Єсиненку Ніколае Гаврилович

|дебют= |опис зображення= |lib=

Єсиненку Ніколае Гаврилович
рум. Nicolae Esinencu
Народився	13 серпня 1940(1940-08-13)^[1] Кіцкани
Помер	25 квітня 2016(2016-04-25) (75 років) Кишинів, Молдова ·цереброваскулярні хвороби
Країна	СРСР  Молдова
Діяльність	прозаїк, сценарист, поет, драматург, кінорежисер
Сфера роботи	література^[2] і Молдавська література^[2]
Alma mater	Літературний інститут імені Горького (1973)^[3]
Діти	^d
Нагороди

Ніколае Гаврилович Есиненко (рум. Nicolae Esinencu; 13 серпня 1940, Кіцканій Векь, Теленештського району, Молдавська РСР — 25 квітня 2016, Кишинів, Молдова) — молдовський сценарист, режисер, драматург, поет і письменник, член Спілки письменників Молдови та Спілки письменників . Заслужений митець Молдови. Лауреат премії Спілки письменників Молдови.

Життєпис

1973 року закінчив Літературний інститут імені Горького (Москва). Працював редактором видавництва Lumina (Світло), був секретарем, потім радником Спілки письменників Молдови (1989).

Помер 2016 року в Кишиневі у результаті інсульту

Творчість

Дебютував 1968 року з книгою «Антенна». Автор багатьох творів у прозі, збірок поезії та драматургії. Опублікував шість томів вибраних творів. Його перу належать п'єси «Табакера», «Курильня» та «Солом'яні люди».

Вибрані твори

Драматургія

• Grand prix,
• Tabachera,
• Fumoarul,
• Oameni de paie,
• SRL Moldovanul.

Поезія

• Antene (лірика, 1968);
• Sens (лірика, 1969);
• Dealuric (лірика, 1974);
• Copilul teribilc (лірика, 1979);
• Stai să-ți mai spunc (лірика, 1983);
• Cuvinte de chemat fetele (лірика, 1986);
• Disciplina mondială (1995);
• Copilul teribil (2004).

Проза

• Nunta, proză scurtă;
• Sacla (1968);
• Portocala (1970);
• Toi (1972);
• Era vremea să iubim (1977).

Фільмографія

Сценарист

• 1975 — Кінь, рушниця і вільний вітер
• 1977 — / Povestea lui Fat-Frumos
• 1980 —
• 1987 — / Tunul de lemn
• 1989 — Прощавай, наш бакалавр / Адио, виацэ де холтей (короткометражний)
• 1991 — Вир
• 1993 —

Режисер

• 1977 —

У березні 2000 року поставив у Кишинівському Муніципальному театрі «Satiricus» за своїм романом поставив спектакль «SRL Moldovanul».

Нагороди

• 1996 — Орден «Трудова слава» — за високі досягнення в галузі літератури, активну участь у громадсько-культурному житті та на знак визнання вкладу в процес національного відродження.
• 2000 — Медаль «Міхай Емінеску» — за заслуги у справі національного відродження, значний внесок у пропаганду літературної спадщини Міхая Емінеску та утвердження національних духовних цінностей.
• 2010 — Орден Республіки — на знак визнання особливих заслуг у розвитку літератури, за плідну творчу діяльність та внесок у пропаганду спадщини Емінеску.
• Заслужений митець Молдови.
• премія Спілки письменників Молдови.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. https://www.jurnal.md/ro/social/2016/4/25/a-murit-scriitorul-nicolae-esinencu/
4. (25 квітня 2016). . cartier.md. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 19 лютого 2023.
5. A murit scriitorul Nicolae Esinencu. Jurnal. 25 квітня 2016. Процитовано 19 лютого 2023.
6. Последние новости — Скончался молдавский писатель и сценарист Николае Есиненку
7. Указ Президента Республики Молдова от 31 декабря 1996 года № 418 «О награждении Николае Есиненку орденом «Gloria Muncii». оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 19 лютого 2023.
8. Указ Президента Республики Молдова от 25 августа 2000 года № 1623 «О награждении медалью «Mihai Eminescu». оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 19 лютого 2023.
9. Указ Президента Республики Молдова от 15 января 2010 года № 166 «О награждении государственными наградами». оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 19 лютого 2023.

Посилання

• Nicolae Esinencu
• (фр.)