Евстахій Каєтан Сапега (пол. Eustachy Kajetan Sapieha; 2 серпня 1881, Білка Шляхетська, Австро-Угорщина — 20 лютого 1963 року, Найробі, Кенія) — польський консервативний політик, дипломат, міністр закордонних справ Другої Республіки Польща (1920—1921), член парламенту Другої Польської Республіки, представник магнатського роду Сапег.
Евстахій Сапега | |
---|---|
пол. Eustachy Sapieha | |
Народився | 2 серпня 1881[1][2] Верхня Білка, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина[2] |
Помер | 20 лютого 1963[1][2](81 рік) Найробі, Британська Кенія[2] |
Поховання | Найробі[2] |
Країна | Австро-Угорщина Польська Республіка |
Діяльність | дипломат, політик |
Alma mater | Ітонський коледж |
Учасник | Польсько-радянська війна 1920 |
Посада | посол і Міністр закордонних справ Польщі |
Партія | Безпартійний блок співпраці з урядом |
Рід | Сапіги |
Батько | d[2] |
Мати | d[2] |
У шлюбі з | d[2] |
Діти | d[3], Лев Сапіга[d][3] і d[4] |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 2 серпня 1881 року в селі Білка Шляхетська, Австро-Угорщина.
У 1900—1904 роках вивчав лісівництво в Цюріху (Швейцарія), де отримав диплом інженера. У 1909 році після весілля з Терезою Ізабеллою Любомирською оселився в Гродненщині. У 1916 році він був головою Головного опікунської ради у Варшаві. Тоді став близьким соратником Юзефа Пілсудського. Був співробітником Національного Комітету у справах жертв у Тимчасовій Державній Раді Царства Польського.
Політична діяльність
У листопаді 1917 року Евстафій Сапега як представник Регентської Ради їздив до Швейцарії, де безуспішно намагався укласти угоду з Національним Комітетом Польщі. У листопаді 1918 року очолив Комітет Оборони Східних Кресів. Був одним з ініціаторів державного перевороту в Польщі в ніч з 4 на 5 січня 1919 року із метою повалення уряду першого прем'єр-міністра Єнджея Морачевського. Був заарештований і перебував під домашнім арештом. Після звільнення він сформував власний загін кавалерії, в якому служив як звичайний улан. Брав участь в Польсько-радянській війні.
Дипломатична діяльність
16 червня 1919 року був призначений послом Польщі в Великій Британії. 4 червня 1920 року Євстафій Сапєга разом з Еразмом Пільцею від імені Польщі брав участь в підписанні Тріанонського договору. 23 червня 1920 року новий прем'єр-міністр уряду Владислав Грабський призначив його на посаду міністра закордонних справ Республіки Польща. 19 липня 1920 на пам'ятній зустрічі Ради Оборони Держави виступав за те, щоб Юзеф Пілсудський був залишений на посаді Головнокомандувача польськими збройними силами. За підтримки Пілсудського Сапєга зберіг пост міністра закордонних справ в наступному коаліційному уряді під керівництвом Віцентія Вітоса. 19 лютого 1921 року підписав перемир'я між Польщею і Францією, 3 березня — з Румунією. Був представником Польщі на переговорах з Литвою в Брюсселі 6 травня 1921 року. На цих переговорах він представив литовській делегації проект Пілсудського про створення в Литві кантонів за зразком Швейцарії, які би перебували в тісному державному союзі з Польською республікою. Після провалу його політики в Гірській Сілезії і під натиском націонал-демократів Сапєга 20 травня 1921 року був змушений був піти у відставку. Виконуючим обов'язки міністра був призначений Ян Домбський.
У 1928—1929 роках був депутатом Сейму від Безпартійного блоку співпраці з урядом. У 1930 році написав трактат «Konstytucja racji stanu». Він був одним з найактивніших прихильників зближення Юзефа Пілсудського з Віленськими консерваторами.
Арешт і звільнення
22 вересня 1939 після вторгнення радянських військ на територію Польщі Євстафій Сапєга був заарештований в своєму маєтку під Гродно і поміщений у Луб'янську в'язницю в Москві. Радянський суд засудив його до смертної кари за діяльність проти СРСР. Смертна кара була замінена на 10 років ув'язнення.
У 1941 році Сапєга був звільнений в результаті Угоди Сікорського-Майського, його евакуювали з СРСР в Тегеран. У 1941 році виїхав до Найробі в Кенії.
У 1955 і 1959 роках президент Польщі у вигнанні Август Залеський двічі призначав його своїм наступником на посаді президента.
Нагороди
- Орден Білого Орла (7 серпня 1959)
- Орден Зірки Румунії
- Великий Хрест ордена Почесного легіону
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 77. — 586 с. —
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 79. — 586 с. —
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 78. — 586 с. —
- . Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
- . www.gov.pl. Архів оригіналу за 25 вересня 2020.
- Włodzimierz Suleja, Tymczasowa Rada Stanu, Warszawa 1998, s. 221.
- . tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 20 листопада 2020.
- . «Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej», s. 18, Nr 3 z 31 sierpnia 1960.
