^g	2006	^204Pb(^48Ca,2n)
^251No	1967	^244Cm(^12C,5n)
^252No^g	1959	^244Cm(^12C,4n)
^252No^m	~2002	^206Pb(^48Ca,2n)
^253No^g	1967	^242Pu(^16O,5n),^239Pu(^18O,4n)
^253No^m	1971	^249Cf(^12C,4n)
^254Nog	1966	^243Am(^15N,4n)
^254Nom1	1967?	^246Cm(^13C,5n),^246Cm(^12C,4n)
^254Nom2	~2003	^208Pb(^48Ca,2n)
^255No	1967	^246Cm(^13C,4n),^248Cm(^12C,5n)
^256No	1967	^248Cm(^12C,4n),^248Cm(^13C,5n)
^257No	1961?, 1967	^248Cm(^13C,4n)
^258No	1967	^248Cm(^13C,3n)
^259No	1973	^248Cm(^18O,α3n)
^260No	?	^254Es + ^22Ne,^18O,^13C – transfer
^261No	unknown
^262No	1988	^254Es + ^22Ne – transfer (EC of ^262Lr)

Примітки

1. . nucleonica. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 8 січня 2016.

Посилання

• Маси ізотопів взяті з:
  • M. Wang; G. Audi; A. H. Wapstra; F. G. Kondev; M. MacCormick; X. Xu та ін. (2012). (PDF). Chinese Physics C,. 36 (12): 1603–2014. Bibcode:2012ChPhC..36....3M. doi:10.1088/1674-1137/36/12/003. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2013. Процитовано 8 січня 2016.
  • G. Audi; A. H. Wapstra; C. Thibault; J. Blachot; O. Bersillon (2003). (PDF). . 729: 3—128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2008. Процитовано 8 січня 2016.
• Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взяті з:
  • J. R. de Laeter; J. K. Böhlke; P. De Bièvre; H. Hidaka; H. S. Peiser; K. J. R. Rosman; P. D. P. Taylor (2003). . Pure and Applied Chemistry. 75 (6): 683—800. doi:10.1351/pac200375060683. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 8 січня 2016.
  • M. E. Wieser (2006). . Pure and Applied Chemistry. 78 (11): 2051—2066. doi:10.1351/pac200678112051. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 8 січня 2016. Загальний огляд.
• Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взяті з:
  • G. Audi; A. H. Wapstra; C. Thibault; J. Blachot; O. Bersillon (2003). (PDF). . 729: 3—128. Bibcode:2003NuPhA.729....3A. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2008. Процитовано 8 січня 2016.
  • . . (Brookhaven National Laboratory). Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано September 2005.
  • N. E. Holden (2004). Table of the Ізотопи. У D. R. Lide (ред.). (вид. 85th). CRC Press. Section 11. ISBN .

Ізотопи менделєвію	Ізотопи нобелію
Таблиця ізотопів

H

He

Li

Be

B

C

N

O

Ne

Si

Sc

Ti

Fe

Ge

*

Pb

Ra

**

*

**

Th

U

Pu

Cf

Es

Fm

Md

No