- . web.archive.org. 12 листопада 2009. Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 20 листопада 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evstahij Kayetan Sapega pol Eustachy Kajetan Sapieha 2 serpnya 1881 Bilka Shlyahetska Avstro Ugorshina 20 lyutogo 1963 roku Najrobi Keniya polskij konservativnij politik diplomat ministr zakordonnih sprav Drugoyi Respubliki Polsha 1920 1921 chlen parlamentu Drugoyi Polskoyi Respubliki predstavnik magnatskogo rodu Sapeg Evstahij Sapegapol Eustachy SapiehaNarodivsya2 serpnya 1881 1881 08 02 1 2 Verhnya Bilka Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 2 Pomer20 lyutogo 1963 1963 02 20 1 2 81 rik Najrobi Britanska Keniya 2 PohovannyaNajrobi 2 Krayina Avstro Ugorshina Polska RespublikaDiyalnistdiplomat politikAlma materItonskij koledzhUchasnikPolsko radyanska vijna 1920Posadaposol i Ministr zakordonnih sprav PolshiPartiyaBezpartijnij blok spivpraci z uryadomRidSapigiBatkod 2 Matid 2 U shlyubi zd 2 Ditid 3 Lev Sapiga d 3 i d 4 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 2 serpnya 1881 roku v seli Bilka Shlyahetska Avstro Ugorshina U 1900 1904 rokah vivchav lisivnictvo v Cyurihu Shvejcariya de otrimav diplom inzhenera U 1909 roci pislya vesillya z Terezoyu Izabelloyu Lyubomirskoyu oselivsya v Grodnenshini U 1916 roci vin buv golovoyu Golovnogo opikunskoyi radi u Varshavi Todi stav blizkim soratnikom Yuzefa Pilsudskogo Buv spivrobitnikom Nacionalnogo Komitetu u spravah zhertv u Timchasovij Derzhavnij Radi Carstva Polskogo Politichna diyalnist U listopadi 1917 roku Evstafij Sapega yak predstavnik Regentskoyi Radi yizdiv do Shvejcariyi de bezuspishno namagavsya uklasti ugodu z Nacionalnim Komitetom Polshi U listopadi 1918 roku ocholiv Komitet Oboroni Shidnih Kresiv Buv odnim z iniciatoriv derzhavnogo perevorotu v Polshi v nich z 4 na 5 sichnya 1919 roku iz metoyu povalennya uryadu pershogo prem yer ministra Yendzheya Morachevskogo Buv zaareshtovanij i perebuvav pid domashnim areshtom Pislya zvilnennya vin sformuvav vlasnij zagin kavaleriyi v yakomu sluzhiv yak zvichajnij ulan Brav uchast v Polsko radyanskij vijni Diplomatichna diyalnist 16 chervnya 1919 roku buv priznachenij poslom Polshi v Velikij Britaniyi 4 chervnya 1920 roku Yevstafij Sapyega razom z Erazmom Pilceyu vid imeni Polshi brav uchast v pidpisanni Trianonskogo dogovoru 23 chervnya 1920 roku novij prem yer ministr uryadu Vladislav Grabskij priznachiv jogo na posadu ministra zakordonnih sprav Respubliki Polsha 19 lipnya 1920 na pam yatnij zustrichi Radi Oboroni Derzhavi vistupav za te shob Yuzef Pilsudskij buv zalishenij na posadi Golovnokomanduvacha polskimi zbrojnimi silami Za pidtrimki Pilsudskogo Sapyega zberig post ministra zakordonnih sprav v nastupnomu koalicijnomu uryadi pid kerivnictvom Vicentiya Vitosa 19 lyutogo 1921 roku pidpisav peremir ya mizh Polsheyu i Franciyeyu 3 bereznya z Rumuniyeyu Buv predstavnikom Polshi na peregovorah z Litvoyu v Bryusseli 6 travnya 1921 roku Na cih peregovorah vin predstaviv litovskij delegaciyi proekt Pilsudskogo pro stvorennya v Litvi kantoniv za zrazkom Shvejcariyi yaki bi perebuvali v tisnomu derzhavnomu soyuzi z Polskoyu respublikoyu Pislya provalu jogo politiki v Girskij Sileziyi i pid natiskom nacional demokrativ Sapyega 20 travnya 1921 roku buv zmushenij buv piti u vidstavku Vikonuyuchim obov yazki ministra buv priznachenij Yan Dombskij U 1928 1929 rokah buv deputatom Sejmu vid Bezpartijnogo bloku spivpraci z uryadom U 1930 roci napisav traktat Konstytucja racji stanu Vin buv odnim z najaktivnishih prihilnikiv zblizhennya Yuzefa Pilsudskogo z Vilenskimi konservatorami Aresht i zvilnennya 22 veresnya 1939 pislya vtorgnennya radyanskih vijsk na teritoriyu Polshi Yevstafij Sapyega buv zaareshtovanij v svoyemu mayetku pid Grodno i pomishenij u Lub yansku v yaznicyu v Moskvi Radyanskij sud zasudiv jogo do smertnoyi kari za diyalnist proti SRSR Smertna kara bula zaminena na 10 rokiv uv yaznennya U 1941 roci Sapyega buv zvilnenij v rezultati Ugodi Sikorskogo Majskogo jogo evakuyuvali z SRSR v Tegeran U 1941 roci viyihav do Najrobi v Keniyi U 1955 i 1959 rokah prezident Polshi u vignanni Avgust Zaleskij dvichi priznachav jogo svoyim nastupnikom na posadi prezidenta Pomer 20 lyutogo 1963 roku v Najrobi NagorodiOrden Bilogo Orla 7 serpnya 1959 Orden Zirki Rumuniyi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionuPrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 77 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 79 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 78 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Sejm Wielki pl Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 20 listopada 2020 www gov pl Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Wlodzimierz Suleja Tymczasowa Rada Stanu Warszawa 1998 s 221 tyzhden ua ukr Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 20 listopada 2020 Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej s 18 Nr 3 z 31 sierpnia 1960 web archive org 12 listopada 2009 Arhiv originalu za 12 listopada 2009 Procitovano 20 listopada 2020